Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №308/8936/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8936/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання - Майор Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 25.05.2013 року між нею та відповідачем - ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгород реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис №152.

Зазначає, що від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачкою.

Зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на сімейне життя та обов`язки у зв`язку з чим в сім`ї почали виникати конфлікти, що призвели до погіршення відносин та розпаду сім`ї.

Вказує, що постійні суперечки та непорозуміння призвели до того, що вони з відповідачем не здатні підтримувати моральну атмосферу сім?ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім?ї на почуттях взаємної любові, дружби та взаємоповаги.

Зазначає, що між нею та відповідачем, припинені шлюбні відносини. У же протягом майже 5 років спільно не проживають, кожен живе своїм життям, вважає, що шлюб між нею та відповідачем носить лише формальний характер, а подальше збереження шлюбу суперечить їх спільним інтересам.

За цей час вони прийняли свідоме рішення щодо розірвання шлюбу.

На даний момент ведення між ними спільного господарства припинено.

Зазначає, що на даний час ведення спільного господарства між сторонами та сумісне проживання припинено, а тому шлюб існує лише формально. Спору про поділ майна немає.

Примирення та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача. У зв`язку з чим позивач вважає, що шлюб носить формальний характер, оскільки жодних обов`язків у сторін, як подружжя не існує.

З посиланням на викладене, позивач просить суд: шлюб між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного по м. Ужгород реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис N?152, розірвати. Після розірвання шлюбу залишити їй прізвище - « ОСОБА_1 ».

Позиція сторін справи :

Позивач у судове засідання не зявилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлени у встановленому законом порядку. Відповідач подав до суду заяву, відповідно до якої проти задоволення позову не заперечує та просить розглянути справу без його участі.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

23.06.2026 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено судом, сторони уклали шлюб 25.05.2013 року, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгород реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис N?152, що стверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 від 25.05.2013 року, яке долучене до матеріалів справи.

Як встановлено судом, у даному шлюбі у сторін народився син- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 15.07.2015 року.

Майновий спір між сторонами відсутній.

Шлюбні відносини між подружжям, як стверджує позивач припинені протягом пяти років.

Правовідносини між сторонами випливають із норм Сімейного Кодексу України.

Суд враховує, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно положення ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру та бажання зберегти шлюб з відповідачем.

З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 носить формальний характер.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що дана сім`я розпалась остаточно, примирення між подружжям є неможливим, є всі підстави для задоволення позову.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Згідно ст. 56 ч. 3 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини, а ч. 4 цієї ж статті передбачає, що примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

Підстав для відмови у задоволенні позовних вимог судом не встановлено.

Обгрунтованими, на думку суду, є і вимоги позивача про залишення після розірвання шлюбу прізвища « ОСОБА_1 ».

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно зі ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що вирішення питання щодо прізвища особи, яка змінила своє прізвище внаслідок укладення шлюбу, яким вона буде іменуватися після розірвання шлюбу, виключно залежить від її бажання, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Судове засідання було призначено на 23.07.2026 року, дата складання повного судового рішення- 27.07.2026 року, а відтак датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення -27.07.2026 року.

Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 272 - 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 105, 110,112 Сімейного Кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 25.05.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгород реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис N?152 ? розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) суму сплаченого нею судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Залишити ОСОБА_1 після розірвання шлюбу прізвище набуте у період шлюбу - « ОСОБА_1 ».

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ).

Дата складання повного тескту рішення - 27.07.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца