Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №280/4401/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 липня 2026 року Справа № 280/4401/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» в особі Центру оцінювання функціонального стану особи про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» в особі Центру оцінювання функціонального стану особи (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, винесене Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №1808/26/3162 від 16 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» переглянути рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 16 березня 2026 року №245/26/895/Р, направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на повторний огляд експертної команди в іншому медичному закладі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.10.2023 позивач потрапив до КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР з діагнозом: Дівертикулярна хвороба товстого кишківника з перфорацією та абцесом. ГХ ІІІ ст.2 ст. ДВДР. Неускладнений гіпертензивний криз (20.10.23). 16.10.2023 проведена операція: Лапаратамія. Резекція ділянки товстого кишківника з перфорацією. Десцендостомія. Спленектомія. Резекція пасма великого чепця. Санація та дренування черевної порожнини. Після оперативного втручання у зв`язку з важкістю стану хворого переведено до відділення інтенсивної терапії. Перебував на стаціонарному лікуванні з 16.10.2023 по 24.11.2023. 15.12.2023 у зв`язку з післяопераційним ускладненням повторно звернувся до КНП «Міська лікарня екстренної та швидкої медичної допомоги» ЗМР, відділення хірургії з центром ШКК. Встановлений діагноз: Абцес черевної порожнини. Злукова хвороба ОЧП. 16.12.2023 проведена операція: Лапаратомія. Розтин, дренування абцесу черевної порожнини. Перебував на стаціонарному лікуванні з 15.12.2023 по 26.12.2023. 22.04.2024 звернувся до КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР, відділеня хірургії з центром ШКК. Основний діагноз: дивертикулярна хвороба. Дивертикульоз товстого кишківника. Функціонуюча колостома. Товстокишкова кровотеча легкого ступеня. Злукова хвороба черевної порожнини, з порушенням моторно-евакуаторної функції. 23.04.2024 проведена операція: лапаротомія. Вісцероліз. Ліквідація колостоми. Накладання десцендо-сигмоанастомозу, за типом «бік у бік». Дренування черевної порожнини. Перебував на стаціонарному лікуванні з 22.04.2024 по 10.05.2024. При виписці з лікарні встановлена інвалідність 2 групи. Згідно військово-облікового документа №210220231429876200093, видного 09.07.2024, з 23.01.2003 позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . 17.07.2024 позивачу видана Довідка №ВО/8643/19 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців до 01.03.2025. Підставою для отримання відстрочки від призову стала Довідка військово-лікарської комісії від 05.07.2024 проведений медичний огляд ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» ШСР ЗР ЗО від 05.07.2024. На підставі статті 52Б, 60Б, 39Б графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ Б Гр. Дод. 3 до Наказу МО України №402 від 14.08.2008 визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Непридатний до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах. Згідно із Витягом рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №245/25/647/Р від 06.03.2025, проведеного на базі КНП «Міська лікарня №9» ЗМР позивачу встановлена третя група інвалідності. Дата, з якої встановлена інвалідність 12.05.2025. Основний діагноз №99.4 Післяопераційні спайки в малому тазі. Сукупні діагнози: М00.87 Артрит і поліартрит, спричинений іншими уточненими бактеріальними агентами, ділянки гомілковостопного суглоба та стопи. Дата повторного оцінювання 04.03.2026.

Однак, у Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 16.03.2026 №245/26/895/Р, яке проводилось на базі КНП «Міська лікарня №9» ЗМР, було визначено діагноз – основний діагноз: К66.0 – Перитонеальні спайки. Сукупні діагнози: 111.0 – Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця з застійною серцевою недостатністю, М00.87 Артрит і поліартрит, спричинений іншими уточненими бактеріальними агентами, ділянка гомілковостопного суглоба та стопи, що на думку позивача, є очевидно неповним діагнозом, оскільки не враховано інші діагнози, зокрема: Дівертікулярна хвороба товстого кишківника, хронічний подагричний артрит, поліартрит з переважним ураженням гомилковостопних суглобів, колінних суглобів променевозап`ясних суглобів, активність І ст., РГ 2 ст. ПФС 2, що зазначені у Виписці із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 КНП «Лівобережний центр первинної медико-санітарної допомоги №1» ЗМР від 21.01.2026. Не погодившись із вказаним рішенням від 16.03.2026 №245/26/895/Р, 23.03.2026 позивач направив скаргу до відповідача з проханням скасувати рішення від 16.03.2026 №245/26/895/Р, повторно провести огляд позивача та в разі необхідності, направити на дообстеження із наданням необхідних направлень та за результатами повторного та об`єктивного огляду надати відповідну групу інвадіності за загальним захворюванням. 25.04.2026 позивач отримав Витяг рішення експертної команди відповідача №1808/26/3162 від 16.04.2026 за результатами розгляду скарги позивача, яким підтверджено рішення, що оскаржується.

Позивач вважає, що відповідачем вибірково вказаний основний діагноз захворювання позивача, а також в односторонньому порядку у повному обсязі проігноровані супутні діагнози та їх тяжкість. Позивач також зазначає, що експертною командою відповідача в якості основного діагнозу вказано: 99.4 Післяопераційні спайки в малому тазі, чим фактично повторений вибірковий та однобічний висновок експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 16.03.2026 №245/26/895/Р. Разом з тим повністю проігноровано діагноз – Дивертикульоз товстого кишківника, вказаний у Консультативному висновку спеціаліста (хірурга) КНП «Міська лікарня №4» ЗМР від 26.01.2026. Крім того вказує, що в рішенні відповідачем повністю проігнорований супутній діагноз, вказаний у рішенні від 16.03.2026 №245/26/895/Р: 111.0 Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця з застійною серцевою недостатністю; М00.87 Артрит і поліартрит, спричинений іншими уточненими бактеріальними агентами, ділянка гомілковостопного суглоба та стопи. Також позивач звертає увагу, що в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 16.03.2026 №245/26/895/Р також невірно вказаний супутній діагноз, який суперечить Виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Лівобережний центр первинної медико-санітарної допомоги №1» ЗМР від 21.01.2026, в якій вказано діагноз: Хроничний подагричний артрит, поліартрит з переважним ураженням гомилковостопних суглобів, колінних суглобів, променевозап`ясних суглобів, активність І ст., РГ 2 ст. ПФС 2 та у Консультативному висновку спеціалістів (кардіолога) ТОВ «Вітацентр» від 02.12.2025, в якому встановлений діагноз: 110-115- Гіпертонічна хвороба ІІ ст. 3 ст ризик 4 ГЛШ СН 0 зі збереженою ФВ ЛШ (65%). Таким чином позивач вважає, що відповідачем цілеспрямовано вказані більш легкі, з меншими наслідками для його здоров`я діагнози, які не мають показань для встановлення інвалідності.

Експертна команда в п.16 Рішення від 16.03.2026 як підставу для скасування 3-ї групи інвалідності вказала наявність обмеження життєдіяльності до пересування та трудової діяльності легкого ступеня, можливість самостійно пересуватися без допоміжних засобів, разом з тим у рішенні від 06.03.2025 зазначено обмеження життєдіяльності помірного ступеня до трудової діяльності з тими ж самими ознаками, що дозволило експертній команді встановити 3 групу інвалідності строком на 1 рік згідно із ПКМУ №1138 від 15.11.2024 та Наказу МОЗ України від 10.12.2024.

Позивач зазначає, що внаслідок прийняття відповідачем спірного рішення йому фактично зупинено виплату пенсії, та позивач буде позбавлений права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Вважає, що вказане рішення ухвалено відповідачем не на підставі та не у порядку, передбаченому Законом, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

На підставі викладеного в позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що у зв`язку із тим, що позивач був незгодний з прийнятим рішенням експертної команди ЕКОПФО від 16.03.2025 за № 245/25/895/Р, подав скаргу про перегляд цього рішення до Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України». ЦОФСО ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України» була отримана медична справа ОСОБА_1 за скаргою на рішенням експертної команди ЕКОПФО, згідно якого не була встановлена група інвалідності. Так, під час розгляду скарги Позивача на рішення ЕКОПФО від 16.03.2025 за № 245/25/895/Р та ретельного вивчення всіх медичних документів, що знаходилися в медико-експертної справі (належним чином враховано стан здоров`я скаржника) експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи у своїй роботі керувалася: - постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»;- наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи»;- наказом МОЗ України від 10.12.2024 № 2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи». З метою уточнення ступеня функціональних порушень та обмеження життєдіяльності для подальшого прийняття експертного рішення в межах чинного законодавства, 16.04.2026 року Відповідачем була розглянута скарга. Так, 16.04.2026 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» за результатами проведеного ретельного аналізу медико – експертної справи Позивача, а також всіх наявних медичних документів, згідно пункту 20 оскаржуваного рішення, було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскаржує рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №245/26/895/P від 16.03.2026. Раніше мав статус особи з інвалідністю 12.02.2025-14.03.2026 рр. ІІІ група по зальному захворюванню (N99.4 Післяопераційні спайки в малому тазі). Рентгеноскопія органів грудної та органів черевної порожнини від 10.12.2026 даних за кишкову непрохідність внаслідок основного діагнозу немає. Враховуючи надану медичну документацію та постанову Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 року, об`єктивних показань до встановлення групи інвалідності не виявлено. ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю. Звернтає увагу, що експертною командою ЦОФСО у відповідності до пункту 20 оскаржуваного рішення, належно обґрунтовано своє рішення, а суд не може перебирати на себе повноваження МСЕК, щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи, так як це є дискреційним повноваженням відповідних комісій (висновок Верховного Суду у справі № 0540/7965/18-а від 13.04.2021 при розв`язанні спору щодо оскарження рішення МСЕК). З огляду на викладене, рішення ЕКОПФО було обґрунтовано залишено без змін. Таким чином, встановлення чи не встановлення групи і терміну інвалідності особі є комплексною процедурою та суд не може підміняти спеціалізований орган у визначені медичних діагнозів пацієнта. Враховуючи вищезазначене, експертна команда ЦОФСО ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» прийняла рішення про підтвердження рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЕКОПФО від 16.03.2025 за №245/25/895/Р, яке не оскаржується та на сьогодні є чинним. Результати розгляду скарги Позивача на рішення ЕКОПФО, відповідно до наказу МОЗ України від 10.12.2024 № 2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», були оформлені у вигляді:- протоколу розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 16.04.2026 № 1808/26/3162;- рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 16.04.2026 №1808/26/3162;- витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 16.04.2026 №1808/26/3162. Також, повідомлено, що експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи в період медичного огляду Позивача було належним чином враховано стан здоров`я, наявні діагнози, тривалість хвороби, обмеження життєдіяльності, а також фахівцями спеціалізованого медичного органу розглянуті усі документи Позивача (виписки, консультаційні висновки, історію хвороби, тощо), законність дій експертними командами. Позивач у своєму позові не навів жодних правових підстав та доказів, що свідчать про порушення процедури прийняття рішення ні ЕКОПФО, ні ЦОФСО ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ». Зауважує, що експертною командою ЦОФСО ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» не формувалося нового рішення, а було підтверджено рішення експертної команди ЕКОПФО від 16.03.2025 за № 245/25/895/Р, що свідчить про законність дій Відповідача. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.

ОСОБА_1 з 12.02.2025 було встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням, дата повторного оцінювання – 04.03.2026, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №245/25/647/В від 06.03.2025, номер рішення 245/25/647/Р.

Відповідно до витягу № 245/25/895/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Міська лікарня №9» ЗМР, дата прийняття рішення 16.03.2026 номер рішення 245/26/895/Р:

обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання: обмеження життєдіяльності до пересування, трудової діяльності легкого ступеню, що не відповідає критерію особи з інвалідністю та не дозволяє продовжити групу інвалідності. На момент огляду суглоби китиць, колінних, гомілковостопних, променево-зап`ясних – звичайної конфігурації, набряків суглобів немає, ОАР в суглобах збережено. Живіт правильної форми, при пальпації безболісний, перкуторно в лівій здухвенній області легкий тимпаніт. Пересувається самостійно, без допоміжних засобів. Користується власним автомобілем. Одягається, роздягається самостійно. Працевлаштований (зі слів пацієнта) – працює менеджером офіційно.

Рішення команди за результатами оцінювання: рішення щодо встановлення інвалідності зазначено: не застосовується; рішення щодо встановлення інвалідності з оновленою причиною інвалідності - не застосовується; рішення щодо визначення потреби в постійному сторонньому догляді – не застосовується; дата, з якої встановлено інвалідність – не застосовується; група інвалідності, яку встановлено – не застосовується.

Діагноз, за яким особу було направлено, відповідно до національного класифікатора НК 025:2021: Основний діагноз: К66.0 – Перитонеальні спайки. Супутні діагнози: І11.0 – Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця з (застійною) серцевою недостатністю, М00.98 – Артрит і поліартрит, спричинений іншими уточненими бактеріальними агентами, ділянка гомілковостопного суглоба та стопи. Встановлення інвалідності безстроково – не застосовується. Дата повторного оцінювання – не застосовується.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням експертної команди ЕКОПФО від 16.03.2026 за №245/25/895/Р, подав скаргу від 23.03.2026 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», в якій просив:

скасувати рішення експертної команди ЕКОПФО від 16.03.2026 за №245/25/895/Р;

повторно оглянути його, у разі необхідності (при наявності сумнівів щодо наявних захворювань та станів, як таких, що підпадають під критерії інвалідності 3 групи та відсутності об`єктивних медичних висновків), направити позивача на дообстеження із наданням необхідних направлень;

за результатами повторного та об`єктивного огляду надати відповідну групу інвалідності за загальним захворюванням.

16.04.2026 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» за результатами проведеного аналізу медико – експертної справи позивача, наявних медичних документів, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскаржує рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №245/26/895/P від 16.03.2026. Раніше мав статус особи з інвалідністю 12.02.2025-14.03.2026 рр. ІІІ група по зальному захворюванню (N99.4 Післяопераційні спайки в малому тазі). Рентгеноскопія органів грудної та органів черевної порожнини від 10.12.2026 даних за кишкову непрохідність внаслідок основного діагнозу немає. Враховуючи надану медичну документацію та постанову Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024, об`єктивних показань до встановлення групи інвалідності не виявлено. ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, про що свідчить витяг №1808/26/3162/ВП від 160.4.2026.

Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» прийнято рішення про підтвердження рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЕКОПФО від 16.03.2026 за № 245/25/895/Р.

Результати розгляду скарги позивача на рішення ЕКОПФО були оформлені у вигляді: протоколу розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 16.04.2026 № 1808/26/3162; рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 16.04.2026 № 1808/26/3162; витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 16.04.2026 №1808/26/3162, копії яких містяться в матеріалах справи.

Не погодившись з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, винесене Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №1808/26/3162 від 16 квітня 2026 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ).

Відповідно до частин 1-2 статті 2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

Згідно з статтею 3 Закону №875-ХІІ інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

На підставі частини 2 статті 6 Закону №875-ХІІ громадянин має право оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон №2961-IV).

Відповідно до абзаців 4, 8 частини 1 статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Медико-соціальна експертиза встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті Закону №875-ХІІ).

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону №2961-IV медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії першого, другого та інших рівнів відповідно до розподілу, визначеного Кабінетом Міністрів України.

15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (надалі - Постанова №1338), якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до Постанови №1338 встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов`язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 (надалі - Порядок №1338).

Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи визначаються Положенням про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженим наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022 та Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15 листопада 2024 № 1338.

Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), наказом МОЗ України від 03.12.2024 №2022 права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи було покладено на державну установу «Український державний науково- дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).

Згідно з підпунктами 6, 7 пункту 10 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи до повноважень Центру оцінювання належить, зокрема, розгляд скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико- соціальної експертизи; перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу. У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Відповідно до пункту 18 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи Центр оцінювання має право, зокрема, розглядати скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та відповідних клопотань особи.

Згідно абзаців 1-4 пункту 68 розділу «Оскарження результатів оцінювання» Порядку №1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг: вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності); заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника); за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

Відповідно до пункту 67 розділу «Оскарження результатів оцінювання» Порядку №1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.

Відповідно до абзаців 5-8 пункту 68 Порядку № 1338 за результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про: підтвердження оскарженого рішення експертної команди; скасування оскарженого рішення експертної команди; формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Крім цього, Наказом МОЗ України «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» № 2067 від 10.12.2024 затверджено форму Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії.

Суд встановив, що експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи розглянула скаргу позивача на рішення ЕКОПФО від 16.03.2026 за №245/25/895/Р.

Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО, проаналізувавши медико–експертну справу позивача, встановила наступне: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскаржує рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №245/26/895/P від 16.03.2026. Раніше мав статус особи з інвалідністю 12.02.2025-14.03.2026 рр. ІІІ група по зальному захворюванню (N99.4 Післяопераційні спайки в малому тазі). Рентгеноскопія органів грудної та органів черевної порожнини від 10.12.2026 даних за кишкову непрохідність внаслідок основного діагнозу немає. Враховуючи надану медичну документацію та постанову Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024, об`єктивних показань до встановлення групи інвалідності не виявлено. ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, про що свідчить витяг №1808/26/3162/ВП від 160.4.2026».

Рішенням №1808/26/3162 від 16.04.2026 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» було підтверджене попереднє рішення від 16.03.2026 за № 245/25/895/Р.

Суд зазначає, що оцінка стану здоров`я особи, встановлення ступеня стійких порушень функцій організму, визначення ступеня обмеження життєдіяльності та вирішення питання щодо встановлення чи невстановлення інвалідності належать до спеціальних медичних знань та віднесені законом до виключної компетенції експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи.

З матеріалів справи вбачається, що після надходження скарги позивача Центром оцінювання функціонального стану особи було проведено аналіз медико-експертної справу, досліджено наявну медичну документацію та за результатами такого аналізу прийнято рішення від 16.04.2026 №1808/26/3162 про підтвердження рішення експертної команди від 16.03.2026 за № 245/25/895/Р.

Посилання позивача на те, що відповідач не врахував окремі захворювання, неправильно визначив основний або супутні діагнози, неповно дослідив історію хвороби чи неправильно оцінив ступінь функціональних порушень, зводяться до незгоди із медичною оцінкою його стану здоров`я.

Разом з тим вирішення питання про те, який саме діагноз є основним, які захворювання мають вирішальне значення при оцінюванні повсякденного функціонування особи, який ступінь функціональних порушень вони викликають та чи відповідає сукупність таких порушень критеріям встановлення інвалідності, потребує спеціальних медичних знань і не належить до компетенції адміністративного суду.

Суд також враховує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення відповідачем процедури розгляду його скарги, визначеної Постановою Кабінету Міністрів України №1338.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач діяв у межах наданих законом повноважень, розглянув скаргу позивача у порядку, визначеному Порядком №1338, оформив результати її розгляду протоколом, рішенням та витягом установленої форми, що відповідає вимогам наказу МОЗ України №2067.

Доводи позивача про те, що відповідач повинен був направити його на повторне обстеження або до іншого закладу охорони здоров`я, також не можуть бути підставою для задоволення позову.

Відповідно до підпунктів 6, 7 пункту 10 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 № 2022 та пункту 68 Порядку №1338, питання щодо необхідності проведення повторного оцінювання, додаткових медичних обстежень або направлення особи до іншого закладу охорони здоров`я належать до дискреційних повноважень Центру оцінювання функціонального стану особи та вирішуються ним з урахуванням медичних показань і матеріалів медико-експертної справи.

Адміністративний суд не вправі підміняти відповідний орган при реалізації ним дискреційних повноважень та зобов`язувати його приймати рішення певного змісту за відсутності встановленої судом протиправності процедури їх прийняття.

Слід врахувати, що суд не здійснює самостійно оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК з медичних критеріїв, адже суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері. Суд вправі перевірити законність висновків МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку/рішення на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

У контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, а за протилежних умов нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.

Викладене узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі №804/800/16 та від 26.09.2018 у справі №817/820/16.

В ході оцінювання комісія вивчала медичну документацію позивача, на підставі якої встановлювалась інвалідність, та приймала рішення саме за результатом її оцінювання.

Суд перевіряє законність рішення відповідача лише в межах дотримання процедури прийняття цього рішення.

Таким чином, суд вважає, що перевірка обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією відносно позивача проведено відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів, з дотриманням процедури проведення.

Відповідач надав до суду належні та допустимі докази, що підтверджують дотримання законодавчої процедури прийняття спірного рішення та відповідно правомірність такого.

Оцінюючи доводи позивача щодо можливих негативних наслідків прийняття оскаржуваного рішення, а саме припинення виплати пенсії та втрати права на відстрочку від призову під час мобілізації, суд зазначає, що такі обставини не свідчать про незаконність рішення відповідача, оскільки є наслідком визначення правового статусу особи за результатами проведеного оцінювання, а не окремою підставою для визнання рішення протиправним.

Інших доказів, які б свідчили про порушення відповідачем вимог законодавства під час розгляду скарги позивача, матеріали справи не містять.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийняте з дотриманням законодавчо встановленої процедури та є правомірним і обґрунтованим.

Враховуючи вищенаведене, за наслідком з`ясування фактичних обставин справи в системному зв`язку із законодавчими приписами, суд зазначає, що оскаржуване рішення прийнято компетентним адміністративним органом відповідно до приписів чинного законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач під час прийняття оскарженого рішення діяв в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з врахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Доводи позивача зводяться виключно до незгоди із висновками експертної команди щодо оцінки стану його здоров`я та фактично спрямовані на переоцінку медичних висновків, що виходить за межі повноважень адміністративного суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою у позові повністю, підстави для розподілу судових витрат між сторонами відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» в особі Центру оцінювання функціонального стану особи (49005, м.Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, буд.1а, код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова