Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №489/4366/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

справа № 489/4366/26 провадження №2-др/489/33/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «Споживчий центр») про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

Рішенням Інгульського районного суду міста Миколаєва від 20.07.2026 позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №30.01.2022-100005386 від 30.01.2022 в розмірі 11340,00 грн. та судовий збір в сумі 2662,40 грн.

23.07.2026 ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині витрат, понесених позивачем на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої, другої та третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (письмове провадження), відповідно розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення слід здійснити в такому ж порядку, без повідомлення учасників.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Із змісту позовної заяви вбачається, що до судових витрат, які позивач очікував понести у зв`язку із розглядом справи, віднесено витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. Докази несення яких зобов`язався надати до суду у відповідності до частини восьмої статті 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, позивач скористався правом передбаченим частиною восьмою статті 141 ЦПК України та звернувся до суду про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, які очікував понести у зв`язку із розглядом справи.

Несення вказаних витрат позивач підтвердив: копією договору №01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Лекс Верітас» та ТОВ «Споживчий центр»; додатковою угодою № 6 від 31.12.2025 до договору №01/25-СЦ від 01.04.2025; звітом про виконану роботу від 19.07.2026; платіжною інструкцією №СЦ00127370 від 22.07.2026 про перерахування 6000,00 грн. в якості оплати за надання правничої допомоги за позовом до ОСОБА_2 .

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно підпункту 3 частини другої статті 141 ЦК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд враховує, що Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, невеликий обсяг наданих доказів у справі, її розгляд в порядку спрощеного провадження, а також необхідність врахування дотримання критеріїв розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи в суді є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись пунктом 3 частини першої статті 270, статтею 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).

У іншій частині заяви відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 27.07.2026.

Суддя І.В.Коваленко