Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №688/1316/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1316/26

№ 1-кп/688/154/26

Вирок

Іменем України

24 липня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №1202624400000280, по обвинуваченню -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вербівці Шепетівського району Хмельницької області, українець, громадянин України, з середньою освітою, пенсіонер, одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.12.2025 (справа №688/6305/25 провадження №3/688/1353/25), яка набрала законної сили 02.01.2026 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, а також те, що вказана постанова набрала законної сили 02.01.2026 року та, що його позбавлено права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів зневаги до судового рішення, ігноруючи вищевказану постанову суду, при наявності реальної можливості їх виконати, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, продовжував керувати транспортним засобом.

Так, 03.03.2026 року в 12 год. 20 хв. ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, керуючи автомобілем марки та моделі «ЗАЗ Daewoo Sens» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись ним по вул.Судилківській в м. Шепетівка Хмельницької області, був зупинений працівниками ВРПП Шепетівського РУП ГУГІІ в Хмельницькій області, в зв`язку з чим відносно нього винесено постанову серії ЕНА №6758662 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбаченому ч.1 ст.382 КК україни визнав повністю.

Зазначив, що дійсно вказане кримінальне правопорушення ним було вчинено за фактичних обставин викладених в обвинувальному акті.

У вчиненому щиро розкаюється.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 , в повному обсязі визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбаченого ч.1 ст.382КК України, та беручи до уваги думку прокурора, за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, чи правильно обвинувачений ОСОБА_4 , розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності його позиції у суду немає.

Суд роз`яснив обвинуваченому, що при таких обставинах він позбавляється права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку.

Переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого ОСОБА_4 , а також у тому, що він усвідомлює неможливість оскаржити обставини справи в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про судовий розгляд кримінального провадження за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.

По місцю проживання та роботи обвинувачений характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніш не судимий.

У відповідності до наданої досудової доповіді Шепетівського районного відділу №2 філії ДУ «центр пробації» у Хмельницькій області, вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, та ризик небезпеки для суспільства ОСОБА_4 , оцінюється як середній.

Суд, заслухавши обвинуваченого, з`ясувавши позицію прокурора, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що вина ОСОБА_4 , доведена повністю, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому виду та розміру покарання суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжкого кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, дані про особу обвинуваченого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд згідно ст. 66 КК України враховує щире каяття, здійснення благодійного внеску на рахунок ЗСУ.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України – не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без впливу, спричиненого відбуванням покарання, тобто без ізоляції від суспільства. Йому доцільно обрати міру покарання в межах санкції ч.1 ст.382 КК України, та застосувати вимоги ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнити з випробуванням.

Підстав, для застосування вимог ст. 69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому суд не вбачає.

Процесуальні витрати на залучення експерта, у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України, обвинуваченому не обирався.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 366-368,369, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

У відповідності до п.п.1, 2, ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: автомобіль марки та моделі «ЗАЗ Daewoo Sens» державний номерний знак НОМЕР_1 зеленого кольору який перебуває у користуванні ОСОБА_4 залишити останньому за належністю, DVD-R диск відеозапису залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_5