Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №461/4841/26 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 23 липня 2026 р.

Справа: №461/4841/26

Суддя: Радченко В. Є.

Справа №461/4841/26

Провадження №3/461/1901/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУ пАП), -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 023567 від 25.06.2026 року, ОСОБА_1 13.04.2026 року близько 01 год. 00 хв., перебуваючи у громадському місці за адресою: м. Львів, просп. Свободи, 1/3, виражався нецензурною лайкою, вчинив бійку, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Крім того, постановою дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області від 25.05.2026 кримінальне провадження № 12026142360000266 від 13.04.2026, розпочате за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрито, а матеріали скеровано для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування повідомлення у додаток «Viber», що підтверджується довідкою про доставку повідомлення від 01.07.2026.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування повідомлення у додаток «Viber», що підтверджується довідкою про доставку повідомлення від 01.07.2026.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки в діях останнього вбачаються ознаки інших (кримінальних) правопорушень.

За сталою судовою практикою при розмежуванні замаху на умисне вбивство та умисного тяжкого тілесного ушкодження необхідно встановити зміст і спрямованість умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій (постанова Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 303/7357/17, джерело: http://reyestr.court.gov.ua/Review/87334572).

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 , під час конфлікту та бійки з потерпілим, усвідомлено та цілеспрямовано наніс останньому один удар розбитою скляною пляшкою в область шиї, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у виді рвано-розрізаної рани. Після чого ОСОБА_1 пішов у невідомому напрямку, тобто не намагався надати медичну допомогу, викликати швидку тощо. Його не цікавили наслідки та результат скоєного ним діяння.

Знаряддя, яким послуговувався ОСОБА_1 під час бійки (розбита пляшка), нанесення під час бійки удару такою пляшкою в життєво важливий орган (шию), залишення потерпілого з вищезазначеною раною без медичної допомоги – свідчить про бажання ОСОБА_1 заподіяти потерпілому тяжке тілесне ушкодження (колючо-ріжучим знаряддям в життєво важливий орган), або свідчить про замах на вбивство (в залежності від умислу ОСОБА_1 , який більш ретельно може бути перевірений органами досудового розслідування).

За таких обставин дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані за ст. 173 КУпАП як дрібне хуліганство, оскільки таким є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

За таких обставин, суд у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст.251 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки в діях останньої вбачаються ознаки інших (кримінальних) правопорушень.

Згідно з ст. 253 КУпАП якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

В п.17 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року №10 “Про судову практику у справах про хуліганство” вказано, що установивши при розгляді матеріалів про дрібне хуліганство в діях особи ознаки злочину, суддя має закрити провадження за ст. 173 КУпАП і направити ці матеріали прокурору для вирішення питання про порушення кримінальної справи та організації її розслідування.

Згідно ч.2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 7-9, 174, 247, 252, 253, ч.2 ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - закрити.

Копію постанови направити до Галицької окружної прокуратури м. Львова ( 79005, м. Львів, вул. Ак. Богомольця 9) для вирішення питання про внесення відомостей до ЄРДР.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя В.Є. Радченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua