Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №279/3796/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/3796/26 головуючий суддя у І інстанції Невмержицька О. А.

Номер провадження №33/4805/1186/26

Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач Волкова Н. Я.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року м.Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді палати з розгляду кримінальних справ Волкової Н.Я., з секретарем Хрус С.А, за участю захисника Стужук А.Ю. (дистанційно), у відкритому судовому засіданні по провадженню за апеляційною скаргою захисника Стужук Анастасії Юріївни на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №279/3796/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Житомирського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника Стужук Анастасії Юріївни на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №279/3796/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за результатами перевірки якої було відкрито апеляційне провадження.

Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення визначено положеннями статті 294 ч.7-9 КУпАП, відповідно якої апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено наступне:

Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665, 60 грн. судового збору.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№679314 від 30.05.2026, ОСОБА_1 30.05.2026 о 05 год. 36 хв. на 162 км. автошляху М07 в с.Клочневе Коростенського району, керував автомобілем марки "Volkswagen Transporter", номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість поведінки, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, захисник ОСОБА_1 . Стужук А.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, вважає постанову незаконною та необгрунтованою, такою, що ухвалена з неповним з`ясуванням фактичних обставин справи, неправильним дослідженням та оцінкою доказів, з порушенням вимог ст.245, 251, 252, 280 КУпАП .

Зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, створення ним аварійної обстановки чи інших передбачених законом підстав для зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим вважає подальші дії працівників поліції неправомірними. Також вказує, що зазначені поліцейськими ознаки наркотичного сп`яніння не знайшли свого підтвердження під час дослідження відеозапису, з якого вбачається, що ОСОБА_1 орієнтувався в обстановці, послідовно спілкувався з працівниками поліції, адекватно відповідав на поставлені запитання та виконував їх законні вимоги. Крім того, стверджує, що ОСОБА_1 не було ознайомлено з направленням на медичний огляд, не роз`яснено порядок його проходження, не запропоновано ознайомитися із зазначеним документом та отримати його копію. Звертає увагу на те, що після повідомлення водію про наявність ознак наркотичного сп`яніння працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом, а дозволили здійснити перепаркування автомобіля. На думку захисника, матеріали справи не містять доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки він погодився пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. У зв`язку з цим вважає, що процедура направлення на медичний огляд та відсторонення від керування транспортним засобом проведена з істотними порушеннями вимог законодавства, а тому висновок про ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду не доведений поза розумним сумнівом. Також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено лише через півтори години після зупинки транспортного засобу, при цьому матеріали справи не містять відомостей про події, які відбувалися в зазначений проміжок часу між, нібито, відмовою від проходження огляду та оформленням адміністративних матеріалів. Окрім цього, відеозапис не є безперервним, у зв`язку з чим не може вважатися належним і допустимим доказом. Факт втечі ОСОБА_1 зі службового автомобіля працівників поліції належними доказами не підтверджений, оскільки на відеозаписі не зафіксовано ні відкриття задніх дверей службового автомобіля, ні виходу ОСОБА_1 з нього. Зазначає, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не було залучено двох свідків, а матеріали справи не містять опису конкретних дій ОСОБА_1 , які були розцінені як ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. У зв`язку з цим вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, належними та допустимими доказами не підтверджена.

У судовому засіданні захисник Стужук А.Ю. апеляційну скаргу підтримала з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

ОСОБА_1 участі в апеляційному розгялді не прийняв, про час та місце його проведення був повідмолений належним чином.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, апеляційний суд дійшов наступних висновків:

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

При цьому, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п.12 Розділу ІІ).

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Як на докази вчинення особою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 679314 від 30.05.2026 року, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7281529 від 30.05.2026, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт працівника поліції, відеозапис, який міститься на диску та приєднаний до матеріалів справи.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

На наявному в матеріалах справи відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .

Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки фіксує обставини, які відносятьс до зазначеної у протоколі події та не містить ознак фальсифікації. Відеоматеріал наявний у достатньому об`ємі для з`ясування дійсних обставин справи. Тому, доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис не є належним доказом у справі, є безпідставними.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено причину зупинки, про виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що водій погодився (відео 05:59:54, 06:00:11). В подальшому під час доставлення водія для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 після зупинки службового автомобіля працівниками поліції вийшов з задніх дверей та втік (відео 06:12:45), при цьому йому було роз`яснено, що його дії будуть розцінені як відмова від проходження огляду та складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП (відео 06:12:45, 06:13:09).

Слід зазначити, що за змістом п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п.п.3,4 Розділу І цієї Інструкції.

З відеозапису вбачається, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про підозру, що той перебуває у стані наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 виявив бажання пройти освідування у закладі охорони здоров`я.

Зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому незгода ОСОБА_1 з мотивами зупинки транспортного засобу не звільняла його від обов`язку виконати вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України щодо проходження огляду на стан сп`яніння, враховуючи виявлені у нього ознаки. Можливі порушення працівниками поліції вимог законодавства щодо зупинки транспортного засобу можуть бути предметом окремої правової оцінки їх діям, однак не звільняють водія від обов`язку виконати вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Враховуючи, що під час проведення огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису згідно ч.2 ст.266 КУпАП, то присутність свідків у даному випадку не була обов`язковою.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд у закладі охорони здоров`я і не ухилився від такого, спростовуються матеріалами справи та дослідженим відеозаписом, відповідно до якого огляд у встановленому законом порядку проведений не був внаслідок поведінки водія, а саме його втечі на маршруті слідування до медзакладу, яка була обґрунтовано розцінена працівниками поліції як ухилення від його проходження. Відповідно до ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає як за відмову від проходження огляду, так і за ухилення від нього. Наданою можливістю спростувати висунуту підозру у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння ОСОБА_1 не скористався, хоча усі умови для цього йому були створені.

Дії працівників поліції відповідали вимогам ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою, з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.

Доводи апеляційної скарги про те, що направлення на медичний огляд не складалося у присутності ОСОБА_1 та не вручалося йому, не впливає на правильність висновків суду першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису, ОСОБА_1 своєю поведінкою ухилився, отже фактично відмовився, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, а тому зазначені доводи не спростовують факту відмови від проходження огляду та не виключають наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч. 1 КУпАП.

Твердження, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а дозволили перепаркувати автомобіль, також не є підставою для скасування постанови. Навіть у разі недотримання поліцейськими окремих вимог щодо відсторонення від керування транспортним засобом такі обставини не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Не впливають на правильність висновків суду і доводи щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення через півтори години після зупинки транспортного засобу. Норми КУпАП не передбачено обов`язку працівників поліції на складення протоколу про адміністративне правопорушення негайно після виявлення правопорушення, а тому тривалість оформлення адміністративних матеріалів не свідчить про їх недопустимість чи недостовірність.

Доводи щодо непідтвердження втечі ОСОБА_1 зі службового автомобіля не мають правового значення для правильного вирішення справи, оскільки зазначена обставина не є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч. 1 КУпАП, та не впливає на встановлення факту відмови чи ухилення від проходження огляду. З відеозапису, долученого до протоколу, чітко видно, як після зупинки службового транспортного засобу ОСОБА_1 виходить з задніх пасажирських дверей та втікає від поліцейського, який намагався його наздогнати, при цьому роз`яснює водію наслідки, які можуть бути за таку поведінку (відео 06:12:44, 06:12:45, 06:13:09).

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_2 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Стужук Анастасії Юріївни на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №279/3796/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без задоволення.

Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №279/3796/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волкова Н.Я.