Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №759/25917/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/25917/25

пр. № 1-кп/759/699/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080002980 від 02.10.2025, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заморіївка Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; такого, що має судимість за вироками:

-Святошинського районного суду міста Києвавід 30.07.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України, яким призначене покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік;

- Вишгородського районного суду Київської області від 10.11.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України, яким з застосуванням ст. 71 КК України призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

потерпіла ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2022 згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який у подальшому було продовжено. Зокрема, відповідно до Указу Президента України від 14.07.2025 № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (Указ затверджено Законом України від 15.07.2025 № 4524-ІХ) строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 07.08.2025 строком на 90 діб, тобто до 05.11.2025.

29.09.2025 приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_7 прибув до приміщення будівлі медичного закладу кабінету довіри, яка розташована на території Київської міської клінічної лікарні № 5 по вул. Відпочинку у м. Києві. Перебуваючи у приміщенні вищезазначеної будівлі, на загальному коридорі першого поверху біля віконця кабінету реєстратури, ОСОБА_7 помітив на столі в кабінеті мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 13 Mint Green, 8GB RAM 256GB ROM». В подальшому, відчуваючи потребу в грошових коштах, не маючи постійного джерела доходу та офіційного місця роботи, ОСОБА_7 вирішив таємно викрасти чуже майно з метою подальшого обернення його на свою користь.

Безпосередньо реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , перебуваючи біля кабінету реєстратури вищевказаної будівлі медичного закладу, діючи умисно, з корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння матеріальної шкоди, в умовах воєнного стану, користуючись тим, шо працівник даного закладу вийшов з приміщення кабінету та за його діями ніхто не спостерігав, шляхом вільного доступу через вікно в приміщенні реєстратури рукою зі столу таємно викрав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 13 Mint Green, 8GB RAM 256GB ROM», IMEI 1: НОМЕР_1 , ІMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 4266 гривень 67 копійок.

Таємно викравши чуже майно, ОСОБА_7 покинув приміщення будівлі медичного закладу та пішов у невідомому напрямку, в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_8 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд визнає доведеним, що своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна, вчиненими в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив крадіжку, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України відноситься до тяжких злочинів, бере до уваги дані про особу ОСОБА_3 , який має судимість, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має ряд захворювань, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття, яке виразилося в дачі правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.

Беручи до уваги наведене та вартість викраденого майна, враховуючи думку потерпілої, яка вважала справедливим не призначати обвинуваченому суворе покарання, враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого, який засуджує свою протиправну поведінку, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до висновку об`єднаної палати ККС ВС, викладеного у постанові від 01 червня 2020 року у справі № 766/39/17 (провадження № 51-8867кмо18), при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили, зокрема якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів).

Оскільки ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення 29.09.2025, тобто до постановлення вироку Вишгородського районного суду Київської області від 10.11.2025, що на час ухвалення даного вироку набрав законної сили і яким його визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та з застосуванням ст. 71 КК України призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання, застосувавши положення ч. 4 ст. 70 КК України, та визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань.

Разом з тим, на підставі положень ч. 4 ст. 70 КК України в строк покарання, остаточно призначеного за даним вироком, повністю зараховується частина покарання, відбута ОСОБА_3 за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 10.11.2025.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Доля речових доказів і документів вирішується судом згідно зі ст. 100 КПК України.

Підстави для застосування запобіжного захожу до обвинуваченого, який відбуває покарання за попереднім вироком, що набрав законної сили, відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати покарання, призначене вироком Вишгородського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року, та визначити ОСОБА_3 за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України повністю зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 відбуте ним покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року, у зв`язку з чим строк відбування покарання ОСОБА_3 за цим вироком рахувати з моменту його затримання в порядку виконання вироку Вишгородського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 2 228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок на залучення експерта (висновок експерта від 06.10.2025 № СЕ-19/111-25/61361-ТВ).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком суду законної сили не застосовувати.

Речовий доказ: мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 13 Mint Green, 8GB RAM 256GB ROM», IMEI 1: НОМЕР_1 , ІMEI 2: НОМЕР_2 , переданий на зберігання до камери схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 5846) - повернути власнику майна ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1