Суд: Летичівський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 26 липня 2026 р.
Справа: №678/175/26
Суддя: Лазаренко А. В.
КОПІЯ
Єдиний унікальний номер справи 678/175/26
Провадження №2-678-210/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Лазаренка А. В.,
за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у селищі Летичів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
05 лютого 2026 року на адресу суду надійшла позовна заява про розірвання шлюбу, в обґрунтування якої зазначено, що 25 вересня 2012 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у Відділі реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 642. Мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спору з відповідачем про місце проживання дітей не має. Підставою для розірвання шлюбу є систематичні прояви домашнього насильства з боку відповідача стосовно неї та їхніх дітей, що мали психологічний та фізичний характер і створюють загрозу нашому здоров`ю та безпеці. Факти домашнього насильства підтверджується: Довідкою Київського міського Центру гендерної рівності та запобігання та протидії насильству про забезпечення тимчасового місця безпечного перебування, як особа, що постраждала від домашнього насильства (№051/043/Р-53-61 від 05.09.2025) та постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2025 року у справі №760/22363/25. Крім того, у них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя та відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття поваги один до одного. З відповідачем спільного господарства не ведуть. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе. На примирення та збереження шлюбу з відповідачем не згодна. Після розірвання шлюбу діти будуть проживати з нею. Вважає, що їхній з відповідачем шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв`язку з чим наполягає на його розірванні.
Просить розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначення судового засідання. Час для примирення - не надавати. Розірвати шлюб укладений між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 вересня 2012 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 642.
10 лютого 2026 року надійшли відомості про місце реєстрації відповідача.
10 лютого 2026 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
19 лютого 2026 року надійшла заява на виконання ухвали про усунення недоліків.
02 березня 2026 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
30 березня 2026 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області сторонам надано строк для примирення три місяці та провадження в даній справі зупинено.
30 червня 2026 року провадження у справі поновлено.
23 липня 2026 року позивачка ОСОБА_1 подала заяву, у якій просить розглянути справу за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений неодноразово належним чином згідно з вимогами ст.ст. 128, 130, 131 ЦПК України, причин неприбуття не повідомив, не заявив про розгляд справи у його відсутність, не подав ні відзив на позовну заяву, ні докази на підтвердження чи спростування позиції позивача, яка викладена у позовній заяві.
Справу розглянуто в порядку ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
В ч. 1 ст. 51 Конституції України зазначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У ст. 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини (ч. 3). Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч. 4).
В силу ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Як зазначено у ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя (ч. 1). Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2).
У ч. 1 ст. 113 СК України зазначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
У пункті 126 рішення у справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року Європейський суд з прав людини зазначив наступне: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Судом встановлено, що 25 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено відповідний актовий запис № 642, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 25 вересня 2012 року. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_5 .
За таких обставин, суд, приходить до висновку, що позовна заява про розірвання шлюбу є виваженою та свідомою, відповідає дійсній волі, причини, з яких сторона наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, сімейні стосунки подружжя є формальними, поновити шлюбно-сімейні стосунки сторони наміру не мають, сторони не примирилися, не ведуть спільного господарства, у зв`язку з чим подальше спільне життя як подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, та порушувало принцип добровільності шлюбу, визначений статтею 24 Сімейного кодексу України, що має істотне значення, а отже перешкод для розірвання шлюбу суд не вбачає.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).
Як зазначено у ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2).
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу встановлено ставку 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як зазначено у ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 3328 гривень.
Тобто, за подання у 2026 році позовної заяви про розірвання шлюбу через систему «Електронний суд», позивач має сплатити судовий збір в сумі 1064,96 грн.
Згідно квитанції № BBZ5-A986-28ZE від 16 січня 2026 року, заявником сплачено 1 331 грн. 20 коп. судового збору.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Таким чином позивачу слід повернути переплачений судовий в сумі 266,24 грн. (1 331 грн. 20 коп. - 1064 грн. 96 коп.).
У зв`язку з тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений позивачем судовий збір у сумі 1064 грн. 96 коп. підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 42-43, 49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 288-289, 351-352, 354-355 ЦПК України,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано 25 вересня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 642.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1064 грн. 96 коп.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України переплачену суму судового збору в розмірі 266,24 грн. (квитанція BBZ5-A986-28ZE від 16 січня 2026 року).
Заочне рішення може бути переглянуте Летичівським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
УЧАСНИКИ СПРАВИ:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , наявний електронний кабінет, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_4
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , відсутній зареєстрований електронний кабінет.
Суддя: підпис А.В.Лазаренко
Суддя: А.В.Лазаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua