Суд: Велика Палата Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з них:
Дата: 15 липня 2026 р.
Справа: №990/146/25
Суддя: Стрелець Тетяна Геннадіївна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2026 року
м. Київ
справа № 990/146/25
провадження № 11-8 заі 26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Погрібного С. О.,
судді-доповідачки Стрелець Т. Г.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Уркевича В. Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Рожок В. В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Друцької О. Г.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу № 990/146/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2025 року (судді Юрченко В. П., Бившева Л. І., Гончарова І. А., Олендер І. Я., Ханова Р. Ф.),
УСТАНОВИЛА
Короткий зміст позовних вимог
1. 07 квітня 2025 року ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просив:
1) визнати протиправними і скасувати рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» стосовно ОСОБА_1 у частині пункту 183 додатка до цього рішення (код кандидата 0085031, бал - 52,5) та пункту 27 додатка до цього рішення (код кандидата 0011400, бал - 57);
2) визнати протиправними і скасувати пункти 1, 2, 4 рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 «Про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» стосовно ОСОБА_1 та зобов`язати ВККС поновити його участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами);
3) зобов`язати ВККС провести повторне оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань (коди кандидата 0085031, 0011400) екзаменаційною комісією в іншому складі, зі здійсненням фіксації балів в екзаменаційній відомості за кожен елемент практичного завдання відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 (далі - Методичні вказівки № 228/зп-24), та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом.
2. Позивач обґрунтовував позов тим, що зміст оформленого ним судового рішення при виконанні практичного завдання (мотивувальної та резолютивної частин постанови апеляційного суду) (тип 2-1 (перше) рішення) містить всі елементи, що підлягають оцінюванню.
Він дотримався стилістики судового рішення та правил орфографії і пунктуації, але екзаменаційна комісія нарахувала бали, які не дають розуміння, чим керувалася комісія, коли нараховувала бали.
В екзаменаційній відомості не зазначено, якому критерію не відповідає складене ним судове рішення, з огляду на Методичні вказівки № 228/зп-24.
Вважає, що нараховані бали мають бути обґрунтовані екзаменаційною комісією чи ВККС у її рішенні та ґрунтуватися на чітких критеріях, а не на припущеннях щодо певної оцінки елементів практичного завдання.
3. Також позивач зауважив, що межі дискреції ВККС у рамках конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах, зокрема і прийняття рішення за результатами виконаного ним 24 лютого 2025 року практичного завдання, не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. Процес оцінювання та нараховані бали за виконане практичне завдання, як і рішення в результаті цього процесу, має бути зрозумілим і йому як учаснику цих відносин, і незалежному сторонньому спостерігачу.
4. Позивач вважає, що відповідач не забезпечив об`єктивного, неупередженого та прозорого оцінювання практичного завдання, виконаного 24 лютого 2025 року, та документального фіксування нарахованих балів згідно з Методичними вказівками № 228/зп-24.
5. На думку позивача критерій обґрунтованості, який зазначено у пункті 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вказує, що обсяг, зміст і справжність обставин, підстав, які б давали ВККС привід для прийняття рішень про затвердження кодованих та декодованих результатів практичного завдання, загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та відмову в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», не повинен викликати істотних заперечень.
6. За твердженням позивача, у контексті обставин спірних правовідносин оскаржувані рішення ВККС безпосередньо зачіпають право на повагу до приватного життя в аспекті обмеження доступу до обраної професії, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на негативні репутаційні наслідки, спричинені визнанням позивача таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, з викладених в оскаржуваних рішеннях мотивів.
7. Наведене, на переконання позивача, свідчить, що оскаржувані рішення не узгоджуються з критеріями правомірності відповідно до частини другої статті 2 КАС України, оскільки ухвалені без урахування всіх обставин, необхідних для їх прийняття, а також є такими, що суперечать Закону України «Про судоустрій і статус судів» (далі - Закон № 1402-VIII), Положенню про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (далі - Положення № 185/зп-24 та Методичним вказівкам № 228/зп-24.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
8. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ (далі також - конкурс), із заявою про участь в якому звернувся, серед інших, ОСОБА_1 .
9. Рішенням ВККС від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах 172 кандидатів. Цим рішенням також встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.
10. Рішенням Комісії від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу.
11. Рішенням ВККС від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема ОСОБА_1 , та визначено черговість етапів його проведення:
- перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;
- другий етап - тестування когнітивних здібностей;
- третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
12. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду. До тестування когнітивних здібностей допущено 132 кандидатів, які успішно пройшли перший етап кваліфікаційного іспиту, зокрема позивача.
13. Рішенням ВККС від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. До виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду допущено 105 кандидатів, які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту, у тому числі позивача.
14. Цим рішенням також визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. Серед іншого встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки. Визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150, та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.
15. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах.
16. Згідно з графіком, визначеним рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25, 24 та 25 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду, участь у якому 25 лютого 2025 року взяв ОСОБА_1 .
17. Рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
18. Рішенням ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25, серед іншого:
- затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), у тому числі ОСОБА_1 , який за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0085031) отримав 52,5 бала, а за результатами другого (код кандидата 0011400) - 57 балів, що в сумі становить 109,5 бала;
- затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів;
- відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 101 кандидата на посади суддів, у тому числі ОСОБА_1 .
19. ОСОБА_1 не погодився з рішеннями ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 у частині, що стосується його, та звернувся до суду з адміністративним позовом.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
20. Рішенням від 10 грудня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
21. Суд першої інстанції виходив з того, що методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання визначено пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення. Цей порядок включає: визначення суб`єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, механізм виведення остаточної оцінки учасника. Тож результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання. Тому порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII.
22. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що ненаведення в оскаржуваному рішенні ВККС оцінки за кожний елемент оцінювання не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок № 228/зп-24.
23. Суд наголосив на тому, що Методичні вказівки № 228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим передовсім членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки. Ці Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та показники оцінювання. Обов`язок та спосіб фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять.
24. Відповідно сама лише наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відобразити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент.
25. За висновком суду першої інстанції, вимога позивача зобов`язати ВККС поновити його участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), є протиправним способом успішного подолання цього етапу конкурсу шляхом ухвалення судового рішення про те, що його поновлено у конкурсі, оскільки суд як орган правосуддя не може під час розгляду спору щодо реалізації дискреційних повноважень адміністративного органу заміщати собою цей орган та зобов`язувати такий орган здійснювати обов`язки, не визначені приписами чинного законодавства.
26. Суд відхилив твердження позивача про настання для нього негативних репутаційних наслідків у зв`язку з визнанням його оскаржуваними рішеннями таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, що у свою чергу має негативний вплив на гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право на повагу до приватного життя в аспекті обмеження доступу до обраної професії, оскільки насамперед це є суб`єктивним сприйняттям ситуації, яка склалась, а по-друге, позивач самостійно виявив бажання брати участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), був обізнаний з умовами його проведення та усвідомлював, що результат міг бути як успішним для нього, так і невдалим.
Короткий міст доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 .
27. 06 січня 2026 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення його позову.
28. Заявник стверджує, що аналіз змісту Методичних вказівок № 228/зп-24 дозволяє констатувати, що в них ВККС обмежила дискрецію членів її екзаменаційної комісії щодо оцінювання практичного завдання та виставлення балів за нього, визначивши, яку саме кількість балів і за який конкретний елемент оцінювання вони можуть виставити, а також виключні випадки, обумовлені особливостями обставин справи, зокрема у примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24. До того ж ані зміст підпункту 5.5.5 пункту 5.5. розділу 5 Положення № 185/9зп-24, ані зміст Методичних вказівок № 228/зп-24 не дозволяють дійти висновку, що ці Методичні вказівки, які ВККС затвердила з метою перевірки практичного завдання, містять орієнтовні показники оцінювання, адже у них цілком однозначно та імперативно вказано, що перевірка практичного завдання здійснюється поелементно за чітко визначеною структурою та шкалою балів. Тобто Методичні вказівки № 228/зп-24 за їх суттю є нормативно-правовим актом, обов`язковим до виконання для екзаменаційної комісії на стадії перевірки й оцінювання практичного завдання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти розподіл балів. Тому Касаційний адміністративний суд дійшов помилкового висновку про те, що Методичні вказівки № 228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим передовсім членам екзаменаційної комісії ВККС.
29. Водночас ВККС не затверджувала приклад зразкового (довершеного) проєкту судового рішення, яке відповідає критеріям оцінки у розрізі Методичних вказівок № 228/зп-24 та яке мало слугувати орієнтиром під час виконання практичного завдання учасниками іспиту. Отже, Методичні вказівки № 228/зп-24 призначені не тільки для екзаменаційної комісії ВККС, але й для інших суб`єктів: учасників іспиту, безпосередньо ВККС, розраховані на довгострокове та неодноразове застосування. А суд їх використовує під час здійснення судового контролю за реалізацією ВККС її дискреційних повноважень з оцінювання практичного завдання, яке виконав конкурсант.
30. На думку апелянта, відсутність деталізації в оцінюванні перешкоджала Касаційному адміністративному суду перевірити, чи дотрималася ВККС меж розсуду в оцінюванні практичного завдання та чи здійснено перевірку практичного завдання у спосіб, визначений підпунктами 5.5.5, 5.5.6 пункту 5.5. розділу 5 Положення № 185/зп-24.
Позиція Комісії щодо доводів апеляційної скарги
31. У відзиві на апеляційну скаргу Комісія просить залишити її без задоволення.
32. ВККС доводить, що ні Положення № 185/зп-24, ні Закон № 1402-VIII не містять вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання. Водночас бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів.
33. Участь позивача у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів є його добровільним рішенням, що в межах таких правовідносин між ним та Комісією унеможливлює будь-яке протиправне втручання в його приватне життя. За змістом Закону № 1402-VIII рішення Комісії, ухвалені в межах конкурсу щодо затвердження результатів проходження відповідних етапів цього конкурсу, допуску до етапів такого конкурсу (припинення участі кандидатів у такому конкурсі), самі по собі не мають наслідком призначення на відповідну посаду, а є лише однією зі стадій у процесі конкурсу та призначення на посаду судді.
34. Нормативно-правові акти, що регулюють вказані правовідносини, не гарантують права бути призначеним на посаду судді, а тільки надають право взяти участь у відповідному конкурсному відборі. Непроходження особою одного з проміжних етапів цього відбору (припинення участі в конкурсі) не створює негативних наслідків для кар`єри такої особи, вона не позбавляється посади, яку займала на момент проходження конкурсу, не припиняє здійснювати діяльність, яку на той час здійснювала, та не має перешкод для того, щоб узяти участь у конкурсі на посаду судді у майбутньому, тощо.
35. Посилання позивача на висновки Європейського суду з прав людини, сформульовані у справах «Овчаренко та Колос проти України» (заяви № 27276/15, 33692/15, рішення від 12 січня 2023 року), «Денісов проти України» (заява № 76639/11, рішення від 25 вересня 2018 року), є помилковими. У зазначених рішеннях Європейського суду з прав людини йшлося про остаточне позбавлення особи професії судді, що зумовлює незворотні наслідки для її професійного статусу. У випадку позивача йдеться лише про недопуск до наступного етапу конкурсу, що не є порушенням права на доступ до професії і не позбавляє можливості повторно брати участь у конкурсних процедурах у майбутньому.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції
36. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 14 січня 2026 року відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а ухвалою від 05 березня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
37. Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні просив задовольнити його апеляційну скаргу з мотивів, що викладені в ній.
38. У судовому засіданні представниця ВККС Друцька О. Г. апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
39. Велика Палата перевірила в межах доводів апеляційної скаргиправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки.
Право, застосоване судом
40. За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
41. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.
42. З огляду на частину першу статті 92 цього Закону ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
43. 09 грудня 2023 року прийнято Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі - Закон № 3511-ІХ), який набрав чинності 30 грудня 2023 року.
44. 20 листопада 2024 року прийнято Закон України № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11 грудня 2024 року.
45. Законом № 4072-ІХ пункт 571 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII викладено в такій редакції: «ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX. ВККС проводить кваліфікаційний іспит у межах конкурсу, визначеного цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ».
46. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
47. Згідно із частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII (тут і далі - в редакції законів № 3511-IX та № 4072-IX, чинній на час виникнення спірних правовідносин) конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
48. ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 793 цього Закону (пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII).
49. Пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.
50. До повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII).
51. Згідно із частинами першою, другою статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
52. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частини перша, друга статті 85 Закону № 1402-VIII).
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, встановленому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
53. Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.
Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).
Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.
Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.
Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС.
Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.
54. Рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 на виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія затвердила Положення.
55. Згідно з преамбулою цього Положення воно розроблене відповідно до Закону № 1402-VIII і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.
56. Пункт 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань. Тип 1 - модельна судова справа із сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1). Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).
57. Методика оцінювання учасників іспиту врегульована розділом 5 Положення № 185/зп-24.
58. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24.
59. Практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (підпункт 5.5.1). Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4). Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5). За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6). Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).
60. Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо (пункт 5.6 розділу 5 Положення № 185/зп-24).
61. Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.
62. Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається Методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24).
63. Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 ВККС, зокрема, затвердила Методичні вказівки, у яких визначила, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів.
64. Цими Методичними вказівками також визначено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання, зокрема, з адміністративної спеціалізації, а також максимально можливу кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме:
1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції, - 0-16, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, - 0-14, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0-5, висновки за результатами розгляду апеляційної скарги - 0-10;
2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги - 0-10, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, - 0-5, строк і порядок набрання постановою законної сили - 0-4, порядок і строк оскарження постанови - 0-3;
3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів;
4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів.
У примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24 визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у цих Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі Комісія не може виходити за межі загальної кількості балів (75).
65. У цій справі позивач оскаржив рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та пункти 1, 2, 4 рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), у зв`язку з тим, що, на його переконання, з екзаменаційних відомостей неможливо встановити критерії формування членами екзаменаційної колегії виставлених балів за кожен елемент виконаного ним практичного завдання, що не свідчить про здійснення такого оцінювання відповідно до Методичних вказівок № 228/зп-24 та, відповідно, вказує на неналежність мотивування оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень.
Щодо структури, змісту та мотивів оскаржуваного рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25
66. Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 стадіями встановлення результатів іспиту є:
- затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту;
- затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту;
- затвердження загальних результатів іспиту.
67. Оскаржуваним рішенням від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 Комісія вирішила:
- затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного
24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на посади адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1);
- затвердити загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 2);
- допустити 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3);
- відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 101 кандидата на посади суддів (додаток 4).
68. Отже, в оскаржуваній позивачем частині рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 стосується затвердження результатів практичного завдання та загальних результатів іспиту.
69. Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).
70. Відповідні відомості містить додаток 1 до оскаржуваного рішення Комісії.
71. Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; статус учасника: «кандидат на посаду судді» або «суддя»; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»); загальний результат іспиту («успішно складено» або «не складено»); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з`явилися на один або більше його етапів: «визнано поважними» або «не визнано поважними»; дата затвердження результатів іспиту.
72. Зазначену інформацію містить додаток 2 до оскаржуваного рішення Комісії.
73. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону № 1402-VIII).
74. З урахуванням норм частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскаржуваного рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.
75. Оскаржуване рішення Комісії складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16.
76. Рішенням ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 припинено участь позивача у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, тобто зазначений акт є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.
77. Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване винятково з таких підстав:
1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
78. Позивач у позовній заяві не посилався на обставини, визначені пунктами 1-3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII. Наявності таких обставин не встановила й Велика Палата Верховного Суду.
79. Вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.
80. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в оскаржуваному рішенні відповідно до чинного нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту ВККС належним чином навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.
81. Водночас ОСОБА_1 у своїх доводах акцентує увагу на порушеннях, які, на його думку, допустила Комісія безпосередньо під час перевірки його практичного завдання.
Щодо особливостей перевірки практичного завдання, складеного в межах процедури кваліфікаційного іспиту. Дискреція членів екзаменаційної комісії у визначенні індивідуального бала
82. Проаналізувавши наведене вище нормативне врегулювання, Велика Палата Верховного Суду вкотре наголошує на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання, які є дискреційними.
83. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
84. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінюванняз дотриманням правових норм.
85. Виконання практичного завдання як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, на якому дискреційні повноваження Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання застосовуються чи не найбільш широко. На цій стадії учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту.
86. Верховний Суд (як Касаційний адміністративний суд, так і Велика Палата Верховного Суду) вже неодноразово давав оцінку діям ВККС у межах процедури кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформував усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (зокрема, постанови Великої Палати від 21 серпня 2018 року у справі № 800/166/17, від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/49/19, від 19 листопада 2019 року у справі № 9901/90/19, від 16 вересня 2020 року
у справі № 9901/100/19, від 27 квітня 2023 року у справі № 9901/260/19, від 22 січня 2026 року у справі № 990/157/25, від 18 грудня 2025року у справі № 990/216/25, від 11 грудня 2025 року у справах № 990/217/25, 990/221/25, від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 25 лютого 2025 року у справі № 990/190/23).
87. Так, Верховний Суд акцентував увагу на легітимній меті дій Комісії щодо з`ясування відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, що здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.
88. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст здійснюваних Комісією процедур на зазначеному етапі не зазнав істотних змін, а доводи скаржників і тоді здебільшого стосувалися необхідності фіксації / відображення міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання.
89. Відхиляючи такі доводи, Верховний Суд констатував, що фіксацію / відображення у будь-якій формі (зокрема й в екзаменаційній відомості) міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання, щодо окремих показників / критеріїв, не визначено приписами чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.
90. Комісія, відреагувавши на численні зауваження скаржників про відсутність методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання, затвердила своїм рішенням від 17 липня 2024 року Методичні вказівки № 228/зп-24.
91. Як пояснила ВККС, Методичні вказівки № 228/зп-24 є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Вони містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елемента в загальній оцінці і покликані забезпечити певний стандартизований підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти розподіл балів.
92. Позивач наполягає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 зобов`язує Комісію не лише їх дотримуватися, але й докладно документувати свої міркування / висновки щодо оцінки практичних завдань відповідно по кожному елементу за школою балів, визначеною згаданими вказівками.
93. Відображення ж поелементного оцінювання, на переконання позивача, відповідатиме вимозі вмотивованості негативного рішення ВККС стосовно нього та узгоджуватиметься з принципом належного урядування та застосуванням дискреції як виду правомірного рішення.
94. Такі доводи Велика Палата Верховного Суду відхиляє як з огляду на попередню практику у справах щодо конкурсних та кваліфікаційних процедур (див. пункти 89-92 цієї постанови), так і таких міркувань.
95. Велика Палата Верховного Суду вважає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 загалом та концептуально не змінило правового врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту і методики визначення його результатів, а відповідно й обсягу дискреційних повноважень членів ВККС на цьому етапі. Наведені висновки Велика Палата зробила з огляду на таке.
96. Погоджуючись із зауваженнями позивача про неодмінність і важливість дотримання суб`єктом владних повноважень установлених ним правил у нормативних документах, що регулюють його діяльність, Велика Палата Верховного Суду, однак, зауважує, що з огляду на пояснену Комісією мету затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 та невнесення відповідних змін до форми і змісту документів і рішень, які ВККС ухвалює у процедурі кваліфікаційного іспиту на стадії виконання практичного завдання, немає підстав вважати позицію Комісії про допоміжний характер згаданого документа неправильною чи нераціональною.
97. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що, здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, суд не повинен вдаватися до зміни обсягу таких повноважень, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а повинен проконтролювати, чи не мають викладені в рішенні цього органу висновки ознак свавільності.
98. Надаючи оцінку доводам позивача про обов`язок ВККС відображати поелементне оцінювання (відповідно до шкали балів за Методичними вказівками № 228/зп-24) практичних робіт у негативних рішеннях щодо кандидатів, які не склали кваліфікаційний іспит, Велика Палата Верховного Суду враховує таке.
99. Як уже зазначалося, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання визначено пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення.
100. Цей порядок передбачає: визначення суб`єктів оцінювання, діапазон, у якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, алгоритм (механізм) обчислення остаточної оцінки учасника.
101. Тож результат оцінювання практичного завдання визначається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання.
102. Отже, порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
103. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання та окремої деталізації такої оцінки в екзаменаційній відомості.
104. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII.
105. За таких обставин незазначення в оскаржуваному рішенні Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, не свідчить про порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту, оскільки наявність орієнтовної шкали оцінювання (тобто кількості балів за елемент оцінювання) слугує для забезпечення єдиного підходу до перевірки робіт та уніфікації оцінювання серед членів екзаменаційної комісії, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою при підготовці до виконання практичного завдання, з урахуванням можливості зрозуміти розподіл таких балів.
106. Методичні вказівки № 228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим насамперед членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки.
107. Ці Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та показники оцінювання. Обов`язку та способу фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять.
108. Отже, Методичні вказівки № 228/зп-24 не встановлюють обов`язку для членів екзаменаційної комісії здійснювати поелементне нарахування балів, оскільки така деталізована процедура не передбачена ані чинним законодавством, ані нормами затвердженого ВККС на виконання вимог Закону № 1402-VIII Положення № 185/зп-24.
109. Методика оцінювання учасників іспиту не містить двозначного її трактування, а оцінювання практичних робіт здійснюється за власним внутрішнім переконанням членів ВККС, фіксується у підсумковій відомості і є дискреційними повноваженнями цього органу.
110. Таким чином, сама собою наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в екзаменаційній відомості слід відображати, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожен його елемент, оскільки предметом оцінювання є практичне завдання в цілому, а не його окремі елементи.
111. Отже, обсяг дискреції ВККС під час оцінювання виконаних учасниками кваліфікаційного іспиту практичних робіт у зв`язку із затвердженням Методичних вказівок № 228/зп-24 не змінився.
112. Рішення Комісії за результатами оцінювання виконаного позивачем практичного завдання в межах кваліфікаційного іспиту не передбачає жодного обґрунтування, окрім як виставлення членами екзаменаційної комісії відповідних балів.
113. Методичні вказівки, з якими позивач пов?язує обов?язок обґрунтування результатів іспиту, помилково тлумачаться як такі, що вимагають додаткового обґрунтування чи мотивування (словесного чи математичного) виставленого кожним із членів ВККС бала за оцінену ним роботу конкурсанта.
114. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що незгода із загальним балом, отриманим за практичне завдання, є суб`єктивним негативним ставленням учасника конкурсу до результату кваліфікаційного оцінювання, проте така незгода сама по собі не є підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування.
115. Суд врахував посилання Комісії на те, що немає істотних розбіжностей між балами, виставленими кожним членом екзаменаційної комісії за результатами перевірки практичного завдання ОСОБА_1 .
116. Анонімність кваліфікаційного іспиту, що узгоджується із частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII, є основною гарантією для його учасників щодо дотримання відповідачем загальних принципів проведення іспиту та забезпечення відповідно до пункту 1.6 Положення № 185/зп-24 об`єктивності, неупередженості, прозорості та рівності.
Загальні висновки щодо вирішення спору по суті
117. У контексті наведених вище доводів позивача Велика Палата Верховного Суду підсумовує:
- результат оцінювання практичного завдання визначається за бальною шкалою від 0 до 150 (позивач складав практичне завдання типу 2, тому шкала оцінювання за кожним завданням складала від 0 до 75 балів);
- нормативне врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту не запровадило обов`язку для Комісії з відображення у підсумковому на цьому етапі кваліфікаційного оцінювання рішенні поелементного оцінювання практичного завдання відповідно до шкали балів, визначеної у Методичних вказівках № 228/зп-24;
- Методичні вказівки № 228/зп-24 за своїм змістом теж визначають сукупність (шкалу) балів, які можна отримати за виконання практичного завдання, визначення цих балів, як і загального бала за складання практичного завдання, відбувається за внутрішнім переконанням членів екзаменаційної комісії в межах їх дискреційних повноважень. Відображення цих балів у рішенні Комісії саме собою не вплине на вмотивованість цього рішення.
118. Оскільки позивач визначив порушенням свого права незазначення ВККС у рішенні про затвердження результатів іспиту (чи інших процедурних документах) оцінок його роботи за окремими елементами згідно з Методичними вказівками № 228/зп-24 як підставу для визнання протиправним та скасування оскаржуваного ним рішення ВККС у відповідній частині, то з огляду на висновки, наведені в попередніх розділах цієї постанови, Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що такі підстави є необґрунтованими, позаяк відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності.
119. Отже, рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 у частині, що стосується позивача,не є свавільним, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України.
120. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25 та від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25.
121. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 .
122. Оскільки у цій справі не встановлено порушення прав ОСОБА_1 прийняттям оскаржуваного ним рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25, у суду немає підстав для оцінки обраного позивачем способу захисту на предмет його правомірності.
123. Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що ВККС не затверджувала приклад зразкового (довершеного) проєкту судового рішення, яке б відповідало критеріям оцінки в розрізі Методичних вказівок № 228/зп-24 та яке б мало слугувати орієнтиром під час виконання практичного завдання учасниками іспиту, оскільки незатвердження зразкового (еталонного) проєкту судового рішення не свідчить про невизначеність або довільність критеріїв оцінювання практичного завдання. Відсутність прикладу «ідеального» рішення не є недоліком процедури, адже оцінювання спрямоване не на формальне зіставлення із шаблоном судового рішення, а на перевірку професійних навичок кандидата, його здатності самостійно застосовувати норми права та формулювати вмотивоване судове рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
124. Оскільки наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводи не спростовують правильності викладених у рішенні суду першої інстанції висновків, то його апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
125. Велика Палата вважає, що оскаржувані рішення ВККС відповідають вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості, прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, а також відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для їх скасування немає.
126. Суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного оцінювання, та норми процесуального права, що є підставою для залишення оскаржуваного рішення суду без змін.
127. Згідно із частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
128. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
129. Згідно із частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2025 року у справі № 990/146/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С. О. Погрібний
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді: О. О. Банасько О. В. Кривенда
О. В. Білоконь Н. М. Мартинюк
О. Л. Булейко К. М. Пільков
О. А. Губська О. В. Ступак
А. А. Ємець М. Ю. Тітов
В. В. Король І. В. Ткач
С. І. Кравченко В. Ю. Уркевич
Постанову оформила суддя Ступак О. В. у порядку частини третьої статті 321 КАС України.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua