Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №757/30354/26-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30354/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи - інше, РНОКПП - не встановлено,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

26.04.2026 о 00 год. 55 хв. у м. Києві по вул. Шовковичній, на перехресті з вул. Богомольця, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Fiat Doblo, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в КНП «КМКЛ № 10», за результатами якого складено висновок лікаря № 001250 від 26.04.2026, відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння (1,46 ‰).

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Враховуючи положення ст. 268 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою, а також зважаючи на належне повідомлення останнього про дату, час та місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що особа зобов`язана демонструвати готовність брати участь у всіх стадіях судового розгляду, що стосуються її безпосередньо, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням розгляду справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури розгляду.

Суд виходить із того, що основною умовою для відкладення розгляду справи є не сама лише відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду, відсутність клопотань про його відкладення, а також достатність наявних у матеріалах справи доказів для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При вирішенні питання щодо доведеності вини особи суд виходить із положень ст. 62 Конституції України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейським судом з прав людини при оцінці доказів застосовується стандарт доведення «поза розумним сумнівом», який знайшов своє відображення, зокрема, у рішеннях у справах «Коробов проти України», «Ушаков проти України» та «Вєрєнцов проти України».

Відеозаписом з бодікамери працівника патрульної поліції № 472084, долученим до матеріалів справи, зафіксовано обставини виявлення адміністративного правопорушення, спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , роз`яснення останньому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також порядок оформлення адміністративних матеріалів та направлення його до закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

З матеріалів справи вбачається, що після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння працівниками патрульної поліції його було направлено до КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10», де відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, проведено медичний огляд.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду №001250 від 26.04.2026, складеного лікарем КНП «КМКЛ №10», медичний огляд проведено 26.04.2026, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, концентрація алкоголю становить 1,46 ‰.

Судом встановлено, що зазначений висновок складено уповноваженим лікарем за встановленою формою, містить необхідні реквізити, підпис лікаря та відбиток печатки закладу охорони здоров`я, а тому є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП.

Матеріали справи не містять будь-яких даних, які б свідчили про порушення встановленого законом порядку проведення медичного огляду, недотримання вимог ст. 266 КУпАП чи Інструкції №1452/735, а також не містять доказів, які б ставили під сумнів достовірність або допустимість висновку лікаря.

Крім того, відеозаписом підтверджується, що працівниками поліції було дотримано порядок оформлення адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 роз`яснено його процесуальні права та порядок розгляду справи, що також підтверджується його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650285 від 26.04.2026;

-направленням водія для проведення медичного огляду на стан сп`яніння;

-висновком щодо результатів медичного огляду №001250 від 26.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння 1,46 ‰;

відеозаписом з бодікамери №472084.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми, узгоджуються між собою і беззаперечно підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь вини правопорушника, дані про його особу, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, та приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 279, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Світлана ГРЕЧАНА