Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №509/5114/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Провадження № 1-кс/509/636/26

Справа № 509/5114/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року. с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання? ОСОБА_2

прокурора? ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду с-ще. Овідіополь клопотання слідчого СВ ВнП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Осикувате, П`ятихатського р-ну, Дніпропетровської обл., українця за національністю, має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , , в рамках кримінального провадження № 12026162380000339 від 22.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

І. Суть клопотання???

Клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22 листопада 2025 року перебував у близьких відносинах із неповнолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Надалі, 01 липня 2026 року, ОСОБА_5 разом із неповнолітньою ОСОБА_8 прибули до с. Грибівка, Одеського району Одеської області з метою підробітку.

21 липня 2026 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в підсобному приміщенні ТОВ «Курорт Південь» за адресою: вул. Середня, 23, с. Грибівка, Дальницька ОТГ, Одеський район, Одеська область, діючи з прямим умислом та керуючись мотивом задоволення власної статевої пристрасті, вирішив вчинити дії сексуального характеру щодо неповнолітньої ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи неповнолітній вік потерпілої та протиправність своїх дій, ОСОБА_5 застосував до ОСОБА_8 фізичне насильство, а саме: завдав їй декілька ударів кулаками та долонями в область голови та обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синців та саден. Після цього, придушивши опір потерпілої, ОСОБА_5 , діючи проти волі та добровільної згоди ОСОБА_8 , вступив з нею у вагінальний статевий контакт.

Продовжуючи свій злочинний умисел, 22 липня 2026 року в нічний час доби, перебуваючи у тому ж приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, знову застосував фізичне насильство щодо неповнолітньої ОСОБА_8 , а саме: завдав їй чисельних ударів руками та ногами по тулубу та кінцівкам, тягав її за волосся, кидав у неї палаючі цигарки та ставав ногами на шию, перекриваючи доступ повітря.

Після цього ОСОБА_5 , висловлюючи реальну погрозу вбивством та застосовуючи як зброю кухонний ніж, приставив його лезо до обличчя та ока неповнолітньої ОСОБА_8 , погрожуючи зарізати її. Перебуваючи під реальною загрозою для життя та здоров`я, неповнолітня ОСОБА_8 була змушена підкоритися, після чого ОСОБА_5 , проти її волі та згоди, примусив її до вчинення дій сексуального характеру (орального статевого контакту).

Відповідно до ст. 12 КК України, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за ч. 3 ст. 152 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Також у клопотанні зазначено, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та відбуття покарання, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на потерпілого, адже знає її особисто, із копій матеріалів отриманих до клопотання вже знає місця мешкання потерпілого та інших учасників, що дає змогу вчинювати незаконний вплив на учасників процесу, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу.

З врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та одночасної потереби встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.?

ІІ. Позиція учасників провадження???

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання, зазначила що доводи прокурора щодо обґрунтованості підозри є недоведеними, а щодо наявності ризиків є необґрунтованими, просила у задоволенні клопотання відмовити, та у разі обрання судом запобіжного заходу не обирати запобіжний захід що пов`язаний з триманням підозрюваного під вартою.

Підозрюваний вказував, що?підтримує позицію свого захисника.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала та просила його задовольнити.?

ІІІ. Фактичні обставини?

22 липня 2026 року о 19 год. 00 хв. було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.

ІV. Мотиви, з яких слідчий суддя виходить при постановлені ухвали.?

Розглянувши клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне задовольнити?зазначене? клопотання.???

Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Пунктами 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики ЄСПЛ передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК ). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30.08.1990, заяви №№ 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32, рішення у справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011, заява № 42310/04, § 175).

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Так, підозра у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортами; протоколом обшуку від 22.07.2026 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.07.2026 року; постановою про залучення неповнолітнього потерпілого та законного представника неповнолітнього потерпілого від 22.07.2026 року; протоколом допиту неповнолітнього потерпілого від 22.07.2026 року; стенограмою №1 до відеозапису «00000»; свідоцтвом про народження; копією паспорту громадянина України ОСОБА_5 ; довідкою про результати перевірки за відомостями інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»; вироком П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18.05.2026 року; протоколом допиту свідка від 22.07.2026 року; протоколом допиту свідка від 22.07.2026 року; повідомленням про підозру від 23.07.2026 року.

Оскільки на цій стадії встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку встановлення вини конкретної особи, на переконання слідчого судді, у даному випадку сукупності зібраних органом досудового розслідування доказів достатньо для формування стійкого переконання у причетності підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Що стосується наявності ризиків у вказаному провадженні, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено обґрунтованість заявлених стороною обвинувачення ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування або суду, незаконного впливу на потерпілу, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Так, існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема обумовлене тяжкістю покарання, яке може бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим. При цьому, як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії», суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризику переховування.

Злочин за ч. 3 ст. 152 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Слідчим у клопотанні доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, підозрюваний, вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, та зараз підозрюється у вчиненні особливого тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, що свідчить про наявність ризику щодо можливості вчинення ним нового злочину.

Слідчим у клопотанні доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так слідчий суддя враховує, що підозрюваний знайомий з потерпілою, яка є неповнолітньою особою, яка ще не була допитана судом, та може вчиняти тиск на неї з метою зміни її первинних показань наданих під час досудового розслідування.

Окрім цього, слідчий суддя враховує як обґрунтування існування ризиків і ту обставину, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінально караних дій, відносно неповнолітньої дитини жіночої статі, яка через застосування до неї насильства не могла чинити опір, і об`єктивно існує обґрунтована підозра вважати, що підозрюваний може продовжити здійснювати відносно неї протиправну діяльність у разі перебування на волі.

Ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст. 178 КПК України).

При цьому, Європейський суд з прав людини послідовно наголошує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і судді зобов`язані розглядати та обґрунтовувати, чому альтернативні запобіжні заходи (застави, домашній арешт, електронний браслет тощо) не є достатніми для забезпечення цілей кримінального провадження.

Це випливає зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини, а рішення у справах, як-от «Цигоній проти України», підкреслюють неприпустимість автоматичного застосування арешту без належного аналізу альтернатив.

Враховуючи обставини справи у сукупності, слідчий суддя вважає, що підозрюваний, у разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання досягненню мети кримінального провадження.

Вивченням особи підозрюваного на даний час не встановлено обставин, які б перешкоджали утриманню під вартою підозрюваного, а тому слід вважати, що таких перешкод немає.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Між тим, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи обсяг підозри у вчиненні злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітньої особи, ступінь вірогідності настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що визначення підозрюваному застави у порядку ч. 3 ст. 183 КПК України не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків.

Крім того, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення посягає на основні принципи суспільної моралі у сфері статевих стосунків та знаходиться в явній суперечності з існуючими у суспільстві традиціями, призводить до деформації моральних уявлень та понять про сексуальні відносини між людьми, діючи в порушення вимог «Конвенції ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20.06.2012, та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2023.

Тому з урахуванням обставин справи, слідчий суддя вважає обґрунтованим клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 19 вересня 2026 року.

?Враховуючи вищевикладене, керуючись? ст. ст. 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України,-?

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВнП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12026162380000339 від 22.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України,- задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , - відмовити.

Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів (в межах строків досудового розслідування) з моменту затримання, тобто до 19 вересня 2026 року включно, в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 20 вересня 2026 року.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 27.07.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1