Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №490/11153/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 490/11153/25

Провадження № 2/489/1386/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В грудні 2025 року ТОВ «Свеа Фінанс» із використанням системи «Електронний суд» звернулось до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 48 943,72 грн. та понесені судові витрати.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 23.12.2021 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було укладено договір кредитної лінії № 508721691, згідно якої останній було надано кредитні кошти у вигляді встановлення кредитної лінії в розмірі від 2 000,00 грн. до 50 000,00 грн. зі сплатою відсотків за їх використання. Проте відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала належним чином, заборгованість своєчасно та в повному обсязі не погашала, в зв`язку із чим виникла заборгованість, яка становить 48 943,72 грн., а саме: 9 998,57 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 38 945,15 грн. – сума заборгованості за відсотками.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно якого останнє набуло права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. В подальшому 02.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 02/0524-01.02-11/24, згідно якого позивач набув права вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить стягнути заборгованість з відповідача в судовому порядку.

Згідно ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.01.2026 цивільну справу за позовом ТОВ «Свеа Фінанс» передано на розгляд за територіальною підсудністю до Інгульського районного суду м. Миколаєва.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 19.02.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» в судове засідання не з`явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, у позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти постановлення по справі заочного рішення не заперечує.

Про розгляд справи відповідач ОСОБА_1 повідомлялась належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів, направленням смс-повідомлення на адресу відповідача, яке доставлено 02.07.2026 о 10:16 год. Направлена на її адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

Відповідач причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

23.12.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 508721691 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якої банк надав клієнту кредитну лінію у розмірі від 2 000,00 грн. до 50 000,00 грн.; строк кредитування – 5 років; стандартна процентна ставка – 2,00 % за кожен день користування кредитом; позичальник зобов`язаний протягом п`яти календарних днів після закінчення кожного календарного місяця дії договору оплатити всі фактично нараховані протягом цього періоду проценти (а.с. 18-24).

Проте ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконувала належним чином, заборгованість своєчасно та в повному обсязі не погашала, в зв`язку із чим станом на 27.06.2023 виникла заборгованість, яка становить 48 943,72 грн., а саме: 9 998,57 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 38 945,15 грн. – сума заборгованості за відсотками (а.с. 35-45).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт передає (відступає) фактору свої права вимоги, а фактор набуває права вимоги клієнта за первинним договорами та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти (а.с. 46-73).

02.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 02/0524-01/01.02-11/24, відповідно до умов якого клієнт передає (відступає) фактору свої права вимоги, а фактор набуває права вимоги клієнта за первинним договорами та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти (а.с. 74-82).

Згідно Реєстру прав вимоги до договору факторингу № 02/0524-01/01.02-11/24 від 02.05.2024 ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 508721691 (а.с. 88-90).

У відповідності до рішення єдиного учасника від 25.03.2024 ТОВ «Росвен Інвест Україна» змінило назву на ТОВ «Свеа Фінанс» (а.с. 92).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним в письмовій формі.

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, з огляду на положення вище вказаного законодавства, можливо дійти висновку, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 цього ж Кодексу, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між кредитодавцем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір в електронній формі, умови якого кредитодавцем були виконані. Однак відповідач свої зобов`язання за цим договором щодо повернення кредитних коштів не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Доказів, які б спростовували правильність наданих позивачем розрахунків, матеріали справи не містять.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, в тому числі, договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач ТОВ «Свеа Фінанс» у передбаченому законом порядку набув право вимоги до відповідача за вище вказаними кредитними договорами.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконала, отримані кошти в повному обсязі не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню. А саме з відповідача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 48 943,72 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором кредитної лінії № 508721691 від 23.12.2021 станом на 27.06.2023 в розмірі 48 943,72 грн. (сорок вісім тисяч дев`ятсот сорок три гривні 72 копійки), а саме: 9 998,57 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 38 945,15 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір в сумі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, адреса: м. Київ, вул. Іллінська, 8;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 27.07.2026.

Суддя Г.А. Микульшина