Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №753/13943/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13943/26

провадження № 3/753/4260/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1, 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП,

в с т а н о в и в:

22 червня 2026 року о 21:00 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою та наніс удар в область голови, чим завдав психологічного та фізичного болю, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, того ж дня о 21:00 адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї неповнолітньої падчерки ОСОБА_3 , а саме: хапав за волосся та шию, чим завдав психологічного та фізичного болю потерпілій, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 23 червня 2026 року о 05:00 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 порушив вимоги термінового заборонного припису серії ЕТ № 111161 від 22.06.2026, а саме заборону на вхід та перебування в місце проживання потерпілої особи, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Оскільки протоколи серії ВАД №883876, серії ВАД №883877, серії ВАД №883878 складені відносно однієї особи, якій інкримінують вчинення кількох адміністративних правопорушень, вважаю за необхідне об`єднати справи щодо ОСОБА_4 в одне провадження.

В судове засідання особа, що притягується до адміністративної відповідальності та потерпіла не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, враховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вивчивши протоколи про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до них документи, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП домашнім насильством є умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною 2 ст. 173-8 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства, - це особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Під психологічним насильством, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування та інші діяння, якщо такі дії спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 19 Конвенції ООН про права дитини держави-учасниці вживають усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного або психологічного насильства, образи чи зловживання з боку батьків або інших осіб, які піклуються про дитину.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім`ї повинні забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості та виключають приниження честі й гідності дитини.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, поважати гідність дитини та готувати її до самостійного життя.

Судом встановлено, що 22.06.2026 близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 та неповнолітньої падчерки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зокрема, під час конфлікту ОСОБА_1 агресивно поводився, висловлювався на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, після чого наніс їй удар тарілкою в ділянку голови. Не припиняючи своїх протиправних дій, він застосував фізичне насильство й до неповнолітньої ОСОБА_3 , хапаючи її за волосся та шию, чим завдав потерпілим фізичного та психологічного болю.

Зазначені обставини підтверджується наданими суду матеріалами, зокрема даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАД №883876, серії ВАД №883877, серії ВАД №883878, заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, копією термінового заборонного припису серії ЕТ №111161 від 22.06.2026 складеного відносно ОСОБА_1 , фотознімок ОСОБА_2 , на якому зафіксовано її з пов`язкою на голові, що має сліди крові, рапортами працівників поліції, копіями свідоцтв про народження ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

При цьому суд враховує, що малолітні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , були безпосередніми свідкам конфлікту та насильницьких дій щодо їх матері. З огляду на положення п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», сама лише присутність малолітньої дитини під час вчинення домашнього насильства свідчить про те, що така дитина є постраждалою від домашнього насильства.

Перебування малолітніх дітей в умовах конфлікту, що супроводжувався словесними образами та фізичним насильством, об`єктивно могло спричинити шкоду її психологічному здоров`ю, викликати почуття страху, тривоги та емоційної невпевненості.

Враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 , необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1, 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 , 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 753/13943/26, № 753/13945, №753/13946/26 та присвоїти єдиний унікальний номер № 753/13943/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (тисячу двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього КУпАП, на підставі статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя: