Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №160/13677/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокуСправа №160/13677/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21.05.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), у якій просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 21.04.2025 про звільнення з військової служби на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме: у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю з числа осіб з інвалідністю II групи, що оформлені листом про відмову від 21.04.2026 №2069/5/13-2833;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме: у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю з числа осіб з інвалідністю II групи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та 21.04.2026 ним було подано на командування військової частини рапорт про звільнення з військової служби в запас у зв`язку з сімейними обставинами, а саме необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалідом ІІ групи (загальне захворювання), згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №193/25/3721/В від 27.11.2025 та за висновком про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №64 від 12.12.2025, вона потребує постійного стороннього догляду, інших осіб першого чи другого ступеня спорідненості, які можуть здійснювати такий догляд, не має, на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII. Позивачу надано відмову у задоволенні вимог рапорту, через те, що в акті перевірки сімейного стану військовослужбовця, складеного 27.11.2026, зазначено про наявність сина - ОСОБА_4 , особи яка може здійснювати сторонній догляд за ОСОБА_5 . ОСОБА_4 не є особою яка сама потребує догляду. Позивач зазначає, що обоє батьків ОСОБА_6 є інвалідами ІІ групи та за висновками ЛКК потребують постійного стороннього догляду, за батьком - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснює постійний догляд його рідний брат – ОСОБА_7 , про що свідчить акт про встановлення факту догляду, а за матір`ю - ОСОБА_3 , здійснював постійний догляд ОСОБА_2 . Враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

16.06.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що серед доданих позивачем до рапорту документів в наявності Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця складений 27.11.2026 та затверджений тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . В даному Акті зазначено про наявність сина - ОСОБА_4 , особи яка може здійснювати сторонній догляд за ОСОБА_3 . Також ОСОБА_4 не є особою яка сама потребує догляду. Підпунктом 3 п. 12 ст. 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, а також п. 26 додатку 19 Інструкції «Про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» прямо не передбачено, що здійснення іншими членами сім`ї першого чи другого ступеня споріднення (які не є військовослужбовцями) догляду за іншим за батьків який також являється особою з інвалідністю і потребує догляду являється, підставою для звільнення позивача з військової служби. Таким чином у позивача відсутні правові підстави для звільнення з військової служби за сімейними обставинами, адже відповідно акту перевірки сімейного стану військовослужбовця складеного 27.11.2026 та затвердженого тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 є особа, яка може здійснювати догляд за ОСОБА_3 .

24.06.2026 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем не досліджено та не спростовано обставину, що батько позивача – ОСОБА_5 – також є особою з інвалідністю ІІ групи та відповідно до медичних документів потребує постійного стороннього догляду. Крім того, відповідач не спростував надані позивачем докази того, що саме брат позивача фактично здійснює постійний догляд за батьком. Таким чином, відповідач фактично не встановив та не довів можливість брата позивача одночасно здійснювати постійний догляд за двома особами з інвалідністю ІІ групи, які потребують постійного стороннього догляду та проживають окремо. Посилання відповідача на те, що закон прямо не передбачає здійснення догляду за іншим із батьків як підставу для звільнення, є помилковим. Предметом спору у даній справі є не сам факт здійснення братом догляду за батьком, а наявність або відсутність реальної можливості такого брата здійснювати постійний догляд за матір`ю позивача. Саме ця обставина підлягала перевірці під час розгляду рапорту позивача. Проте відповідач обмежився виключно формальним встановленням факту існування брата позивача, не здійснивши оцінку всіх поданих доказів та фактичних обставин справи.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 .

Позивач є сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 13.06.1978.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу 193/25/3721/В, рішення №193/25/3721/Р від 27.11.2025, ОСОБА_3 встановлено ІІ групу інвалідності, діагноз – серопозитивний ревматоїдний артрит, множинні локалізації. Рішення щодо визначення потреби в сторонньому догляді – не застосовується.

Встановлений рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи діагноз підтверджений заключенням ЛКК КНП «Болехівська центральна міська лікарня» №121 від 19.11.2025.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу 155/25/2589/В, рішення №155/25/2589/Р від 14.11.2025, ОСОБА_5 встановлено ІІ групу інвалідності, діагноз – інші форми стенокардії. Рішення щодо визначення потреби в сторонньому догляді – не застосовується.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.01.2026 складено заяву, в якій зазначено, що вона є інвалідом II групи (загальне захворювання), згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №193/25/3721/B від 27.11.2025, та за Висновком про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №64 від 12.12.2025 року, потребує постійного догляду стороннього догляду.

Чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про укладення шлюбу серія НОМЕР_4 від 02.10.1976), є інвалідом ІІ групи (загальне захворювання), згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №155/25/2589/B від 14.11.2025, та за Висновком про наявність порушень функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, і потребує постійного догляду стороннього догляду №97 від 02.01.2026, фізично не має можливості здійснювати догляд, так як сам його потребує.

Заявою підтвердила, що щоденний догляд та утримання за нею здійснював та здійснює її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та відсутність інших осіб, які зобов?язані відповідно до закону утримувати та доглядати її, проживає разом зі мною за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 постійно доглядає за нею, піклується та надає всю необхідну медичну, матеріальну та іншу допомогу.

Без постійного сторонньої догляду та допомоги ОСОБА_3 не має змоги забезпечити собі нормальні умови для існування, не має змоги обслуговувати себе, як особа з інвалідністю. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є єдиною особою, яка здійснює за нею щоденний постійний догляд.

Також повідомлено, що інших членів першого та другого споріднення, які можуть здійснювати за нею догляд не має.

Заяву ОСОБА_3 посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Квочак Л.Т.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 07.01.2026 складено заяву, якою повідомлено, що щоденний догляд та утримання за ним здійснює його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Заяву ОСОБА_5 посвідчено приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Барабаш Р.С.

Згідно з актом обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати догляд (утримання) від 26.11.2025, затвердженого тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 27.11.2025, установлено наявність сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 09.01.2026, складеного депутатом Болехівської міської ради та представниками громадськості, ОСОБА_3 є дійсно хворою та потребує постійного догляду, а її син ОСОБА_1 від початку проявів хвороби і до моменту мобілізації здійснював постійний догляд за своєю матір`ю.

Наразі ОСОБА_2 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 .

21.04.2026 позивачем було подано на командування військової частини рапорт про звільнення з військової служби в запас у зв`язку з сімейними обставинами, а саме необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалідом ІІ групи (загальне захворювання), згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №193/25/3721/В від 27.11.2025 та за висновком про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №64 від 12.12.2025, вона потребує постійного стороннього догляду, інших осіб першого чи другого ступеня спорідненості, які можуть здійснювати такий догляд, не має, на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII.

До рапорту були додані наступні документи:

1. Нотаріальна завірена копія РНОКПП та паспорту ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 від 20.11.1998;

2. Нотаріальна завірена копія РНОКПП та паспорту ОСОБА_5 , серія НОМЕР_5 від 18.03.1997;

3. Нотаріальна завірена копія РНОКПП та паспорту ОСОБА_3 , серія НОМЕР_6 від 31.12.1996;

4. Нотаріальна завірена копія свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_7 від 02.10.1976;

5. Нотаріальна завірена копія Свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серія НОМЕР_3 від 13.06.2025;

6. Нотаріальна завірена копія Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, виданий ОСОБА_3 , №193/25/3721/В від 27.11.2025 року;

7. Нотаріальна завірена копія висновку ОСОБА_3 , про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №64 від 12.12.2025;

8. Нотаріальна завірена копія пенсійного посвідчення ОСОБА_3 , серія НОМЕР_8 від 09.12.2025;

9. Нотаріальна завірена копія Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, виданий ОСОБА_5 , № №155/25/2589/В від 14.11.2025;

10. Нотаріальна завірена копія висновку ОСОБА_5 , про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду №97 від 02.01.2026;

11. Нотаріальна завірена копія пенсійного посвідчення ОСОБА_5 , серія НОМЕР_9 від 26.11.2025;

12. Відомості про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні №11-16/2 від 05.01.2026;

13. Витяги з реєстру територіальної громади про реєстрацію ОСОБА_1 та ОСОБА_8 ;

14. Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_3 від 09.01.2026;

15. Акт обстеження сімейного стану військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_7 від 27.11.2025;

16. Нотаріальна завірена копія нотаріальної заяви ОСОБА_3 , зареєстровано в реєстрі №97 від 08.01.2026;

17. Копії Виписок з історії хвороб та виписний епікриз ОСОБА_3 , №53870/2025; №1345/25;

18. Нотаріальна завірена копія акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 15.01.2026 року;

19. Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_5 від 09.01.2026;

20. Нотаріальна завірена копія нотаріальної заяви ОСОБА_5 , зареєстровано в реєстрі №32 від 07.01.2026;

21. Витяг з Резерв+ на ОСОБА_4

21.04.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 було надано відповідь на рапорт №2069/5/13-2833, якою відмовлено у задоволенні рапорту з підстав того, що серед доданих позивачем до рапорту документів в наявності Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця складений 27.11.2026 та затверджений тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . В даному Акті зазначено про наявність сина - ОСОБА_4 , особи яка може здійснювати сторонній догляд за ОСОБА_3 . Також ОСОБА_4 не є особою яка сама потребує догляду.

Не погоджуючись з відмовою у звільненні зі служби, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно із ч. 2 ст. 2 Закону №2232 проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Одним з різновидів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 6 ст. 2 Закону №2232).

Як передбачено частиною чотирнадцятою цієї ж норми виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з абзацом тринадцятим ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» №1933-XII від 06.12.1991 (з наступними змінами та доповненнями), особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні розпочав діяти особливий період.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ.

У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та триває й на час розгляду даної справи.

Підстави для звільнення військової служби визначні у ст. 26 Закону №2232.

Відповідно до п. «г» ч. 2 ст. 26 Закону №2232 під час дії воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, зокрема, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я (п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232).

Суд зазначає, що для звільнення з військової служби саме за такою сімейною обставиною, як необхідність здійснення постійного догляду за одним із своїх батьків військовослужбовець має довести такі факти:

- наявність в одного із своїх батьків статусу особи з інвалідністю І чи ІІ групи;

- необхідність здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи;

- відсутність в особи з інвалідністю І чи ІІ групи інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею (тобто, відсутні інші особи, крім військовослужбовця, які можуть здійснювати постійний догляд особи з інвалідністю І чи ІІ групи), або інші члени сім`ї особи з інвалідністю І чи ІІ групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Таким чином, лише за умови підтвердження таких взаємопов`язаних між собою обставин військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби на підставі абзацу 12 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232-ХІІ.

Судом встановлено, що позивач є сином ОСОБА_3 .

В свою чергу ОСОБА_3 має чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є особою з інвалідністю ІІ групи, який не може здійснювати за нею постійний догляд.

Також, ОСОБА_3 має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Як підтверджено матеріалами справи ОСОБА_4 здійснює постійний догляд за батьком ОСОБА_5 , у зв`язку з чим йому надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Верховним Судом у постанові від 29.04.2026 у справі №520/14746/25 зазначено, що суди зобов`язані досліджувати реальний стан речей, враховуючи сукупність обставин: де проживає потенційний доглядач, чи має він фізичну та матеріальну можливість здійснювати догляд, чи наявні у нього малолітні діти або інші об`єктивні обставини, що унеможливлюють виконання функцій доглядача. Зазначений підхід є загальнообов`язковим при тлумаченні абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232-XII.

Враховуючи, що брат позивача ОСОБА_4 здійснює постійний догляд за батьком ОСОБА_5 , в нього відсутня фізична можливість здійснювати постійний догляд за матір`ю ОСОБА_3 .

Відтак, відмова відповідача у задоволенні рапорту з підстав наявності у ОСОБА_3 сина ОСОБА_4 свідчить про неповне дослідження відповідачем наданих документів, долучених до рапорту від 21.04.2026.

З огляду на зазначене, суд визнає протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 21.04.2025 про звільнення з військової служби на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме: у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю з числа осіб з інвалідністю II групи, що оформлені листом про відмову від 21.04.2026 №2069/5/13-2833.

Водночас суд звертає увагу, що до матеріалів справи позивачем не долучено жодного документа, виданого медико-соціальною експертною комісією чи лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я про те, що ОСОБА_3 потребує стороннього догляду.

Надані позивачем документи зводяться лише до встановлення ОСОБА_3 медичного діагнозу хвороби та ступеня інвалідності.

У заяві від 08.01.2026 ОСОБА_3 посилається на висновок про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №64 від 12.12.2025.

Проте до матеріалів справи не надано відповідного висновку, з огляду на що суд не може встановити дійсність необхідної необхідності стороннього догляду для ОСОБА_3 .

Наданий до суду акт обстеження матеріально-побутових умов проживання від 09.01.2026, складений депутатом Болехівської міської ради та представниками громадськості, про те, що ОСОБА_3 є дійсно хворою та потребує постійного догляду, а її син ОСОБА_1 від початку проявів хвороби і до моменту мобілізації здійснював постійний догляд за своєю матір`ю, не є висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Тому суд не визнає наданий акт обстеження матеріально-побутових умов проживання від 09.01.2026, складений депутатом Болехівської міської ради та представниками громадськості, як належний доказ необхідності постійного догляду за ОСОБА_3 .

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме: у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю з числа осіб з інвалідністю II групи.

Проте, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, виходячи з підстав відмови, визначених у відповіді на рапорт від 21.04.2025 №2069/5/13-2833 та враховуючи, що висновок про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №64 від 12.12.2025 надавався відповідачу разом з рапортом, про що відповідач не заперечує, суд зобов`язує військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 21.04.2026 про звільнення з військової служби на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме: у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю з числа осіб з інвалідністю II групи, з урахуванням висновку суду, викладеного в цьому рішенні.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач у відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 21.04.2025 про звільнення з військової служби на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме: у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю з числа осіб з інвалідністю II групи, що оформлені листом про відмову від 21.04.2026 №2069/5/13-2833.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 21.04.2026 про звільнення з військової служби на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме: у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю з числа осіб з інвалідністю II групи, з урахуванням висновку суду, викладеного в цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський