Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №944/627/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/627/26

Провадження №2/944/1496/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27.07.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - Колтуна Ю.М.

з участю секретаря судового засідання – Корабель С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Яворові, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 15.09.2004 відповідач ОСОБА_2 зареєструвався за адресою АДРЕСА_1 і числиться по даний час, хоча виїхав в м.Нововоронєж Російської федерації більше десяти років тому.

Останній через мобільний зв`язок періодично спілкується з своїм сином ОСОБА_3 та під час розмови дав згоду зняти його з реєстрації, оскільки на територію України він повертатися не бажає і через мобільний додаток «Вайбер » переслав сину фото документів на російській мові в яких підтверджується його нове місце реєстрації та проживання.

Оскільки відповідач зареєстрований в квартирі, але в такій не проживає, позивач вважає, що існують підстави для визнання ОСОБА_2 такими, що втратив право користування вказаним житловим приміщенням.

Ухвалою судді від 19.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали подати до суду у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України відзив на позовну заяву.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду заяву у якій заявлені позовні вимоги підтримала, просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоч про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, проте від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань про відкладення судового засідання та відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи.

Згідно ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників процесу, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, датою ухвалення рішення, у відповідності до ч.5 ст.269 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши зміст позовної заяви, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, за своїм внутрішнім переконанням об`єктивно оцінивши в сукупності та взаємозв`язку докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Згідно з відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб ЦНАП Новояворівської міської ради №574 від 13.01.2026, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано три особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Як видно з акта, складеного комісією ОСББ «Барвінок121314» від 03.02.2026 на підставі свідчень сусідів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак не проживає у квартирі понад 10 років.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України Цивільного кодексу України та Житлового кодексу України.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

У силу ч.1 ст.9 ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Статтею 61 ЖК України встановлено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Статтею 64 ЖК України визначено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Частиною 2 ст.65 ЖК України передбачено, що особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

У силу ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше, як на підставах і в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно зіст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:

1) за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником;

2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 вищевказаного Закону орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Враховуючи вищенаведені письмові докази, суд встановив, що відповідач за місцем реєстрації не проживає понад десять років. Доказів поважності причин відсутності відповідача суду не надано.

Позивач в силу вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» не може самостійно зняти відповідача з реєстрації в квартирі, оскільки у даному випадку лише за його заявою може бути здійснене відповідне звернення.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 не проживає у квартирі понад встановлений законом строк, збереження права користування житлом та поважності причини непроживання чи створення йому перешкод у користуванні житлом не встановлено. Відтак, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для визнання відповідача таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя Юрій КОЛТУН