Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №280/9539/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Справа № 280/9539/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника – адвоката Янко Марії Ігорівни ( АДРЕСА_2 ), до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ), в особі представника – адвоката Янко Марії Ігорівни, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 ; (РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо направлення звернення до органів Національної поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ; (РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 ; (РНОКПП: НОМЕР_2 ) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ; (РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач прописаний (зареєстрований) за адресою, на яку не приходило жодного повідомлення оскільки дана територія під окупацією. Адреса нового місця проживання була надана відповідачу, повістка про виклик за цією адресою не надходила. Відповідно до даних з формованого витягу з реєстру Резерв+ позивач порушив правила військового обліку, проте підстав для встановлення даного порушення немає. Позивач не отримував повісток чи повідомлень від відповідача. У відповідь на заяву представника позивача, відповідачем не надано обґрунтованої відповіді чи пояснення щодо підстав внесення відомостей про порушення військового обліку позивачем. Враховуючи викладене, позивач вважає такі дії відповідача протиправними. В зв`язку з чим просить суд зобов`язати відповідача виключити відповідну інформацію з реєстру та повідомити поліцію про відсутність підстав для затримання позивача.

Ухвалою від 03.11.2025 позовну заяву було передано за підсудністю на розгляд Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 08.12.2025 позов був залишений без руху.

12.12.2025 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла заява на виконання ухвали від 08.12.2025.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 17.12.2025 адміністративна справа передана за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.

08.01.2026 справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 13.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/9539/25. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

20.01.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці, про причини своєї неявки не повідомив. В подальшому повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». З огляду на вищевикладене ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до органів Національної поліції України з приводу доставлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 до ТЦК та СП, для складання відносно нього протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, як порушника законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке було вчинене в особливий період і на даний час повністю відсутні підстави для скасування чи відкликання цього звернення. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши наявні у справі матеріали, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов`язаний в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

13.05.2022 позивач змінив своє фактичне місце проживання та зареєструвався як внутрішньо-переміщена особа (ВПО) за адресою: АДРЕСА_1 , про що 13.05.2022 РУПСЗН м.Київ йому було видано довідку ВПО №3010-5001583266

04.07.2024 позивач через застосунок «Резерв+» оновив свої дані, вказавши актуальну адресу проживання: АДРЕСА_1 .

20.05.2025 на позивача, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, було сформовано повістку №3483264 про його виклик на 09:00 годину 30.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку було йому направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення з поміткою «ПОВІСТКА ТЦК вручити особисто» на адресу його фактичного місця перебування: АДРЕСА_4 , що підтверджується повісткою №3483264 з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610253672164, конвертом з наклеєними на нього усіма атрибутами «Укрпошти» у вигляді штріхкодів, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610253672164 за Ф.119 та Довідкою про причини повернення/досилання за Ф.20 (копії перелічених документів долучені до матеріалів справи).

У зазначений в повістці день та час ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , про причини своєї неявки не повідомив.

В подальшому вказана повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою у Довідці про причини повернення/досилання за Ф.20 – «Адресат відсутній за вказаною адресою» (копія зазначеного документу долучена до матеріалів справи).

В зв`язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів Національної поліції України було подано звернення про розшук ОСОБА_1 , для встановлення його місця перебування та його доставлення до ТЦК та СП для складання відносно нього протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Як зазначив позивач у позовній заяві, 25.08.2025 у застосунку «Резерв+» з`явилась інформація, що позивач є порушником правил військового обліку, оскільки не з`явився за повісткою до ТЦК та СП. Дата розшуку вказана як 09.06.2025.

09.09.2026 та 30.09.2025 представник позивача звертався до відповідача з заявами про закриття провадження в зв`язку з закінченням тримісячного строку, протягом якого позивача можливо було притягнути до адміністративної відповідальності.

28.10.2025 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом в якому просив:

- надати інформацію про стан розгляду даної заяви;

- надати копію постанови відносно ОСОБА_1 складену на підстави п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Як зазначив позивач в позовній заяві, жодної відповіді на свої заяви він не отримав.

Зазначене послугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Приписами частин першої-третьої статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Частиною тринадцятою статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Отже, особи, які призиваються на військову службу під час мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд на предмет придатності несення військової служби.

У відповідності до частини першої статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За частиною першою статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася та діє на момент розгляду цієї справи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України 24.02.2022 Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Зазначеним Указом постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Відтак, з метою запровадження та виконання заходів вказаного правового режиму, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», здійснюється призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації.

Статтею 1 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII) передбачено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини третьої, п`ятої статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України – Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За пунктом 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Отже, обов`язки щодо мобілізації на військову службу за призовом покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок №1487).

Пунктом 20 Порядку №1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Військово-обліковими документами є: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов`язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного; для резервістів - військовий квиток.

За пунктом 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 16.05.2024 за №560.

Пунктом 28 постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період України» від 16.05.2024 року №560, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №560) визначено виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Згідно пункту 30 Порядку №560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку. У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування. Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 30-1 Порядку №560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду. QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.

У свою чергу, у п. 29 Порядку №560 зазначено, що у повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Відповідно до пункту 30-2 Порядку №560 повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Пунктом 30-3 Порядку №560 передбачено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка. В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Згідно до статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі – Закон №1951-VIII) органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Сторонами не заперечується, що позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_5

Однак, згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі за текстом – ЄДРПВР) 13.05.2022 позивач своє фактичне місце проживання та зареєструвався як внутрішньо-переміщена особа (ВПО) за адресою: АДРЕСА_1 , про що 13.05.2022 року РУПСЗН м.Київ йому було видано довідку ВПО №3010-5001583266.

З матеріалів справи встановлено, що 20.05.2025 на позивача, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, було сформовано повістку №3483264 про його виклик на 09:00 годину 30.05.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку було йому направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення з поміткою «ПОВІСТКА ТЦК вручити особисто» на адресу його фактичного місця перебування: АДРЕСА_4 , що підтверджується повісткою №3483264 з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610253672164, конвертом з наклеєними на нього усіма атрибутами «Укрпошти» у вигляді штріхкодів, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610253672164 за Ф.119 та Довідкою про причини повернення/досилання за Ф.20.

Повістка №3483264 від 20.05.2025 року на ім`я позивача – відповідає вказаним вище положенням Порядку №560.

У зазначений в повістці день та час – ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , про причини своєї неявки не повідомив.

В подальшому вказана повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою у Довідці про причини повернення/досилання за Ф.20 – «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Абзацом 3 підпункту 2 пункту 41 Порядку №560 передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

А отже, враховуючи приведені вище положення статті 1 Закону України «Про оборону України», статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами), громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду порушив вимоги ч. 1 та 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке було вчинене в особливий період.

Згідно до приписів та вимог ст.ст.254 та 256 КУпАП – протокол про адміністративне правопорушення оформлюється тільки у присутності особи, відносно якої він складається.

Тому, ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, звернувся до органів Національної поліції України зі зверненням про розшук ОСОБА_1 , для встановлення його місця перебування та його доставлення до ТЦК та СП, для складання відносно нього протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.

На теперішній час Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУПаП відносно громадянина ОСОБА_1 , за вищевказаними підставами не виносилась.

У зв`язку з тим, що позивач не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , Протокол про адміністративне правопорушення не складався, Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилась.

Вказані факти позивачем не спростовані.

При цьому доказів виконання військового обов`язку позивачем суду не надано.

Представник позивача, в обґрунтування заявлених вимог, посилається на те, що згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. В зв`язку з тим, що строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності скінчився 09.09.2025, тому відпала необхідність його розшуку та доставлення до ТЦК та СП з метою складення протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Проте суд вважає дане твердження хибним, оскільки доставлення військовозобов`язаного до органу ТЦК та СП в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим.

Тобто, у такому випадку в першу чергу здійснюється розшук особи та її доставлення до органу ТЦК та СП, та в другу чергу складення протоколу про адміністративне правопорушення за правопорушення, визначені статтями 210 та 210-1 КУпАП.

Отже, розшук військовозобов`язаного з метою доставлення / адміністративного затримання оголошений у спірному випадку правомірно та у порядку, визначеному законом.

Суд зазначає, що сама ж по собі наявність в застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210 КУпАП.

З моменту виявлення позивачем даних про порушення ним військового обліку, позивач до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки не з`явився, доказів, що спростовують указані обставини, до суду не подав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 правомірно звернувся до органів Національної поліції України з приводу доставлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 до ТЦК та СП, для складання відносно нього протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, як порушника законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке було вчинене в особливий період і на даний час повністю відсутні підстави для скасування чи відкликання цього звернення.

Решта доводів сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

В силу положень статті 139 КАС України судові витрати (у тому числі витрати на правничу допомогу) стягуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень виключно у разі задоволення позовних вимог.

Ураховуючи ту обставину, що судом відмовлено у задоволенні позову, то й відсутні підстави для стягнення з відповідача (відповідачів) на користь позивача судових витрат (в тому числі і витрат на правову допомогу).

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2023 року у справі №640/17086/20.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника – адвоката Янко Марії Ігорівни ( АДРЕСА_2 ), до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «27» липня 2026 року.

Суддя Р.В. Кисіль