Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №260/1095/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2026 року м. Ужгород№ 260/1095/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького про відшкодування витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України грошові кошти в розмірі 335291,99 грн витрати, пов`язані з його утриманням у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовій частині НОМЕР_1 ).

Заявлені позовні вимоги аргументує тим, що 27 січня 2026 року з відповідачем було розірвано контракт про проходження військової служби через небажання продовжувати навчання у ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час проходження навчання відповідач перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України. Загальна вартість витрат становить 335291,99 грн. Добровільно повернути завдану державі шкоду ОСОБА_1 відмовився. Тому позивач вважає, що така шкода підлягає стягненню у судовому порядку.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження з розгляду даної адміністративної справи та надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.

У зв`язку з відсутністю відомостей щодо місця проживання відповідача - фізичної особи, на підставі положень ч. 7 ст. 171 КАС України, суд здійснив повідомлення ОСОБА_1 про розгляд цієї справи в порядку ст. 130 КАС України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Однак у встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 24 липня 2023 року між ректором Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі – Національна академія) та курсантом ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) укладено контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами вищого військового навчального закладу Державної прикордонної служби України.

Відповідно до умов такого контракту ОСОБА_1 зобов`язався протягом не менше як 5 років після закінчення навчання у вищому військовому навчальному закладі продовжувати проходження військової служби на посадах офіцерського складу в органах Державної прикордонної служби України. У разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання, незадовільне складання іспитів або недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу на посадах офіцерського складу ОСОБА_1 зобов`язався відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов`язані з утримання у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України.

Наказом начальника Національної академії від 24.07.2023 №729-ОС по особовому складу ОСОБА_1 з 24 липня 2023 року занесено в списки курсантів Національної академії, зараховано на всі види забезпечення без атестатів, присвоєно військове звання солдат, призначено на посади курсантів та вважати таким, що уклав контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби строком на час навчання.

21 липня 2026 року ОСОБА_1 подав на ім`я начальника навчального курсу Національної академії рапорт, в якому просив клопотати перед вищим керівництвом академії про відрахування його з лав Національної академії через небажання продовжувати навчання.

Наказом начальника Національної академії від 26.01.2026 р. №129-ОС по особовому складу з ОСОБА_1 з 27 січня 2026 року розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) на підставі ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з небажанням продовжувати навчання.

Окрім того, ОСОБА_1 зобов`язано відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов`язані з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, у сумі 335291,99 грн.

27 січня 2026 року ОСОБА_1 вручено вимогу щодо виконання зобов`язання №10/959-26-вих від 26.01.2026, якою запропоновано у добровільному порядку відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, у сумі 335291,99 грн у термін до 02 лютого 2026 року включно.

Однак ОСОБА_1 відшкодувати такі кошти у добровільному порядку відмовився, про що повідомив під особистий розпис на вимозі щодо виконання зобов`язань.

З огляду на зазначене з метою стягнення такої суми з відповідача у судовому порядку позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до преамбули Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 р. (далі – Закон) цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Ст. 25 Закону визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського та офіцерського складу проводиться у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів.

Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону, з громадянами України - курсантами закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами п`ятим, восьмим і дев`ятим частини другої статті 23 цього Закону.

Ч. 10 ст. 25 Закону встановлено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «з», «и» пункту 1, підпунктів «д», «е», «ж», «з» пункту 2 та підпункту «в» пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені законодавчі норми, суд дійшов висновку, що курсанти вищого військового навчального закладу зобов`язані відшкодувати державі витрати пов`язані з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання.

Вказаний обов`язок кореспондується також з умовами укладеного ОСОБА_1 контракту про проходження військової служби (навчання).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 достроково розірвав укладений з Державною прикордонною службою України в особі ректора Національної академії контракт з підстав небажання продовжувати навчання, а отже, був зобов`язаний відшкодувати витрати на його утримання в такому вищому військовому навчальному закладі. Про такий обов`язок ОСОБА_1 був обізнаний, про що свідчить його особистий підпис на вимозі щодо виконання зобов`язань (арк. спр. 20).

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за наявності), у зв`язку з припиненням громадянства України та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (10 років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «з», «и» пункту 1, підпунктів «д», «е», «ж», «з» пункту 2 і підпункту «в» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, регламентується нормами Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. №964 (далі - Порядок).

П. 3 Порядку передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг.

Порядок розрахунку витрат встановлюється Міноборони та центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти.

Витрати відшкодовуються в повному розмірі курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк базової військової служби до вступу в заклад фахової передвищої військової освіти, вищий військовий навчальний заклад, військовий навчальний підрозділ закладу вищої освіти, а також курсантами жіночої статі - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк базової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк (п. 4 Порядку).

Згідно з п. 5 Порядку, витрати відшкодовуються в розмірі різниці суми витрат з утримання курсантів і витрат з утримання громадян України, що пройшли базову військову службу:

- курсантами, які навчалися менше встановленого законодавством строку базової військової служби, - за весь період навчання;

- курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк базової військової служби, - за весь період навчання, який відповідає строку базової військової служби.

На виконання вимог пункту 3 Порядку наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок №419/831/240/605/537/219/534 у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2.3 цього Порядку №419/831/240/605/537/219/534, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.

Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок-розрахунків, витрати на утримання ОСОБА_1 в Національній академії загальном склали 335291,99 грн, в тому числі наступні:

- грошове забезпечення – 159171,57 грн;

- речове забезпечення – 41012,00 грн;

- продовольче забезпечення – 74382,72;

- забезпечення комунальними послугами та енергоносіями – 60725,70 грн.

З необхідністю відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, у розмірі 335291,99 грн ОСОБА_1 бу ознайомлений під особистий розпис, однак повернути зазначені кошти відмовився.

Доказів оскарження проведеного Національною академією розрахунку витрат, що підлягають відшкодуванню матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, суд вважає, що відповідач визнав наявну в нього заборгованість з відшкодування витрат на його утримання в Національній академії, разом з тим таку у встановлений строк не погасив.

Відповідно до п. 6, 7 Порядку, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Суми відшкодованих курсантами та особами офіцерського складу витрат перераховуються Міноборони та центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, із подальшим їх перерахуванням до загального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходу бюджету 24060300 «Інші надходження».

За наведених обставин, враховуючи вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького про відшкодування витрат, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 ) на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України витрат, пов`язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної ІНФОРМАЦІЯ_2 (військовій частині НОМЕР_1 ) у розмірі 335291,99 грн (Триста тридцять п`ять тисяч двісті дев`яносто одна гривня 99 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін