Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №703/4668/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1151/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №703/4668/25 Категорія: 304090000 Прилуцький В. О.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І., Сіренка Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сухомудренка Богдана Володимировича на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

в с т а н о в и в :

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс»)звернулося до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено договір № 4319154, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 20 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

26 липня 2024 року первісний кредитор ТОВ «Мілоан» передало право вимоги за цим договором ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором факторингу № 26-07/2024.

Оскільки відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, то у нього за кредитним договором № 4319154 від 29 жовтня 2021 року утворилася заборгованість у розмірі 72 460, 50 грн., з яких 16 200,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 54260,50 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 2000 грн. заборгованість за комісіями, яку позивач просив стягнути на його користь, а також відшкодувати судові витрати: 2 422,40 грн. судового збору і 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 березня 2026 року позовну заяву задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» 23 700,00 грн. заборгованості за кредитним договором, 799,26 грн. судового збору та 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 29 499,26 грн.

У решті вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги те, що вказаний вище кредитний договір укладено з ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт, ОСОБА_1 підписав його електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, тому без його отримання, без здійснення входу до інформаційно-комунікаційної системи кредитора такий договір не був би укладений.

Позивач, надавши витяг з договору факторингу, та реєстру боржників, що стосуються відступлення прав вимоги за кредитним договором саме щодо відповідача ОСОБА_1 , підтвердив фактичні обставини у справі щодо переходу права вимоги за кредитним договором № 4319154 від 29 жовтня 2021 року.

Суд також взяв до уваги, що саме кредитний договір № 4319154 від 29 жовтня 2021 року є основним джерелом доказів щодо наявності кредитних правовідносин з відповідачем, так як визначають їх зміст, а договір факторингу в частині, наданій позивачем, а також реєстр боржників безумовно підтверджують наявність в останнього права вимоги до відповідача за укладеним з попереднім кредитором кредитним договором.

Факт отримання та користування відповідачем ОСОБА_1 кредитними коштами підтверджується випискою про рух коштів за картковим рахунком № НОМЕР_1 за період з 29 жовтня 2021 року по 04 листопада 2021 року. З даної виписки по руху коштів вбачається, що на карту іметовану на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_1 о 11:42:47 29 жовтня 2021 року надійшли кредитні кошти в розмірі 20 000,00 грн. з цієї виписки вбачається і те, що відповідач ОСОБА_1 активно користувався картою, здійснював платежі в магазинах, сплачував послуги таксі, здійснював переказ коштів з картки на інші картки, а також здійснював поповнення карти в терміналах.

Суд дійшов висновку, що кредитний договір та додатки до нього, укладені в електронній формі між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео», відповідають вимогам Закону і доводять факт існування волевиявлення сторін на їх укладання.

Крім того. судом зауважено, що при стягненні заявленої позивачем заборгованості за нарахованими процентами необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитного договору умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 30 днів відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку кредиту. Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Як встановлено судом, строк кредитування за договором № 4319154 від 29 жовтня 2021 року був погоджений сторонами та становив 30 днів. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Тому судом здійснено стягнення відсотків саме за вказаний період.

Щодо заявленої вимоги про стягнення комісії як одноразової плати за надання кредиту, то суд дійшов висновку товариством не зазначено за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Сухомудренко Б.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Також просив суд апеляційної інстанції допустити поворот виконання заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області віл 22.09.2025 року у справі № 703/4668/25 на підставі якого було видано виконавчий лист №703/4668/25 від 31.10.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг партнерс» заборгованість у розмірі 72 460,50 грн. за договором №4319154 від 29 жовтня 2021 року, 2422,40 грн. судового збору та 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 99 882,90 грн.

У порядку повороту виконання заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області віл 22.09.2025 року у справі № 703/4668/25 стягнути на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 72 460,50 грн. за договором №4319154 від 29.10.2021 року, 2422,40 грн. судового збору та 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 99 882,90 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд визнав як достовірні, належні та допустимі докази, надані позивачем копії документів, які в оригіналах у його розпорядженні не перебувають, а клопотання представника відповідача про витребування їх оригіналів подане 02.02.2026 через сумніви у їх достовірності, проігнорував, задовольнивши при цьому подане з порушенням будь-яких розумних строків клопотання позивача про витребування доказів.

Вказує, що незважаючи на посилання на пункти договору, позивачем не доведено навіть факт його укладення саме відповідачем.

Крім того, вказує, що позивачем клопотання про витребування доказів подані з порушенням процесуальних строків, а тому посилання на отриману інформацію суперечить нормам законодавства.

Також вказує, що подаючи заяву про скасування заочного рішення перед судом було ініційовано зупинення виконання рішення, однак при відкриті провадження 09.12.2025 року указане питання не вирішувалося, внаслідок чого з ОСОБА_1 стягнуто 99 882,90 грн. боргу та 9 900,29 грн. винагороди приватного виконавця. З огляду на безпідставність здійсненого стягнення просить застосувати поворот виконання судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Факторинг партнерс» - Сердійчук Я.Я. зазначає, що відповідач підписав договір про надання споживчого кредиту, паспорт споживчого кредиту та отримав від товариства підписаний акцепт, а тому така форма договору сторонами була узгоджена, а у його тексті було погоджено всі істотні умови.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього закону, є оригіналом такого документа.

З витребуваних судом першої інстанції доказів є доведеною обставина перерахування коштів за договором.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачем пропущено строк на подання клопотання про витребування доказів, а наведені ним мотиви не є переконливими, то слід врахувати, що оскільки відповідач у заяві про перегляд заочного рішення посилався на обставини, що мають істотне значення для даної справи, позивач, реалізуючи принцип змагальності, мав процесуальне право надати докази на їх спростування або клопотати про їх витребування.

Щодо повороту виконання рішення, то позивач вказує, що в даній справі питання про поворот виконання заочного рішення, після його скасування та нового розгляду справи, судом першої інстанції вирішено не було.

У такому разі, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до ч.ч. 1-3 статті 444 ЦПК України, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

Позивач вважає, що ОСОБА_1 дійшов передчасного висновку про можливість здійснення повороту виконання заочного рішення судом апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та установлено судом першої інстанції 29 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4319154 (далі - Договір).

Пункт 1.1. Кредитного договору, що укладений з відповідачем, чітко передбачено предмет договору - позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п.1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000.00 грн. у валюті: українські гривні.

Згідно п.1.3. Договору кредит надається строком на 30 днів з 29 жовтня 2021 року (строк кредитування).

Пунктом 1.4 Договору визначено, що термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 28 листопада 2021 року.

Відповідно до п.1.5 Договору загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 9 500,00 грн. в грошовому виразі та 11 215.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 29500 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Згідно п. 1.5.1. Договору комісія за надання кредиту становить 2000,00 грн., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом становлять 7 500,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2. Кредитного договору).

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 Кредитного договору).

Згідно з п. 1.7. Договору тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п. п. 2.2,.2.3 цього договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно п.2.2. Договору плата за кредитом:

2.2.1. Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.

2.2.2. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.

Згідно з п. 2.3.1.2. Договору пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Пунктом 2.4.1. Договору передбачено зобов`язання позичальника повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4 Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

Згідно з п. 6.1. Договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно з п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посилання на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником товариству через Веб- сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS - повідомлення для позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству.

Відповідно до п. 6.3. Договору приймаючи пропозицію товариства про укладення кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил.

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 4319154 від 29 жовтня 2021 року є Графік платежів за договором про споживчий кредит 4319154 від 29 жовтня 2021 року.

Додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 4319154 від 29 жовтня 2021 року є паспорт споживчого кредиту у якому, зокрема, зазначено основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

Також відповідачем 29 жовтня 2021 року заповнена анкета-заява на кредит № 4319154.

ТОВ «Факторинг партнерс» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 72 460 грн 50 коп., яка складається з 16 200,00 грн заборгованості за кредитом і 54 260 грн. 50 коп. заборгованості за процентами та 2000,00 грн. заборгованість за комісіями.

Вказаний договір позики підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором U53652.

Довідкою про ідентифікація підтверджено, що ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «МІЛОАН». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора), одноразовий ідентифікатор U53652, дата відправки ідентифікатора 29 жовтня 2021 року, номер телефону на яку було відправлено ідентифікатор НОМЕР_3.

Також відповідачем підписано електронним підписом паспорт споживчого кредиту № 4319154 в якому, зокрема, зазначено про основні умови надання коштів у позику, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовна загальна вартість позики для споживача.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Факт укладення між сторонами 29.10.2021 року договору про споживчий кредит № 4319154 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» відповідачем не спростовано.

В матеріалах справи є підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, у відповідності до якої ОСОБА_1 отримала кошти у розмірі 20 000,00 грн. згідно з договором 4319154.

З відповіді АТ «Універсал банк» № БТ/Е - 6593 від 04 березня 2026 року, наданої на виконання ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 банком було емітовано картку № НОМЕР_1 . На картковий рахунок № НОМЕР_1 29 жовтня 2021 року було зарахування кредитних коштів у сумі 20 000,00 грн.

Номер телефону НОМЕР_3 був фінансовим номером телефону за картковим рахунком № НОМЕР_1 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .

Повний номер рахунку за картою № НОМЕР_1 .

Номер телефону, на який відправлялась інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 - НОМЕР_3 .

Також факт отримання та користування відповідачем ОСОБА_1 кредитними коштами підтверджується випискою про рух коштів за картковим рахунком № НОМЕР_1 за період з 29 жовтня 2021 року по 04 листопада 2021 року. З даної виписки по руху коштів вбачається, що на карту іметовану на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_1 о 11:42:47 29 жовтня 2021 року надійшли кредитні кошти в розмірі 20 000,00 грн.

Щодо тверджень викладених в апеляційній скарзі про порушення процесуальних строків для заявлення клопотання про витребування доказів та безпідставне їх поновлення судом, то колегія суддів враховує, що необхідність у витребуванні додаткових доказів, якими позивач не володіє, але які підтверджують факт отримання кредитних коштів, зумовлений доводами викладеними відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення. Тому для їх спростування та/або підтвердження, забезпечуючи дотримання принципу змагальності та диспозитивності, суд першої інстанції правомірно задовольнив подане клопотання.

В апеляційній скарзі відповідачем заперечувався факт укладення договору кредиту, та ставилося під сумнів відповідність наданого кредитного договору його оригіналу. Крім того, в доводах апеляційної скарги містилися посилання на ігнорування судом першої інстанції клопотання сторони відповідача про витребування оригіналів доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог.

Судом апеляційної інстанції своєю ухвалою від 26 травня 2026 року було витребувано від позивача електронний варіант письмового доказу - договір про споживчий кредит № 4319154 від 29.10.2021 з Додатками, оригінал договір факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 року укладений між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг партнерс» з додатками та оригінал платіжної інструкції № 448090005 від 26.07.2024 щодо плати ТОВ «Факторинг партнерс» на користь ТОВ «Мілоан» за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 року.

З огляду на надані на виконання ухвали суду докази, колегія суддів доходить висновку про належне підтвердження укладення кредитного договору та факт отримання кредитних коштів.

Розмір заборгованості стягнутої судом першої інстанції сторонами під сумнів не ставився.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення - без змін.

Щодо повороту виконання заочного рішення суду

Як вбачається з матеріалів справи заочним рішенням Смілняського міськрайонного суду Черкаської області від 22 вересня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371, заборгованість у розмірі 72 460 грн. 50 коп. за договором № 4319154 від 29 жовтня 2021 року, 2422 грн. 40 коп. судового збору та 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 99 882 (дев`яносто девять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 90 коп.

Відповідач в апеляційній скарзі вказує. що зазначене рішення суду виконане в примусовому порядку у повному обсязі, а тому суд апеляційної інстанції має застосувати поворот виконання судового рішення у порядку визначеному ст. 444 ЦПК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5, 6, 9, 10 ст. 444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до ч. 1-3 цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 року по справі №13-рп/2011 роз`яснено, що інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відтак, поворот виконання рішення - це повернення сторін виконавчого провадження в первісне становище у зв`язку із скасуванням виконаного рішення суду з метою поновлення їхніх прав. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили.

За своєю суттю поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (постанова Великої палати Верховного Суду 04.09.2019 року у справі №569/15646/16-ц).

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

За змістом наведених норм закону, поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі №336/9595/14, оскільки поворот виконання рішення є гарантією відновлення прав учасників процесу, то суди повинні задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті з нього кошти за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених ст. 382 ЦПК України 2004 року (ст. 445 ЦПК України у редакції з 15.12.2017 року), яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.

Колегія суддів враховує, що у даній справі відсутні процесуальні підстави передбачені частиною 1 статі 444 ЦПК України для вирішення питання судом апеляційної інстанції про поворот виконання судового рішення.

Однак, колегія суддів зауважує, що відповідач не позбавлений права на звернення з відповідною заявою до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сухомудренка Богдана Володимировича - залишити без задоволення.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 березня 2026 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді