Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №755/8660/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8660/26

Провадження №: 3/755/3652/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Мельниченко Л.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (посвідка НОМЕР_2 від 11 серпня 2025 року), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

08 травня 2026 року близько 06 години 15 хвилин ОСОБА_2 керував автомобілем Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_3 , та на вимогу працівників поліції не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 2.1 Правил дорожнього руху України - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене особою, яка повторно протягом року вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП ( постанова серії ЕНА від 28 жовтня 2025 року).

У судовому засіданні 22 червня 2026 року, яке проводилося за участю адвоката Наумець Р.С., ОСОБА_2 повідомив, що він має посвідчення водія та зберігає його за місцем проживання, а фотокартку посвідчення водія він зберігає у мобільному телефоні. Документи, у тому числі які посвідчують його особу, він носить із собою. 08 травня 2026 року його зупинили працівники поліції, він надавав їм документи на підтвердження його особи та показав у мобільному телефоні фотографію водійського посвідчення. Він пояснив працівникам поліції, що у нього є водійське посвідчення, він зберігає його вдома, а при ньому лише його фотографія, він вважав, що цього достатньо. Працівники поліції щодо нього склали протокол, пояснили підстави складання, роз`яснили права, він підписував відповідні документи. Він зазначив, що наявна у справі постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідає дійсності. На нього раніше складали протокол за аналогічних обставин, водійське посвідчення знаходилося вдома, а він пред`являв працівникам поліції фотографію. Із собою носив тільки фотокартку за порадою знайомих.

У судовому засіданні був відтворений відеозапис з бодікамери працівників поліції, де зафіксовано, як працівник поліції оголошує ОСОБА_3 зміст протоколу, роз`яснює права, вимоги ст. 63 Конституції України, пропонує надати письмові пояснення, дає роз`яснення. ОСОБА_2 уважно слухав працівника поліції. Лише при роз`ясненні вимог ст. 63 Конституції України, він російською мовою просив повторити незрозуміле слово. Працівник поліції роз`яснив це право російською мовою. Щодо іншої інформації він не повідомляв, що не розуміє, навпаки, підтвердив, що усе зрозуміло та підписав документи. Зауважень та доповнень у нього не було.

Після перегляду відеозапису, ОСОБА_2 підтвердив ці події та пояснив, що протокол було складено після того, як він повідомив, що його посвідчення водія знаходиться вдома, а він має лише його фотографію.

Згідно відомостей про осіб, які перетнули державний кордон України, ОСОБА_2 перетнув молдовську ділянку кордону в Могилів-Подільському о 06.46 21 грудня 2024 року.

11 серпня 2025 року ОСОБА_2 отримав посвідку на постійне місце проживання за № НОМЕР_2 .

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6032171 від 28 жовтня 2025 року, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем, здійснив проїзд на червоний сигнал світлофора. Під час перевірки було встановлено, що він не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400 гривень

16 липня 2026 року адвокат заявив клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою записувального технічного засобу; повернення справи про притягнення до адміністративної відповідальності на доофомлення, оскільки у протоколі неправильно зазначено громадянство ОСОБА_1 ; призначення останньому перекладача з української мови на туркменську мову, оскільки він не володіє українською мовою та не може давати пояснення.

23 липня 2026 року адвокат подав клопотання про долучення до матеріалів, як він стверджує, посвідчення водія; та клопотання про закриття провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що працівниками поліції порушені міжнародні норми, оскільки ОСОБА_2 їм показував оригінал посвідчення водія, а вони не вважали його документом на право керування.

Будь-яких інших клопотань та доповнень не надходило, тому суддя приймає рішення за наявними матеріалами у справі про адміністративне правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , клопотання адвоката, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, долучені адвокатом документи, розглянувши його клопотання, - суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.2.1а) Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч. 2-4 цієї статті.

Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (…).

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

18 червня 2026 року ОСОБА_2 з`явився до суду, написав заяву про ознайомлення з матеріалами справи, після ознайомлення власноручно написав, що з матеріалами справи знайомий, а 26 червня 2026 року з`явився у судове засідання з адвокатом.

У залі судових засідань, у присутності адвоката було оголошено склад суду, ОСОБА_3 видана пам`ятка про його права та обов`язки, передбачені ст. 268КУпАП, останній пояснив, що йому зрозумілі його права, будь яких клопотань він та адвокат не заявляли. Було оголошено протокол про адміністративне правопорушення та ОСОБА_3 було запропоновано надати пояснення.

ОСОБА_2 на російські мові вільно, послідовно, з гарною вимовою розповідав про обставини за яких складено протокол, відповідав на запитання судді та адвоката. При цьому судове засідання проводилося державною мовою. Після перегляду відеозапису, ОСОБА_2 підтвердив свої пояснення. Також, були досліджені усі матеріали, які долучені до протоколу.

Фактично відбувся повний розгляд справи, однак адвокат заявив клопотання про оголошення перерви для підготовки клопотання по суті справи.

Незважаючи на те, що адвокат повинен був з`явитися підготовленим у судове засідання, було задоволено його клопотання та йому надали достатньо часу для підготовки клопотання.

У наступне судове засідання адвокат з`явився без ОСОБА_1 , заявив клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою записувального технічного засобу та про повернення справи про притягнення до адміністративної відповідальності на доофомлення.

Окремо необхідно зазначити, що КУпАП не передбачає фіксування процесу, а ст. 129 Конституції України передбачено повне фіксування судового процесу технічними засобами.

Відповідно до вимог Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, технічним засобом фіксування судового засідання вважається обладнання, яке забезпечує автоматизовану фіксацію на електронних носіях всього перебігу судового засідання шляхом відео та (або) звукозапису.

Крім того, Інструкцією передбаченого ведення протоколу судового засідання або журналу судового засідання відповідно до вимог процесуального законодавства.

Протокол судового засідання складається відповідно до правил цивільного, господарського та адміністративного судочинства; журнал судового засідання - відповідно до правил кримінального судочинства.

Із прохальної частини клопотання адвоката не вбачається, які саме види фіксації судового засідання він просив застосувати.

Однак суд, з дотриманням вимог Конституції України застосував при розгляду цього провадження відео та звукозапис судового засіданні із веденням журналу судового засідання.

У цьому судовому засіданні 13 липня 2026 року адвокат заявив клопотання про залучення ОСОБА_3 перекладача та просив вирішити це питання у відсутність ОСОБА_1 , оскільки він не може з ним зв`язатися та повідомив, що йому невідомі підстави неявки останнього у судове засідання.

Для розгляду цього клопотання було постановлено викликати у судове засідання

ОСОБА_1. У судовому засіданні 24 липня 2026 року ОСОБА_2 на запитання судді повідомив, що нічого не розуміє. При цьому, під час ставлення суддею запитань адвокат постійно, роз`яснював та підказував, що говорити, а ОСОБА_2 розумів його без участі перекладача.

Також, ОСОБА_2 повідомив, що приїхав на територію України тільки в грудні 2025 року, не зміг пояснити, як у такому разі його притягнули до адміністративної відповідальності в жовтні того ж року.

Враховуючи вищенаведені дані у їх сукупності, було прийнято рішення про відмову адвокату в задоволенні його клопотання про призначення перекладача.

Щодо клопотання адвоката про повернення справи на до оформлення, то воно також було вирішено під час судового засідання. Так, КУпАП не передбачено можливості судді самостійно збирати та уточнювати наявні докази, як і не передбачена можливість направлення справи на дооформлення (доопрацювання). Статтею 278 КУпАП визначено лише коло питань, які вирішує орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи. У цій справі суддею було прийнято рішення про призначення судового засідання на 22 червня 2026 року. Тому адвокату було відмовлено у задоволенні клопотання, яке було заявлено у судовому засіданні.

Фактично з`явлення цих клопотань відбулося з єдиною метою - затягнути розгляд справи з метою надання можливості ОСОБА_3 уникнути адміністративної відповідальності, з урахуванням того, що строк притягнення його до адміністративної відповідальності спливає 08 серпня 2026 року.

Щодо клопотання адвоката про долучення до матеріалів справи копій посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , то адвокату як фахівцю достеменно відомо порядок оформлення та подання письмових доказів, які надають учасники судового розгляду, насамперед професійні адвокати.

У той же час, адвокат надав ксерокопію документа іноземною мовою, яка не завірена належним чином, до неї не було долучено завірений належним чином переклад її змісту.

Крім того, що цей доказ є неналежним доказом, він не має вирішального значення для вирішення справи по суті, оскільки питання наявності чи відсутності у ОСОБА_1 посвідчення водія не є предметом розгляду цього провадження. Предметом розгляду цього провадження є те, що водій механічного транспортного засобу ОСОБА_2 , в порушення Правил дорожнього руху України, під час керування автомобілем не мав при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Щодо клопотання адвоката про закриття провадження щодо ОСОБА_1 , оскільки працівниками поліції порушенні міжнародні норми, оскільки ОСОБА_2 їм показував оригінал посвідчення водія, а вони не вважали його документом на право керування, то насамперед необхідно зазначити, що таких пояснень ОСОБА_2 у судовому засіданні не надав. Це інтерпретація показів ОСОБА_1 , яку надав адвокат, скориставшись відсутністю фіксації попередніх судових засідань. Тому відсутні підстави для закриття провадження з мотивів, викладених у клопотанні адвоката.

Крім того, відповідно до вимог діючого законодавства, дії поліцейських можуть бути оскаржені заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду, зокрема в адміністративному порядку, з наданням суду відповідних доказів. До цього часу адвокат не звертався зі скаргами на незаконні дії працівників поліції, а предметом розгляду цього провадження є дії, які визначаються диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 постановою від 28 жовтня 2025 року вже притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП; як він сам повідомив у судому засіданні, він мав при собі тільки фотографію посвідчення водія, а сам документ був вдома; саме за ці дії ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Тобто ОСОБА_3 достеменно було відомо про те, що за Правилами дорожнього руху України, при керуванні автомобілем він повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Він сам повідомив, що інші офіційні документи він зберігає при собі, а посвідчення водія -вдома.

Аналізуючи вищенаведені докази у їх сукупності, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ч.5 ст.126 КУпАП.

Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_3 виду адміністративного стягнення, суддя, враховує вимоги ст. 23 КУпАП, які передбачають, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, передбачено застосування адміністративних стягнень у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суддя вважає, що на ОСОБА_1 можливо накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років.

Оскільки у протоколі зазначено, що автомобіль Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_3 , належить ОСОБА_6 , то він не підлягає вилученню.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ст. 23, 33, 126, 251, 252, 283-285 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилученням транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до вимог ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення, може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, через Дніпровський районний суд м. Києва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Суддя Л.А. Мельниченко