Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №753/14062/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14062/26

провадження № 3/753/4279/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу, 25.06.2026 о 12:00 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 а саме: ображав нецензурною лайкою, кидався в бійку, чим завдав психологічного та фізичного болю потерпілій , за що відповідальність передбачена ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.

Суд, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою сторона провадження повинна виявляти належну процесуальну активність, самостійно цікавитися ходом розгляду справи, добросовісно реалізовувати свої процесуальні права та виконувати покладені на неї процесуальні обов`язки, вважає можливим здійснити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 оскільки його неявка не перешкоджає повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов`язку на суд не передбачено.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема прізвище, ім`я та по-батькові особи, яка склала протокол, місце та суть адміністративного правопорушення, пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дані про свідків події.

Відповідно до вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої Наказом МВС № 1376 від 06.11.2015 р. до протоколу додається - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.

Так, матеріали справи містять заяву та письмові пояснення ОСОБА_2 відповідно до яких остання зазначає, що її співмешканець висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та кидався в бійку, чим, на її думку, спричинив фізичний біль та психологічні страждання. Водночас, у письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що потерпіла каже неправду.

Отже, наявні у матеріалах справи докази свідчать про взаємовиключні пояснення учасників конфлікту щодо обставин події, тоді як будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б об`єктивно підтверджували або спростовували викладені ними обставини чи відомості, зазначені у рапорті працівника поліції, матеріали справи не містять.

Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути підставою для притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, а тому з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ч. 1 ст. 173-2, п.1 ст.247, ст. 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.

Суддя: