Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №503/1096/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1096/26

Провадження №3/503/535/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 , на посаді водія взводу охорони 4 батальйону безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 17220 КУпАП,

встановив:

07 липня 2026 року близько 14 год. 00 хв. командуванням військової частини НОМЕР_2 було виявлено солдата ОСОБА_1 , який в службовий час перебував в стані алкогольного сп`яніння на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 . В подальшому солдата ОСОБА_1 було доставлено до Подільської міської лікарні, де за результатом медичного огляду у нього було встановлено стан алкогольного сп`яніння із показником 2,29 проміле (висновок № 240 від 07.07.2026 року об 18:30 годині), таким чином солдат ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 07.07.2026 року об 14:00 годині перебував в службовий час на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 , у зв`язку з чим своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 17220 КУпАП

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення визнав. При цьому, просив суд при призначенні стягнення обмежитись штрафом в мінімальному розмірі.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення та отриманими доказами, а саме протоколом серії ОДОП № 388 про адміністративне правопорушення від 07.07.2026 року (а.с.1-4), який підписаний ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень щодо його змісту та із зазначенням у графі пояснень про визнання своєї вини; висновком щодо результатів медичного огляду № 240, складеним КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області 07.07.2026 року (а.с.9), згідно якого за результатом огляду проведеного 07.07.2026 року о 18:30 годині ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння із показником 2,29 %0 (проміле); а також поясненнями самого ОСОБА_1 , як тими, що були надані ним усно під час судового розгляду в судовому засіданні, так і тими, що були надані ним письмово 07.07.2026 року (а.с.10), в яких останній зазначив, що 07.07.2026 року вживав алкогольні напої будучи на території військової частин НОМЕР_2 , а в подальшому об 14:00 годині його виявив командир та направив на огляд до Подільської міської лікарні для проведення огляду щодо стану алкогольного сп`яніння, де результат позитивний із показником 2,29 проміле, а також зазначив, що свою вину визнає та просив призначити мінімальний штраф.

Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.

Відтак суд вважає вище наведене письмове пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допустимим, належним, достатнім і достовірним доказом, внаслідок узгодженості його внутрішнього змісту та відсутності суперечностей між ним та протоколом, що дозволяє суду зробити на їх підставі однозначні та переконливі висновки щодо дійсних обставин діяння.

Частиною 1 ст. 17220 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

При цьому, ч.3 ст. 17220 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року № 1932-XII, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-IX оголошено проведення загальної мобілізації.

Таким чином суд вважає, що в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 17220 КУпАП.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023, від 06.11.2023 року № 734/2023, від 05.02.2024 року № 49/2024, від 06.05.2024 року № 271/2024, від 23.07.2024 року № 469/2024, від 28.10.2024 року № 740/2024, від 14.01.2025 року № 26/2025, від 15.04.2025 року № 235/2025, від 14.07.2025 року № 478/2025, від 20.10.2025 року № 793/2025, від 12.01.2026 року № 40/2026 та від 27.04.2026 року № 342/26, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX, від 08.11.2023 року № 3429-IX, від 06.02.2024 року № 3564-IX, від 08.05.2024 року № 3684-IX, від 23.07.2024 року № 3891-IX, від 29.10.2024 року № 4024-IX, від 15.01.2025 року № 4220-IX, від 16.04.2025 року № 4356-IX, від 15.07.2025 року № 4524-IX, від 21.10.2025 року 4643-IX, від 14.01.2026 року № 4757-IX та від 28.04.2026 року № 4857-ІХ.

Водночас із цим, згідно відомостей про які наявні в публічному доступі на офіційному веб-сайті судової влади України та Єдиного державного реєстру судових рішень, протягом року ОСОБА_1 вже було двічі піддано адміністративному стягненню за вчинення однорідного правопорушення, а саме:

- 06.02.2026 року постановою Кодимського районного суду Одеської області у справі № 503/34/26, яка набрала законної сили, із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн;

- 05.06.2026 року постановою Кодимського районного суду Одеської області у справі № 503/876/26, яка набрала законної сили, із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17170 грн.

Таким чином вчинене ОСОБА_1 07.07.2026 року правопорушення є повторним протягом року вчиненням однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Окремо суд відзначає, що адміністративне обвинувачення пред`явлене ОСОБА_1 , яке викладене у змісті протоколу серії ОДОП № 388 про адміністративне правопорушення від 07.07.2026 року (а.с.1-4), не містить в собі кваліфікуючої ознаки «вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення», передбаченої ч.3 ст. 17220 КУпАП. Натомість у графі «8. Дані про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності» згаданого вище протоколу зазначено, що зі слів (за змістом мається на увазі ОСОБА_1 ) не притягувався. Відтак, за умов відсутності зазначеної кваліфікуючої ознаки у пред`явленому адміністративному обвинуваченні, то суд не вбачає перешкод для її визнання обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, передбаченою пунктом 2 ч.1 ст. 35 КУпАП.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначив, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього Рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно положень пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 та висновків викладених в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 556/588/18 (провадження № 51-569км19) суд при ухваленні вироку не обмежений оцінкою наявності або відсутності обставин, що обтяжують або пом`якшують покарання, яка наведена у змісті обвинувального акту, а тому «Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку».

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При цьому, згідно службової характеристики (а.с.13), за місцем військової служби ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо.

Згідно змісту копії витягу із наказу від 06.06.2026 року № 157/НСТ (а.с.12) солдат ОСОБА_1 отримує грошове забезпечення військовослужбовця, що на думку суду підтверджує забезпечення останньому відповідного майнового стану.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаючи обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього повторно протягом року після вчинення однорідного правопорушення, за яке його вже було піддано адміністративному стягненню (пункт 2 ч.1 ст. 35 КУпАП) та в умовах надзвичайної обставини – воєнного стану (пункт 5 ч.1 ст. 35 КУпАП), суд вважає необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією за вчинення даного адміністративного правопорушення.

Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 15, 23-24, 27, 33-35, 401, 17220 ч.3, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 17220 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.В. Вороненко