Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №240/17853/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Житомир

справа № 240/17853/25

категорія 112040201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" про стягнення санкцій та пені,-

встановив:

Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" на його користь суму адміністративно-господарських санкцій та пені, у розмірі 663321,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач не вжив заходів щодо створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю, а отже обов`язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем не виконано, що є порушенням статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", у зв`язку з чим до відповідача застосовані адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця для осіб з інвалідністю, а також накладено пеню за простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій.

Враховуючи вищевикладене, просить стягнути зі відповідача на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 663321,54 грн.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

17 жовтня 2025 року від представника відповідача, через систему "Електронний суд", надійшла заява (за вх. №76457/25) про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.

28 листопада 2025 року від представника відповідача, через систему "Електронний суд", надійшов відзив (за вх. №85435/25), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що суть спору полягає в правомірності застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, однак на думку відповідача, такі твердження є безпідставними, адже протягом 2024 року у штаті СТОВ «Мирославель-Агро» перебували особи з інвалідністю, для яких це місце було основним, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Вказує, що СТОВ "Мирославель-Агро", в розумінні частини четвертої ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» виконало вимоги щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю понад норму, у кількості, що перевищує встановлену норму в 2024році.

Також зазначає, що СТОВ «Мирославель-Агро» не вбачає порушень у неподанні до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції Форми №3-ПН.

Наголошує, що створені товариством посади для осіб з інвалідністю, на яких працевлаштовані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на протязі 2024 року, не були вакантними, а тому вважає, що обов`язок щодо подачі Форми №3-ПН у СТОВ «МиРославель-Агро» не виникав.

Крім цього вказує, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 року №553 Порядок від 31 січня 2007 року №70, яким було врегульовано питання подачі роботодавцями звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, втратив чинність у зв`язку з чим, подання роботодавцями до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіту про працевлаштування осіб з інвалідністю (форма № 10-ПОІ) вже не вимагається. Тобто за 2024 рік подавати звіт не потрібно. Відповідну інформацію щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримує від Пенсійного фонду України.

Ухвалою від 28 листопада 2025 року заяву представника відповідача про поновлення строку для подання відзиву в адміністративній справі за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" про стягнення санкцій та пені задоволено та поновлено Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" встановлений судом строк для подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" зареєстроване як юридична особа.

Згідно з інформацією, зазначеною в розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2024 рік у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" складає 69 осіб. При цьому, встановлений Законом, норматив підприємство не виконало у кількості 3 (трьох) робочих місць для осіб з інвалідністю.

У зв`язку із виявленим порушенням законодавчих вимог, Фонд самостійно розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що підлягали сплаті Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" у розмірі 635974,40 грн.

Відповідач не сплатив адміністративно-господарські санкції до 15 квітня 2025 року, а тому, починаючи із 16 квітня 2025 року по 10 липня 2025 року нарахована пеня у розмірі 27347,14 грн за 86 днів прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій.

Загальна сума заборгованості Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" складає 663321,54 грн.

У зв`язку з тим, що відповідачем сума адміністративно-господарської санкції та пені у добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII (з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час виникнення спірних правовідносин), (далі - Закон України №875-XII) визначені засади соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до статті 17 цього Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Нормами статті 18 Закону України №875-XII встановлюється обов`язок для підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1, 2, 4 статті 19 Закону України №875-XII передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною 1 цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року №14-1 та наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10 березня 2023 року №17, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за № 456/39512, розрахунок надсилається у формі електронного документа Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за формою, наведеною у додатку. Створені Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю оригінали розрахунків передаються Пенсійному фонду України з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про публічні електронні реєстри», "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", інших нормативно-правових актів. Пенсійний фонд України надсилає розрахунки через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України протягом п`яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Матеріали справи свідчать, що у 2024 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача становила 69 осіб, з огляду на що середньооблікова чисельність працевлаштованих осіб з інвалідністю у 2024 році повинна складати 3 особи (а. с. 5).

Позивач зазначає, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мирославель Агро" не виконало нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та не здійснило працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 3-х робочих місць, а також не інформувало центр зайнятості за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», тобто не виконало господарського зобов`язання щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що, у свою чергу, стало підставою для притягнення до господарсько-правової відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

На підтвердження своїх доводів надає суду копію відповіді Звягельської філії Житомирського обласного центру зайнятості від 26.03.2025 №05-48/250 відповідно до якої надано інформацію про суб`єктів господарювання які не подавали звіти за Формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» з відображенням у них відомостей для працевлаштування на вільні робочі місця, створені для категорії осіб з інвалідністю, протягом січня-грудня 2024 року.

Згідно з даною відповіддю, серед перелічених суб`єктів господарювання зазначено також Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" (а. с. 10 - 10 зворот).

Відповідач, на противагу доводам позивача, у своєму відзиві зазначає, що протягом 2024 року у штаті СТОВ «Мирославель-Агро» перебували особи з інвалідністю, для яких це місце було основним, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Як свідчать матеріали справи, а саме повідомлення про прийняття працівника на роботу в СТОВ "Мирославель-Агро", ОСОБА_1 відповідно до наказу №3 від 16.01.2019 прийнято на роботу з 16.01.2019.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №10468/25/3594/В від 19.05.2025 ОСОБА_1 01.04.2025 встановлено третю групу інвалідності з дитинства з повторним переоглядом 01.04.2026 (а.с. 35, 37-38).

Згідно з повідомленням про прийняття на роботу/укладення гіг-контракту, ОСОБА_2 прийнято на роботу в СТОВ "Мирославель-Агро" відповідно до наказу №49 від 30.07.2024.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №636427 від 10.06.2024 ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності з 21.05.2024 (з датою червового переогляду 21.05.2025) (а. с. 39-40).

Згідно з наказом (розпорядження) №1 від 01.03.2016 ОСОБА_3 прийнято на роботу в СТОВ "Мирославель-Агро" з 01.03.2016.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №194/25/159/В від 05.03.2025 ОСОБА_3 26.02.2025 встановлено третю групу інвалідності з повторним переоглядом 26.02.2028 (а.с.43-44, 45).

Наказом (розпорядженням) №ПР3-000009 від 01.05.2011, ОСОБА_4 прийнято на роботу в СТОВ "Мирославель-Агро" з 01.05.2011.

Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №094655 від 20.10.2022 ОСОБА_4 встановлено третю групу інвалідності з 21.09.2022 (безтерміново) (а. с. 48, 51).

Відповідно до ч. 1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з ч.2 ст.19 Закону №875-XII зобов`язано підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечувати працевлаштування інвалідів.

Частиною 8 статті 19 Закону №875-XII визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Таким чином, повноваження щодо проведення перевірок стосовно виконання нормативу робочих місць покладено на Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13 березня 2022 року №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Тим часом, пунктом 2 названої закріплено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Відповідно до статті 15 Європейської соціальної хартії (переглянутої), Страсбург, 3 травня 1996 року, яку із заявами ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» від 14 вересня 2006 року№137-V (European Social Charter), з метою забезпечення особам з інвалідністю, незалежно від їхнього віку та характеру і походження їхньої інвалідності, ефективного здійснення права на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства Сторони зобов`язуються, зокрема:

1. вжити необхідних заходів для забезпечення особам з інвалідністю орієнтування, освіти та професійної підготовки, коли це можливо, у межах загальних програм або, коли це видається неможливим, у державних або приватних спеціалізованих закладах;

2. сприяти їхньому доступові до роботи усіма засобами, які можуть заохочувати роботодавців приймати на роботу осіб з інвалідністю і утримувати їх у звичайному виробничому середовищі та пристосовувати умови праці до потреб осіб з інвалідністю, або, коли це видається неможливим у зв`язку з інвалідністю, шляхом облаштування або створення спеціальних робочих місць з урахуванням ступеня інвалідності. У деяких випадках такі заходи можуть вимагати використання спеціалізованих служб працевлаштування та надання допомоги;

3. сприяти їхній всебічній соціальній інтеграції та участі у житті суспільства, зокрема, шляхом вжиття заходів, включаючи технічну допомогу, що спрямовані на усунення перешкод для спілкування і пересування і що надають доступ до транспорту, житла, культурної діяльності і відпочинку.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю законодавством України, є виконання останньою зобов`язань, взятих такою за результатами ратифікації Європейської соціальної хартії (переглянутої).

Отже заборона на проведення перевірок, визначено положеннями постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13 березня 2022 року №303 не поширюється на зазначені правовідносини.

Згідно із пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, підприємство фактично вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17, від 11.08.2021 у справі № 260/557/19, відповідно до яких підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Порядок подання інформації про наявність вакансій до 07 липня 2022 року регулювався наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання». Вказаним Порядком встановлена єдина форма призначена для інформування центру зайнятості та населення про наявність вільних робочих місць, в тому числі призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, та порядок її подання.

Відповідно до пунктів 3, 5 зазначеного Порядку форма №3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З 07 липня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства економіки України від 12 квітня 2022 року №827-22 «Про затвердження форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання», пунктом 1.5 розділу І якого встановлено вимоги до подання звітності форми №3-ПН: вона заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/ регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Отже, звітність за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» є формою інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення таких осіб на підприємство для працевлаштування.

Періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а лише передбачено, що така звітність подається не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі №820/1889/17, від 11 вересня 2020 року у справі №440/2010/19, від 03 серпня 2023 року у справі №120/4975/22.

Як свідчать матеріали справи, протягом 2024 року відповідачем не було подано звіт за формою №3-ПН про інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, однак відповідач не заперечує факт неподання до служби зайнятості звіту за формою 3-ПН у 2024 році, оскільки вказує про працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 4 робочих місць.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що обов`язок щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю у відповідача у 2024 році повністю виконано шляхом працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відтак, доводи позивача про невиконання відповідачем нормативів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю спростовуються доказами, що наявні в матеріалах справи.

Щодо правомірності накладення на відповідача адміністративно-господарських санкцій суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

За частиною 1 статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 названої правової норми встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Передбачена частиною 1 статті 20 Закону України №875-XII міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або в разі порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 18 цього Закону, а саме, не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або в разі порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 17, частин 2, 3, 5 статті 19 Закону України №875-XII, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність таких осіб, відмови від працевлаштування на підприємстві, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 07 лютого 2018 року у справі №811/693/17, від 06 березня 2018 року у справі №825/695/17, від 21 травня 2020 року у справі №520/3919/19, від 03 серпня 2023 року у справі №120/4975/22.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем були виконані вимоги Закону №875-ХІІ щодо вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним.

Отже з урахуванням викладеного, суд вважає безпідставним проведений Фондом розрахунок адміністративно-господарських санкцій, застосованих до відповідача у розмірі 663321,54 грн.

Підсумовуючи зазначене, зважаючи на обґрунтовані доводи відповідача щодо виконання ним обов`язку по створенню робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 663321,54 грн є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Домбровського, 38, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 20401066) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" (вул. Суємецька, буд.25-а, с.Мирославль, Звягельський р-н, Житомирська обл., 12701, код ЄДРПОУ 37042376) про стягнення санкцій та пені, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 27 липня 2026 року.

Суддя А.В. Горовенко