Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №279/4694/25 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 279/4694/25 Головуючий у 1-й інст. Пацко О. О.

Категорія 38 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів Бондар О. О. (суддя-доповідач), Григорусь Н. Й., Панкеєвої В. А.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», в інтересах якого діє адвокат Колінько Альона Валеріївна,

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 березня 2026 року, ухвалене у складі головуючого судді Пацко О.О. у місті Коростені,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1. 04 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс», Позивач) звернулось з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Позов мотивовано тим, що 07 листопада 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії № 199151988, згідно якого останньому надано кредит в загальному розмірі 29 900,00 грн, який перерахований на його банківську картку № НОМЕР_1 .

3. 28 січня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги до відповідача за договором Факторингу № МВ-ТП/19 ТОВ «Таліон плюс».

4. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав в повному обсязі, тоді як відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду у нього утворилась заборгованість у розмірі 106 090,66 грн.

5. Проте, позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення, а тому просив стягнути частину заборгованості на загальну суму 91 140,83 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 29899,65 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 61241,18 грн; також просив стягнути судовий збір у розмірі 2422,4 грн та 5000,00 витрат на правничу допомогу.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

6.30 березня 2026 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково та стягнув з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 199151988 від 07 листопада 2024 року у загальному розмірі 47774,22 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2621,00 грн та 1269,82 грн судового збору.

7.Рішення мотивовано тим, що Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи. У зв`язку з введення воєнного стану пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) на час його дії позичальник звільняється від сплати неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, така неустойка підлягають списанню.

8. Тому, нарахована неустойка у розмірі 14949,83 грн не може бути стягнута із ОСОБА_1 оскільки відповідач на підставі закону звільнений від обов`язку такої сплати. Нарахована неустойка підлягає списанню позивачем, а позовні вимоги слід задовольнити в частині заборгованості відповідача за тілом кредиту і відсотками у розмірі відступленому за договором факторингу позивачу.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

9.Представник позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та 29 квітня 2026 року подав апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд».

10. В апеляційній скарзі просив: «рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення. яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, вирішити питання розподілу судових витрат».

11. В апеляційній скарзі посилається на незаконність рішення суду першої інстанції, оскільки, на думку позивача, суд порушив вимоги щодо повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи.

12. Скарга мотивована тим, що:

- суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки безпідставно відмовив у стягненні процентів, нарахованих позивачем після переходу до нього права вимоги за договором факторингу, та помилково обмежився стягненням лише процентів, нарахованих первісним кредитором;

- за договором факторингу до нового кредитора перейшли як наявні, так і майбутні права грошової вимоги, у тому числі право на подальше нарахування процентів за кредитним договором. Такий перехід відповідає статтям 514, 1077, 1078 ЦК України та умовам самого договору факторингу;

- кредитний договір продовжував діяти після відступлення права вимоги, оскільки його строк був визначений до 07 грудня 2029 року, а проценти згідно з умовами договору нараховуються щоденно до закінчення строку його дії або дострокового припинення. Тому новий кредитор мав право здійснювати їх нарахування до моменту дострокового припинення договору;

- проценти є платою за користування кредитом, а не штрафною санкцією, тому їх нарахування регулюється статтею 1048 ЦК України і не залежить від заміни кредитора у зобов`язанні. Закон не містить заборони новому кредитору нараховувати проценти після переходу права вимоги;

- суд першої інстанції помилково прирівняв дату відступлення права вимоги до моменту припинення кредитного зобов`язання, хоча заміна кредитора не припиняє самого зобов`язання та не змінює його зміст, а лише змінює особу кредитора;

- висновок суду про неустойку не відповідає обставинам справи, оскільки штрафні санкції хоча й були відображені в загальному розрахунку заборгованості, однак до складу заявлених позовних вимог позивач їх не включав.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

13. Відзив від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу станом на час апеляційного розгляду справи не надійшов, що відповідно до положень частини 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 квітня 2026 року визначено склад суду для розгляду справи № 279/4694/25: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Григорусь Н. Й., Панкеєва В. А.

15. Ухвалою від 01 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без руху у зв`язку з виявленими недоліками (пункту 2 частини 4 статті 356 ЦПК України ).

16. Ухвалою від 25 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі. Після проведення підготовчих дій Житомирський апеляційний суд ухвалою від 10 червня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Мотивувальна частина

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

17. Установлено, що 07 листопада 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 1991511988, у формі електронного документа, відповідно до умов договору відповідачу надано кредит в сумі 7499,00 грн строком до 07 грудня 2029 року (а.с.23-34).

18. Додатковою угодою №199151988 від 07 листопада 2024 року сторони дійшли згоди про надання кредиту в сумі 8018,00 грн відповідно до чого, загальний розмір кредиту буде складати 15 517,00 грн (а.с.35-36).

19. Додатковою угодою №199151988 від 07 листопада 2024 року сторони дійшли згоди про надання кредиту в сумі 14 383,00 грн відповідно до чого, загальний розмір кредиту буде складати 29 900,00 грн (а.с.36 зворот-37).

20. Відповідно до пунктів 8.1, 8.3, 8.4, 8.5. 8.6. 8.7. 8.7.1. 8.7.2. договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти. На момент укладення договору та отримання першого траншу базова процентна ставка складає 0,98 % в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 % річних.

21. Для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 21 днів Дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 9417 грн 24 коп. (дев`ять тисяч чотириста сімнадцять грн. двадцять чотири коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 1543 грн 29 коп., Комісію за надання кредиту у розмірі 374 грн 95 коп. та суму Кредиту у розмірі 7499 грн 00 коп..

22. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування Кредитом протягом Дисконтного періоду зі сплатою процентів за Базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 5139,97 відсотків річних.

23. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого Траншу за весь строк кредитування: 134567,69 грн) / (сума першого Траншу за Договором: 7499 грн 00 коп.) / (строк кредитування: 1826 днів) х 100% = 0,98 відсотків в день.

24. За умови повного дострокового погашення всієї суми Кредиту за всіма отриманими Траншами протягом 6 (шести) календарних днів після дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, Кредитодавець зобов`язаний зменшити зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування Кредитом наступним чином:

- 8.7.1. За період від 07.11.2024 р. до 28.11.2024 р. (включно) Кредитодавець надає Позичальнику знижку в розмірі 64,29 (шістдесят чотири цілих двадцять дев`ять сотих) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,35 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 127,75 (сто двадцять сім цілих сімдесят п`ять сотих) відсотків річних;

- 8.7.2. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 28.11.2024 р. Кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 10,20 (десять цілих дві десятих) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 0,88 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 321,93 (триста двадцять одна цілих дев`яносто три сотих) відсотків річних.

25. Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації, зокрема у разі отримання Позичальником від Кредитодавця та введення в Особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на Індивідуальну процентну ставку.

26. Згідно з пунктом 8.8 договору за умови повного дострокового погашення всієї суми Кредиту за всіма отриманими Траншами протягом 6 (шести) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 21 (двадцять один) днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 8425 грн 20 коп. (вісім тисяч чотириста двадцять п`ять грн. двадцять коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 551 грн. 25 коп., Комісію за надання кредиту у розмірі 374 грн 95 коп. та суму Кредиту у розмірі 7499 грн 00 коп. 8.9. Викладені в п. 8.6. Договору значення можуть змінюватись в сторону зменшення за умови дострокового повного чи часткового погашення Кредиту.

27. Відповідно до паспорту споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до договору № 199151988 від 07 листопада 2024 року, тип кредиту - кредитна лінія, сума/ліміт кредиту 7499,00 грн., строк кредитування - до 1826 днів (дисконтний період 21 день, з можливістю продовження), мета отримання кредиту - на споживчі потреби (не цільовий кредит), процентна ставка, процентів річних: базова процентна ставка 357,70% (При виконанні умов передбачених кредитним договором можуть надаватися знижки до рівня дисконтної ставки - 3,65%-357,70%, індивідуальної ставки - 321%-3657,70%, тип процентної ставки - фіксована, загальні витрати за кредитом - за базовою процентною ставкою 1918,24 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом - за базовою ставкою 9417,24 грн., реальна річна процентна ставка, процентів річних 5139,97 грн (а.с.21-22).

28. Заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 07.11.2024, підтверджень щодо здійснення переказів грошових коштів та довідок № 199151988/28072025/Э, № 199151988/28072025/Э та №199151988/28072025/Э від 28 липня 2025 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказало на банківську картку відповідача НОМЕР_3, кошти згідно договору № 1991511988 від 07 листопада 2024 року, в сумі 7499,00 грн, 8018,00 грн та 14 383,00 грн (а.с.20 зворот,42, 42 зворот, 43, 43 зворот, 44, 44 зворот).

29. Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за кредитним договором № 199151988, відповідачу 07 листопада 2024 року видано гроші в сумі 29 900,00 грн строком на 21 день, нараховано заборгованість по тілу кредиту в сумі 29 900,00 грн, проценти 20071,87 грн, комісія 1495,00 грн, неустойка 14949,83 грн (а.с.17-18).

30. Відповідно до договору факторингу №МВ-ТП/19 від 28 січня 2025 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (фактор), клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором (а.с.12-14).

31. Відповідно до реєстру прав вимоги від 28 січня 2025 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» на виконання договору факторингу №МВ-ТП/19 від 28 січня 2025 року, підписали реєстр про передачу права вимоги до божників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 , за кредитним договором №199151988 від 07 листопада 2024 року в розмірі 62 723,70 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 29899,65 грн, заборгованість по відсоткам -17874,22 грн, неустойка 14949,83 грн (а.с.15).

32. Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон плюс», відповідач за кредитним договором № 199151988 від 07 листопада 2024 року, з 20 січня 2025 року по 25 червня 2025 року нараховано заборгованість в сумі 106 090,66 грн, з яких: тіло кредиту 29 899,65 грн, проценти 61 241,18 грн, неустойка 14949,83 грн (а.с.19-20).

33. Відповідно до повідомлення про відступлення права вимоги, відповідач був повідомлений про те, що згідно договору факторингу право вимоги за його кредитним договором перейшло та належить ТОВ «Таліон плюс» (а.с.45).

34. З повідомлення про дострокове розірвання договору ОСОБА_1 , вбачається, що останньому було повідомлено про дострокове розірвання кредитного договору № 199151988 від 07 листопада 2024 року з 26 червня 2025 року у зв`язку з наявністю простроченої заборгованості по оплаті процентів за користування кредитом та про необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 106 090,66 грн (а.с.45 зворот).

35. Згідно досудової вимоги, ОСОБА_1 був повідомлений про те, що станом на 22 липня 2025 року його заборгованість за договором №199151988 від 07 листопад 2024 року складає 106 090,66 грн та з метою уникнення судового розгляду, та понесення додаткових фінансових витрат, пропонують добровільно її погасити до подачі позовної заяви до суду (а.с.46).

36. Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказало ОСОБА_1 07 листопада 2024 року на картку № НОМЕР_2 зараховано переказ в сумі 7499,00 грн, 8018,00 грн та 14383,00 грн (а.с.42-43).

Позиція апеляційного суду

37. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

38. Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Правове регулювання та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

39. За приписами частин 1, 2 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

40. За змістом частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

41. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

42. В силу частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

43. Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

44. Із положень частини 1 статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

45. Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

46. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

47. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

48. Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

49. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

50. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

51. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

52. Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

53. В силу частини 1 статті 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

54. Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

55. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

56. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

57. Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

58. За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

59. Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

60. Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

70. Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

71. При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

72. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

73. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

74. Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

75. Як було зазначено вище, 07 листопада 2024 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №991511988.

76. Договір кредитної лінії №991511988 підписаний ОСОБА_1 електронним підписами одноразовими ідентифікаторами: EBJD 07 листопада 2024 року.

77. Згідно із довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та платіжним дорученням, на підставі кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачці 29 900,00 грн.

78. 28 січня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №МВ-ТП/19.

79. Відповідно до п.2.1 договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату.

80. В силу пункту 4.1 договору факторингу наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення реєстру права вимоги.

81. Відповідно до розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 28 січня 2025 року борг за кредитним договором за тілом кредиту в складає 29 899,65 грн та за процентами в сумі 17 874,22 грн (а.с.17).

82. Згідно із розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість відповідача за період із 28 січня 2025 року до 25 червня 2025 року по процентах становить 61 241,18 грн (а.с.18 зворот-20).

83. ТОВ «Таліон Плюс» направило на адресу відповідача повідомлення про розірвання кредитного договору та досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 45 і зворот)

84. Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений. Відомості про підпис договору одноразовим ідентифікатором долучено до договору.

85. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.

86. Отже, відповідач уклав договір кредитної лінії та підписав його у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

87. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих у кредит коштів.

88. Щодо посилання представника ТОВ «Таліон Плюс» Колінько А. В. в апеляційній скарзі, що договір укладено строком на 5 років, тому відсотки Товариством нараховувалися в межах строку дії договору, то такі посилання є обґрунтованими з огляду на наступне.

89. Відповідно до п. 11.1 кредитного договору - договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом 5 (п`яти) років, або до його дострокового розірвання.

90. Відповідно до п. 7.3. кредитного договору - кінцева дата повернення кредиту встановлена 07 грудня 2029 року.

91. Згідно розрахунку заборгованості, відсотки за користування кредитом нараховувалися Товариством з 07 листопада 2024 року по 25 червня 2025 року, тобто в межах строку дії договору кредитної лінії №991511988, який розірваний позивачем в односторонньому порядку 26.06.2025.

92. Апеляційний суд вважає, що розмір відсоткової ставки, згідно з якою Товариство нараховувало заборгованість за договором кредитної лінії відповідачу відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

93. Статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності з 24 грудня 2023 року.

94. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону 3498-ІХ максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %

95. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» визначено, що положення ч. 5 ст. 8 вказаного Закону щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, вводиться в дію поетапно, а саме протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Так протягом перших 120 днів установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5%, протягом наступних 120 днів - 1,5%.

96. При цьому, згідно з п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно) та з 21.08.2024 розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

97. Згідно з розрахунку заборгованість з 07 листопада 2024 року по 28 листопада 2024 року відсоткова ставка нараховувалася у розмірі 0,35 % в день за 21 день; з 29 листопада 2024 року по 25 червня 2025 року відсоткова ставка нараховувалася у розмірі 0,98 % в день за 209 днів;

98. Крім того, 28 листопада 2024 року ОСОБА_1 було внесено 3693,00 грн на погашення заборгованості, які Товариство зарахувало на погашення заборгованості за відсотками та комісією.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

99. Апеляційний суд погоджується з доводами позивача, що ТОВ «Таліон Плюс» після набуття права вимоги до відповідача мало право на нарахування та стягнення процентів за користування кредитом.

100. Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Зі змісту договору факторингу, укладеного між первісним кредитором та позивачем, убачається, що позивачу відступлено не лише наявні, а й майбутні права грошової вимоги, зокрема право на отримання процентів, які підлягають нарахуванню відповідно до умов кредитного договору.

101. З матеріалів справи встановлено, що кредитний договір не був припинений на момент відступлення права вимоги, а його строк дії продовжувався. Відповідно до умов кредитного договору проценти підлягали щоденному нарахуванню до закінчення строку кредитування або дострокового припинення договору. Отже, сама по собі заміна кредитора не припинила основного зобов`язання та не змінила погодженого сторонами порядку нарахування процентів.

102. Суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні процентів, нарахованих позивачем після набуття ним права вимоги, фактично ототожнив дату відступлення права вимоги з моментом припинення права нарахування процентів, хоча ні положення Цивільного кодексу України, ні умови кредитного договору, ні договір факторингу таких правових наслідків не передбачають.

103. При цьому колегія суддів враховує, що нарахування процентів здійснювалося позивачем у межах строку кредитування за ставками, які відповідали вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

104. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивач як новий кредитор правомірно здійснював нарахування процентів після переходу до нього права вимоги до моменту дострокового припинення кредитного договору, а тому відсутні правові підстави для обмеження їх стягнення лише сумою процентів, нарахованих первісним кредитором.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

105. Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

106. Оцінивши зібрані в справі докази та встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційну скаргу потрібно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову

Висновки щодо судового збору та витрат на правничу допомогу.

107. Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

108. Повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).

109. За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

110. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

111. Пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» установлює, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

112. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

113. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

114. Щодо витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції, то представник ТОВ «Таліон Плюс» просив стягнути 5000,00 грн витрат.

115. На підтвердження понесених витрат, Товариство долучило: договір про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року, що укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та АО «Ліга юридичних технологій та інновацій» з Додатковою угодою до нього №1107 від 01 липня 2025 року, згідно із якими, вартість адвокатських послуг становить 5000,00 грн; Акт прийому-передачі наданих послуг від 01 липня 2025 року, платіжну інструкцію від 01липня 2025 року про перерахування позивачем на рахунок АО «Ліга юридичних технологій та інновацій» оплати за надання правової допомоги в сумі 5000,00 грн; ордер на надання правничої допомоги від 02 грудня 2024 року, виданий АО «Ліга юридичних технологій та інновацій» адвокату Колінько А. В.; копію свідоцтва про право на заняття Колінько А. В. адвокатською діяльністю серії ЧН №000666.

116. Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

117. Суд апеляціної інстанції дійшов висновку про задоволення позову ТОВ «Таліон Плюс», відтак із ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,2 грн та 5000,00 грн витрат на правову допомогу надану в суді першої інстанції.

118. Апеляційну скаргу ТОВ «Таліон Плюс» задоволено, тому із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» підлягає стягненню судовий збір за звернення із апеляційною скаргою у розмірі 3633,6 грн.

Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», в інтересах якого діє адвокат Колінько Альона Валеріївна задовольнити.

2. Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором № 199151988 від 07 листопада 2024 року 91 140,83 грн з яких: заборгованість по кредиту - 29899,65 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 61241,18 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» 6056,00 грн судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, а також 5000,00 грн витрат на правову допомогу надану в суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК.

Судді:

О. О. Бондар (суддя-доповідач)

Н. Й. Григорусь

В. А. Панкеєва

Повний текс судового рішення складений 27.07.2026