Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №285/739/26 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 285/739/26 Головуючий у 1-й інст. Сташків Т. Г.

Категорія 41 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Галацевич О. М., Панкеєвої В. А.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи

апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», в інтересах якого діє адвокат Павленко Дмитро Олександрович, на заочне рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 02 квітня 2026 року, ухвалене в складі головуючого судді Сташків Т. Г. у місті Звягель, повний текст рішення складений 02 квітня 2026 року

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1. 09 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (далі – позивач, ТОВ «Новий Колектор») звернулося до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №14.11.2018-100003437 від 14.11.2018 в розмірі 12 460,00 грн. Також просив стягнути з відповідача судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

3. 02 квітня 2026 року Звягельський міськрайонний суд Житомирської області ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.

4. Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факту укладення між первісним кредитором і відповідачем електронного кредитного договору із погодженням усіх істотних умов, факту перерахування кредитних коштів та їх отримання відповідачем, а також обґрунтованості й правильності заявленого розрахунку заборгованості. Сама по собі заявка на отримання кредиту не підтверджує досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, документи Fondy та «Картка субконто» не є належними доказами видачі кредитних коштів, а довідка ТОВ «Новий колектор» про розмір заборгованості має похідний характер і не підтверджує наявності та розміру боргу перед первісним кредитором.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

5. Представник ТОВ «Новий Колектор» не погодився з рішенням суду першої інстанції та 22 квітня 2026 року подав апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд».

6. В апеляційній скарзі просив: «рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 02.04.2026 по справі №285/739/26 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги; здійснити розподіл (перерозподіл) судових витрат».

7. В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, вказуючи на неповне встановлення обставин справи та неправильну оцінку поданих доказів.

8. ТОВ «Новий Колектор» вказує, що ухвалюючи оскаржене рішення, суд першої інстанції не врахував таке:

- кредитний договір був укладений в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом ознайомлення відповідача з офертою, подання заявки та підписання акцепту одноразовим ідентифікатором; електронний договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі; подані документи містять ідентифікаційні дані відповідача, а останній не спростував факту їх належності йому та не довів несанкціонованого використання його персональних даних.

- факт видачі кредитних коштів підтверджується квитанцією Fondy, яка, на думку позивача, є належним платіжним документом, а кошти були перераховані на картковий рахунок, зазначений відповідачем під час оформлення кредиту. Позивач наголошує, що повна інформація щодо рахунку є банківською таємницею та перебуває у володінні банку-емітента картки.

- первісний кредитор є фінансовою, а не банківською установою, тому не відкриває рахунків клієнтам і не може надати банківські первинні документи.

- електронні докази були подані у належній формі та засвідчені кваліфікованим електронним підписом представника, а відповідач не надав доказів на спростування укладення договору, отримання коштів чи наявності заборгованості.

9. Крім того, позивач вважає, що суд першої інстанції застосував надмірно високий стандарт доказування, неправильно розподілив обов`язок доказування між сторонами та порушив принципи змагальності, рівності сторін і права на справедливий суд.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

10. Відзив від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу станом на час апеляційного розгляду справи не надійшов, що відповідно до положень частини 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 визначено склад суду для розгляду справи № 285/739/26: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Галацевич О. М., Панкеєва В. А.

12. Ухвалою від 04 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без руху у зв`язку з виявленими недоліками (пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України).

13. Ухвалою від 26 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі. Після проведення підготовчих дій Житомирський апеляційний суд ухвалою від 10 червня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Мотивувальна частина

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

14. 14 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявкою до ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору № 14.11.2018-100003437, відповідно до умов якого позичальнику надається кредит у сумі 7 000,00 грн на строк 14 календарних днів з дати отримання, зі сплатою відсотків у розмірі 28 %, що становить 1960,00 грн. Вказана заявка підписана ОСОБА_1 електронним підписом із одноразовим ідентифікатором «2770» (а. с. 22).

15. Відповідно до документу Fondy за призначенням 14.11.2018-100003437 ТОВ «Споживчий центр» 14 листопада 2018 року здійснило переказ коштів на суму 7 000,00 грн на платіжну карту НОМЕР_1 . Також долучено картку субконто за договором 14.11.2018-100003437 (а. с. 15, 31).

16. 02 грудня 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Новий колектор» укладено Договір факторингу № 021222-6, відповідно до умов якого ТОВ «Новий колектор» набув за плату права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а. с. 18-21).

17. До договору долучено Акт прийому-передачі переліку №1 від 02 грудня 2022 року та перелік №1 реєстру боржників, де зазначено, що ОСОБА_1 має борг за договором від 14 листопада 2018 року, копію платіжної інструкції про переказ коштів на виконання договору факторингу від 02 грудня 2022 року (а. с. 12,13,16, 29-30).

18. До матеріалів справи також долучено довідку від ТОВ «Новий Колектор» про розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 14.11.2018-100003437 від 14.11.2018 станом на 17.12.2025 становить 12 460,00 грн, з яких 7000,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 1960,00 грн заборгованості за відсотками, 3500,00 грн заборгованості за штрафом (а. с. 17).

Позиція апеляційного суду

19. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

20. Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанції

21. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. ( частини 1 – 5 статті 263 ЦПК України).

22. Апеляційний суд уважає, що оскаржене судове рішення зазначеним вимогам відповідає та робить такі висновки.

23. В оскарженому рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів факту укладення кредитного договору №14.11.2018-100003437 від 14.11.2018 у електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», факту виконання первісним кредитором умов договору щодо видачі кредитних коштів відповідачу, а також правильності розрахунку заборгованості.

24. Суд апеляційної інстанції висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки він відповідає встановленим обставинам справи та тим доказам, які надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог.

25 Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права (стаття 12 ЦПК України).

43. Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

44. За змістом статтею 76, 77, 79, 81 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

45. . У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц міститься такий висновок щодо тягаря доказування: «Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний… Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс».

46. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

47. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

48. За змістом вказаних норми кредитний договір є консенсуальним, тобто укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, однак сам факт його укладення не свідчить про виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання кредитних коштів.

49. Оскільки обов`язок позичальника повернути кредитні кошти на умовах укладеного кредитного договору є кореспондуючим обов`язку кредитодавця такі кошти надати, позивач зобов`язаний довести належними та допустимими доказами факт надання кредитних коштів позичальнику.

50. На підтвердження факту перерахування відповідачу кредитних коштів позивач надав картку субконто ТОВ «Споживчий Центр» за період з 14 листопада 2018 року по 23 грудня 2025 року, яка не містить дати її складання та підпису особи, що її склала, довідку ТОВ «Новий колектор» від 17 грудня 2025 року № 7364/25-ДПЗ про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором № 14.11.2018-100003437 від 14 листопада 2018 року, а також документ № 114093147 «Fondy», який також не містить відомостей щодо способу та дати його виготовлення, особи яка його виготовила та на якій правовій підставі.

51. Вказані документи, які подані позивачем в підтвердження надання відповідачу кредитних коштів, є документами, що мають одностороннє походження та перебувають у володінні позивача, що не виключає можливість їх корегування або самостійного створення. За таких обставин зазначені документи самі по собі не є безумовним підтвердженням обставин, на які посилається позивач, оскільки не забезпечують можливості перевірити достовірність і незмінність викладеної в них інформації. Інших належних, допустимих та достатніх доказів, які б об`єктивно підтверджували факт надання відповідачу кредитних коштів, позивач суду не надав.

52 У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року №554/4300/16-ц зазначено, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

53. Позивач не надав суду належних первинних документів в підтвердження надання відповідачу кредитних коштів, також не скористався правом наданим учасникам справи статтею 84 ЦПК України згідно якої учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання не заявлене позивачем ні в суді першої інстанції ні в апеляційному суді

54. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки ним не надано ні квитанції про перерахування коштів на картку відповідача, ні доказів належності відповідачу певної картки, ні виписки про рух коштів по картці.

55. Документ «Fondy» обґрунтовано визнаний судом неналежним та недостовірним доказом, оскільки він не містить ідентифікуючих даних ким виданий цей документ, на якій правовій підставі та не може вважатись первинним документом в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

56. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

57. Доводи апеляційної скарги переважно стосуються обставин укладення кредитного договору, однак вони не спростовують висновку суду першої інстанції про недоведеність факту надання відповідачу кредитних коштів. Укладення кредитного договору саме по собі не свідчить про належне виконання кредитодавцем свого основного обов`язку щодо надання кредиту, а відтак не є достатньою підставою для висновку про виникнення у позичальника обов`язку з повернення кредитних коштів та сплати процентів.

58. Посилання відповідача на квитанцію Fondy, як на первинний документ і доказ надання кредиту відповідачу суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: -назву документа (форми);

-дату складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

59. Згідно зі статтями 1, 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (у редакції чинній на момент укладення договору) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Обов`язковий реквізит електронного документа - обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

60. За змістом статті 6 та 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (у редакції чинній на момент укладення договору) оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

61. Документ, на який посилається позивач, не містить обов`язкових реквізитів, зокрема, його назви, дати складання, підпису особи, відповідальної за його оформлення, чи інших відомостей, які дають можливість ідентифікувати осіб, що брали участь у здійсненні відповідної господарської операції. Із його змісту також неможливо встановити автора документа, його адресата, підписувача та інших учасників господарської операції. Тому, такий документ не відповідає вимогам щодо належності та достовірності доказів і не може бути покладений в основу судового рішення.

62.За таких обставин суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про застосування надмірного стандарту доказування. Фрагментарне цитування окремих висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини без урахування встановлених у цій справі обставин, змісту поданих доказів та контексту відповідних судових рішень не свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права і не може бути підставою для скасування оскарженого рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

63. Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суд за результатами розгляду апеляційної скарги.

64. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

65. З огляду на викладені в цій постанові мотиви суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим із дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

66. Отже, апеляційну скаргу потрібно залишити без задовольнити, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

67. Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

68. Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляціної скарги та скасуванні рішення суду, новий розподіл судових витрат не здійснюється

69. Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор».

2. Заочне рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 02 квітня 2026 року у справі №285/739/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків встановлених статтею 389 ЦПК України

Судді

О. О. Бондар (головуючий)

О. М. Галацевич

В. А. Панкеєва

Повний текст судового рішення складено 27 липня 2026 року.