Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №990/156/25 — Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026року

м. Київ

справа № 990/156/25

провадження № 11-439заі25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Погрібного С. О.,

судді-доповідачки Стрелець Т. Г.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Рожок В. В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представниці позивачки Науменко С. Б.,

представниці Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Таркаєвої О. С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій

за апеляційними скаргами представниці ОСОБА_1 - адвокатки Науменко Світлани Борисівни та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 листопада 2025 року (судді Стеценко С. Г., Коваленко Н. В., Шарапа В. М., Бевзенко В. М., Тацій Л. В.),

УСТАНОВИЛА

Короткий зміст позовних вимог

1. 11 квітня 2025 року ОСОБА_1 подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просила:

1) визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» стосовно ОСОБА_1 , у частині пункту 98 додатка до цього рішення, код кандидата 0046869, бал - 52,5, та пункту 106 додатка до цього рішення, код кандидата 0052652, бал - 52,5;

2) визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 4 рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 «Про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» стосовно ОСОБА_1 та поновити участь ОСОБА_1 в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами);

3) зобов`язати ВККС провести повторне оцінювання виконаного ОСОБА_1 практичного завдання (тип 2 - перше судове рішення - індивідуальний код 0046869; тип 2 - друге судове рішення - індивідуальний код 0052652) екзаменаційною комісією в іншому складі зі здійсненням фіксації балів в екзаменаційній відомості за кожен елемент практичного завдання відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаних кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 (далі - Методичні вказівки № 228/зп24), та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом.

2. Позивачка обґрунтовувала пред`явлений позов тим, що рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 стосовно неї в частині визначення результатів етапу конкурсу «виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду» та в частині відмови їй у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання, визначення її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинення її участі у кваліфікаційному оцінюванні та конкурсі - винесені суб`єктом владних повноважень з порушенням приписів частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), статті 101 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) та з істотним і невиправним порушенням процедури кваліфікаційного оцінювання щодо незабезпечення однакових стандартів оцінювання результатів виконання практичних робіт, грубого порушення порядку та методичних вказівок оцінювання практичного завдання, з явним і очевидно свавільним позбавленням права заявника «бути почутим», а тому підлягають визнанню протиправними та нечинними у частині, що стосується заявника.

3. Зауважує, що оскаржувані рішення від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 прийняті Комісією також всупереч основним принципам іспиту, встановленим самою ж Комісією в Положенні про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженому рішенням ВККС від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (далі - Положення № 185).Крім того, оскаржувані рішення Комісії стосовно неї є необґрунтованими, не містять мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків щодо результатів оцінювання виконаного нею практичного завдання, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню (визнанню нечинними) у частині, що стосуються її.

4. На переконання позивачки, в екзаменаційній відомості не зазначено, якому критерію / критеріям не відповідає повністю чи у певній частині судове рішення, складене нею, зважаючи на Методичні вказівки з оцінювання. Адже нараховані бали мають бути обґрунтовані екзаменаційною комісією чи ВККС у її рішенні та базуватись на чітких критеріях, на загальній (сумарній) кількості балів, виставленій кожному елементу, що підлягає оцінюванню, а не на припущеннях щодо певної оцінки практичного завдання в цілому. При цьому надані на запит позивачки Комісією копії екзаменаційних відомостей не містять балів за кожен елемент практичного завдання відповідно до Методичних вказівок.

5. Тобто, на думку позивачки, членами екзаменаційної комісії ВККС не дотримано порядку оцінювання виконаних нею практичних завдань відповідно до Методичних вказівок № 228/зп24.

6. Натомість, як зазначає позивачка, у зв`язку із належною підготовкою до конкурсу на усіх етапах нею достеменно установлено, що практичне завдання за першим модельним судовим рішенням відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі № 560/1296/21, а практичне завдання за другим модельним судовим рішенням відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі № 580/4578/22. Резолютивні частини складених нею проєктів рішень адміністративного суду апеляційної інстанції у вигляді практичних завдань повністю узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду в аналогічних категоріях спорів. Вважає, що практичне завдання виконане нею у повному обсязі, складені тексти судових рішень містять усі необхідні елементи мотивувальної та резолютивної частин згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 322 КАС України.

7. Наголошує також на порушенні процедури забезпечення кандидата необхідними матеріалами під час складання іспиту з виконання практичних завдань. Зокрема, звертає увагу, що під час виконання практичного завдання учасники конкурсу не були забезпечені текстами необхідних нормативно-правових актів, що також є порушенням процедури кваліфікаційного оцінювання, оскільки створює певну невизначеність щодо процедури оцінювання виконаних практичних завдань (невідомо, на відповідність яким саме нормативним актам члени екзаменаційної комісії перевіряли тексти складених учасниками іспиту судових рішень).

8. Іншою підставою для визнання рішень такими, що прийняті з порушенням процедури їх прийняття, позивачка вважає ті обставини, що в засобах масової інформації 12 березня 2025 року оприлюднено, що Комісія у складі колегії ОСОБА_2, ОСОБА_5., ОСОБА_4 здійснювала оцінювання практичних робіт з адміністративної спеціалізації. При цьому стало відомо, що член ВККС, член відповідної екзаменаційної комісії ОСОБА_2, у період з 03 до 11 березня 2025 року, перебував на лікарняному. 04 квітня 2025 року у відповідь на запит позивачки, Комісією повідомлено, що Голова Комісії ОСОБА_2 у період із 24 до 28 лютого 2025 року перебував у щорічній основній відпустці, з 03 до 11 березня 2025 року був тимчасово непрацездатний. Член Комісії ОСОБА_5 10 березня 2025 перебував у щорічній основній відпустці.

9. Позивачка вважає, що у випадку підтвердження відсутності хоча б одного із членів екзаменаційної комісії, затвердженої для перевірки практичних завдань з адміністративної спеціалізації, протягом всього періоду перевірки практичних завдань з 26 лютого до 11 березня 2025 року або перевірки вказаної роботи особою, яка не мала на це повноважень, виникають обґрунтовані сумніви у реальності проведення оцінки особисто кожним окремим членом Комісії у складі колегії та питання несанкціонованого доступу до перевірки завдань третіх осіб, підробки результатів цього етапу іспиту. Як наслідок, на думку позивачки, має місце порушення процедури оцінювання виконаних нею практичних завдань у межах цього конкурсу, що обумовлює висновок про наявність підстав для скасування рішення комісії в частині затвердження результатів виконаних нею практичних завдань у межах цього конкурсу.

10. Також позивачка зазначає, що 07 квітня 2025 звернулася до ВККС із заявою, у якій просила Комісію в пленарному складі переглянути оскаржувані рішення № 48/зп-25 та № 49/зп-25 щодо її допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу; повторно перевірити виконане нею 25 лютого 2025 року практичне завдання іншим складом екзаменаційної комісії відповідно до Методичних вказівок з оцінювання, з фіксацією в екзаменаційній відомості балів за кожен елемент практичного завдання, що підлягає оцінюванню.

11. Станом на день звернення із цим адміністративним позовом відповіді Комісії на її заяву не надходило, а отже, Комісія не забезпечила можливість їй «бути почутою», а тому захистити своє право вона може в єдиний передбачений законом спосіб - шляхом звернення до суду.

12. Вважає, що у разі задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 а також пунктів 1, 2, 4 рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25, суд уповноважений прийняти також рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії - провести повторне оцінювання виконаного нею практичного завдання (тип 2 - перше судове рішення (індивідуальний код 0046869); тип 2 - друге судове рішення (індивідуальний код 0052652)), в іншому складі екзаменаційної комісії, визначеному відповідно до чинного законодавства, та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом, в тому числі щодо необхідності фіксації в екзаменаційній відомості балів за кожен елемент практичного завдання, що підлягає оцінюванню, відповідно до Методичних вказівок № 228/зп24.

13. Такий спосіб поновлення прав, на думку позивачки, не є втручанням у дискреційні повноваження ВККС, оскільки судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, насамперед обґрунтованості, добросовісності і пропорційності.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції

14. ОСОБА_1 . Указом Президента України від 25 липня 2013 року № 391/2013 призначена на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду строком на п`ять років, Указом Президента України від 17 квітня 2019 року № 148/2019 - на посаду судді цього суду безстроково.

15. Рішенням Вищої ради правосуддя від 29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 відряджена до Житомирського окружного адміністративного суду.

16. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ, із заявою про участь в якому звернулася, серед інших, ОСОБА_1 (далі - конкурс).

17. Рішенням ВККС від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах 172 кандидатів. Цим рішенням також встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.

18. Також рішенням Комісії від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу.

19. Рішенням ВККС від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/ зп-23 (зі змінами), зокрема ОСОБА_1 , та визначено черговість етапів його проведення:

- перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;

- другий етап - тестування когнітивних здібностей;

- третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

20. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду. До тестування когнітивних здібностей допущено 132 кандидати, які успішно пройшли перший етап кваліфікаційного іспиту, зокрема позивачку.

21. Рішенням ВККС від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. До виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду допущено 105 кандидатів, які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту, у тому числі позивачку.

22. Цим рішенням також визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. Серед іншого встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки. Визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150 та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.

23. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах.

24. Згідно із графіком, визначеним рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25, 24, 25 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду, участь в якому 25 лютого 2025 року взяла ОСОБА_1 .

25. Рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

26. Рішенням ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25, серед іншого:

- затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), у тому числі ОСОБА_1 , яка за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0046869) отримала 52,5 бала, а за результатами другого (код кандидата 0052652) - 52,5 бала, що у сумі становить 105 балів;

- затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів;

- відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 101 кандидата на посади суддів, у тому числі ОСОБА_1.

27. ОСОБА_1 не погодилась із рішеннями ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 у частині, що стосується її, та звернулася до суду з адміністративним позовом.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

28. Рішенням від 05 листопада 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позов задовольнив частково.

29. Суд визнав протиправним та скасував рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), у частині затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного ОСОБА_1 , а саме пункту 98 додатка до цього рішення, код кандидата 0046869, бал - 52,5, та пункту 106 додатка до цього рішення, код кандидата 0052652, бал - 52,5.

Визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2, 4 резолютивної частини рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), у частині, що стосується ОСОБА_1 , а саме:

- пункт 103 додатка № 1 - у частині затвердження декодованих результатів практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами);

- пункту 166 додатка № 2 - у частині затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами);

- пункту 101 додатка № 4 - у частині відмови в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» та визнання її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинення участі у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Зобов`язано ВККС повторно оцінити виконані ОСОБА_1 практичні завдання (тип 2 - перше судове рішення - індивідуальний код 0046869; тип 2 - друге судове рішення - індивідуальний код 0052652) з урахуванням Методичних вказівок № 228/зп-24.

В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

30. Суд першої інстанції ґрунтував наведене вище рішення на тому, що ВККС є спеціально уповноваженим державним органом суддівського врядування, якому законом делеговано повноваження організовувати та проводити кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посади суддів, зокрема, шляхом затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту, методики його оцінювання та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів. Комісія зобов`язана діяти виключно в межах визначених законом повноважень, суворо дотримуючись затверджених нею внутрішніх регламентів та процедурних актів, що встановлюють порядок проведення конкурсу на зайняття посади судді, що покликано гарантувати об`єктивність, прозорість та законність прийнятих нею рішень.

31. Положенням № 185/зп-24 визначено як мету практичного завдання - виявлення рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні, так і спосіб його оцінювання, який передбачає перевірку відповідності виконаного завдання встановленим критеріям (методичним вказівкам), із виставленням індивідуальних балів кожним членом екзаменаційної комісії. Такий підхід покликаний забезпечити об`єктивність, прозорість та комплексність оцінювання здатності учасника застосовувати норми права в умовах, наближених до реальної судової практики.

32. Суд першої інстанції вважав, що оцінювання виконаного практичного завдання має здійснюватися шляхом перевірки кожного визначеного Методичними вказівками № 228/зп-24 елемента, зокрема мотивувальної та резолютивної частин судового рішення, дотримання стилістики, орфографії та пунктуації. Такий деталізований підхід спрямований на забезпечення всебічної та об`єктивної оцінки якості роботи учасника, що, натомість, гарантує належну перевірку рівня його професійних знань, аналітичних здібностей і вміння застосовувати норми права у конкретній правовій ситуації.

33. Такий підхід до оцінювання вимагає наявності належної доказової бази, яка дає можливість як учаснику конкурсу, так і суду, що здійснює перевірку правомірності рішень Комісії, пересвідчитися у дотриманні екзаменаційною комісією вимог Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24, обґрунтованості виставлених балів та браку ознак суб`єктивного або дискримінаційного підходу під час оцінювання.

34. Суд наголосив на тому, що розробка методики оцінювання кандидатів є обов`язком Комісії, а не її правом, і метою розробки такої методики є однаковий підхід до оцінювання усіх учасників відповідного конкурсу та за результатами такої оцінки - отримання кандидатом зрозумілого обґрунтування виставлення відповідної оцінки. У цьому контексті особливого значення набуває дотримання належного документування результатів оцінювання та їх повноцінного відображення у матеріалах конкурсу, що є запорукою довіри до процедури відбору кандидатів на посаду судді.

35. Згідно з екзаменаційними відомостями оцінювання практичного завдання за написання першого судового рішення екзаменатори виставили позивачці 54, 53 та 50 балів (остаточна оцінка - 52,5 бала), за написання другого судового рішення - 55, 51 та 52 бали (остаточна оцінка - 52,5 бала). Втім згадані відомості не містять інформації про кількість балів, виставлених за кожен із передбачених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання.

36. Недостатність такої деталізації унеможливлює перевірку дотримання екзаменаційною комісією затверджених критеріїв та підходів до оцінювання практичного завдання і не дозволяє встановити, чи діяла екзаменаційна комісія в межах наданих їй дискреційних повноважень та, відповідно, чи не діяла вона свавільно. За таких обставин суд позбавлений можливості пересвідчитися, чи була забезпечена послідовність, обґрунтованість і повнота оцінювання виконаного позивачкою практичного завдання.

37. За висновком суду першої інстанції, таке порушення свідчить про невмотивованість оскарженого рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 у частині визнання позивачки такою, що не пройшла перший етап «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад в апеляційних адміністративних судах, який був оголошений рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

38. Вмотивованість рішення ВККС та викладення його змісту у такий спосіб, що дає можливість надати оцінку дотриманню Комісією вимог Методичних вказівок № 228/зп-24, є не лише формальним дотриманням вимог закону, а повинна забезпечити дотримання принципу правової визначеності.

39. Натомість недостатність мотивів та оцінки за критеріями у рішенні свідчить про те, що оскаржуване в цій справі рішення у частині, що стосується ОСОБА_1 , не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, що є самостійною та достатньою підставою для визнання його протиправним і скасування у відповідній частині.

40. При цьому суд визнав необґрунтованими посилання позивачки на можливе порушення процедури прийняття оскаржуваних рішень у зв`язку із розміщеними у засобах масової інформації даними про нарахування балів екзаменаторами, які перебували у стані тимчасової непрацездатності та відпустці, з огляду на те, що сам лише факт перевірки і оцінки практичного завдання членом(нами) екзаменаційної комісії в неробочі дні (святкові, вихідні, дні відпустки тощо) не свідчить про необ`єктивність такої перевірки (оцінювання).

41. Щодо вимоги позивачки про зобов`язання ВККС провести повторне оцінювання виконаних нею практичних завдань у складі екзаменаційної комісії, яка включатиме інших членів Комісії, то суд врахував, що відповідно до абзацу третього підпункту 6.3.1 пункту 6.3 пункту 6 Положення № 185/зп-24 при встановленні розбіжності між найвищим і найнижчим балами, виставленими за практичне завдання окремими членами екзаменаційної комісії, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні. Екзаменаційна комісія при оцінюванні роботи керується не «математичними», а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи. Втім, під час оцінювання роботи ОСОБА_1 таких розбіжностей не виявлено.

Короткий зміст доводів апеляційної скарги ВККС

42. 02 грудня 2025 року ВККС подала до Великої Палати Верховного Суду

апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 листопада 2025 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

43. Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, щодо підстав скасування оскарженого рішення Комісія мотивувала тим, що це рішення не відповідає вимогам КАС України щодо законності й обґрунтованості, повноти та об`єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів.

44. ВККС зазначила, що затвердження Комісією Положення № 185/зп-24 є реалізацією дискреційних повноваженьКомісії, передбачених статтею 74 Закону. Визначення організаційно-правових засад проведення іспиту належить виключно до компетенції Комісії, оскільки саме вона володіє повною інформацією про всі аспекти цієї процедури, зокрема - про наявне матеріально-технічне забезпечення.

45. При цьому Методичні вказівки не містять жодних положень про обов`язковість та порядок чи спосіб фіксації балів окремо за кожен елемент оцінювання практичного завдання, що відповідає функціоналу САРП, який не передбачає технічної можливості внесення більш ніж однієї оцінки за практичне завдання кожним членом екзаменаційної комісії.

46. Водночас блок «кількість балів за елемент оцінювання» не встановлює конкретні бали, а лише визначає діапазони, у межах яких можуть виставлятися бали під час перевірки практичного завдання шляхом зіставлення його змісту з показниками оцінювання. Відсутність конкретної шкали або алгоритму фіксації балів за кожен елемент свідчить про те, що предметом оцінювання є практичне завдання в цілому, а не його окремі елементи. Отже, Методичні вказівки № 228/зп24 передбачають комплексне оцінювання практичного завдання за визначеними показниками, за результатами якого виставляється єдина індивідуальна оцінка, а не фіксація балів за кожен елемент практичного завдання, що повністю узгоджується з нормами, визначеними Положенням.

47. Підсумкова індивідуальна оцінка кожного члена екзаменаційної комісії за практичне завдання формується на основі всебічного та комплексного аналізу роботи учасника за всіма показниками, визначеними Методичні вказівки № 228/зп24. Єдина індивідуальна оцінка відображає загальний результат за практичне завдання, а також відповідає функціоналу САРП щодо можливості проставлення в ньому лише однієї оцінки.

48. Таким чином, визначений пунктом 5.5 розділу 5 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення членами екзаменаційної комісії окремих балів за елементи практичного завдання та наведення відповідних мотивів їх виставлення.

49. Отже, Комісією дотримано порядок оцінювання результатів практичного завдання. Зокрема, затверджено склад екзаменаційної комісії та Методичні вказівки № 228/зп24, перевірка практичних завдань була проведена визначеними рішенням Комісії членами екзаменаційної комісії, які за результатами такої перевірки виставили кожен свою індивідуальну оцінку в САРП, що повністю відповідає пункту 5.5 розділу 5 Положення.

50. Функціонал програмного комплексу САРП, який використовується під час кваліфікаційного іспиту, не передбачає технічної можливості внесення більше ніж однієї оцінки, а також внесення інформації про мотивування результатів перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії.

51. Крім того, апелянт зазначив, що оскаржувані рішення Комісії відповідають визначеним законодавством критеріям для рішень такого виду, містять необхідну інформацію для розуміння правових підстав і наслідків та не потребують додаткового мотивування поза межами, встановленими відповідними нормативно-правовими актами та положеннями Закону.

52. Ухвалюючи рішення про зобов`язання Комісії повторно оцінити виконані ОСОБА_1 практичні завдання (коди кандидата - 0046869, 0052652) з урахуванням Методичних вказівок, суд фактично вийшов за межі повноважень, передбачених процесуальним законом, та зобов`язав Комісію діяти не у спосіб, встановлений законодавством, що регулює процедуру проведення кваліфікаційного іспиту та кваліфікаційного оцінювання в цілому.

53. Зобов`язання, сформульоване судом, передбачає персоніфіковане повторне оцінювання вже ідентифікованої роботи, що суперечить суті та процедурі кваліфікаційного іспиту. Водночас оприлюднення в судовому рішенні інформації про особу учасника та результати його оцінювання унеможливлює повторне анонімне оцінювання з дотриманням установлених процедурних гарантій. У такій ситуації Комісія буде змушена діяти в умовах порушеної анонімності, що прямо підриває довіру до об`єктивності та законності процесу оцінювання.

Короткий зміст доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 .

54. 05 грудня 2025 року представниця ОСОБА_1 - адвокатка Науменко С. Б. подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 листопада 2025 року, в якій просить змінити рішення в частині мотивів задоволення адміністративного позову шляхом доповнення мотивів ухваленого судового рішення висновками щодо протиправності рішень ВККС, виклавши їх з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного розгляду.

55. Заявниця вважає, що, фактично, суд першої інстанції обґрунтував оскаржуване рішення лише двома підставами - невмотивованістю оскаржуваних рішень Комісії та недотриманням екзаменаційною комісією під час перевірки практичного завдання, виконаного ОСОБА_1 , положень Методичних вказівок № 228/зп-24. Однак, звертаючись до суду із позовом, позивачка зазначала декілька підстав позову, а саме:

- порушення Комісією безперервного порядку перевірки і оцінювання практичного завдання в інформаційно-комунікаційній системі Комісії:

- здійснення перевірки робіт Комісією поза межами інформаційної системи, несанкціонований доступ до оригіналів практичних завдань третіх осіб, їх роздрукування, передача незахищеними засобами електронного зв`язку, копіювання (вивантаження, вилучення) матеріалів практичного завдання із інформаційної системи, що свідчить про порушення порядку користування інформацією з обмеженим доступом та порушення конфіденційності робіт, тобто порушення відповідачем анонімності перевірки й оцінювання практичного завдання, підробку результатів цього етапу іспит;

- оцінювання виконаного позивачкою практичного завдання без фактичної перевірки робіт (складених учасниками конкурсу модельних судових рішень) одним із членів екзаменаційної комісії - ОСОБА_2;

- виставлення 09 березня 2025 року членом Комісії ОСОБА_2 балів в екзаменаційних відомостях під час перебування в цей час на стаціонарному лікуванні, за відсутності доказів фактичного перебування ОСОБА_2 09 березня 2025 року в приміщенні Комісії;

- відсутність правових підстав у члена Комісії ОСОБА_2 виконувати службові обов`язки та виставляти бали в офіційних документах Комісії (екзаменаційних відомостях) під час офіційного перебування у стані тимчасової непрацездатності 09 березня 2025 року, тобто вчинення Комісією дій неповноважним складом суб`єкта владних повноважень;

- недоведеність належними доказами та правовими обґрунтуваннями твердження відповідача про розмежування процедури перевірки практичних завдань на стадію вивчення тексту практичних завдань та на стадію виставлення оцінок;

- помилкове оцінювання практичного завдання членом екзаменаційної комісії ОСОБА_5 - у зв`язку з помилковим трактуванням ним приписів чинного процесуального законодавства щодо порядку розподілу судових витрат за наслідками залишення судом апеляційної інстанції без розгляду позову прокурора в інтересах ДСНС, що призвело до безпідставного зниження кількості балів, виставлених ним за правильно виконане позивачкою й іншими учасниками конкурсу практичного завдання;

- порушення порядку проведення кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання): незабезпечення учасників конкурсу нормативно- правовими актами, необхідними і достатніми для виконання практичного завдання (учасникам конкурсу, в тому числі позивачці, під час виконання нею практичного завдання Комісією надано текст Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній станом на 01 січня 2025 року, яка на день виконання практичного завдання 25 лютого 2025 року втратила свою актуальність);

- неумотивованість рішень суб`єкта владних повноважень;

- невідповідність застосованих суб`єктом владних повноважень критеріїв оцінки виконаних заявником практичних робіт вимогам статті 322 та вимогам частини п`ятої 5 статті 242 КАС України;

- прийняття оскаржуваних рішень Комісії неповноважним складом - кількість суддів з числа членів ВККС, які приймали оскаржувані рішення, становила менше половини, що є порушенням гарантій незалежності органу влади, який приймає рішення щодо добору та підвищення суддів по службі відповідно до Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи.

56. Крім цього, суд під час розгляду справи грубо порушив норми процесуального права та необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотань щодо витребування належних доказів, спрямованих на офіційне з`ясування всіх обставин у справі (зокрема, щодо витребування повного тексту практичних завдань, включаючи ключі завдання та інструкції з оцінювання практичного завдання), не дослідив значну кількість доказів, наданих позивачкою на підтвердження її позовних вимог, безпідставно і необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про продовження допиту свідка ОСОБА_2 , який був безпідставно перерваний за ініціативою суду, необґрунтовано відмовив у проведенні відкритого судового засідання.

57. Додає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на засіданні ТСК публічно визнали, що здійснювали перевірку практичних робіт не в інформаційній системі Комісії, чим грубо порушили процедуру перевірки, визначену пунктом 5.1 розділу 5 Положення № 185-зп/24. Також свідок ОСОБА_2 підтвердив, що стороння особа отримала доступ до оригіналів практичних робіт, написаних кандидатами з адміністративної юрисдикції, які зберігаються в інформаційній системі ВККС. Вказана невідома особа копіювала ці роботи і передала їх засобами електронного зв`язку ОСОБА_2 . Повідомити відомості про цю особу ОСОБА_2 відмовився, посилаючись на статтю 63 Конституції України.

Позиція сторін щодо апеляційної скарги іншої сторони

58. 23 грудня 2025 року представниця ОСОБА_1 - адвокатка Науменко С. Б. подала відзив на апеляційну скаргу ВККС, у якій зазначила, що лише в своїй апеляційній скарзі відповідач вперше за час розгляду справи надає детальні пояснення щодо порядку функціонування системи автоматизації робочих процесів (САРП), яка використовується Комісією для цілей кваліфікаційного іспиту (пункти 60, 61, 63-79 апеляційної скарги щодо технічно-організаційних засад роботи САРП під час проведення кваліфікаційного іспиту.

59. ВККС не вжила заходів для модернізації (оновлення) наявного матеріально-технічного забезпечення, зокрема системи автоматизації робочих процесів Комісії; для актуалізації та/або оновлення програмного забезпечення вказаної системи, яка використовується для цілей проведення кваліфікаційного іспиту; для розроблення і затвердження форм і порядку ведення документів (бланків, формулярів), які необхідні для фіксації членами екзаменаційних комісії балів за окремими елементами, що підлягають оцінюванню згідно із самою ж Комісією затвердженими Методичними вказівками.

60. Затвердження відповідачем Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання, яке передбачає здійснення оцінювання окремо за кожним елементом практичного завдання, що підлягає оцінюванню, призвело до виникнення у позивачки (як і всіх інших учасників конкурсу) легітимних очікувань (legitimate expectations) того, що оцінювання виконаних практичних завдань буде здійснено з дотриманням самою ж Комісією затверджених правил і процедур, а саме шляхом визначення балів за кожен елемент практичного завдання, що підлягає оцінюванню, фіксації таких балів (з метою забезпечення прозорості і ясності відповідних рішень екзаменаційної комісії, зокрема, та рішень ВККС в цілому) і визначення загального індивідуального бала за виконане практичне завдання як суми балів за кожен елемент.

61. Зобов`язання відповідача вчинити певні дії - повторно оцінити виконані ОСОБА_1 практичні завдання - не суперечить закону, оскільки саме по собі повторне оцінювання практичного завдання не лише передбачено чинним законодавством у певних випадках (зокрема, коли розбіжність між оцінками різних членів екзаменаційної комісії за одну й ту ж саму роботу становить понад 20 %), а й неодноразово використовувалось Комісією в інших випадках, коли були підстави вважати, що практичне завдання не оцінено, оцінено неповністю або з іншими порушеннями процедури кваліфікаційного іспиту.

62. Задоволення апеляційної скарги відповідача з одночасною відмовою у задоволенні апеляційної скарги позивачки беззаперечно призведе до погіршення становища ОСОБА_1 у порівнянні з тим, якого вона досягла в суді першої інстанції. Водночас відмова у задоволенні апеляційної скарги Комісії не порушить принципу заборони повороту до гіршого у відношенні відповідача.

63. 29 грудня 2025 року ВККС подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якій просила залишити апеляційну скаргу позивачки без задоволення.

64. Комісія доводить, що ні норми чинного законодавства України, ні норми нормативних актів, прийнятих Комісією на основі положень Закону, не передбачують нормування робочого часу екзаменаційної комісії, а також не встановлюють будь-яких заборон чи обмежень для роботи такої (екзаменаційної) комісії, зокрема щодо перевірки й оцінювання робіт у вихідні, святкові дні та інший вільний від роботи час тощо.

65. Разом з тим законодавство України також не передбачає заборони на виконання завдань членами екзаменаційної комісії під час відпустки чи тимчасової непрацездатності за власною ініціативою, у зв`язку з об`єктивною необхідністю перевірки практичних завдань в найкоротші терміни, що зумовлена нагальною потребою у якнайшвидшому заповненні вакансій в апеляційних судах для забезпечення ефективного функціонування судової системи.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції

66. Ухвалою від 04 грудня 2025 року Велика Палата Верховного Суду відкрила провадження за апеляційною скаргою ВККС.

67. Ухвалою від 08 грудня 2025 року Велика Палата Верховного Суду відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а ухвалою від 04 лютого 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

68. У судовому засіданні представниця ВККС Таркаєва О. С.підтримала в повному обсязі доводи та вимоги апеляційної скарги ВККС. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила відхилити.

69. Позивачка ОСОБА_1 та її представниця Науменко С. Б. у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги ВККС та просили задовольнити їхню апеляційну скаргу з мотивів, що викладені у ній.

70. Разом із апеляційною скаргою позивачка подала чотири клопотання.

Щодо витребування та долучення доказів

71. Так, позивачка пояснила, що інформація викладена, в листах Комісії від 30 листопада 2023 року, від 23 липня 2024 року, адресованих Національній школі суддів України (далі - НШСУ), у листі НШСУ від 02 червня 2025 року, адресованому адвокатці Науменко С. Б. , а також у рішеннях ВККС, прийнятих у межах оголошеного конкурсу, зокрема в рішеннях від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, від 17 липня 2024 року № 228/зп-24, від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24, обумовлює висновок, що розроблення практичних завдань здійснено НШСУ з порушенням правил і процедур, затверджених рішеннями Комісії.

72. Відповідно, допущені НШСУ порушення під час розроблення практичних завдань призвели до порушень оцінювання Комісією практичних завдань, виконаних позивачкою.

73. З урахуванням викладеного просила витребувати повні тексти практичних завдань - модельних судових рішень із адміністративної спеціалізації для апеляційного суду, розроблених з використанням судових справ № 560/1296/21 та № 580/4578/22, переданих НШСУ ВККС у складі бази практичних завдань для цілей проведення кваліфікаційного іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних судів під час конкурсу, оголошеного 14 вересня 2023 року, які в сукупності складаються із: завдання; ключа завдання (правильного, на думку автора практичного завдання, вирішення завдання); інструкції з оцінювання завдання (алгоритму формування бала за результатами оцінювання завдання з розподілом його складових за показниками, що підлягають оцінюванню, та шкалою оцінки показника); судових рішень за результатами розгляду реальних судових справ, на основі яких вони розроблені.

74. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

75. Витребування доказів судом може мати місце лише тоді, коли ці докази можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для вирішення справи, і коли учасник справи не може самостійно їх отримати. Водночас допустимість витребування конкретних доказів визначається їх належністю, тобто здатністю підтвердити обставини, які мають юридичне значення для вирішення спору.

76. Обговоривши заявлене ОСОБА_1 клопотання, Велика Палата Верховного Суду ухвалила відмовити у задоволенні клопотання, оскільки належність та релевантність тих доказів, про які просить позивачка, не доведена. Предмет доказування визначається доводами та вимогами за позовною заявою, відповідно все це знаходиться у взаємозв`язку з тими доводами і вимогами, які особисто визначила позивачка, а тому суд не знайшов зв`язку з предметом доказування у справі, що переглядається. Доводи позивачки про витребування запитуваних доказів ґрунтуються на припущеннях про можливі порушення під час розроблення та оцінювання практичних завдань, однак не підтверджують належності та релевантності таких доказів у межах предмета доказування у цій справі.

77. Позивачка та її представниця заявили клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме відеозаписів засідань Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, рішення ВККС від 05 листопада 2025 року № 197/зп-25 та листа ВККС від 24 листопада 2025 року з додатками.

78. Разом з тим матеріали, про долучення яких просить позивачка, не містять інформації щодо обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, та не підтверджують обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а тому Велика Палата Верховного Суду відмовляє у задоволенні цього клопотання.

Вирішення клопотання про виклик та допит свідка - члена екзаменаційної комісії ОСОБА_2 .

79. Відповідно до частини першої статті 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

80. На запитання суду позивачка не обґрунтувала, які обставини, що підлягають встановленню судом апеляційної інстанції, можуть бути встановлені виключно завдяки допиту цього свідка. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду ухвалила відмовити у задоволенні клопотання про виклик та допит свідка.

Клопотання про відтворення відеозапису (фрагмента відеозапису «Етап кваліфікаційного іспиту 25 лютого 2025 року»)

81. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила відтворити у судовому засіданні відеозапис, який міститься в матеріалах справи, а саме фрагмент відеозапису «Етап кваліфікаційного іспиту 25 лютого 2025 року», за хронометражем, зокрема на часових мітках 1:10:48-1:15:05.

82. Обговоривши доводи позивачки щодо зазначеного нею клопотання, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову в його задоволенні.

83. Заявляючи клопотання про відтворення фрагмента відеозапису, позивачка не навела обґрунтування необхідності його дослідження, не зазначила, які саме обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, можуть бути встановлені за його допомогою та яким чином цей доказ пов`язаний з предметом доказування.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

84. Велика Палата Верховного Суду перевірила у межах доводів апеляційних скарг правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки.

Право, застосоване судом

85. За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

86. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.

87. З огляду на частину першу статті 92 цього Закону ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

88. 09 грудня 2023 року прийнято Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі - Закон № 3511-ІХ), який набрав чинності 30 грудня 2023 року.

89. 20 листопада 2024 року прийнято Закон України № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11 грудня 2024 року.

90. Законом № 4072-ІХ пункт 571 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII викладено в такій редакції: «ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX. ВККС проводить кваліфікаційний іспит у межах конкурсу, визначеного цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ».

91. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

92. Згідно із частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII (тут і далі - в редакції законів № 3511-IX та № 4072-IX, чинній на час виникнення спірних правовідносин) конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

93. ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 793 цього Закону (пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII).

94. Пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.

95. До повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII).

96. Згідно із частинами першою, другою статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

97. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частини перша, друга статті 85 Закону № 1402-VIII).

Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, встановленому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

98. Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.

Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).

Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.

Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.

Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:

1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;

2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;

3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС.

Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.

99. Рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 на виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія затвердила Положення № 185/зп-24.

100. Згідно з преамбулою цього Положення воно розроблене відповідно до Закону № 1402-VIII і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.

101. Пункт 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань. Тип 1 - модельна судова справа із сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1). Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).

102. Методика оцінювання учасників іспиту врегульована розділом 5 Положення № 185/зп-24.

103. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24.

104. Практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (підпункт 5.5.1). Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4). Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5). За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6). Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).

105. Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо (пункт 5.6 розділу 5 Положення № 185/зп-24).

106. Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.

107. Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається Методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24).

108. Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 ВККС, зокрема, затвердила Методичні вказівки, у яких визначила, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів.

109. Цими Методичними вказівками також визначено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання, зокрема, з адміністративної спеціалізації, а також максимально можливу кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме:

1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції, - 0-16, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, - 0-14, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0-5, висновки за результатами розгляду апеляційної скарги - 0-10;

2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги - 0-10, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, - 0-5, строк і порядок набрання постановою законної сили - 0-4, порядок і строк оскарження постанови - 0-3;

3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів;

4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів.

У примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24 визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у цих Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі Комісія не може виходити за межі загальної кількості балів (75).

110. У цій справі позивачка оскаржила рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та пункти 1, 2, 4 рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), у зв`язку з тим, що, на її переконання, з екзаменаційних відомостей неможливо встановити критерії формування членами екзаменаційної колегії виставлених балів за кожен елемент виконаного нею практичного завдання, що не свідчить про здійснення такого оцінювання відповідно до Методичних вказівок № 228/зп-24 та, відповідно, вказує на неналежність обґрунтування / мотивування виставлених їй балів.

Щодо структури, змісту та мотивів оскаржуваного рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25

111. Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 стадіями встановлення результатів іспиту є:

- затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту;

- затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту;

- затвердження загальних результатів іспиту.

112. Оскаржуваним рішенням від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 Комісія вирішила:

- затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на посади адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1);

- затвердити загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 2);

- допустити 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3);

- відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 101 кандидата на посади суддів (додаток 4).

113. Отже, в оскаржуваній позивачкою частині рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 стосується затвердження результатів практичного завдання та загальних результатів іспиту.

114. Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).

115. Відповідні відомості містить додаток 1 до оскаржуваного рішення Комісії.

116. Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; статус учасника: «кандидат на посаду судді» або «суддя»; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»); загальний результат іспиту («успішно складено» або «не складено»); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з`явилися на один або більше його етапів: «визнано поважними» або «не визнано поважними»; дата затвердження результатів іспиту.

117. Зазначену інформацію містить додаток № 2 до оскаржуваного рішення Комісії.

118. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону № 1402-VIII).

119. З урахуванням норм частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскаржуваного рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.

120. Оскаржуване рішення Комісії складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16.

121. Рішенням ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 припинено участь позивачки у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, тобто зазначений акт є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.

122. Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване винятково з таких підстав:

1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;

2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;

3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;

4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

123. ОСОБА_1 у позовній заяві не посилалася на обставини, визначені пунктами 1-3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII. Наявності таких обставин не встановила й Велика Палата Верховного Суду.

124. Вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.

125. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в оскаржуваному рішенні відповідно до чинного нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту ВККС належним чином навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.

126. Водночас позивачка у своїх доводах акцентує увагу на порушеннях, які, на її думку, допустила Комісія безпосередньо під час перевірки її практичного завдання.

Щодо особливостей перевірки практичного завдання, складеного в межах процедури кваліфікаційного іспиту. Дискреція членів екзаменаційної комісії у визначенні індивідуального бала

127. Проаналізувавши наведене вище нормативне врегулювання, Велика Палата Верховного Суду вкотре наголошує на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання, які є дискреційними.

128. Згідно з Рекомендацією № R(80)2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

129. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання з дотриманням правових норм.

130. Виконання практичного завдання як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, на якому дискреційні повноваження Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання застосовуються чи не найбільш широко. На цій стадії учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту.

131. Верховний Суд (як Касаційний адміністративний суд, так і Велика Палата Верховного Суду) вже неодноразово давав оцінку діям ВККС у межах процедури кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформував усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (зокрема, постанови Великої Палати від 21 серпня 2018 року у справі № 800/166/17, від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/49/19, від 19 листопада 2019 року у справі № 9901/90/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 9901/100/19, від 27 квітня 2023 року у справі № 9901/260/19, від 22 січня 2026 року у справі № 990/157/25, від 18 грудня 2025року у справі № 990/216/25, від 11 грудня 2025 року у справах № 990/217/25, 990/221/25, від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 25 лютого 2025 року у справі № 990/190/23).

132. Так, Верховний Суд акцентував увагу на легітимній меті дій Комісії щодо з`ясування відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, що здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

133. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст здійснюваних Комісією процедур на зазначеному етапі не зазнав істотних змін, а доводи скаржників і тоді здебільшого стосувалися необхідності фіксації / відображення міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання.

134. Відхиляючи такі доводи, Верховний Суд констатував, що фіксацію / відображення у будь-якій формі (зокрема й в екзаменаційній відомості) міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж установлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників / критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не визначено приписами чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.

135. Водночас Комісія, відреагувавши на численні зауваження скаржників про відсутність методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання, затвердила своїм рішенням від 17 липня 2024 року Методичні вказівки № 228/зп-24.

136. Як пояснила ВККС, Методичні вказівки № 228/зп-24 є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Вони містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елемента в загальній оцінці і покликані забезпечити певний стандартизований підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти розподіл балів.

137. Отже, процедуру кваліфікаційного оцінювання, зокрема і його перший етап - складання кваліфікаційного іспиту, можна розглядати як процес еволюційний, тобто такий, що розвивається відповідно до визначених завдань, обумовлених метою його проведення, реагуючи на виклики, які виникають у практичній діяльності Комісії.

138. Позивачка ж наполягає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 зобов`язує Комісію не лише їх дотримуватися, але й докладно документувати свої міркування / висновки щодо оцінки практичних завдань відповідно до шкали балів, визначеної згаданими вказівками. Однак оспорювані нею рішення ВККС не містять жодних мотивів про те, яким саме положенням пункту 4 частини першої статті 322 КАС України та Методичних вказівок № 228/зп-24 не відповідають виконані нею практичні завдання.

139. Відображення ж поелементного оцінювання, на переконання позивачки, відповідатиме вимозі вмотивованості негативного рішення ВККС стосовно неї та узгоджуватиметься з принципом належного урядування та застосуванням дискреції як виду правомірного рішення.

140. Тож Великій Палаті Верховного Суду потрібно надати відповідь на питання, чи змінився обсяг дискреції ВККС під час оцінювання виконаних учасниками кваліфікаційного іспиту практичних робіт у зв`язку із затвердженням Методичних вказівок № 228/зп-24.

141. Велика Палата Верховного Суду вважає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 загалом та концептуально не змінило правового врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту і методики визначення його результатів та, відповідно, обсягу дискреційних повноважень членів ВККС на цьому етапі. Наведені висновки Велика Палата зробила з огляду на таке.

142. Велика Палата Верховного Суду погоджується із зауваженнями позивачки про неодмінність і важливість дотримання суб`єктом владних повноважень установлених ним правил у нормативних документах, що регулюють його діяльність. Проте зауважує, що з огляду на пояснену Комісією мету затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 та невнесення відповідних змін до форми і змісту документів і рішень, які ВККС ухвалює у процедурі кваліфікаційного іспиту на стадії виконання практичного завдання, немає підстав вважати позицію Комісії про допоміжний характер згаданого документа неправильною чи нераціональною.

143. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що, здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, суд не повинен вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а має проконтролювати, чи не є викладені в рішенні цього органу висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів.

144. Надаючи оцінку доводам позивачки про обов`язок ВККС відображати поелементне оцінювання (відповідно до шкали балів за Методичними вказівками № 228/зп-24) практичних робіт у негативних рішеннях щодо кандидатів, які не склали кваліфікаційний іспит, Велика Палата Верховного Суду враховує таке.

145. Як уже зазначалося, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання визначено пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення.

146. Цей порядок включає: визначення суб`єктів оцінювання, діапазон, у якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, алгоритм (механізм) обчислення остаточної оцінки учасника.

147. Тож результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання.

148. Отже, порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.

149. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання та окремої деталізації такої оцінки в екзаменаційній відомості.

150. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII.

151. За наведених обставин незазначення в оскаржуваному рішенні Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, не свідчить про порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту, оскільки наявність орієнтовної шкали оцінювання (тобто кількості балів за елемент оцінювання) слугує для забезпечення єдиного підходу до перевірки робіт та уніфікації оцінювання серед членів екзаменаційної комісії, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою при підготовці до виконання практичного завдання, з урахуванням можливості зрозуміти розподіл таких балів.

152. Методичні вказівки № 228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим насамперед членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки.

153. Ці Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню та показники оцінювання. Обов`язку та способу фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять.

154. Отже, Методичні вказівки № 228/зп-24 не встановлюють обов`язку для членів екзаменаційної комісії здійснювати поелементне нарахування балів, оскільки така деталізована процедура не передбачена ані чинним законодавством, ані нормами затвердженого ВККС Положенням № 185/зп-24.

155. Методика оцінювання учасників іспиту не містить двозначного її трактування, а оцінювання практичних робіт здійснюється за власним внутрішнім переконанням членами ВККС, фіксується у підсумковій відомості і є дискреційними повноваженнями цього органу.

156. Таким чином, сама собою наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в екзаменаційній відомості мали відображатись, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожен його елемент, оскільки предметом оцінювання є практичне завдання в цілому, а не його окремі елементи.

157. Рішення Комісії за результатами оцінювання виконаного позивачкою практичного завдання в межах кваліфікаційного іспиту не передбачає жодного обґрунтування, окрім як виставлення членами екзаменаційної комісії відповідних балів.

158. Методичні вказівки, з якими позивачка пов?язує обов?язок обґрунтування результатів іспиту, помилково тлумачаться як такі, що вимагають додаткового обґрунтування чи мотивування (словесного чи математичного) виставленого кожним із членів ВККС бала за оцінену ним роботу конкурсанта. Методичні вказівки, якими повинні керуватися члени екзаменаційної комісії, визначають діапазони балів за окремі елементи практичного завдання та показники оцінювання.

159. Відповідно сама лише наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відобразити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент.

160. Незгода із загальним балом, отриманим за практичне завдання, є суб`єктивним негативним ставленням позивачки до результату кваліфікаційного оцінювання, проте така незгода сама по собі не є підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування.

161. Суд врахував посилання Комісії в апеляційній скарзі на те, що немає істотних розбіжностей між балами, виставленими кожним членом екзаменаційної комісії за результатами перевірки практичного завдання ОСОБА_1 .

162. Анонімність кваліфікаційного іспиту, що узгоджується із частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII, є основною гарантією для його учасників щодо дотримання відповідачем загальних принципів проведення іспиту та забезпечення відповідно до пункту 1.6 Положення № 185/зп-24 об`єктивності, неупередженості, прозорості та рівності.

Загальні висновки щодо вирішення спору по суті

163. У контексті наведених вище доводів позивачки Велика Палата Верховного Суду підсумовує:

- результат оцінювання практичного завдання визначається за бальною шкалою від 0 до 150 (позивачка складала практичне завдання типу 2, тому шкала оцінювання за кожним завданням складала від 0 до 75 балів);

- нормативне врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту не запровадило обов`язку для Комісії з відображення у підсумковому на цьому етапі кваліфікаційного оцінювання рішенні поелементного оцінювання практичного завдання відповідно до шкали балів, визначеної у Методичних вказівках № 228/зп-24;

- Методичні вказівки № 228/зп-24 за своїм змістом теж визначають сукупність (шкалу) балів, які можна отримати за виконання практичного завдання, визначення цих балів, як і загального бала за складання практичного завдання, відбувається за внутрішнім переконанням членів екзаменаційної комісії, в межах їх дискреційних повноважень. Відображення цих балів у рішенні Комісії саме собою не вплине на вмотивованість цього рішення.

164. Оскільки позивачка визначила порушенням свого права незазначення ВККС у рішенні про затвердження результатів іспиту (чи інших процедурних документах) оцінок її роботи за окремими елементами згідно з Методичними вказівками № 228/зп-24 як підставу для визнання протиправним та скасування оскаржуваного нею рішення ВККС у відповідній частині, то з огляду на висновки, наведені в попередніх розділах цієї постанови, Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що такі підстави є необґрунтованими, адже відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності.

165. Отже, рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 у частині, що стосується позивачки, не є свавільним, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України.

166. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25 та від 11 грудня 2025 року у справі 990/221/25.

167. Наведеного суд першої інстанції не врахував, у зв`язку із чим зробив помилковий висновок про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

168. Оскільки у цій справі не встановлено порушення прав позивачки ОСОБА_1 прийняттям оскаржуваного нею рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25, у суду немає підстав для оцінки обраного позивачкою способу захисту на предмет його правомірності.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги ВККС

169. Згідно із частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

170. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

171. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

172. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 317 КАС України).

173. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржувані рішення ВККС відповідають вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості, прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, а також відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для їх скасування немає.

174. Натомість суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного оцінювання, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду за результатами його апеляційного перегляду та ухвалення нового рішення - про відмову в задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 .

175. Звертаючись із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 стверджує про порушення Комісією безперервного порядку перевірки й оцінювання практичного завдання в інформаційно-комунікаційній системі Комісії, а саме здійснення перевірки робіт Комісією поза межами інформаційної системи, несанкціонованого доступу до оригіналів практичних завдань третіх осіб, їх роздрукування, передачу незахищеними засобами електронного зв`язку, копіювання (вивантаження, вилучення) матеріалів практичного завдання з інформаційної системи, що свідчить про порушення порядку користування інформацією з обмеженим доступом та порушення конфіденційності робіт, тобто порушення відповідачем анонімності перевірки й оцінювання практичного завдання, підробку результатів цього етапу іспиту; оцінювання виконаного позивачкою практичного завдання без фактичної перевірки робіт (модельних судових рішень, складених учасниками конкурсу) одним із членів екзаменаційної комісії ОСОБА_2 ; виставлення 09 березня 2025 року членом Комісії ОСОБА_2 балів в екзаменаційних відомостях під час перебування в цей час на стаціонарному лікуванні, за відсутності доказів фактичного перебування ОСОБА_2 09 березня 2025 року в приміщенні Комісії; відсутність правових підстав у члена Комісії ОСОБА_2 виконувати службові обов`язки та виставляти бали в офіційних документах Комісії (екзаменаційних відомостях) під час офіційного перебування у стані тимчасової непрацездатності 09 березня 2025 року, тобто вчинення Комісією дій неповноважним складом суб`єкта владних повноважень.

176. Велика Палата Верховного Суду відхиляє ці доводи позивачки, оскільки наведені ОСОБА_1 припущення щодо несанкціонованого доступу третіх осіб до матеріалів практичних завдань, їх копіювання чи передачі незахищеними каналами зв`язку мають узагальнений характер і не містять конкретизації обставин часу, способу чи суб`єктів такого втручання, що виключає можливість визнання їх доведеними.

177. Поряд із цим відсутні підстави вважати порушеною анонімність перевірки робіт та конфіденційність інформації. Виклад гіпотетичних ризиків втручання в інформаційну систему без надання доказів фактичного розкриття даних автора роботи або впливу на результати оцінювання не свідчить про реальне порушення встановленої процедури.

178. Наведені в апеляційній скарзі доводи про нібито порушення членами ВККС порядку перевірки практичного завдання не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

179. Факт перебування окремих членів екзаменаційної комісії у відпустці чи у стані тимчасової непрацездатності в окремі дні не свідчить про неможливість здійснення ними перевірки виконаного практичного завдання. Перевірка і оцінка практичного завдання членом екзаменаційної комісії в неробочі дні (святкові, вихідні, дні відпустки тощо) не свідчить про необ`єктивність такої перевірки (оцінювання) та не зумовлює негативних наслідків.

180. Перевірку робіт здійснює сформована Комісією екзаменаційна комісія у складі трьох членів Комісії. Статус екзаменаційної комісії, режим її роботи та її членів не є тотожним статусу і режиму роботи самої Комісії. Організація роботи екзаменаційної комісії є дискреційним повноваженням ВККС та покладається нею на самих членів екзаменаційної комісії.

181. Водночас Велика Палата Верховного Суду констатує, що ані загальне трудове законодавство України (зокрема, положення Кодексу законів про працю України), ані спеціальне - Закон № 1402-VIII і Положення № 185/зп-24 не містять імперативної норми, яка б прямо забороняла особі (у цьому випадку - члену екзаменаційної комісії), що перебуває у стані тимчасової непрацездатності, здійснювати будь-яку діяльність, яка пов`язана з виконанням обов`язків, якщо така діяльність: не суперечить медичним рекомендаціям; не погіршує стану здоров`я особи; не пов`язана з виконанням трудових обов`язків у примусовому порядку; здійснюється з власної ініціативи та волевиявлення особи; не суперечить посадовим обов`язкам.

182. Отже, за відсутності прямої законодавчої заборони або медичних обмежень особа, яка перебуває у стані тимчасової непрацездатності, усвідомлюючи спроможність, може здійснювати певні дії / виконувати роботу.

183. Як установив суд у цій справі, перевірка практичного завдання позивачки проведена повноважним складом екзаменаційної комісії, а виставлення оцінки здійснено відповідно до встановленої процедури індивідуального оцінювання кожним членом Комісії. До того ж немає жодних належних та допустимих доказів того, що через тимчасову непрацездатність або перебування у відпустці окремі члени Комісії були фактично позбавлені можливості ознайомитися з роботою кандидата, здійснити її перевірку та сформувати власне професійне судження.

184. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що будь-хто із членів Комісії був позбавлений можливості особисто ознайомитися з виконаним позивачкою практичним завданням, здійснити його перевірку чи виставити індивідуальний бал. Суд не встановив, а позивачка не довела інших обставин, які б ставили під сумнів законність процедури оцінювання.

185. Матеріали справи свідчать, що перевірка практичного завдання ОСОБА_1 здійснювалася повноважним складом екзаменаційної комісії, а бали виставлено відповідно до встановленої процедури індивідуального оцінювання кожним членом Комісії.

186. Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що наведені у скарзі ОСОБА_1 аргументи зводяться до припущень, не підтверджених належними та допустимими доказами, не спростовують правомірності дій Комісії та не дають підстав для висновку про порушення процедури перевірки й оцінювання практичного завдання чи незаконність прийнятих рішень.

187. Щодо твердження про недоведеність належними доказами та правовими обґрунтуваннями позиції відповідача про розмежування процедури перевірки практичних завдань на окремі стадії необхідно зазначити, що такі доводи не відповідають змісту спірних правовідносин та нормативного регулювання діяльності Комісії. Процедура оцінювання практичного завдання за своєю природою є єдиним цілісним процесом, який включає як ознайомлення з роботою конкурсанта, так і формування внутрішнього переконання члена екзаменаційної комісії щодо рівня її виконання, що безпосередньо відображається у виставленій оцінці. Відповідач, у свою чергу, навів достатні пояснення щодо процедури оцінювання, які узгоджуються з Методичними вказівками № 228/зп-24.

188. Крім того, предметом доказування у цій справі є правомірність рішень ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 у частині, що стосується ОСОБА_1 . Ці рішення можуть бути оскаржені та скасовані винятково з підстав, вичерпно визначених частиною третьою статті 88 Закону № 1402-VIII. Наявність чи відсутність певних закономірностей в оцінюванні робіт інших учасників конкурсу до переліку цих підстав не належить і відповідно не є обставиною, що підлягає встановленню у цій справі.

189. Стосовно доводів ОСОБА_1 про помилкове оцінювання практичного завдання членом екзаменаційної комісії ОСОБА_5 , то вони фактично зводяться до незгоди апелянтки з професійним судженням члена Комісії та пропозиції здійснити переоцінку результатів виконаного завдання. Водночас Велика Палата Верховного Суду вчергове повторює, що суд не наділений повноваженнями підміняти собою екзаменаційну комісію та втручатися у дискреційні повноваження її членів щодо оцінювання рівня знань та практичних навичок учасників конкурсу, за відсутності очевидних ознак свавільності, упередженості чи істотного порушення процедури. Посилання на нібито неправильне трактування членом комісії норм процесуального права не свідчить про протиправність виставленої оцінки, оскільки оцінювання передбачає елемент професійної інтерпретації та застосування норм права.

190. Позивачка не довела, а Велика Палата Верховного Суду не встановила ознак дискримінаційного підходу до оцінювання її практичних завдань за жодною ознакою. Твердження про наявність такого підходу є припущенням позивачки, не підтвердженим жодними допустимими доказами.

Судові витрати

191. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

192. Проте згідно із частиною другою статті 139 цього Кодексу в разі задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

193. Оскільки Велика Палата Верховного Суду задовольнила апеляційну скаргу Комісії, яка понесла судові витрати винятково у виді судового збору за подання скарги, то сплачений нею судовий збір не підлягає стягненню з фізичної особи на користь суб`єкта владних повноважень.

194. Також з огляду на відмову в задоволенні позову понесені позивачкою судові витрати за правилами статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 308, 310, 315, 317, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представниці ОСОБА_1 - адвокатки Науменко Світлани Борисівни залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити.

Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 листопада 2025 року у справі № 990/156/25 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С. О. Погрібний

Суддя-доповідачка Т. Г. Стрелець

Судді: О. О. Банасько Н. М. Мартинюк

О. Л. Булейко К. М. Пільков

О. А. Губська О. В. Ступак

А. А. Ємець М. Ю. Тітов

В. В. Король І. В. Ткач

С. І. Кравченко О. С. Ткачук

О. В. Кривенда В. Ю. Уркевич

М. В. Мазур

Постанову оформила суддя Ступак О. В. у порядку частини третьої статті 321 КАС України.