Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №463/6354/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/6354/26

Провадження №3/463/1285/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Львів

Суддя Личаківського районного суду м. Львова – Стрепко Н.Л., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , українки, громадянки України, безробітної, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 25 червня 2026 року близько 9:40 год. у АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення належних умов проживання своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: в квартирі антисанітарні умови, безлад, неприємний запах, відсутнє водопостачання, в кімнатах, де фактично перебувають діти, відсутнє вікно, чим порушила ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Матеріали справи надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 7 липня 2026 року та були призначені до розгляду в судових засіданнях.

Так в судові засідання, призначені на 20 та 24 липня 2026 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подала, про розгляд справи була повідомлена у встановленому законом порядку, а саме шляхом скерування судових повісток повідомленнями на номер мобільного телефону останньої, зазначений в протоколі, що підтверджується довідками про доставку їй таких 10 та 20 липня 2026 року відповідно.

Відповідно до ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Окрім того Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Однак, ОСОБА_1 до суду не прибула, своїм правом взяти участь у судовому розгляді не скориставлась.

Оскільки ОСОБА_1 знала, що стосовно неї складено протокол про адміністративне правопорушення, була повідомлена про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, однак у судове засідання не з`явилась, до участі у справі захисника не залучила, пояснень по суті вчиненого правопорушення до суду не скерувала, вину та факт вчинення правопорушення не заперечила, а тому, з урахуванням того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП може проводитися у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду такої у відсутності останньої.

Оглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

При цьому ч. 6 вказаної статті Закону визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я та безпечні умови життя, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Так вина у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №217984 від 25 червня 2026 року, виписками про новонароджених, актом обстеження житлових умов від 25 червня 2026 року, актом оцінки потреб сім`ї від 25 червня 2026 року, висновком оцінки потреб сім`ї від 26 червня 2026 року.

Вважаю, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, характер правопорушення та обставини вчинення такого, особу правопорушниці, зокрема те, що до адміністративної відповідальності притягується вперше, а також враховуючи матеріальний стан сім`ї, суд вважає за можливе застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Разом з тим, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

При цьому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 24 КПК України попередження є одним з видів адміністративних стягнень.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 1 січня 2026 року становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 24, 33, 40-1, 184, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Личаківський районний суд м. Львова.

Суддя: Стрепко Н.Л.