Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №308/6302/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6302/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Крегул М.М., при секретарі Бєлікову К.А. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою адвоката Шкіря Інни Іванівни, представника позивача – ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Шкіря І.І. яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із даною позовною заявою, яку мотивує тим, що 27.10.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької обл. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, про що свідчить актовий запис №1018 від 27.10.2007 року в Книзі реєстрації шлюбів та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 .

У шлюбі в подружжя народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, у позові зазначає, що стосунки між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розладились, через різні погляди на життя, цінності, ведення спільного побуту. Особисті відносини між сторонами повністю припинено, сторони не проживають разом, спільне господарство не ведуть. Вже тривалий проміжок часу кожен з подружжя проживає окремо, фактично сім`я припинила своє існування, а шлюб розпався та має лише формальний характер, а тому просить розірвати шлюб.

Позивач ОСОБА_1 , та її представник ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Від представника ОСОБА_5 надійшла письмова заява про розгляд справи у відсутності позивача та її представника.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, подав заяву від 04.6.2026 року про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, 27.10.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької обл. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, про що свідчить актовий запис №1018 від 27.10.2007 року в Книзі реєстрації шлюбів та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 .

Від даного шлюбу у сторін народився - син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтво прор нароодження серія НОМЕР_2 виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області від 15.08.2008 року та донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтво прор нароодження серія НОМЕР_3 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області від 2.09.2015 року .

Приписами ст.110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно ст. 112 СК України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки , позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушуванням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Як встановлено з матеріалів справи, подружнє життя у сторін не склалося. Про це свідчать ті обставини, що позивач та відповідач сімейних стосунків не підтримують, подальше збереження шлюбу позивач вважає неможливим.

Наведене вище, дозволяє суду зробити висновок про те, що сторони втратили почуття поваги, любові та довіри один до одного і їх сім`я розпалася остаточно. Умови для їх примирення відсутні, а цей шлюб є формальним і подальше його збереження суперечить інтересам позивача та відповідача.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Спору щодо поділу спільного майна позивачем не заявлялося.

Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи норми СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, та відповідача , а тому шлюб між сторонами справи слід розірвати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, з державного бюджету позивачу необхідно повернути 605,60 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст.24,56,105,112,СК України, ст. ст.10,12,13,18,81,258,259,263-265,352,354,355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву адвоката Шкіря Інни Іванівни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу- задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 ., ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької обл.асті, про що свідчить актовий запис №1018 від 27.10.2007 року в Книзі реєстрації шлюбів та видано свідоцтво про шлюб за № серія НОМЕР_1 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул