Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №260/9687/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2026 року м. Ужгород№ 260/9687/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Близнюки), в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів запис про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;

2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів запис про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку від 14.04.2020 р.;

3) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів запис про визнання ОСОБА_1 невійськовозобов`язаним.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що відповідно до відомостей застосунку «Резерв+», у його військово-обліковому документі наявна інформація про висновок ВЛК, на підставі якого позивача визнано непридатним для проходження військової служби. Одночасно позивач був визнаний військовозобов`язаним, що суперечить висновку про непридатність. Вважає, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (не належне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов`язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов`язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов`язків щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов`язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2025, ця адміністративна справа була розподілена судді ОСОБА_2 .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади у відставку розпорядженням керівника апарату Закарпатського окружного адміністративного суду №183 від 01.01.2026 ця адміністративна справа передана для призначення повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026 року, дану адміністративну справу передано на розгляд судді Ващиліну Р.О.

Ухвалою від 06.01.2026 дану адміністративну справу прийнято до свого провадження суддею Ващиліним Р.О.

Ухвалою від 05.05.2026 Закарпатський окружний адміністративний суд залучив до участі у справі як співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 .

01 червня 2026 року відповідач 2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечує. Повідомив, що за даними розділу «Облікова картка» громадянин ОСОБА_1 взятий на військовий облік 18.02.2020 у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Близнюки) на підставі (абз.3 п.1 ч.1 ст.37) як особа, яка прибула з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання. 14.04.2020 ОСОБА_1 був виключений з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби. В подальшому 15.01.2025 позивач взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Близнюки) згідно з розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_5 та листа слідчого відділу спеціалізованої прокуратури ГУНП в Харківській області. Зокрема, 15.03.2024 за результатами перевірки правоохоронними органами в ІНФОРМАЦІЯ_4 (Близнюки) стану військового обліку щодо законності виключення громадян з військового обліку, було виявлено чисельні випадки відсутності свідоцтв про хворобу та протокольних рішень штатної ВЛК. Повідомив, що 09.04.2026 за результатами проходження медичного огляду ОСОБА_1 був визнаний придатним до військової служби по гр. 11 ст. висновком ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 . Стверджує, що висновок про непридатність до військової служби та протокольне рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 відносно військовозобов`язаного ОСОБА_1 відсутній, оскільки інформація встановленим порядком не проведена та відомості не затверджені. Відомості про виключення з військового обліку були внесені в незаконний спосіб, без підтверджуючих документів або тих документів, які посадовими особами були сфальсифіковані та не достовірні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_8 , військове звання «солдат», 18 лютого 2020 року був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_9 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_10 ), що підтверджується відомостями тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 15.04.2020.

Відповідно до відомостей наявної в матеріалах справи довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 №677 від 14.04.2020, ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 39а, 13б, 66в графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008.

У зв`язку з зазначеним на підставі пп. 3 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» 14 квітня 2020 року ОСОБА_1 виключено з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_10 , про що зроблено відмітку в п. 14 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 15.04.2020.

15 січня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (далі – ІНФОРМАЦІЯ_11 ) повторно взяв на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 на підставі абз. 3 п .1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» згідно з розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_12 №1/ВОБ від 02.01.2025 та листа слідчого відділу спеціалізованої прокуратури Головного управління Національної поліції в Харківській області №3246/119-34/07-2024 від 17.12.2024.

09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_11 із заявою, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів запис про визнання його не військовозобов`язаним та непридатним до військової служби з виключенням.

За результатами розгляду такої заяви листом №4684 від 07.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_11 повідомив ОСОБА_1 про те, що будь-яких документів, які б підтверджували факт проходження ним військово-лікарської комісії у розпорядженні районного територіального центру комплектування відсутні. Решта запитуваної інформації належить до матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню та розголошенню не підлягає.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення його з військового обліку, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закону №2232) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ст.1 Закону №2232, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно ст. 33 Закону №2232 військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 7 ст. 1 Закону №2232 передбачено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час. Пунктом 8 цього Указу встановлено, місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 р. №1951-VIII (далі - Закон №1951 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №1951 визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1951, основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1951 держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (ч. 5 ст. 5 Закону №1951).

Частиною 8 ст. 5 Закону №1951 визначено, що органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Відповідно до ч. 9 ст. 5 Закону №1951, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону №1951, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 17-1 ч. 1 ст. 7 Закону №1951 визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Згідно із ч. 3 ст. 12 Закону №1951, персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 13 Закону №1951, відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.

До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 14 Закону №1951 визначено, що ведення Реєстру включає: внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.

Таким чином, за змістом вищенаведених норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Відповідно до ст. 37 Закону №2232, взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, на військовий облік військовозобов`язаних: звільнені з військової служби в запас; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу; які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають, зокрема, громадяни України, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону №2232).

Відповідно до положень п.20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (в редакції, чинній на момент повторного взяття позивача на військовий облік), військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений (п. 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів).

Суд встановив, що ОСОБА_1 був виключений з військового обліку 14 квітня 2020 року на підставі пп. 3 ч. 6 ст. 37 Закону №2232 з урахуванням відомостей довідки військово-лікарської комісії №677 від 14.04.2020.

Спір в цій справі виник з приводу правомірності повторного взяття позивача на військовий обліку.

Правомірність своїх дій ІНФОРМАЦІЯ_13 аргументує отриманою від слідчого відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області інформації про проведення досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Так, в ході такого розслідування було з`ясовано, що довідки ВЛК військовозобов`язаних, які визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, серед яких ОСОБА_1 , мають ознаки внесення неправдивих відомостей.

Проте суд не може погодитися з такою аргументацією відповідачів з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-XII, військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі – Положення №402) (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом п. 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з п. 2.1 розділу ІІ Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Відповідно до п. 2.3.4 розділу ІІ Положення № 402, Центральна військово-лікарська комісія має право, серед іншого:

- перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

- запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);

- запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи (за необхідності);

- розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії) Збройних Сил України;

- розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії) Збройних Сил України.

З аналізу наведених норм Положення №402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні ВЛК, які проводять медичний огляд, зокрема, військовозобов`язаних, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК, протоколом засідання ВЛК. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Судом встановлено, що 14 квітня 2020 року ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_14 . За результатами проходження ВЛК 14 квітня 2020 року його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що складено довідку військово-лікарської комісії від 14.04.2020 №677. На підставі зазначеної довідки позивача було виключено з військового обліку, а відповідні відомості були відображені у його військово-облікових документах.

Жодних доказів скасування такої довідки уповноваженою штатною ВЛК матеріали справи не містять, про вказаний факт відповідачі не заявляють.

Відповідачі підтверджують, що єдиною підставою для повторного взяття позивача на військовий облік слугували відомості слідчого відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області про проведення досудового розслідування в кримінальному провадження.

Проте, на думку суду, така обставина не є належною підставою в розумінні норм ч. 1 ст. 37 Закону №2232.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Тому за відсутності доказів скасування раніше виданої довідки ВЛК суд вважає, що станом на день взяття ОСОБА_1 на військовий облік в січні 2025 року останній не був ні призовником, ні військовозобов`язаним, ані резервістом, оскільки згідно з ч. 6 ст. 37 Закону №2232 громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Суд вважає, що законодавчими нормами не передбачено підстав для повторного взяття на військовий облік осіб, які були виключені з нього за станом здоров`я та яких визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Питання взяття, зняття та виключення осіб з військового обліку регулюється виключно Законом №2232 та здійснюється лише відповідно до установлених ним підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, серед іншого, оскаржує бездіяльність відповідача щодо не внесення змін до Реєстру шляхом внесення запису про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку

З цього приводу суд зазначає, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність – це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Однак за результатами розгляду цієї справи суд встановив, що в даному випадку права позивача порушені саме повторним взяттям на військовий облік в січні 2025 року.

Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене з метою належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та позов задовольнити шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_11 щодо повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік в січні 2025 року.

При цьому, на думку суду, належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_11 внести відомості до Реєстру про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підстав Довідки військово-лікарської комісії №677 від 14.04.2020 року.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норми, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з урахуванням вищенаведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік ОСОБА_1 в січні 2025 року.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підстав Довідки військово-лікарської комісії №677 від 14.04.2020 року.

4. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 1211,20 (Одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін