Додаткове рішення від 23 липня 2026 р. у справі №240/3259/24 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 23 липня 2026 р.

Справа: №240/3259/24

Суддя: Горовенко Анна Василівна

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Житомир

справа № 240/3259/24

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі №240/3259/24, позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 березня 2018 року по 08 липня 2020 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 08 липня 2020 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2020 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, з урахуванням індексації грошового забезпечення;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2020 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, з урахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 08.07.2020 грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 08.07.2020 перерахунок сум грошового забезпечення, основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 та на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

02 липня 2026 року від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання (за вх. №49372/26) про ухвалення додаткового рішення яким просить задовольнити позовну вимогу про перерахунок щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення та здійснити виплату, враховуючи раніше отримані кошти.

Зазначає, що під час розгляду справи суд не ухвалив рішення щодо частини однієї позовної, яка в описовій та мотивувальній частині рішення суду також не згадувалась.

Так, відповідно до пунктів 3-4 прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2020 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань 2017 рік, щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2020 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.

Вказує, що рішення стосовно частини позовної вимоги щодо ненарахування та невиплати щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення судом не виносилось та у тексті судового рішення не коментувалось.

Саме тому, просить ухвалити додаткове судове рішення щодо невирішеної частини позовних вимог.

Суд розглянувши подану позивачем заяву про ухвалення додаткового рішення, зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 08.07.2020 індексації грошового забезпечення у повному обсязі відповідно до абзаців 3. 4. 6, п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.03.2018 по 08.07.2020 відповідно до абзаців 3, 4, 6, п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078 з урахуванням вже виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2020 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2020 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2017 рік, щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з врахуванням щомісячної додаткової допомоги, встановленої постановою КМУ № 889 від 22.09.2010;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з врахуванням щомісячної додаткової допомоги, встановленої постановою КМУ №889 від 22.09.2010;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні ОСОБА_1 розрахунку розміру грошового забезпечення з 01.01.2020 по 08.07.2020 з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення у період з 01.01.2020 по 08.07.2020 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1-14 до постанови КМУ від 30.08.2017 №704, з врахуванням вже виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 , грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік обчисливши її із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 на відповідні тарифні коефіцієнти;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік обчисливши її із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 на відповідні тарифні коефіцієнти, з врахуванням вже виплачених сум.

Згідно з рішенням суду від 19.07.2024 у справі №240/3259/24, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Водночас, судом встановлено, що в частині позовних вимог про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення, судом не вирішено.

Щодо наявності підстав для ухвалення додаткового рішення у справі, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 №889 (в редакції постанови КМУ №161 від 13.03.2013) (далі - постанова №889) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду :

1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):

з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 вересня 2013 року. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Пунктом 2 Постанови №889 передбачено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Аналіз приведених вище норм дає підстави для висновку, що розрахунковою величиною для обрахунку розміру щомісячної додаткової грошової винагороди є місячне грошове забезпечення.

Абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно положень ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), якими імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошові допомоги, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ, та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня грошового забезпечення внаслідок його знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні, що забезпечує дотримання прав осіб, які перебувають на військовій службі, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації призвело б до застосування для визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні знеціненого грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2021 року у справі №820/3423/18, постанові від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, постанові від 19 березня 2020 року у справі №820/5286/17, постанові від 26 лютого 2021 року у справі №620/3346/19, предметом розгляду яких було включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру "грошової допомоги на оздоровлення" та "одноразової грошової допомоги при звільненні".

Зокрема, у постанові від 21.12.2021 по справі №820/3423/18 Верховний Суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тому, індексація грошового забезпечення включається для обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, оскільки входить до складу грошового забезпечення.

З матеріалів справи суд встановив, що позивачу з серпня 2016 року по лютий 2018 року нараховувалась та виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода, що підтверджується довідкою виданою Військовою частиною НОМЕР_1 від 26.01.2024 №338.

Вказані обставини свідчать про систематичний, а не одноразовий характер виплати щомісячної додаткової грошової винагороди.

Враховуючи, що обчислення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2017 році та грошової допомоги на оздоровлення в 2016-2020 роках здійснюється виходячи з місячного грошового забезпечення, а додаткова грошова винагорода має щомісячний характер, суд вважає, що до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в 2017 році та грошову допомогу на оздоровлення в 2015-2017 роках, включається щомісячна додаткова грошова винагорода, що передбачена Постановою КМУ №889, яку отримував позивач під час проходження служби.

З огляду на те, що у оскаржуваний період місячне грошове забезпечення позивача протиправно не було проіндексоване, відповідно нарахування та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди, проведено відповідачем виходячи із не проіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині перерахунку та виплати щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення, підлягають задоволенню.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, з урахуванням індексації грошового забезпечення, та як наслідок, зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, з урахуванням індексації грошового забезпечення та виплату враховуючи раніше отримані кошти.

Керуючись статтями 32, 139, 242-246, 252, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі за його позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 №889, за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 №889, за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, з урахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених коштів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Додаткове рішення складено в повному обсязі 24 липня 2026 року.

Суддя А.В. Горовенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua