Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №450/1156/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1156/26

Провадження № 2/450/1601/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Мельничук І. І.

при секретарі Дикій О. Ю.

за участю представника позивача Кісь О. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Кісь Олена Романівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В :

представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення нею двадцяти трьох років.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач ОСОБА_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Донька народилася у шлюбі між сторонами. Даний шлюб було розірвано 17 листопада 2020 року. На підставі судового наказу Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2020 року у справі № 450/4098/20 з відповідача стягувались аліменти на утримання трьох дітей: ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів. Але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно починаючи з 26 листопада 2020 року та до досягнення дитиною повноліття. До січня 2026 року з відповідача стягувались аліменти щомісячно, заборгованостей не було. 20 грудня 2026 року Анні виповнилось 18 років, а згідно рішення суду м. Львова аліменти стягувались в розмірі частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно. 3 січня 2026 року розмір аліментів було зменшено до 1/3 частини від заробітку (доходу), тобто аліменти стягуються лише на двох неповнолітніх дітей. 3 вересня 2025 року донька зарахована та перший курс Технологічного університету м. Кошице Словаччина, денної форми навчання факультет гірничої справи, екології, менеджменту та геотехнології. Термін навчання – 3 роки. Проте відповідач не бажає добровільно сплачувати аліменти на утримання доньки у тому ж розмірі. У зв`язку з чим у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на повнолітню дитину. Відповідач працює та має постійний дохід. Відповідач інших дітей не має. Аліментів нікому не сплачує. Отже, відповідач має можливість надавати грошову допомогу на утримання своєї повнолітньої доньки. На підставі наведеного, просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою від 12.03.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 15.05.2026 року постановлено здійснити перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Кісь Олена Романівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

28.05.2026 року на адресу суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Манькутом А. Ю., який мотивований тим, що відповідач визнає факт свого батьківства щодо ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , та зазначає, що після розірвання шлюбу між сторонами на підставі судового наказу Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.12.2020 у справі № 450/4098/20 з нього стягувалися аліменти на утримання трьох дітей. Після досягнення ОСОБА_6 повноліття з січня 2026 року аліменти стягуються лише на двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу). Відповідач зазначає, що позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка з вересня 2025 року навчається на денній формі навчання у Технологічному університеті м. Кошице (Словацька Республіка). Разом із тим відповідач вважає, що не має можливості надавати матеріальну допомогу на її утримання. На обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає, що наведені у позовній заяві обставини не відповідають дійсності, оскільки станом на 19.05.2026 року відповідача звільнено з військової служби, у зв`язку з чим він не має постійного джерела доходу. Крім того, відповідач продовжує сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей від першого шлюбу, перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , яка також не працює після звільнення з військової служби, та фактично утримує її двох дітей від попереднього шлюбу, оскільки їхній батько помер у 2022 році. З огляду на викладене представник відповідача вважає, що за відсутності постійного доходу та з урахуванням наявності інших осіб, яких відповідач утримує, останній не має можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, яка продовжує навчання, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

04.06.2026 року представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Кісь О. Р. подано через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідь на відзив, який обґрунтовує тим, що у відзиві відповідач зазначає, що з 19.05.2026 року звільнений з військової служби у запас за станом здоров`я, у зв`язку з інвалідністю, відтак відповідач отримує пенсійне забезпечення та може працевлаштовуватись. Позивач не вважає, що стороною відповідача надано докази відсутності доходу у відповідача. Надання наказу про звільнення з військової служби у запас за станом здоров`я не може підтверджувати факт відсутності джерела постійного доходу. Слід наголосити, що такі стягувались і до часу настання повноліття ОСОБА_6 , а відтак, оскільки відповідач жодним іншим чином не приймає участі в житті дітей, окрім сплати аліментів, сторона позивача не вважає, що на відповідача буде покладено надмірний тягар в частковому (мінімальному) утриманні повнолітньої доньки, яка продовжує навчання та перебуває за межами України. Наявність у відповідача дружини, у якої є двоє дітей, одна з яких є неповнолітньою, батько яких помер під час несення служби також не може слугувати підставою для відмови у призначенні аліментів на утримання повнолітньої доньки з огляду на наступне. Слід зауважити: по перше – ними отримано матеріальну допомогу у зв`язку зі смертю батька; по-друге дані діти повинні отримувати пенсійне(соціальне) забезпечення через втрату годувальника, яка становить достатній розмір для утримання дітей. Відтак твердження відповідача про перебування у нього на утриманні дітей від першого шлюбу своєї дружини є голослівними і нічим не підтверджені. Те, що дружина відповідача на даний час ніде не працює також не підтверджено жодним доказом. Окрім цього, слід звернути увагу на те, що вона є працездатного віку та те що вона не працює не означає, що вона повинна перебувати на утриманні чоловіка, оскільки може бути працевлаштована і утримувати себе та своїх дітей від першого шлюбу. Відповідно слід наголосити, що підстави з яких відповідач вважає, що позов не підлягає до задоволення жодним чином не підтверджені.

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Кісь О. Р. позов підтримала, просила такий задоволити у повному обсязі, зазначила, що дочка сторін не отримує стипендії, позивач утримує всіх дітей за кордоном, у відповідача змінено статус.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, будучи належним чином повідомлені про дату, часу та місце судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, думку представника позивача, висловлену у судовому засіданні, а також позиції сторін, викладені у позовній заяві, відзиві та відповіді на відзив, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку:

статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25.12.2007 року, виданого Немирівською селищною радою Яворівського району Львівської області.

Пустомитівським районним судом Львівської області від 21.12.2020 року у справі № 450/4098/20 видано судовий наказ про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно починаючи з 26 листопада 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.

Встановлено, що після досягнення ОСОБА_3 повноліття стягнення аліментів на її утримання припинилося, а розмір аліментів, що підлягають стягненню на утримання двох неповнолітніх дітей, було зменшено до 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

У матеріалах справи наявне підтвердження із факультету гірничої справи, екології, менеджменту та геотехнології Технічного університету у м. Кошице про те, що ОСОБА_8 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_5 , с. Солонка, у 2025/2026 навчальному році є студенткою 1-го курсу денної форми навчання за програмою підготовки бакалавра (відповідно до Закону № 131/2002 3б.) факультету гірничої справи, екології, менеджменту та геотехнології Технічного університету у м. Кошице. Навчальний рік триває з 01.09.2025 до 31.08.2026. Нормативний строк навчання - 3 роки, яке перекладено із словацької мови на українську, а також зареєстроване в реєстрі за № 1502 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Майхер О. Л.

Сторона відповідача, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на те, що обставини, наведені позивачем як такі, що свідчать про можливість відповідача надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, не відповідають дійсності, оскільки останній не має постійного джерела доходу, продовжує сплачувати аліменти на двох неповнолітніх дітей та утримує інших членів сім`ї, та на підтвердження вказаних доводів, викладених у відзиві долучає документи, із яких судом встановлені наступні обставини:

Відповідно до Витягу із наказу командувача сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) № 669 від 19.05.2026 року, полковника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я – за наявності інвалідності).

Згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №111 від 18.06.2025 року, старшого солдата ОСОБА_9 , оператора відділення обробки і передачі інформації центру телекомунікацій (телекомунікаційного обладнання), звільнену наказом командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_7 " (по особовому складу) від 16.06.2025 року № 509-PC в запас за підпунктом "г" через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) пункту 3 частини п?ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" вважати такою, що справи та посаду здала і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_8 . 18 червня 2025 року виключити зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Із Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 07.07.2022 року, виданого Жовківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) встановлено, що ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що складено актовий запис за № 54.

Із довідки № 1159/13/360 від 05.02.2026 року вбачається, що комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов?язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол № 278 від 02.12.2022), призначено одноразову грошову допомогу двом дочкам померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 внаслідок захворювання, пов?язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_10 , в розмірі 2/3 частини 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на і січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 827 000 грн. 00 коп., в рівних частках кожній. Призначена допомога, за рахунок коштів Державного бюджету, була виплачена колишній дружині, ОСОБА_9 (на неповнолітніх дочок ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ), 16.12.2022 в сумі 827000 грн. 00 коп. (платіжний документ № 3714 від 15.12.2022 року), шляхом перерахування на наданий заявницею рахунок у АТ КБ "Приватбанк".

У Свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 від 14.12.2007 року, батьками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зазначено: батьком – ОСОБА_10 , матір`ю – ОСОБА_13 .

У Свідоцтві про народження серії НОМЕР_5 від 01.04.2015 року, батьками ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зазначено: батьком – ОСОБА_10 , матір`ю – ОСОБА_13 .

Відповідно до ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Тож стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

У відповідності з ч. 3 ст. 199 Сімейного кодексу України право звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Як роз`яснено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно із положеннями ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Ч.1 ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Так Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 у справі №644/3610/16 (провадження №61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 у справі №381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справиі підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, визначаючи розмір аліментів, суд вважає, що при визначенні розміру аліментів, необхідно взяти до уваги матеріальне становище платника аліментів, а також те, що утримання дитини на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на батьків, а також те, що дитина, яка продовжує навчання, безсумнівно потребує принаймні мінімальних витрат на власне утримання.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд враховує всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Суд вважає встановленим той факт, що у зв`язку з навчанням ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати як позивач, так і відповідач.

Так, 20.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» представником відповідача подано додаткові письмові пояснення з доданими до них документами. Проте долучені документи судом не приймаються до розгляду, оскільки вони подані без доказів їх надсилання стороні позивача, чим не дотримано вимог щодо обміну процесуальними документами між учасниками справи. Відтак зазначені пояснення не покладаються судом в основу цього рішення.

Разом з тим, суд враховує, що додані до вказаних пояснень документи стосуються обставин, на які відповідач посилався у відзиві на позовну заяву, та є взаємопов`язаними з доказами, поданими відповідачем, зокрема, відповідно до Витягу із наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) № 669 від 19.05.2026 року полковника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я – за наявності інвалідності). Долучені до додаткових пояснень виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 9260 Військово-медичного клінічного центру Західного регіону та довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААД № 013094 від 18.12.2024 року лише конкретизують причини такого звільнення та підтверджують стан здоров`я відповідача, а саме встановлення йому діагнозу «цукровий діабет ІІ типу, вторинноінсулінозалежний, середнього ступеня тяжкості у стані субкомпенсації» та ІІІ групи інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням військової служби. Зазначені документи не є новими обставинами у справі, а узгоджуються з доказами, поданими відповідачем разом із відзивом, та оцінюються судом у сукупності з іншими належними і допустимими доказами.

Вирішуючи питання щодо спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу на повнолітню дочку, яка продовжує навчатися, суд не встановив наявності обставин, які б перешкоджали відповідачу у виконанні його батьківських обов`язків стосовно його повнолітньої дочки.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів суд враховує дані про майновий стан відповідача, та стан його здоров`я згідно з представленими відомостями, стягнення з нього на підставі рішення суду аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки його заробітку доходу щомісячно, а також рівність дітей у праві на утримання з боку батька.

Також, суд враховує, що позивач не надала суду розрахунку потреб коштів на утримання дитини під час її навчання, окрім доказів та підтвердження навчання 1-го курсу денної форми, без зазначення вартості такого навчання, відомостей щодо його платної чи безоплатної форми, а також розрахунку витрат, пов`язаних із забезпеченням її навчання та утримання. При цьому сам факт такого навчання суд пов`язує з необхідністю надання батьками матеріальної допомоги дитині. Виходячи з засад розумності та справедливості, інтересів дитини, суд приходить до висновку про те що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено в повній мірі витрати на утримання дочки в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходів) відповідача. У зв`язку з чим суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання повнолітньої дочки у розмірі 1/8 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання. Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, розмір призначених аліментів у цьому випадку має бути не більш як достатнім для розумного задоволення потреб дитини і не повинен призводити до обмеження матеріальних прав, інтересів та потреб відповідача. Суд вважає, що аліменти у такому розмірі, будуть достатніми для належного утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, відповідатиме реаліям сьогодення та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

Крім того, стаття 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

П. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Кісь Олена Романівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,– задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі у розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини заробітку (доходу), починаючи з 11.03.2026 року, і до досягнення дитиною двадцяти трьох річного віку.

Припинити стягнення аліментів у разі припинення навчання ОСОБА_3 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в дохід держави 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 24.07.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук