Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Дата: 26 липня 2026 р.
Справа: №308/10321/26
Суддя: Шумило Н. Б.
Справа № 308/10321/26
3/308/3352/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України,
непрацюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 11.07.2026 року близько 21 год. 17 хв. в м. Ужгород, вул. Фединця, 57, вчинила хуліганські дії в кафе «Твін Пікс», а саме голосно кричала, вживала нецензурну лайку, чіплялась до громадян, чим порушувала громадський порядок, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 11.07.2026 року о 21.30 год. в м. Ужгород, вул. Фединця, 57, не виконала законну вимогу працівника поліції ОСОБА_2 , а саме на неодноразову вимогу припинити правопорушення відмовилась, чим вчинила злісну непокору законній вимозі працівника поліції під час виконання службових обов`язків, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.07.2026 справи про адміністративні правопорушення №308/10321/26 та №308/10323/26 відносно ОСОБА_1 за ст. ст. 173, 185 КУпАП об`єднано, та постановлено розглядати в одному провадженні, присвоєно спільній справі №308/10321/26.
ОСОБА_1 в судове засідання 27.07.2026 повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової повістки, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду від неї не надходило.
Постанови судді про її привід від 20.07.2026 року виконано не було, при цьому від начальника Ужгородського районного управління поліції відділ поліції №1 надійшла відповідь, в якій повідомляють, що не надалось можливим доставити приводом на судове засідання до зали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на 27.07.2026 р., о 11.45 год., громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 , оскільки при неодноразових відвідуваннях на момент перевірки вказаної адреси остання була відсутня за місцем проживання.
З огляду на викладене, а також те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому вважаю за можливе розгляд справи проводити без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, звертаю увагу, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП передбачено за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.
З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
За ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 202968, серія ГР №173594 від 11.07.2026 року, які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та якими зафіксовано правопорушення; протоколом АА №009070 про адміністративне затримання за ч.1 ст. 261 КУпАП від 11.07.2026 відносно ОСОБА_1 ; копією постанови ЕГА №2065648 по справі про адміністративне правопорушення від 11.07.2026 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 178 КУпАП; електронним рапортом про те, що 11.07.2026 о 21:16 надійшло повідомлення зі служби 102; відеозаписом, що міститься на DVD диску, який долучено до протоколу, на якому зафіксовано обставини вчинених правопорушень.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки такі оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Досліджені докази, в своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, тому вважаю, що в її діях наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173, 185 КУпАП.
Відповідно до вимог статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчинених нею правопорушень, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, беручи до уваги вимоги ч.2 ст.36 КУпАП, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення згідно санкції ст.185 КУпАП, у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст.173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.Б. Шумило
Оригінал: reyestr.court.gov.ua