Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №120/650/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 липня 2026 р. Справа № 120/650/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Національного агентства з питань запобігання корупції (бульвар Миколи Міхновського, 28, м. Київ, 01103)

про: визнання протиправною та скасування довідки,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування довідки №639/25 від 22.08.2025, складеної уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції – головним спеціалістом п`ятого відділу Управління проведення повних перевірок Чубенком Владиславом Юрійовичем за наслідками повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Столичний» Київської митниці.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 22.08.2025 уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції - головним спеціалістом п`ятого відділу Управління проведення повних перевірок Чубенком Владиславом Юрійовичем за результатами проведення повної перевірки його щорічної декларації за 2023 рік складено довідку № 639/25, у якій зроблено висновок про відображення ним відомостей, що не відповідають дійсності, на загальну суму 10 484 070 грн. Водночас, як зауважує позивач, зазначена довідка є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку з чисельними процедурними й матеріальними порушеннями. Зокрема, у довідці № 639/25 відсутні відомості про нормативно-правовий чи розпорядчий акт, який би визначав повноваження Чубенка В.Ю. на проведення перевірки. Крім того, при продовженні строку перевірки відповідач обмежився лише загальним посиланням на п. 18 Розділу V Наказу НАЗК № 26/21, не зазначивши жодної з конкретних передбачених ним підстав, а також не конкретизував джерело та зміст інформації, яка слугувала підставою для призначення перевірки. Окремо позивач звертає увагу на протиправність використання матеріалів кримінального провадження. Посилання на інформацію Київської міської прокуратури є неналежним доказом, оскільки цей орган не здійснює нагляд за Четвертим слідчим відділом (м. Вінниця) ТУ ДБР у м. Хмельницькому, при цьому у довідці відсутні дані про надання слідчим чи прокурором дозволу на розголошення матеріалів у порядку ст. 222 КПК України. Більше того, у кримінальному провадженні № 420240200000000022 за ч. 2 ст. 366-2 КК України, що належить до злочинів нетяжкої категорії, проведення негласних слідчих (розшукових) дій у формі зняття інформації з електронних комунікаційних мереж прямо заборонено ч. 2 ст. 246 КПК України, у зв`язку з чим здобуті матеріали є недопустимими доказами (ст. 87 КПК України) і не можуть обґрунтовувати факт перебування майна у власності чи користуванні декларанта. Крім наведеного, позивач вказує на неналежність висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, оскільки визначена в ньому «мінімальна» (можлива) вартість об`єктів нерухомості та транспортного засобу згідно є недопустимим доказом, а висновки НАЗК про їх реальну вартість - лише припущеннями. Враховуючи наведене в сукупності, з метою скасування довідки №639/25, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 26.01.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.02.2026 за вх.№9880/26 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач вказує, що 21.02.2025 уповноваженою особою НАЗК розпочато повну перевірку щорічної декларації позивача за 2023 рік на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку № 26/21. За результатами перевірки складено Довідку №639/25 від 22.08.2025, у якій зафіксовано відображення недостовірних відомостей на загальну суму 10 484 070,00 грн, що свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України. Першочергово відповідач наголошує на відсутності правових підстав для оскарження вказаної Довідки в порядку адміністративного судочинства. НАЗК направило обґрунтований висновок із матеріалами перевірки до Державного бюро розслідувань, і наразі ТУ ДБР здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420240200000000022. Відповідно, довідка є джерелом доказової інформації у кримінальній справі. Відповідач зауважує, що довідка про результати перевірки, яка містить висновок про наявність ознак кримінального правопорушення, не може бути предметом окремого оскарження в адміністративному суді, оскільки надання оцінки виявленим порушенням належить до компетенції органів, що вирішують питання притягнення особи до кримінальної відповідальності. Щодо дотримання процедури проведення перевірки, то відповідач підкреслює, що перевірка здійснювалася уповноваженою особою відповідно до протоколу автоматизованого розподілу та у суворій відповідності до вимог законодавства. Загальний строк проведення перевірки (з 24.02.2025 по 21.08.2025) включав правомірне його продовження на 60 днів у зв`язку з неотриманням відповідей на всі направлені запити, що було оформлено доповідною запискою від 23.06.2025. При цьому положення Порядку № 26/21 не вимагають відображення у самій Довідці конкретизованих підстав для продовження строку, відомостей про службові повноваження перевіряючого чи розголошення джерела походження первинної інформації про можливі порушення. Стосовно використання матеріалів кримінального провадження та інформації КНДІСЕ, відповідач зазначає, що діяв правомірно, оскільки отримав офіційний дозвіл ТУ ДБР на використання відомостей досудового розслідування. Також за відсутності об`єктивної можливості самостійно встановити вартість незадекларованого майна (нерухомості та транспортного засобу, що належать матері Позивача і перебувають у його користуванні) та у зв`язку з ненаданням таких даних самим позивачем, НАЗК згідно з п. 6 розділу V Порядку №26/21 звернулося до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз і використало отримані довідкові дані. Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а позивач не надав жодних належних доказів на спростування встановлених фактів декларування недостовірних відомостей, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Також 16.02.2026 до суду від відповідача надійшли клопотання про закриття провадження та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.07.2026 у задоволенні вказаних клопотань відмовлено.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

На підставі абзацу 4 частини 1 статті 51-3 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» та підпункту 3 пункту 1 розділу V Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 №26/21, головним спеціалістом п`ятого відділу Управління проведення повних перевірок ОСОБА_2 проведено повну перевірку декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Столичний» Київської митниці, до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 24.03.2024.

За результатами перевірки складено довідку від 639/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої позивачем.

В розділі ІІ «Загальні положення» вказаної довідки зазначено, що повна перевірка проведена у період з 24.02.2025 по 21.08.2025. Строк проведення повної перевірки продовжено з 24.06.2025 на строк до 60 календарних днів на підставі п. 18 розділу V Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 №26/21.

Під час здійснення повної перевірки відповідач використовував такі джерела: інформацію, отриману з: Єдиного державного демографічного реєстру (далі - ЄДДР); Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - ДРРП); Реєстру застрахованих осіб (Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування); Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; Державного реєстру обтяжень рухомого майна; Державного реєстру актів цивільного стану громадян; Державного земельного кадастру; Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - ЄДРТЗ); Державного суднового реєстру України, Суднової книги України; Державного реєстру цивільних повітряних суден України; Єдиного реєстру довіреностей; Автоматизованої системи виконавчого провадження; Єдиного реєстру боржників; Єдиного державного реєстру судових рішень; Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - ДРФО); Інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан»;

інформацію державних органів, органів місцевого самоврядування, суб?єктів господарювання та їх посадових осіб, фізичних осіб, зокрема: АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (від 06.06.2025 Nє 15610/1262; від 14.04.2025 №15610/798; від 27.02.2025 №15610/452); АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (від 24.06.2025 №46/12-11/83469/2025/БТ; від 15.04.2025 №46/12-11/44272/2025/БТ; від 05.03.2025 №46/12-11/27081/2025/БТ); АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (від 14.04.2025 № DP2-07.8/144; від 17.06.2025 №IRP-07.8/79); АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (від 11.04.2025 №11-04-25/1/47; від 13.06.2025 №13-06-25/1/19); КОМПАНІЇ «BINANCE» (від 23.04.2025 №Б/Н); АТ «ІДЕЯ БАНК» (від 17.04.2025 № ВИХ.-Л-БТ-2025\1405; від 17.06.2025 №ВИХ.Л-БТ-2025(2367); ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (від 18.04.2025 №148/12805/2025; від 04.03.2025 №БТ-2353; від 17.06.2025 №БТ-7841); ОСОБА_3 (від 24.04.2025 №64/01-16); АТ «СЕНС БАНК» (від 18.04.2025 №5290-БТ-32.3/2025; від 07.03.2025 №3263-БТ-32.3/2025); АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (від 23.04.2025 №20.1.0.0.0/7- 250411/23779-БТ; від 25.06.2025 №20.1.0.0.0/7-250612/89588-БТ; від 08.03.2025 №20.1.0.0.0/7-250225/74231-БТ); АТ «АКЦЕНТ-БАНК» (від 18.04.2025 №E.AB.0.0.0.0/2-3344; від 03.03.2025 №0-1810; від 23.06.2025 №E.AB.0.0.0.0/2-5123); Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (від 29.04.2025 № 8872/6523-3-25/41; від 29.04.2025 №8890/6521-3-25/54); ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКОРДБАНК» (від 25.04.2025 №БТ-2001-01120301-2025; від 27.06.2025 №4044-2025-011203); АТ «КРЕДОБАНК» (від 22.04.2025 №86-2199БТ/25; від 10.03.2025 №86-1301БТ/25; від 19.06.2025 №86-3409БT/25); АБ «ПІВДЕННИЙ» (від 22.04.2025 №33/001/12333/2025-БТ; від 05.03.2025 №33/001/6522/2025-БТ; від 17.06.2025 №33/001/17070/2025-БТ); АТ «УКРСИББАНК» (від 16.04.2025 №31-4-01/12-754; від 04.03.2025 №31-4-01/07-753-БТ; від 23.06.2025 №31-4-01/07-2166-БТ); Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (від 01.05.2025 №062/14-4407); АТ «ТАСКОМБАНК» (від 25.04.2025 №15712/47.7; від 25.06.2025 №25011/47.7.; від 11.03.2025 №8319/47.7.); АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (від 24.04.2025 №E/1575; від 05.03.2025 №E/796; від 19.06.2025 №E/2404); ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» (від 06.05.2025 №3030/295/25); підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» (від 12.05.2025 №807); ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (від 26.02.2025 №16-3272; від 14.04.2025 Nє 16-5421; від 106.2025 №16-87; Міністерства юстиції України (від 04.03.2025 №31279/32744-14-25/20.3.2); Моторного (транспортного) страхового бюро України (від 04.03.2025 № 9-03/5993); АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (від 25.02.2025 № 81-15-9/2461-БТ; від 11.04.2025 № 81-15-9/4608; від 23.06.2025 №81-15-9/ 7906-БТ); АТ «ОТП БАНК» (від 26.02.2025 №73-1-1-73-1-1-0/ 1220-БТ; від 11.04.2025 №73-1-1-73-1-1-0/2085-БТ; від 16.06.2025 № 73-1-1/3396-БТ); ПАТ «МТБ БАНК» (від 26.02.2025 №00/908-0/61.2.2; від 11.04.2025 №00/1871-0/61.2.2; від 13.06.2025 №00/2813-0/61.2.2); Київської митниці Держмитслужби (від 07.03.2025 № 7.8-1/12-03/8.12/4210); ПАТ «БАНК ВОСТОК» (від 05.03.2025 № 5/2/2482; від 15.04.2025 №05/2/4175; від 17.06.2025 №05/2/6219); Національної поліції України (від 07.03.2025 №35203-2025); Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (від 06.03.2025 №7-28-0.216-1921/2-25); Київської міської прокуратури від 10.03.2025 №23-129ВИХ-25); АТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» (від 11.04.2025 №418-НБУ; від 13.06.2025 №679-НБУ); АТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (від 23.06.2025 №0025800/16761-25); АТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ЛЬВІВ» (від 13.06.2025 №1034БТ/1-66), надану на письмові запити Національного агентства;

інформацію, викладену в поясненнях суб?єкта декларування та наданих ним документах (їх копіях), які надійшли до Національного агентства 19.05.2025;

іншу інформацію, наявну в Національного агентства. На дату завершення повної перевірки декларації не отримано відповідей на письмові запити авіального агентства від: ОСОБА_4 , ПАТ «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ», ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ», ТОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА», ТОВ «СОКАР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА», ТОВ «УБЕР УКРАЇНА», ТОВ «УКЛОН УКРАЇНА», Центрального управління Військової служби правопорядку (по місту Києву і Київській області).

Національне агентство здійснило перевірку за наявними відомостями.

За результатами повної перевірки декларації щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Столичний» Київської митниці, встановлено, що суб?єкт декларування при поданні декларації зазначив недостовірні відомості (п.п. 2.1 - 2.4 п. 2, п.п. 3.1 п. 3, п.п. 4.1 п. 4 розділу 3.1 цієї Довідки), неточні відомості (п. 1, п.п. 2.5 п. 2, п.п. 3.2, 3.3 п. 3, п.п. 4.2, 4.3, п. 4, п. 5 розділу 3.1 Довідки), чим не дотримав вимог пп. 1, 2, 3, 7, 8-1 ч. 1 ст. 46 Закону.

Недостовірні відомості, зазначені у декларації (п.п. 2.1 - 2.3 п. 2, п.п. 3.1 п. 3, п.п. 4.1 п. 4 розділу 3.1 цієї Довідки), відрізняються від достовірних на загальну суму 10 484 070,00 грн, що становить понад 2 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

У діях суб?єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366.2 КК України.

Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел.

Ознак порушень вимог ст.ст. 23, 25 Закону не встановлено.

Ознак незаконного збагачення не встановлено.

Ознак необґрунтованості активів не встановлено.

Водночас, позивач вважає довідку №639/25 протиправною у зв`язку з порушенням відповідачем процедури її складання та продовження строку перевірки, відсутністю підтвердження повноважень перевіряючого, а також через використання відповідачем недопустимих і неналежних доказів — матеріалів кримінального провадження, отриманих з порушенням норм КПК України, та довідкових даних КНДІСЕ про можливу вартість майна.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон України «Про запобігання корупції», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 7-1 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що НАЗК здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірку декларацій суб`єктів декларування, проводить моніторинг способу життя суб`єктів декларування.

За приписами статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» для виконання зазначених повноважень НАЗК має право, зокрема, одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань; мати безпосередній автоматизований доступ до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користуватися державними, у тому числі урядовими, засобами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами; отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 51-1 Закону України «Про запобігання корупції» НАЗК проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю:

1) щодо своєчасності подання;

2) щодо правильності та повноти заповнення;

3) логічний та арифметичний контроль.

НАЗК проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.

Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.

Проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Положення частиини першої статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» передбачають, що повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може проводитися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб`єктами декларування, у разі виявлення в них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить повну перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб`єкт декларування, та спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції (частина друга статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції»).

У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів Національним агентством надається можливість суб`єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб`єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі Національне агентство інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (частина третя статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції»).

Повна перевірка декларації проводиться в частині об`єктів декларування, не охоплених повною перевіркою декларацій відповідного суб`єкта декларування за попередні періоди, крім випадків, коли Національне агентство отримало нову інформацію про об`єкт, який перевірявся, або коли наявні нові джерела інформації, що не були відомі чи не були доступні Національному агентству під час проведення попередньої повної перевірки (частина п`ята статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції»).

Наказом НАЗК від 29.01.2021 №26/21 затверджено Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Порядок №26/21), який визначає процедуру проведення НАЗК повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Розділ V Порядку №26/21 регламентує порядок проведення повної перевірки.

Так, за приписами вказаного розділу повна перевірка проводиться у порядку черговості на підставі оцінки ризиків, зокрема, якщо:

1) декларація подана службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктом декларування, який займає посаду, пов`язану з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством, крім декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації;

2) у декларації, поданій іншим суб`єктом декларування, виявлено невідповідності (ризики) за результатами логічного та арифметичного контролю, крім декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації;

3) отримано інформацію від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей, у тому числі у декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації. Розгляд отриманої інформації здійснюється відповідно до вимог законодавства (пункт 1).

У разі наявності однієї з підстав, зазначеної у пункті 1 цього розділу, відібрані Національним агентством декларації для проведення повної перевірки автоматизовано розподіляються уповноваженим особам (пункт 2).

Національне агентство під час проведення повної перевірки проводить перевірку відомостей, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації відповідно до статті 46 Закону, з урахуванням складових предмета повної перевірки, що визначені в пункті 1 розділу III цього Порядку.

Щодо декларації, стосовно якої сформовано довідку про результати проведення автоматизованої перевірки декларації, відібраної для проведення повної перевірки відповідно до підпункту 3 пункту 1 цього розділу, проводиться повна перевірка відомостей, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації відповідно до статті 46 Закону, з урахуванням складових предмета повної перевірки, що визначені в пункті 1 розділу III цього Порядку. Проведення такої перевірки не вважається повторною перевіркою (пункт 3).

Повна перевірка передбачає такі дії:

1) аналіз відомостей про об`єкти декларування та їх порівняння з відомостями з реєстрів, банків даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових систем, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, із судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, інших джерел, що можуть містити інформацію про об`єкти декларування;

2) створення, збирання, одержання, використання та інша обробка документів чи інформації, у тому числі з обмеженим доступом, у тому числі за допомогою автоматизованих засобів, яка є необхідною для повної перевірки, з використанням джерел інформації, визначених у цьому Порядку;

3) звернення у разі необхідності до посадових та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань для отримання письмових пояснень, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку;

4) звернення у разі необхідності до суб`єкта декларування для отримання пояснень та копій підтвердних документів, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку (пункт 4).

Під час повної перевірки Національне агентство використовує такі джерела інформації:

1) відомості, отримані з інформаційно-комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, інших джерел, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації;

2) документи та/або інформація, що надані суб`єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом Національного агентства щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей, а також законності джерел отриманих доходів;

3) документи та/або інформація, у тому числі з обмеженим доступом, що надходять (отримані) від державних органів, органів місцевого самоврядування, нотаріусів, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, спеціалістів, експертів, громадян та їх об`єднань, а також від державних та інших компетентних органів влади іноземних держав;

4) відомості із медіа, мережі «Інтернет», інших джерел інформації, які стосуються конкретного суб`єкта декларування та/або членів його сім`ї, містять інформацію про ринкову вартість (ціну) об`єктів декларування та інші фактичні дані, що можуть бути перевірені;

5) всі наявні в Національному агентстві відомості, у тому числі:

отримані Національним агентством під час проведення перевірок інших декларацій, поданих суб`єктом декларування та/або членами його сім`ї, іншими особами;

зібрані під час здійснення контролю декларацій за допомогою програмних засобів Реєстру, моніторингу способу життя суб`єкта декларування, спеціальної перевірки;

зібрані в результаті розгляду повідомлень викривачів, інших суб`єктів звернення;

отримані під час реалізації повноважень щодо моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, а також контролю за дотриманням вказаними особами обмежень щодо запобігання корупції;

6) інформація та/або документи, отримані від правоохоронних органів, у тому числі з матеріалів кримінальних проваджень, дозвіл на використання яких та посилання у документах Національного агентства на які наданий слідчим, детективом або прокурором відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (пункт 5).

У разі неможливості встановлення вартості незадекларованих активів з джерел, визначених у підпунктах 1-3, 5, 6 пункту 5 цього розділу, Національне агентство відповідно до законодавства може залучити спеціалістів та експертів (пункт 6).

У разі неможливості одержання у межах строку проведення повної перевірки відомостей, необхідних для її проведення, Національне агентство проводить повну перевірку відповідно до наявних у нього відомостей, про що зазначається у довідці про результати проведення повної перевірки декларації.

Відомості, зазначені у декларації, які не були перевірені з підстав, зазначених в абзаці першому цього пункту, не вважаються такими, що були перевірені (пункт 7).

З метою проведення повної перевірки уповноважена особа має право направляти запити про надання документів чи інформації, у тому числі з обмеженим доступом, до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, нотаріусів, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, спеціалістів, експертів, громадян та їх об`єднань. Зазначені суб`єкти зобов`язані надати запитувані Національним агентством документи (копії документів) чи інформацію упродовж 10 робочих днів з дня одержання запиту.

Під час проведення повної перевірки уповноважена особа має право вимагати та одержувати документи (копії документів) та інформацію щодо відомостей, які зазначені або повинні бути зазначені суб`єктом декларування у відповідних розділах декларації відповідно до Закону та необхідні для проведення повної перевірки, у тому числі для з`ясування дотримання суб`єктом декларування вимог статей 23, 25 Закону, а також перевірки на точність оцінки задекларованих активів, незаконного збагачення чи необґрунтованості активів (пункт 8).

Повна перевірка декларації проводиться в частині об`єктів декларування, не охоплених повною перевіркою декларацій відповідного суб`єкта декларування за попередні періоди, крім випадків, коли Національне агентство отримало нову інформацію про об`єкт, який перевірявся, або коли наявні нові джерела інформації, що не були відомі чи не були доступні Національному агентству під час проведення попередньої повної перевірки (пункт 11).

Достовірність задекларованих відомостей перевіряється шляхом порівняння зазначених у декларації відомостей з даними, отриманими Національним агентством під час проведення контролю та повної перевірки (пункт 12).

При встановленні точності оцінки задекларованих активів Національне агентство аналізує та порівнює відомості щодо вартості задекларованих активів з ринковою вартістю (ціною) таких або аналогічних активів на дату їх набуття.

У разі неможливості самостійного встановлення ринкової вартості (ціни) задекларованих активів на дату їх набуття за наявності обґрунтованих сумнівів щодо точності задекларованих активів, у тому числі з урахуванням отриманої інформації, Національне агентство відповідно до законодавства може залучати спеціалістів та експертів.

Перевірка на точність оцінки здійснюється щодо задекларованих активів:

що належать суб`єкту декларування на праві власності або іншим юридичним чи фізичним особам, якщо Національне агентство встановило ознаки того, що набуття цих активів відбулось за дорученням суб`єкта декларування або суб`єкт декларування може прямо чи опосередковано вчиняти щодо такого активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження;

набутих під час поширення на суб`єктів, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, вимог та обмежень, передбачених статтями 23, 45 Закону (пункт 13).

Ознаки незаконного збагачення або необґрунтованості активів під час повної перевірки встановлюються шляхом визначення вартості активів, що набуті суб`єктом декларування або за його дорученням іншими особами, та порівняння її з інформацією про отримані таким суб`єктом декларування та членами його сім`ї законні доходи відповідно до декларацій такого суб`єкта декларування та інших відомостей, отриманих під час повної перевірки.

При цьому враховується вартість активів, набутих після набрання чинності Законом України від 31 жовтня 2019 року № 263-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», а також визначення термінів, що наведені в Кримінальному кодексі України та Цивільному процесуальному кодексі України.

Встановлення ознак незаконного збагачення або необґрунтованості активів здійснюється щодо декларацій, поданих особами, які зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону (пункт 15).

У разі виявлення Національним агентством під час проведення повної перевірки можливих недостовірних відомостей у декларації, неточної оцінки задекларованих активів, порушення вимог статей 23, 25 Закону, ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів, а також з метою підтвердження достовірності відомостей, зазначених у декларації, уповноважена особа направляє відповідному суб`єкту декларування запит про надання копій документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей (за їх наявності) стосовно активів, розміщених за межами України, а також стосовно інших активів, коли інформація про них відсутня у Національного агентства, та пропозицією надати письмові пояснення відповідно до Закону. Такий запит направляється суб`єкту декларування за допомогою програмних засобів Реєстру, чи електронного зв`язку або на поштову адресу у строк не пізніше 15 робочих днів до дня завершення основного або продовженого строку проведення повної перевірки.

Суб`єкт декларування не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання відповідного запиту Національного агентства зобов`язаний надати або надіслати за допомогою програмних засобів Реєстру, поштового чи електронного зв`язку копії документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей (за їх наявності), та може надати або надіслати в такий самий спосіб письмові пояснення з питань, зазначених у запиті.

Надані суб`єктом декларування письмові пояснення, копії підтвердних документів є обов`язковими до розгляду Національним агентством під час проведення повної перевірки.

У разі ненадання суб`єктом декларування письмових пояснень, копій підтвердних документів Національне агентство проводить повну перевірку на підставі наявних відомостей.

Надання суб`єктом декларування пояснень, копій підтвердних документів, іншої інформації після завершення строку повної перевірки не є підставою для проведення повторної повної перевірки (пункт 16).

Днем початку строку проведення повної перевірки вважається наступний робочий день за днем автоматизованого розподілу обов`язків щодо її проведення на уповноважену особу.

Повна перевірка повинна бути завершена у строк не більше ніж 120 днів з дня початку строку проведення повної перевірки.

За наявності підстав, визначених у цьому Порядку, керівник структурного підрозділу за погодженням із керівником самостійного структурного підрозділу та заступником Голови Національного агентства або Головою Національного агентства може продовжити строк проведення повної перевірки на підставі обґрунтованої доповідної записки уповноваженої особи, яка проводить повну перевірку, на загальний сукупний строк не більше ніж 60 днів.

У разі тимчасової непрацездатності, відрядження уповноваженої особи, яка проводить повну перевірку, строк проведення перевірки може бути продовжений керівником самостійного структурного підрозділу на підставі обґрунтованої доповідної записки безпосереднього керівника такої уповноваженої особи за погодженням із заступником Голови Національного агентства або Головою Національного агентства.

У разі продовження строку повної перевірки його перебіг розпочинається наступного календарного дня після спливу строку.

Перебіг строків, передбачених цим Порядком, зупиняється на період визначеної законом заборони проведення повних перевірок та продовжується з дня, наступного за днем припинення або скасування такої заборони.

Якщо останній календарний день строку, передбаченого цим Порядком, припадає на святковий, неробочий чи вихідний день, останнім днем строку вважається наступний перший робочий день (пункт 17).

Строк проведення повної перевірки може бути продовжено у таких випадках:

1) якщо не отримано документів або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки, або у разі отримання документів та інформації, перевірка яких потребує вчинення уповноваженою особою дій, передбачених пунктом 4 цього розділу, на запит Національного агентства до:

державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, нотаріусів, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань;

суб`єкта декларування;

2) якщо до завершення строку повної перевірки уповноважена особа, яка проводить повну перевірку не отримала від банківської установи інформацію про розкриття банківської таємниці;

3) якщо не одержано відповіді на запит про отримання від державних та інших компетентних органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки, або у зв`язку з необхідністю перекладу українською мовою отриманих документів, інформації;

4) якщо не отримано висновку щодо вартості (ціни) активів, у тому числі ринкової;

5) у разі неможливості проведення повної перевірки уповноваженою особою, на яку було розподілено обов`язок проведення такої перевірки, у таких випадках:

тимчасова непрацездатність уповноваженої особи у зв`язку з хворобою, її відрядження або відпустка упродовж більше ніж 24 днів;

звільнення, переведення уповноваженої особи на іншу посаду, до посадових обов`язків якої не віднесено проведення повних перевірок;

виключення з посадових обов`язків уповноваженої особи повноважень проводити повну перевірку;

наявність в уповноваженої особи потенційного або реального конфлікту інтересів у зв`язку з проведенням повної перевірки, що з`ясувалось під час її проведення (пункт 18).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку №26/21 за результатами проведення повної перевірки, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб`єкту декларування.

Пункт 2 розділу VI Порядку №26/21 визначає, що довідка містить таку інформацію:

підстави для проведення повної перевірки;

дату початку та завершення строку повної перевірки;

відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився);

джерела інформації, що були використані під час проведення повної перевірки;

перелік запитів, на які на дату завершення строків проведення повної перевірки не отримано відповіді;

виявлені неточні та недостовірні відомості у декларації, неточність оцінки задекларованих активів, встановлені ознаки конфлікту інтересів, незаконного збагачення або необґрунтованості активів, з наведенням відповідного обґрунтування та посиланням на джерела інформації, врахування пояснень суб`єкта декларування (у разі їх надання);

висновок за результатами проведення повної перевірки.

У довідці також зазначаються відомості, які не були перевірені, із зазначенням причин неможливості проведення їх перевірки.

За правилами абзацу 3 частини сьомої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції.

Зазначені положення передбачає також пункт 6 розділу VI Порядку №26/21, відповідно до якого у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з наступного робочого дня за днем погодження довідки складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох примірниках.

Обґрунтований висновок містить таку інформацію:

підстави для проведення перевірки;

дату початку та завершення строку перевірки;

відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився);

виявлені порушення, обґрунтування відповідних висновків, у тому числі посилання на матеріали, які стали підставою для висновку, та врахування пояснень суб`єкта декларування (у разі їх надання);

висновок за результатами проведення перевірки.

Обґрунтований висновок одразу після підписання уповноваженою особою передається на погодження керівнику відповідного рівня, який погодив довідку, або особі, яка виконує його обов`язки.

На офіційному вебсайті НАЗК оприлюднюється довідка про результати проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, упродовж 10 робочих днів з дня її погодження, а також інформація про те, чи було направлено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інші вжиті заходи реагування, крім конфіденційної інформації про фізичну особу та з дотриманням вимог статті 52-1 Закону (пункт 10 розділу VI Порядку).

З аналізу процитованих норм слідує, що Національне агентство з питань запобігання корупції наділене виключними законодавчими повноваженнями щодо здійснення контролю та проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Повна перевірка проводиться уповноваженими особами у чітко визначені строки (до 120 днів із можливістю продовження за наявності обґрунтованих підстав ще до 60 днів). Під час її проведення НАЗК має право збирати та використовувати інформацію з різноманітних офіційних джерел, запитувати письмові пояснення й підтвердні документи, залучати експертів і спеціалістів (зокрема, для встановлення ринкової вартості майна у разі відсутності таких даних чи наявності сумнівів щодо їх точності), а також використовувати за згодою слідчого або прокурора матеріали кримінальних проваджень. За результатами такої перевірки складається підсумковий документ - Довідка, а у разі виявлення за її наслідками ознак корупційного або пов`язаного з корупцією кримінального правопорушення (зокрема, задекларування недостовірних відомостей) - також обґрунтований висновок, який разом із відповідними матеріалами передається спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції для вжиття заходів кримінально-правового реагування.

В ході розгляду справи судом встановлено, що на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» та пп. 3 п. 1 розділу V Порядку № 26/21 уповноваженою особою НАЗК Чубенком В.Ю. проведено повну перевірку щорічної декларації за 2023 рік, поданої 24.03.2024 державним інспектором Київської митниці Тузом О.А.

Перевірка тривала з 24.02.2025 по 21.08.2025 та була правомірно продовжена з 24.06.2025 на строк до 60 днів на підставі п. 18 розділу V Порядку № 26/21. Під час її проведення НАЗК опрацювало відомості з державних реєстрів та баз даних, інформацію від правоохоронних і державних органів, експертних установ (зокрема КНДІСЕ), понад 20 банківських установ, комерційних товариств, а також письмові пояснення позивача від 19.05.2025. Через неотримання відповідей на окремі запити (зокрема від ТОВ «УКЛОН УКРАЇНА», ТОВ «УБЕР УКРАЇНА» тощо) перевірку завершено за наявними матеріалами.

За результатами перевірки складено довідку № 639/25 від 22.08.2025, якою зафіксовано подання позивачем неточних та недостовірних відомостей на загальну суму 10 484 070,00 грн (що перевищує 2 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), у зв`язку з чим у його діях встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України. Водночас порушень вимог ст.ст. 23, 25 Закону, а також ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів виявлено не було.

Позивач вважає таку довідку протиправною, адже у довідці відсутні відомості про нормативно-правовий чи розпорядчий акт, який підтверджує повноваження уповноваженої особи НАЗК на проведення перевірки; при продовженні строку перевірки відповідач обмежився лише загальним посиланням на п. 18 Розділу V Порядку № 26/21 без зазначення конкретних підстав та не конкретизував джерело й зміст первинної інформації для її призначення; відповідач безпідставно використав матеріали кримінального провадження без належного дозволу слідчого чи прокурора в порядку ст. 222 КПК України та за відсутності повноважень у Київської міської прокуратури щодо здійснення нагляду за відповідним підрозділом ДБР; у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 366-2 КК України використання матеріалів НСРД є недопустимим доказом згідно зі ст. 87, ч. 2 ст. 246 КПК України; а також через неналежність і недопустимість висновку КНДІСЕ щодо «мінімальної» (можливої) вартості об`єктів нерухомості та транспортного засобу, що робить висновки відповідача про їх реальну вартість лише припущеннями.

Оцінивши аргументи позивача про відсутність у довідці відомостей про нормативно-правовий чи розпорядчий акт, який визначає повноваження головного спеціаліста Чубенка В.Ю., суд вказує, що такі є безпідставними.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 Розділу V Порядку № 26/21, відбір декларацій для проведення повної перевірки здійснюється із застосуванням єдиної автоматизованої системи, а самі декларації розподіляються між уповноваженими особами НАЗК за допомогою автоматизованого розподілу.

Приписами пункту 2 Розділу VI Порядку № 26/21 чітко визначено вичерпний перелік відомостей, які зазначаються у довідці, серед яких прямо передбачено відображення відомостей про результати автоматизованого розподілу, а не реквізитів внутрішніх розпорядчих актів чи посадових інструкцій уповноваженої особи.

Довідка № 639/25 містить належні відомості про здійснення автоматизованого розподілу обов`язків на Чубенка В.Ю., що є достатньою правовою підставою для реалізації ним посадових повноважень.

Суд також критично оцінює твердження позивача стосовно порушення процедури продовження строку перевірки.

За вимогами пунктів 17, 18 Розділу V Порядку № 26/21, у разі неотримання відповідей на направлені запити (зокрема до державних органів, суб`єктів господарювання чи банківських установ) або необхідності вчинення додаткових дій, строк проведення повної перевірки може бути продовжений на загальний строк не більше ніж 60 днів на підставі обґрунтованої доповідної записки.

Як встановив суд, строк перевірки було продовжено правомірно доповідною запискою від 23.06.2025 у зв`язку з ненадходженням відповідей на надіслані запити, що повністю відповідає пп. 1 п. 18 Розділу V Порядку № 26/21.

При цьому ані Закон України «Про запобігання корупції», ані Порядок № 26/21 не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розкриття в текстуальній частині довідки детального змісту первинних джерел інформації чи службового листування з приводу продовження строків.

Доводи позивача про недопустимість матеріалів кримінального провадження №420240200000000022 та порушення ст. 222, 246 КПК України є неспроможними з огляду на наступне.

Підпунктом 6 пункту 5 Розділу V Порядку № 26/21 закріплено право НАЗК під час проведення повної перевірки використовувати інформацію та/або документи, отримані від правоохоронних органів, у тому числі з матеріалів кримінальних проваджень, за наявності дозволу слідчого, детектива або прокурора.

З матеріалів справи слідує, що відповідач в межах повноважень звернувся до органу досудового розслідування та отримав у порядку КПК України офіційний дозвіл на використання та висвітлення відомостей досудового розслідування у документах НАЗК.

Посилання позивача на неналежність органу прокуратури, що надав відомості, а також на недопустимість результатів НСРД у кримінальному провадженні не можуть бути взяті до уваги адміністративним судом.

Згідно зі ст. 86, 87 КПК України питання про належність, допустимість та законність отримання доказів у кримінальному провадженні (зокрема, щодо правомірності проведення негласних слідчих (розшукових) дій) вирішується виключно слідчим суддею під час досудового розслідування або судом під час розгляду справи по суті в порядку кримінального судочинства.

В межах даного адміністративного процесу НАЗК діяло як отримувач офіційної інформації, наданої правоохоронним органом, що повністю відповідає приписам антикорупційного законодавства.

Суд також відхиляє аргументи позивача про неналежність довідкових даних КНДІСЕ щодо вартості об`єктів нерухомості та транспортного засобу.

Відповідно до пункту 6 та пункту 13 Розділу V Порядку № 26/21, у разі неможливості самостійного встановлення ринкової вартості (ціни) задекларованих активів або за наявності обґрунтованих сумнівів щодо точності їх оцінки, у тому числі за відсутності первинних документів від суб`єкта декларування, НАЗК має законодавчо визначене право залучати спеціалістів та експертів.

Залучення фахівців КНДІСЕ відбулося у чіткій відповідності до зазначених норм, а отримані відомості були використані відповідачем як одне із сукупних джерел інформації для встановлення орієнтовної ринкової вартості майна, яким користувався позивач.

Оскільки позивач під час проведення перевірки та розгляду справи не надав належних, допустимих і достовірних доказів (зокрема, альтернативних висновків експертних досліджень чи первинних розрахункових документів), які б спростовували розрахунки КНДІСЕ чи підтверджували іншу вартість об`єктів, висновки НАЗК ґрунтуються на наявних у матеріалах справи офіційних даних та не є припущеннями.

Таким чином, уповноважена особа НАЗК діяла виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окремо суд звертає увагу на те, що позивач у поданій позовній заяві фактично не спростовує висновків НАЗК по суті виявлених порушень та не надає жодних належних і допустимих доказів на підтвердження достовірності відображених у декларації даних чи правомірності невідображення майна на загальну суму 10 484 070,00 грн. Усі аргументи позивача зводяться виключно до формальних процедурних питань щодо порядку проведення перевірки та оцінки окремих джерел інформації, що за відсутності об`єктивних даних про спростування самого факту недостовірності задекларованих відомостей не може бути підставою для визнання дій відповідача протиправними та скасування оскаржуваної довідки.

З огляду на наведене в сукупності, суд констатує, що ним не встановлено істотних процедурних порушень під час проведення перевірки, які б могли слугувати підставою для визнання довідки відповідача №639/25 від 22.08.2025 протиправною.

З огляду на те, що позивачем не спростовано фактів відображення у декларації недостовірних відомостей на суму 10 484 070,00 грн, а зафіксовані у довідці №639/25 порушення містять ознаки кримінального правопорушення, остаточна правова оцінка дій позивача належить до компетенції органів досудового розслідування та суду в межах кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправною та скасування довідки відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Національне агентство з питань запобігання корупції (бульвар Миколи Міхновського, 28, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 40381452)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 27.07.2026 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна