Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №309/2440/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2440/26

Провадження № 2/309/1308/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Кемінь В.Д.

за участю: секретаря судового засідання Плиска А.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Плешинець Микола Васильович до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Хустського нотаріального округу Король Надія Іванівна про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки, посилається на те, що: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 19 вересня 2012 року. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно. До складу спадщини у відповідності до ст.1218 Цивільного кодексу України ввійшли всі права та обов`язки, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкове майно склалося: з ? частки житлової квартири загальною площею 68.7 кв.м. житловою площею 41.1 кв.м. розташованої за адресою: в АДРЕСА_1 , яка належала померлому згідно свідоцтва про право власності на житло за № НОМЕР_2 від 28 березня 1996 року. Після смерті батька спадщину прийняла позивачка.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 17 лютого 2025 року. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно. До складу спадщини у відповідності до ст.1218 Цивільного кодексу України ввійшли всі права та обов`язки, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкове майно склалося: з ? частки житлової квартири загальною площею 68.7 кв.м. житловою площею 41.1 кв.м. розташованої за адресою: в АДРЕСА_1 , яка належала померлому згідно свідоцтва про право власності на житло за № НОМЕР_2 від 28 березня 1996 року. Іншими співвласниками за вказаним свідоцтвом є померлий батько позивачки ОСОБА_3 , матір позивачки ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_1 .

Порадившись в сімейному колі позивачка та її матір вирішили, що спадщину після смерті брата повинна прийняти саме вона, оскільки ОСОБА_2 є вже похилого віку і також має намір передати свою частку у праві спільної часткової власності на цю квартиру саме позивачці, а інших спадкоємців у померлого ОСОБА_4 немає. Зазначаємо також, що померлий брат ОСОБА_4 , помер в росії, куди ще з молоду постійно їздив на заробітки і фактично жив на дві країни.

З метою прийняття спадщини після смерті брата позивачка звернулась до приватного нотаріуса Хустського нотаріального округу Король Н.І. Однак вивчивши надані документи нотаріусом вказано на неможливість прийняття спадщини на майно померлого брата, оскільки в позивачки відсутній оригінал свідоцтва про смерть, натомість отримати повторне свідоцтво про його смерть та/або перевірити наявність актового запису ДРАЦС неможливо, оскільки смерть відбулась на території росії та відповідно актовий запис про його смерть в Україні не був зроблений. На сьогодні всі дипломатичні зв`язки з росією є зупиненими, внаслідок чого звернутись у встановленому законом порядку та отримати повторне свідоцтво про смерть свого брата позивачка не може. Внаслідок чого оформити спадщину в нотаріальному порядку є неможливим, а тому їй необхідно звернутись до суду.

В підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 не з`явилися. Представник позивачки ОСОБА_1 подав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та просив розглянути справу без його участі та без участі позивачки.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнала, не заперечувала щодо їх задоволення та просила розглянути справу без її участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Хустського нотаріального округу Король Н.І., в підготовче судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, згідно якої просила розглянути справу без її участі, заперечень щодо задоволення позову не мала.

Ніяких інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Процесуальні дії /забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження/ у справі не проводилися.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України: у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо вирішити в відсутність позивачки, її представника, відповідачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, без фіксування судового процесу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України: у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п.24 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що визнання відповідачем позову та відсутність заперечень проти позову зі сторони третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а тому є законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

Керуючись ст.10, 12, 13, 81, 200, 206 ч.4, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, ст.15, 16, 1216 - 1218, 1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , право власності на ? частку житлової квартири загальною площею 68.7 кв.м. житловою площею 41.1 кв.м. розташованої за адресою: в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та /або/ обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково до Закарпатського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Кемінь В. Д.