Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №759/20076/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/20076/26

пр. № 1-кп/759/1630/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026105080000567, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Першотравневе Снігурівського р-ну, Миколаївської обл., громадянина України, військовослужбовеця в/ч НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва, у відповідності до вимог ст. ст. 291, 302 КПК України, надійшло вказане кримінальне провадження.

При цьому до обвинувального акта з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні, додані: письмова заява як обвинуваченого ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_3 , так і потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування. Також вказана заява обвинуваченого ОСОБА_2 містить відомості щодо беззаперечного визнання останнім своєї винуватості.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України, і тому підлягає задоволенню.

Вивчивши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено наступне.

З 10.03.2025 до 12.04.2025 на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону в/ч НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних сил України проходив військову службу солдат ОСОБА_2 .

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. ст. 27, 28 Конституції України обов`язок держави - захищати життя людини, кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Крім того, будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. ст. 11, 49, 56, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.

Однак, усупереч вищенаведених нормативно-правових актів, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок проти громадського порядку та моральності за наступних обставин.

08.05.2026 приблизно о 22 год. 30 хв., (більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим), курсант навчального взводу навчальної роти навчального батальйону в/ч НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних сил України солдат ОСОБА_2 у порушення вимог ст. ст. 3, 27, 28, 41 Конституції України, ст. ст. 11, 49, 56, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Василя Доманицького, 2, запропонував своїй колишній співмешканці ОСОБА_4 відновлення їх сімейних стосунків, однак остання відмовилась та повідомила, що їй потрібно відійти та направилась у напрямку магазину «АТБ-маркет» і в цей час, у нього на ґрунті вказаної відмови в ході раптово виниклого конфлікту виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень останній. ОСОБА_2 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , діючи умисно, з мотивів особистої неприязні, наздогнав ОСОБА_4 , та стоячи навпроти неї, завдав останній три удара скальпелем, який тримав у правій руці, в область лівої щоки, тим самим завдавши ОСОБА_4 , тілесні ушкодження у виді: різаних поверхневих ран лівої щоки. Кожне з вищевказаних тілесних ушкоджень за ступенем тяжкості, відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, так як відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб (за критерієм тривалості розладу здоров`я).

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у нанесенні умисних легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Обираючи обвинуваченому міру покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, фактичні обставини справи та характер злочинного діяння, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся.

Судом також враховуються і дані про особу обвинуваченого, який на спеціальних обліках не перебуває, негативних характеристик немає, є військовослужбовцем, раніше не судимий.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання у виді штрафу в максимальних межах, встановлених для даного виду покарання санкцією частини статті, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду чи розміру покарання.

Питання щодо речових доказів та процесуальних витрат суд вирішує у відповідності до ст.ст. 100, 124 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369-371, 381-382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 , винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.

Речові докази по справі:

предмет ззовні схожий на скальпель, який поміщено до спец пакету CRI 1268197 - знищити.

2-х DVD+R диски з відеозаписом з портативних відео реєстраторів працівників патрульної поліції УПП у м. Києві ДПП, на яких зафіксовані обставини виїзду 08.05.2026 року за адресою: м. Київ, вул. Василя Доманицького, 6, - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 3594 грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення, а обвинуваченим - з дня отримання копії вироку.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1