Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №510/1384/26 — Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/1384/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року м. Рені

Суддя Ренійського районного суду Одеської області Дудник В.І., розглядаючи матеріали, що надійшли від впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , працює торгівельним представником, протягом року не піддавався адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, зміст ст. 268 КУпАП роз`яснено, клопотань не надходило,-

за ч. 1 ст. 18510 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В

18.06.2026р. об 11 год. 50 хв. в районі прикордонного знаку №1352, на дорозі в напрямку Ізмаїл (Україна) – Рені, на відстані 800 м. від лінії ДКУ з Румунією працівниками прикордонної служби було зупинено транспортний засіб - автомобіль марки «Форд Фокус» із держзнаком НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . Під час зупинки автомобіля було виявлено водія - громадянина ОСОБА_2 – ОСОБА_1 , який на неодноразову законну вимогу пред`явити документи, що посвідчують особу, відмовився виконати вищевказану вимогу, розмовляв зухвало, агресивно відповідав на запитання, які задавав молодший прикордонного наряду –

ОСОБА_3 судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав, зазначивши, що він дійсно 18.06.2026р. їхав на авто марки «Форд Фокус» в напрямку до м.Рені з м.Ізмаїл. Оскільки дорога до населеного пункту Рені проходить через с. Новосільське Ізмаїльського району, де встановлений блок-пост, його було зупинено для перевірки документів працівником прикордонної служби. На вимогу надати документи, що посвідчують його особу він пред`явив в електронному вигляді посвідчення водія. На подальшу вимогу працівника прикордонної служби пред`явити копію паспорту або посвідки на постійне проживання в Україні відмовив, оскільки вважає, що прикордонник на тимчасовому блок-посту не є уповноваженою особою на перевірку документів, а сам блок-пост там (в с.Новосільське) розміщений без дотримання передбаченого законом порядку. Під час надання пояснень ОСОБА_4 наголошував на тому, що він в ході спілкування із прикордонниками не вів себе агресивно, не висловлювався нецензурною лайкою, а просто знаходився в авто, яким він керував та слідував за своїм маршрутом. Зазначив, що працівниками прикордонної служби відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. З урахуванням ситуації, що склалась, відсутності його умислу на вчинення вищевказаного адмінправопорушення, ОСОБА_1 просив під час розгляду справи судом врахувати його письмові пояснення та не накладати на нього адміністративне стягнення, обмежившись усним зауваженням.

Вчинення адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом про амінправопорушення від 18.06.2026р.; рапортами інспекторів прикордонної служби від 18.06.2026р.; письмовими поясненнями ОСОБА_5 ; відеозаписом на USB-флеш-накопичувачі; копією посвідки на постійне проживання в Україні, оформленої на ім`я ОСОБА_5 ; схемою виявлення правопорушення; заявою ОСОБА_1 про визнання провини та розгляд справи без його участі.

Інших доказів на момент розгляду справи суду не надано.

Проаналізувавши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу правопорушника, який протягом року не піддавався адміністративному стягненню, працює, інші обставини справи (підтвердження того, що ОСОБА_1 насправді не чинив фізично активного супротиву працівниками прикордонної служби (це підтверджується відеозаписом), надав письмові пояснення під час складання відносно нього адмінпротоколу, дійсно вважав, що пред`явлення водійських прав при перевірці є достатнім, вважаючи працівника прикордонної служби не уповноваженою особою на перевірку у нього посвідки на постійне проживання в Україні, те, що ОСОБА_1 є громадянином іншої держави у зв`язку із чим не може в повній мірі дати правову оцінку законодавчим нормам в Україні), суд вважає можливим звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Ч. 1 статті 185-10 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, а також у сфері громадського порядку. Зазначені відносини регулюються законами України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 р. № 1777-ХІІ, «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 р. № 661-IV, «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22.06.2000 р. № 1835-Ш та іншими нормативно-правовими актами.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Розпорядження та вимоги, які зазначені у диспозиції статті осіб, мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції.

Так, судом будо встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Р.Молдова, але має посвідку на постійне проживання на території України від 20.05.2014р.

Оформлення посвідки на постійне проживання (ПМП) в Україні необхідне для того, щоб іноземець або особа без громадянства отримали безстроковий статус резидента, зняли обмеження на термін перебування в країні (правило 90/180) та набули прав, максимально прирівняних до прав громадян України.

Згідно постанови КМУ від 29.12.2021р. №1455, якою було затверджено Порядок встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан (пункт 20) заходи з контролю в`їзду/виїзду включають : 1) на блокпостах:

перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи;

перевірку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу (документів на транспортний засіб, документів на вантаж, дорожнього листа тощо);

проведення огляду транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документам на вантаж (товар);

затримання осіб, транспортних засобів, вантажу (товару), проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів;

тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів та осіб;

2) поза межами блокпостів:

виявлення порушення встановленого порядку переміщення осіб, транспортних засобів, вантажів (товарів) на територію, де встановлено особливий режим;

затримання осіб, транспортних засобів, вантажу (товару), проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів.

Перевірка спеціального статусу особи — це процес контролю документів, що підтверджують правовий стан людини (наприклад, посвідка на проживання, посвідчення біженця чи водія) та ін.

Отже, під час проїзду блок-поста ОСОБА_1 повинен був пред`явити уповноваженій особі не тільки посвідчення водія, а й посвідку на постійне проживання в Україні.

Таким чином, встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП є обґрунтованим, належним чином вмотивованим та повністю відповідає фактичним обставинам справи, однак, суд з урахуванням вищенаведених обставин справи вважає можливим звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Керуючись ст. ст. 22,29, ч. 1 ст. 185-10, ст. ст. 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, та оголосити йому усне зауваження.

Провадження у справі закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.ст. 32, 321 КоАП України.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя В.І. Дудник