Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №307/2182/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 307/2182/26

Провадження № 3/307/638/26

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

П О С Т А Н О В А

27 липня 2026 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Ніточко В.В.,

з участю ОСОБА_1 та його захисника Ціпле І.Ю. (в режимі відеоконференції),

розглянувши матеріали, які надійшли від Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, приватного підприємця,

за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , 27 травня 2026 року, приблизно о 15 год. 00 хв., в м. Тячів, по вул. Незалежності, біля адмінбудівлі Тячівського районного суду, відмовився пройти з працівниками поліції до Тячівського РТЦК, відмовився пройти до Тячівського РВП для складання адмінматеріалів та протоколу затримання, висловлювався нецензурними словами, шарпав за форменний одяг працівників поліції, намагався втекти, на вимогу припинити протиправні дії не реагував, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 185 КУпАП.

Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 червня 2026 року адміністративну справу було повернуто до Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області для належного оформлення.

10 червня 2026 року матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшли до суду після належного оформлення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав.

В судовому засіданні захисник Ціпле І.Ю. заперечив щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, оскільки жодних доказів до протоколу не долучено. Просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Так, відповідно до ст.185 КУпАП адміністративній відповідальності за цією статтею підлягають особи за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення полягає у злісній непокорі, тобто відмові виконати наполегливі, неодноразово повторені законні розпорядження або вимоги працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків.

З даної норми вбачається, що правопорушення обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції. Вимоги працівника поліції та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.

Згідно ст. 185 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції. Отже, непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або не передбачені ним, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 2101 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791 - 2799 цього Кодексу.

Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України "Про Національну поліцію" у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред`явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

Відповідно до п.49 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року, у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

Згідно п. 54 цих же правил, у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. N 1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., N 5, ст. 409), або Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка. У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Із протоколу про адміністративне правопорушення відомо, що ОСОБА_1 , 27 травня 2026 року, приблизно о 15 год. 00 хв., в м. Тячів, по вул. Незалежності, біля адмінбудівлі Тячівського районного суду, відмовився пройти з працівниками поліції до Тячівського РТЦК, відмовився пройти до Тячівського РВП для складання адмінматеріалів та протоколу затримання, висловлювався нецензурними словами, шарпав за форменний одяг працівників поліції, намагався втекти, на вимогу припинити протиправні дії не реагував. ОСОБА_1 в протоколі пояснив, що з правопорушенням не згідний, правопорушень не вчиняв, вимоги були незаконні.

Протокол про адміністративне правопорушення складений на бланку відповідного зразка, з серійним номером ВАД № 770773 від 27 травня 2026 року, уповноваженою на те особою, у ньому викладена суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин, він містять підписи працівників поліції.

Із рапортів поліцейських Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області Р. Гучканюка, ОСОБА_2 та Є. Микулянича відомо, що під час проведення додаткових заходів з виявлення порушників мобілізаційного законодавства та правил військового обліку на території Тячівського району, згідно наказу начальника Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 26 травня 2026 року за № 231, 27 травня 2026 року, близько 15 год. 20 хв., в м. Тячів, по вулиці Незалежності, біля адміністративної будівлі Тячівського районного суду, згідно ч. 2 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію", ОСОБА_1 було запропоновано пред`явити для ознайомлення документи, які посвідчують особу та здійснити їх перевірку за допомогою логістичного пристрою "планшет" по наявній базі даних ІКС ІПНП. Під час спілкування ОСОБА_1 , назвавши свої анкетні дані, категорично відмовився пред`явити для ознайомлення будь які документи, які посвідчують особу, а навпаки почав поводити себе агресивно, виражався в бік працівників поліції образливими словами, почав шарпати за формений одяг, після чого намагався зайти до приміщення Тячівського районного суду та в подальшому втекти через задній вхід суду. З метою припинити вчинення адміністративного правопорушення з боку ОСОБА_1 , останньому було наголошено, що в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. Однак ОСОБА_1 на законні вимоги працівників поліції припинити вчиняти адміністративне правопорушення почав підбурювати сторонніх осіб до вчинення дій для самозахисту, а саме закликів до самосуду. Встановивши, що складання протоколу про адміністративне правопорушення зробити на місці неможливо, ОСОБА_1 озвучено, що він затриманий в порядку ст. 261 КУпАП, для встановлення особи та складання адміністративних матеріалів, для цього останньому необхідно пройти до приміщення Тячівського РВП. На законні вимоги підкоритися та пройти до приміщення Тячівського РВП для складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 почав чинити фізичний опір працівникам поліції та застосовувати фізичну силу до поліцейських, в зв`язку з чим, відповідно до ст. 45 Закону України "Про Національну поліцію" до нього було застосовано спеціальний засіб кайданки, з метою припинення протиправних дій та забезпечення особистої безпеки поліцейських і оточуючих осіб. Після чого, ОСОБА_1 було доставлено до приміщення Тячівського РВП, де відносно останнього складено протокол про адміністративне затримання та протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.

Згідно протоколу АПЗ18 № 046210 за статтею 261 КУпАП від 27 травня 2026 року, ОСОБА_1 було доставлено у службове приміщення Тячівського РВП 27 травня 2026 року о 15 год. 20 хв., у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, для складання протоколу.

Із інформації, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28 травня 2026 року № 12/1/6465, відомо, що 27 травня 2026 року о 15 год. 41 хв., до ІКС "Оберіг" внесено інформацію про порушення правил військового обліку громадянином ОСОБА_1 , у зв`язку з не проходженням військово-лікарської комісії.

У той же час, згідно інформації, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04 червня 2026 року за № 6/6744 та долученої до даного протоколу, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами проходження військово-лікарської комісії, оформленими протоколом ВЛК № 2025-1015-0925-4322-0 від 15 жовтня 2025 року, був визнаний тимчасово непридатним до військової служби та підлягав обов`язковому повторному медичному огляду. Дату переогляду визначено на 10 грудня 2025 року. У зв`язку з непроходженням ОСОБА_1 повторного медичного переогляду, призначеного на 10 грудня 2025 року, протягом 2026 року, його неодноразово викликали до ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом направлення повісток, з метою уточнення військово-облікових даних. Однак, незважаючи на належне оповіщення, ОСОБА_1 обов`язок щодо проходження повторного медичного огляду у встановлений строк не виконав. Так, повісткою № 7094248 ОСОБА_1 було зобов`язано з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 24 квітня 2026 року о 10:00 годині. Проте, у визначені дату та час він до ІНФОРМАЦІЯ_4 не прибув, причин своєї неявки не повідомив, а також документів, які б підтверджували поважність причин неприбуття, не надав. У подальшому, повісткою № 7333368 від 13 травня 2026 року ОСОБА_1 було повторно викликано до ІНФОРМАЦІЯ_3 з вимогою з`явитися 26 травня 2026 року. Однак, у визначені дату та час він повторно не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , причин неявки не повідомив та жодних документів на підтвердження поважності причини своєї відсутності не надав. У зв`язку з неявкою ОСОБА_1 за викликами до ІНФОРМАЦІЯ_5 та непроходженням ним повторного медичного переогляду, 27 травня 2026 року, його будо подано в розшук. Відповідно до електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів і органами Національної поліції України, відомості щодо необхідності його розшуку були передані та доведені до відома відповідних органів Національної поліції України.

За наявними у ІНФОРМАЦІЯ_6 відомостями, громадянин ОСОБА_1 із заявами, клопотаннями, зверненнями чи листами щодо зняття його з розшуку (виключення з переліку осіб, стосовно яких здійснюються заходи розшуку) до ІНФОРМАЦІЯ_5 не звертався. Відповідно, будь-які письмові звернення від ОСОБА_1 з указаного питання у ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні та не реєструвалися.

Так, повісткою № 6204397 ОСОБА_1 було зобов`язано з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 06 січня 2026 року, о 10:00 годині. Проте, у визначені дату та час він до ІНФОРМАЦІЯ_5 не прибув, чим порушив вимоги законодавства про військовий обов`язок та військовий облік. У зв`язку з неявкою ОСОБА_1 за викликами до ІНФОРМАЦІЯ_5 його було подано в розшук. 06 квітня 2026 року, через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного резервіста (Резерв+), від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій він не оспорював факт допущеного ним порушення вимог законодавства про військовий обов`язок та військовий облік, визнав свою вину та висловив згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності без його особистої участі під час розгляду справи. 15 квітня 2026 року постановою № R463772 у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. У подальшому, накладений штраф у розмірі 8 500 гривень, був сплачений ОСОБА_1 у добровільному порядку.

Станом на дату надання цієї відповіді, згідно з відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 не має чинної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, бронювання або інших передбачених законодавством підстав, які виключають його призов на військову службу. Відтак, станом на дату надання цієї відповіді, він підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на загальних підставах. Крім того, протягом 2026 року ОСОБА_1 до комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, утвореної при ІНФОРМАЦІЯ_6 , із заявами по надання відстрочки не звертався, а відповідні рішення щодо надання йому відстрочки не приймалися.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису події відомо, що подія розпочинається із того, що ОСОБА_1 знаходиться біля входу в приміщення Тячівського районного суду, де біля нього знаходяться працівники поліції, один з яких пропонує ОСОБА_1 назвати його прізвище. ОСОБА_1 називає своє прізвище, ім`я та по батькові, запитує у поліцейського "чому Ви вдруг рішили мене провірити" та відразу намагається піти від працівників поліції, а саме, повернутися у приміщення суду. Працівники поліції висловили ОСОБА_1 вимогу зачекати та запитали, куди він іде. Незважаючи на вимогу поліцейського зачекати, ОСОБА_1 розвертається і намагається повернутися в приміщення суду. У цей час поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 про те, що зараз його особу перевірять, і він піде. Однак, ОСОБА_1 на дану вимогу поліцейського не реагував та намагався піти, при цьому зазначив, що йому потрібно зайти в приміщення суду. Оскільки ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського зачекати з метою перевірки його особи, працівники поліції намагалися його затримати. ОСОБА_1 перешкоджав своєму затриманню. Поліцейські роз`яснили ОСОБА_1 про його затримання для доставлення до відділу поліції та складання протоколу. ОСОБА_1 висловив свою незгоду із затриманням та нецензурно висловлювався в адресу працівників поліції. Поліцейський повторно повідомив ОСОБА_1 про його затримання, а ОСОБА_1 продовжував перешкоджати працівникам поліції у здійсненні його затримання. На чергову вимогу поліцейського пройти з ними для складання протоколу, ОСОБА_1 категорично відмовився, у той же час, сам хапав і тримав працівника поліції за руку, висловлювався в бік працівників поліції нецензурними, лайливими, образливими та принизливими словами. Поведінка ОСОБА_1 не відповідала обстановці відповідно до висловлених йому вимог.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у злісній непокорі законній вимозі працівників поліції при виконанні ними службових обов`язків, доведена зібраними та дослідженими у встановленому законом порядку доказами.

Доводи захисника про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення суд оцінює критично та вважає, що дані твердження є безпідставним та такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Суд критично оцінює долучений стороною захисту відеозапис із відображенням лише частини із події, оскільки такий спростовується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів.

Згідно з ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, яке є необхідне і достатнє для попередження нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 (вісім) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) гривень 00 коп. в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення.

Суддя В.В. Ніточко