Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №501/2980/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Суд: Чорноморський міський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 22 липня 2026 р.

Справа: №501/2980/25

Суддя: Петрюченко М. І.

Дата документу 23.07.2026

Справа № 501/2980/25

2/501/1253/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ»

до

відповідача: ОСОБА_1

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи:

представник позивача - Грушевий Ю.В.,

представник відповідача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» (надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №1418222549878 від 30.06.2024 у розмірі 16 371,00 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10600,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до умов кредитного договору №1418222549878 від 30.06.2024, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ», відповідач отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 4500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 540,20% (1,48% в день) річних від суми кредиту, річна процентна ставка становить від 12164,63%.

Згідно п.1.3 Договору кредит надано строком на 120 днів з 30.06.2024 року по 28.10.2024.

Відповідно до умов до п.1.3.1. Договору відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору.

Згідно п.3.3. Договору у разі несплати позичальником платежу у рекомендовану дату оплати, згідно п.1.3.1. даного Договору, за дисконтною процентною ставкою, позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за базовою процентною ставкою, встановленою п.1.4.2. Договору.

Відповідач звернувся з заявкою на отримання кредиту 30.06.2024 о 09:15, а в 09:19 30.06.2024 ним був підписаний кредитний договір шляхом введення в особистому кабінеті ОТР паролю «W1R7L3».

Одразу ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» свої зобов`язання за даним Договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором, переказ коштів здійснено 30.06.2024, що підтверджується довідкою про переказ коштів ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», а також довідкою про ідентифікацію.

Перерахування кредитних коштів на банківські картки клієнтів ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» здійснює ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» відповідно до договору №М1805/1 від 18.05.2023 про надання послуг з приймання та переказу платежів. Інформаційна взаємодія між компаніями здійснюється за захищеними протоколами HTTPS (HTTP over TLS), за посередництвом процесингового центру ВПС та/або оператора послуг платіжної інфраструктури ВПС. Відомості про перерахування коштів передаються шляхом електронного обміну данними. ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» надано довідку від 27.05.2025 вих. №7/11342 про успішність транзакції 31432134765 від 30.06.2024 у сумі 4500,00 грн. на картку НОМЕР_1 (АТ «Привабанк»).

Одночасно, ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» було сформовано довідку про індентифікацію, як підтвердження переказу кредитних коштів за транзакцією №1432134765 від 30.06.2024.

Своїх зобов`язань за договором відповідач не виконав, в зв`язку з чим станом на 02.07.2025 загальна сума заборгованості по кредиту за договором №1418222549878 від 30.06.2024 складає 16 371,00 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 4500,00 грн., заборгованості за відсотками - 3996,00 грн., штраф - 7875,00 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість за кредитом не погашає, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідач надав до суду відзив на позов (а.с.57-63), просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що вона на сайті позивача не реєструвалась, ідентифікацію не проходила, з умовами договору не ознайомлювалась, кредитний договір, згоду не підписувала, не була заявником на отримання споживчого кредиту. У грудні 2023 у відповідача відбулось викрадення (злом) телефонного номера мобільного оператора НОМЕР_2 . Відтак відбувся несанкціонований доступ до онлайн-банкінгу, мобільних додатках, тощо. Про наявність кредиту відповідач дізналась із судової справи. Додатково відповідач зверталась до відділення поліції із заявою про вчинення кримінального злочину.

Представник відповідача 27.02.2026 надав до суду пояснення в порядку ст.43 ЦПК України (а.с.110-114).

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на пояснення викладені у відзиві на позов.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 08.07.2025 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.34).

Ухвалою судді від 14.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.37-38).

Ухвалою суду від 10.12.2025 у клопотання представника відповідача про перехід до розглду справи в порядку загального позовного провадження відмовлено (а.с.102-103).

Ухвалою суду 10.12.2025 у клопотанні представника відповідача про витребування доказів відмовлено (а.с.104-105).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору №1418222549878 від 30.06.2024, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ», відповідач отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 4500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 540,20% (1,48% в день) річних від суми кредиту, річна процентна ставка становить від 12164,63%.

Згідно п.1.3 Договору кредит надано строком на 120 днів з 30.06.2024 року по 28.10.2024.

В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 до поліції щодо викрадення (злом) телефонного номера мобільного оператора Lifecell НОМЕР_3 у грудні 2023 (а.с.70).

Згідно відповіді ТОВ «лайфсел» на заяву ОСОБА_1 від 04.08.2025 та 25.08.2025, у ТОВ відсутня інформація про «факти викрадення (зламу)» номеру НОМЕР_3 , в т.ч. впродовж 2023 -2024 р.р.

Водночас, обставини, наведені заявником у заяві, стосуються послуги «Заміна SIM-картки», яка дозволяє кінцевому користувачу зробити заміну SIM-картки з активним абонентським номером на нову SIM/USIM/eSIM - картку, без зміни такого номеру. Така послуга надається, наприклад, у разі втрати «старої» SIM-картки, її пошкодження, необхідності використання іншої моделі кінцевого пристрою тощо (а.с.72-73).

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до абз. 2 ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з п. 6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 12 указаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно п.1.3 Договору кредит надано строком на 120 днів з 30.06.2024 року по 28.10.2024.

Аналізучи викладене вище вбачається, ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» було перераховано грошові кошти у сумі 4500,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , що належить відповідачу, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» щодо переказу коштів щодо переказу коштів (а.с.17), довідкою про ідентифікацію (а.с.18).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18), ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

При цьому, суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір, на підставі якого заявлено позовні вимоги, у встановленому законом порядку оспорювався чи визнавався недійсним.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Позивачем, заборгованість Відповідача за кредитним договором станом на 02.07.2025 загальна сума заборгованості по кредиту за договором №1418222549878 від 30.06.2024 складає 16 371,00 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 4500,00 грн., заборгованості за відсотками - 3996,00 грн., штраф - 7875,00 грн.

Щодо вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу, суд керується наступним.

Згідно наданого позивачем розрахунків заборгованості за кредитним договором нараховано 7875,00 грн. штрафу.

Разом з тим, згідно з п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Отже на правовідносини між позивачем та відповідачем щодо стягнення штрафних санкцій за про надання кредиту договором №1418222549878 від 30.06.2024 поширюються положення п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню та стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 8496,00 грн., з яких:

- 4500,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням,

- 3996,00 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, даний позов підлягає частковому задоволенню.

Суд звертає увагу на те, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1-2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву, заперечуючи факт укладення відповідачем кредитного договору №1418222549878 від 30.06.2024 з ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» і отримання кредитних коштів за вказаним договором, посилався на те, що відповідач на сайті позивача не реєструвалась, ідентифікацію не проходила, з умовами договору не ознайомлювалась, кредитний договір, згоду не підписувала, не була заявником на отримання споживчого кредиту. У грудні 2023 у відповідача відбулось викрадення (злом) телефонного номера мобільного оператора Lifecell НОМЕР_3 . Відтак відбувся несанкціонований доступ до онлайн-банкінгу, мобільних додатках, тощо. Про наявність кредиту відповідач дізналась із судової справи. Додатково відповідач зверталась до відділення поліції із заявою про вчинення кримінального злочину.

Судом надана правова оцінка твердженням та посиланням відповідача, у зв`язку із чим суд дійшов до наступного висновку.

Так, 04.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до поліції щодо викрадення (злом) телефонного номера мобільного оператора Lifecell НОМЕР_3 у грудні 2023 (а.с.70) із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до відповіді відділу поліці №1 ГУНП в Одеській області від 20.08.2025 вбачається, що повідомлення ОСОБА_1 зареєстровано до книги обліку №17576 від 04.08.2025 та роз`яснено про цивільно-правові відносини, які повинні розглядатись в судовому порядку (а.с.115).

«Номер НОМЕР_6 обслуговується в мережі Ііїесеїі на умовах передоплати та, І після заміни SІМ-картки в магазині Ііfесеl 11.12.2023 ідентифікацією (реєстрацією) кінцевого і користувача (абонента) у постачальника електронних комунікаційних послуг. У ТОВ «лайфселл» відсутня інформація про належність номеру НОМЕР_6 будь якому користувачу, зокрема Вам, в період до 10.12.2023 (включно).

Водночас, відповідно до ч.1 ст.121 Закону України «Про електронні комунікації», доступ до інформації саме у передбачених законом випадках (доступ до інформації про споживача, факти «надання електронних комунікаційних послуг, у тому числі до даних, що обробляються з метою передачі такої інформації в електронних комунікаційних мережах) здійснюється виключно на підставі рішення прокурора, суду, слідчого судді у випадках та порядку, передбачених законом.

Відтак, у наданні інформації за Вашою заявою щодо наданих електронних комунікаційних {послуг (дзвінки, SMS-повідомлення) за номером НОМЕР_6 змушені відмовити.

Наявна у ТОВ «лайфселл» детальна інформації про події, в т.ч. щодо заміни SІМ-картки, що трапилися з номером НОМЕР_6 в період до 10.12.2023 (включно), враховуючи вимоги чинного «законодавства, буде надана органам досудового розслідування або до суду, у разі надходження (відповідного запиту, ухвали слідчого судді або суду.

ТОВ «лайфселл» просить з розумінням поставитися до такої позиції та запевняє Вас у своєму «неухильному дотримання вимог законодавства України.

Між тим, ТОВ «лайфселл» вважає за потрібне, з метою унеможливлення зазначених у заяві неправомірних дій щодо Вас в майбутньому, в загальних рисах пояснити наступне.

Метою дій зловмисників є заволодіння, хоча б на певний час, номером потерпілого, з метою використання такого номера у певних фінансових операціях (переведення коштів з банківського рахунка потерпілого, оформлення кредитів на ім`я потерпілого тощо).

Зокрема, зловмисниками здійснюється спроба входу в особистий кабінет в мобільному застосунку або веб-версії «Мій лайфсел» за номером потерпілого, зазвичай, спеціально та попередньо обраного. Така спроба, якщо пароль перед цим не було встановлено або зловмисники не знають встановленого паролю, є неуспішною.

Водночас, після цього ТОВ «лайфселл» на номер потерпілого, зокрема, надсилається SMS- повідомлення з одноразовим тимчасовим паролем (ОТР-паролем) для входу в особистий кабінет «Мій На час надсилання такого ОТР-паролю номер використовується в кінцевому (термінальному) обладнанні потерпілого. Надсилання ОТР-паролю зумовлено тим, що кінцевий користувач може, що 'природньо, забути свій пароль входу до особистого кабінету в «Мій лайфсел» або мати намір авторизуватися в останньому.

Потерпілі, отримавши такий ОТР-пароль, але перебуваючи під впливом обману чи зловживання довірою, повідомляють його стороннім особам (які можуть відрекомендуватися працівниками і (Постачальника електронних комунікаційних послуг, банківської установи, державного органу тощо).

При цьому, потерпілі нехтують змістом 8М8-повідомлення, де після власне ОТР-паролю (з 6-ти цифр), міститься застереження: «Ваш код для авторизації. Нікому не повідомляйте його».

Після цього повідомлений потерпілим зловмисникам ОТР-пароль вводиться останніми у -відповідному полі інтерфейсу «Мій лайфсел», зловмисниками здійснюється вхід в особистий кабінет Дотерпілого.

Але і після цього на номер потерпілого надсилається інформаційне 8М8-повідомлення інаступного змісту: «Ви успішно авторизувалися в сервісах лайфсел. Якщо ви не здійснювали вхід, змініть пароль або натисніть тут [...] Телефон підтримки. 0 800 20 5433, 5433 (лайфсел)».

На жаль, деякі користувачі нехтують і таким SMS-повідомленням, що спричиняє подальші Неправомірні дії зловмисників.

Зловмисники, отримавши доступ до особистого кабінету, здійснюють дистанційну заміну SMS - картки на іншу SMS - картку зі збереженням номеру потерпілого (тобто, номер потерпілого переноситься на іншу SMS - картку, наявну у зловмисників). Відтак, номер починає перебувати у розпорядженні зловмисників, які використовують його, зокрема, для здійснення фінансових операцій на шкоду потерпілому.

ТОВ «лайфселл» може в окремих випадках, враховуючи наявні технічні можливості, виявляти підозрілі дії та, з метою попередження можливих подальших неправомірних дій, призупиняти надання «електронних комунікаційних послуг за номером (здійснювати т. зв. «блокування»), а також «здійснювати дистанційну заміну SMS - картки або еSІМ. Але, таке виявлення та блокування можливе «лише після початку неправомірних дій.

ТОВ «лайфселл» також повідомляє, що ним вживаються заходи щодо інформування власних кінцевих користувачів про можливі випадки неправомірних дій з використання номерів. Відповідна інформація викладена на офіційному веб-сайті ТОВ «лайфселл» у розділі «Шахрайство» за |посиланням:

Враховуючи викладене у цьому листі, ТОВ «лайфселл» рекомендує Вам прийняти до уваги наведену вище інформацію для уникнення шахрайських дій за Вашим номером в майбутньому».

Представник відповідача надав суду копію консультативного висновку на замовлення ОСОБА_1 (а.с.142-144), з якого слідує, що:

- при дистанційній заміні третьою особо SIM-картки у неї може бути технічна можливість отримати доступ до собистих даних першої особи щодо підтвердження інформації черех одноразові коди;

- при дистанційній заміні SIM-картки третьою особою, стара SIM-картка з однокавим номером телефону працювати не буде;

- у третьої особи, яка раніше здійнювала дистанційну заміну SIM-картки, існує можливість мати пасивний інформаційний доступ ( як спостерігача) отриманих SMS повідомлень, за номером телефону, який в подальшому буде ідентифікований (зареєстровано) на кінцевого користувача, поки SIM-картка активна;

- третя особа, яка раніше здійснювала дистанційну заміну SIM-картки має модливість вхіду до мобільних додатків таких як Дія та Приват Банк.

Стороною відповідача надано відповідь АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», з якої слідує, що за 2023 рік надати інформацію щодо налаштувань профілю (особистих даних) в додатку АТ КБ «Приват Банк» не має можливості та надано інформацію щодо авторизації пристрою на дату 29.01.2024.

За 2024 рік надається інформація.:

- пристрої, які були авторизовані на дату 29.01.2024:

- 50561882 НОМЕР_6 31.31.114.201 2024-01-29 12:08:44. РНОNЕ 8М-А525Р] SAMSUNG ANDROID 13 МОВILЕ 5Е6СD711А85А35АО 0 0 Р24АО52 6.62.00

50561882 НОМЕР_6 31.31.114.201:4 2024-01-29 12:08:46. SМАРТРНОNЕ ANDROID 10 CHROME MOBILE 111/0/0/0 CОNРIРМ 5Е6СD711А85А35АО 0 0 118 1.0/

Зазвичай використовується: 8М-А525Р| SAMSUNG.

Зміна паролю не проводилась.

Щодо надання інформації чи надсилались повідомлення в Приват24 смс- повідомлення, або дзвінок на номер телефону про підтвердження входу таку інформацію вже немає можливості перевірити.

Також повідомляється, що у період з 10 грудня 2023 по 31 січня 2024 року, за Вашими даними не зафіксовано відкриття рахунків, віртуальних карток АТ КБ «ПриватБанк».

Відновлення паролю для входу в додаток відповідача Приват24 не зафіксовано.

Щодо зміни налаштувань профілю (особистих даних) в додатку Приват24 по картковому рахунку № НОМЕР_4 у період з 10 грудня 2023 року по 31.01.2024н іяких змін не зафіксовано, включаючи і зміну фінансового номеру.

Посилання представника відповідача на безпідставність вимог позивача у зв`язку з тим, що несанкціонований доступ до особистих даних ОСОБА_1 було отримано без її сприяння шахрайським способом невстановленими особами шляхом викрадення (зламу) її телефонного номеру з прив`язаними до нього додатками, внаслідок чого укладено кредитний договір є суперечливими, з огляду на наступне.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та постановах Верховного Суду: від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Належно перевіривши всі обставини справи, дослідивши докази, вбачається, що власні дії відповідача щодо її фінансового номера телефону сприяли тому, що сторонні особи могли використати її фінансовий номер телефону для здійснення несанкціонованих банківських операції.

При цьому, відповідачем не надано доказів того, що після втрати доступу до номеру телефону, установлення факту несанкціонованого доступу до її особистих даних, оформлення кредитів, вона зверталась з відповідною заявою до позивача з приводу шахрайських дій, незаконного використання особистої інформації, відмовлялась від кредиту, оформленого на її ім`я за її даними.

У даному випадку, сама по собі наявність кримінального провадження, порушеного за заявою ОСОБА_1 , не може бути підставою для звільнення позичальника від обов`язку належного виконання кредитного зобов`язання і виконання умов договору, в разі настання певних обставин, передбачених ними.

Судом надана належна правова оцінка всім доказам наявним у справі.

Під час розгляду справи судом встановлено, що власні дії відповідача щодо її фінансового номера телефону сприяли тому, що сторонні особи могли використати її фінансовий номер телефону та її особисті дані для здійснення платіжних операцій щодо перерахування та отримання спірних грошових коштів.

Представник відповідача не довів, що відповідач не вчиняла будь-яких дій, які б могли призвести до заволодіння її особистими даними, фінансовим номером телефону, що могло б бути достатнім для здійснення фінансових операцій, отримання/списання грошових коштів з її рахунків.

На підставі досліджених доказів, суд висновує, що відповідач має повернути грошові кошти, які були зараховані на її картковий рахунок за спірним кредитним договором.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Зокрема, згідної платіжної інструкції №LK23/6 від 03.07.2025 (а.с.1) позивачем при подачі позову сплачено 3028,00 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно долі задоволених вимог у розмірі 1566,44 грн. (8496,00 грн./16371,00 грн.)*3028,00.

Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 10600,00 грн.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

02.01.2025 між адвокатським бюро «Грушевий Ю.В.»» та позивачем укладений договір про надання правничої допомоги №1 (а.с.27-29).

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 26.06.2025 (а.с.30) підтверджується виконання робіт щодо надання консультації, вивчення документів, підготовки проекту позовної заяви по даній цивільній справі.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають судові витрати на правову допомогу у розмірі 2000 гривень.

Керуючись статями 2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного-процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 40860735) заборгованість за договором про надання кредиту №1418222549878 від 30.06.2024 у розмірі 8496,00 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1566,44 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Чорноморського міського

Суду Одеської області М.І.Петрюченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua