Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №260/1903/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2026 року м. Ужгород№ 260/1903/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника – адвоката Каверіна Сергія Миколайовича (далі – представник позивача) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (далі – відповідач 1), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) (далі – відповідач 2), яким просив:

1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року, з урахуванням Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 у справі № 260/1638/25 за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 22.12.2025 року;

2) зобов`язати військову частину НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 у справі № 260/1638/25 за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 22.12.2025 року;

3) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 прикордонний загін ДПС України) щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року, з урахуванням Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 у справі № 260/1638/25 за весь час затримки виплати з листопада 2019 року по день фактичної виплати 27.01.2026 року;

4) зобов`язати військову частину військову частину НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 прикордонний загін ДПС України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 у справі № 260/1638/25 за весь час затримки виплати з листопада 2019 року по день фактичної виплати 27.01.2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року, з урахуванням Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 у справі № 260/1638/25, відповідачами було виплачено грошове забезпечення. Однак при цьому передбачену законодавством компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення протиправно не виплачено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У поданому відзиві на позовну заяву, представник відповідача 1 зазначив, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. На думку відповідача, відповідно до преюдиційного судового рішення на військову частину НОМЕР_2 не було покладено обов`язку щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Крім того, відповідач вказав, що судове рішення було виконано ним добровільно та у встановлені законом строки, а спірні виплати до набрання судовим рішенням законної сили не були нараховані, у зв`язку з чим підстави для нарахування компенсації, на переконання відповідача, відсутні.

Також відповідач послався на положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку № 159, зазначивши, що право на компенсацію може виникати лише за наявності факту затримки виплати нарахованого доходу, а також звернув увагу на те, що індексація грошового забезпечення позивача була нарахована та виплачена за період, який передував внесенню відповідних змін до статті 2 зазначеного Закону. Крім того, відповідач зазначив, що позивач не звертався до нього із заявою про нарахування та виплату відповідної компенсації, а відповідач не приймав рішення про відмову у її виплаті. У зв`язку з цим, на думку відповідача, право позивача не було порушено, а звернення до суду є передчасним.

З огляду на викладене відповідач просив відмовити у задоволенні позову про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Відповідач 2 відзив на позовну заяву не подав. З довідки про доставку електронного листа видно, що така була доставлена до електронного кабінету 29 березня 2026 року.

Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2024 року у справі № 640/22958/21 дійшов висновку, що довідка про доставку електронного листа є допустимим доказом, що підтверджує вручення стороні судового рішення, надісланого в електронній формі.

Станом на 27 липня 2026 року Відповідач 2 відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст. 262 КАС України

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) у періоди з грудня 2015 року по вересень 2019 року включно та з грудня 2020 року по 21 лютого 2022 року включно, а також у НОМЕР_3 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_4 ) у період з жовтня 2019 року по листопад 2020 року. Наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 21 лютого 2022 року № 94-ОС її було виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення. Під час проходження військової служби індексація грошового забезпечення позивачки нараховувалася та виплачувалася неналежним чином, що стало підставою для її звернення до суду.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі № 260/1638/25, зміненим постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року, позов задоволено частково. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_5 прикордонного загону щодо ненарахування та невиплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, а також за періоди з 01 березня 2018 року по вересень 2019 року включно та з грудня 2020 року по 21 лютого 2022 року включно у фіксованому розмірі 1470,43 грн. на місяць. Крім того, визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону щодо ненарахування та невиплати індексації за період з 01 жовтня 2019 року по 30 листопада 2020 року включно у розмірі 1470,43 грн. на місяць. Відповідачів зобов`язано здійснити відповідні нарахування та виплати з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та з урахуванням фактично виплачених сум.

На виконання зазначеного судового рішення НОМЕР_5 прикордонний загін у грудні 2025 року здійснив розрахунок та виплату позивачці належних сум індексації, що підтверджується відповідними документами та банківською випискою від 22 грудня 2025 року. НОМЕР_3 прикордонний загін повідомив про виконання рішення після надходження бюджетних коштів, а фактичну виплату на виконання судового рішення здійснено 27 січня 2026 року. Водночас, як зазначає позивач, під час виплати належних сум індексації обома відповідачами не було нараховано та виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати: НОМЕР_5 прикордонним загоном - за період із січня 2016 року до дня фактичної виплати 22 грудня 2025 року, а НОМЕР_3 прикордонним загоном за період із листопада 2019 року до дня фактичної виплати 27 січня 2026 року. Саме невиплата такої компенсації стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року за №2050-III та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Відповідно до статей 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.

Відповідно до статті 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За змістом статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку №159.

Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.

З аналізу норм Закону №2050-III та Порядку №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що грошове забезпечення є доходом, а у разі несвоєчасної виплати сум грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у статті 3 Закону №2050-III формулювання, що компенсація обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1, 3 Закону №2050-III дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 року у справі №803/203/17, від 14.05.2020 року у справі №816/379/16, від 30.09.2020 року у справі №280/676/19 та від 13.09.2021 року у справі №639/3140/17, від 15.10.2020 року у справі №240/11882/19 та ухвалах Верховного Суду від 05.03.2024 року у справі №240/30946/21, від 07.03.2024 року у справі №120/12219/23, від 18.03.2024 року у справі №120/8449/23 та інші.

Узагальнення наведених норм дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, у зв`язку з порушенням строків його виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, відповідачі на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 у справі № 260/1638/25 здійснили перерахунок грошового забезпечення позивача.

Відтак, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку з невиплаченого грошового забезпечення за період з січня 2016 року по день фактичної виплати 22.12.2025 року – військової частини НОМЕР_2 та за період з листопада 2019 року по день фактичної виплати 27.01.2026 року – військової частини НОМЕР_4

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норми, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати сум грошового забезпечення на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року, з урахуванням Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 у справі № 260/1638/25 за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 22.12.2025 року.

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 у справі № 260/1638/25 за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 22.12.2025 року.

4. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 прикордонний загін ДПС України) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати сум грошового забезпечення на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року, з урахуванням Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 у справі № 260/1638/25 за весь час затримки виплати з листопада 2019 року по день фактичної виплати 27.01.2026 року.

5. Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 військову частину військову частину НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 прикордонний загін ДПС України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 у справі № 260/1638/25 за весь час затримки виплати з листопада 2019 року по день фактичної виплати 27.01.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець