Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №131/1009/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1009/26

Провадження № 3/131/264/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2026 р. м. Іллінці

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Марчук В.І., за участю секретаря судового засідання Яременко Г.О., прокурора Струся О.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та його захисника, адвоката Абріна В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 в м.Іллінці Вінницької області матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пархомівка Іллінецького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , міського голови Іллінецької міської ради Вінницької області, пенсіонера,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи міським головою Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області VІІІ скликання, будучи згідно підпунктів «б» та «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», а також відповідно до примітки ст.172-6 КУпАП суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.4 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», 04 грудня 2025 року здійснивши відповідні правочини і видатки, які перевищують 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (кожен), несвоєчасно без поважних причин подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані лише 22 грудня 2025 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення визнав. Вказав, що його ознайомлено про необхідність дотримання положень Закону України «Про запобігання корупції» та обов`язок подавати декларації визначені вказаними актами та повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Підтвердив, що йому було відомо про необхідність подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у 10-денний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку. Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані за правочини та видатки, які він здійснив 04 грудня 2025 року, подав лише 22 грудня 2026 року.

Суду пояснив, що порушення допустив ненавмисно. Він не мав на меті умисно приховати свій майновий стан, а також не мав умислу на вчинення даного правопорушення. Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані подав з порушенням строку в зв`язку із тим, що був заклопотаний проведенням поховання та поминальних обідів після смерті тітки дружини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відключеннями електроенергії, пов`язаними із наслідками проведених масованих атак російських військ на енергетичну інфраструктуру України, та виключно з людського фактору, особистих та життєвих обставин, технічних проблем допустив вказане правопорушення. Відмітив, що відомості про правочини та видатки, які він вчинив 04 грудня 2025 року при купівлі-продажах транспортних засобів відобразив у щорічній декларації за 2025 рік.

Вказав, він усвідомив протиправність своїх дій, кається у вчиненому та у подальшому не буде допускати порушень. При прийнятті рішення покладався на розсуд суду, однак просив його суворо не карати та звільнити його від відповідальності.

Захисник, адвокат Абрін В.Г., в судовому засіданні посилаючись на те, що обов`язок щодо повідомлення про суттєві зміни у майновому стані був виконаний ОСОБА_1 самостійно, з незначним простроченням (7днів) у поданні відповідного повідомлення, з оскільки порушення вимог фінансового контролю вчинено останнім вперше, він усвідомив протиправність своїх дій, умислу на неподання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у нього не було, дані обставини виникли виключно з людського фактору, особистих та життєвих обставин, технічних проблем, враховуючи особу правопорушника, його щире каяття, вважає, що наявні підстави для застосування положень ст.22 КУпАП, в зв`язку із чим просив звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.

Прокурор Струсь О.Ю. в судовому засіданні просив суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, та накласти стягнення в межах санкції даної статті у виді штрафу. Вказав, що підстави для застосування положень ст.22 КУпАП відсутні, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 УпАП не пропущені.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, доводи прокурора, дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, повністю доведена.

Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" правопорушення, пов`язане з корупцією, - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Адміністративна відповідальність за ч.2 ст.172-6 КУпАП настає за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.

Згідно з приміткою до ст.172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані є суб`єкти декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб`єкти декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції".

У відповідності до ч.4 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов`язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Положення частини четвертої цієї статті застосовуються до суб`єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51-3 цього Закону.

Відповідно до п.п. «б» та «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови; державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Відповідно до п.9 Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 249/23 від 06 листопада 2023 року, посади міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів віднесені до вказаної категорії.

Так, згідно рішення першої сесії VІІІ скликання Іллінецької міської ради Вінницької області №1 від 19 листопада 2020 року «Про результати виборів депутатів Іллінецької міської ради та Іллінецького міського голови 25 жовтня 2020року та визнання їх повноважень» визнано повноваження Іллінецького міського голови ОСОБА_1 .

Отже, ОСОБА_1 , як міський голова Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області VІІІ скликання, відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом декларування, який є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, згідно примітки ст.51-3 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки його посада частиною першою статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесена до першої - третьої категорій, суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією та суб`єктом повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Таким чином, ОСОБА_1 у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зобов`язаний у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку повідомити про це Національне агентство.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3028грн.

Тому, сума отримання доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року станом на 1 січня 2025 року складає 151400 гривень.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз`яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.

З метою реалізації цього повноваження та на виконання п.3 розділу ІІ Закону України від 20.09.2023 року №3394-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало Роз`яснення від 13.11.2023 №4 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Роз`яснень НАЗК, ПСЗ суб`єкт декларування подає особисто у 10-денний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку шляхом заповнення відповідної електронної форми у персональному електронному кабінеті Реєстру (абз.1 ч.4 ст.52 Закону, п.4 Порядку №450/21).

Відповідно до Договору №БВ-РМ-1-03.12.2025 року купівлі-продажу автомобіля, укладеного 04 грудня 2025 року між ОСОБА_1 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ МОТОР» в особі генерального директора ОСОБА_3 (Покупець), продавець продав, а покупець купив наступний товар: автомобіль TOYOTA Land Cruiser Prado Comfort+ 4.0 AT 3.956L WAGON A/T № НОМЕР_1 , 2021 року випуску, за 1690000,00грн.

Відповідно до п.3.2 Договору, Покупець сплачує продавцю вартість товару у розмірі 1690000,00грн. протягом трьох банківських днів з дати підписання даного Договору.

Відповідно до Акту-прийому-передачі автомобіля від 04.12.2025 року та видаткової накладної №БВ-РМ-1-03.12.2025 від 04.12.2025 року до вищевказаного договору, Продавець здав, а Покупець прийняв вище вказаний автомобіль.

Крім того, відповідно до Договору №ПМ-РМ-1-03.12.2025 року купівлі-продажу автомобіля, укладеного 03 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ МОТОР» в особі генерального директора ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець), продавець продав, а покупець купив наступний товар: автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO 2.755L WAGON 8A/T Суфікс 5B № НОМЕР_2 , 2025 року випуску, за 2407000,00грн.

Відповідно до п.3.2 Договору, Покупець сплачує Продавцю передоплату у розмірі 2188925,80грн. протягом трьох банківських днів з дати підписання даного Договору. Решту вартості товару, що становить 218074,20грн. покупець сплачує протягом п`яти банківських днів з моменту повідомлення покупця про надходження товару на склад Продавця.

Відповідно до Акту-прийому-передачі автомобіля від 04.12.2025 року та видаткової накладної № 1-03.12.2025 від 04.12.2025 року до вищевказаного договору, Продавець здав, а Покупець прийняв вище вказаний автомобіль.

Тобто, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані за правочини та видатки, які він здійснив 04 грудня 2025 року, до 00:00год. 15 грудня 2025 року.

За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що міський голова Іллінецької міської ради Вінницької області восьмого скликання ОСОБА_1 22.12.2025 року о 14год. 04 хв. подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (https://public.nazk.gov.ua/documents/ cb51653b-0b4b-4a33-b988-8822b7f69036).

Таким чином, ОСОБА_1 , як суб`єкт декларування, несвоєчасно повідомив про суттєві зміни у майновому стані, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення, підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, №429 від 20 червня 2025 року; даними роздрукованого з офіційного сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, з якого вбачається дата та час подання повідомлення ОСОБА_1 , а саме 22.12.2025 року о 14 год. 04 хв.; даними копії рішення першої сесії VІІІ скликання Іллінецької міської ради Вінницької області №1 від 19 листопада 2020 року «Про результати виборів депутатів Іллінецької міської ради та Іллінецького міського голови 25 жовтня 2020року та визнання їх повноважень»; даними Договору №БВ-РМ-1-03.12.2025 року купівлі-продажу автомобіля, укладеного 04 грудня 2025 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ МОТОР» в особі генерального директора ОСОБА_3 , Акту-прийому-передачі автомобіля від 04.12.2025 року та видаткової накладної №БВ-РМ-1-03.12.2025 від 04.12.2025 року до вищевказаного договору; даними Договору №ПМ-РМ-1-03.12.2025 року купівлі-продажу автомобіля, укладеного 03 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ МОТОР» в особі генерального директора ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , Акту-прийому-передачі автомобіля від 04.12.2025 року та видаткової накладної № 1-03.12.2025 від 04.12.2025 року до вищевказаного договору, та поясненнями ОСОБА_1 .

Вказані докази судом приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів у справі не вбачається.

Аналіз наведених доказів в їх сукупності вказує на наявність в діяннях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Таким чином, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, поза розумним сумнівом, приходжу до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 34 КУпАП, суд визнає повне визнання своєї вини у вчиненому адміністративному правопорушенні, його щире розкаяння, ставлення до скоєного діяння, вперше притягується до адміністративної відповідальності. Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує вимоги ст. ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність

Згідно з положеннями статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.

Статтею 22 КУпАП дійсно не визначено ні поняття, ні критеріїв малозначності вчиненого правопорушення, що дозволяє у кожному конкретному випадку органу, уповноваженому вирішувати справу, робити висновок про його малозначність на власний розсуд, відповідно до особистих уявлень про перелік правопорушень, що можуть визнаватися малозначними, а також про ознаки, які вказують на малозначність того чи іншого діяння.

При цьому, зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень, окрім як до тих, що визначенні в примітці до ст. 22 КУпАП.

Тобто, законодавець не ввів заборону на застосування ст. 22 КУпАП у справах, передбачених ст. 172-6 КУпАП.

Малозначність, як ознака адміністративного правопорушення, характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.

Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою).

Відповідно до помірковано-позитивного підходу до вирішення питання звільнення від відповідальності (через малозначність) у справах про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, таке є цілком допустимим (а в окремих випадках навіть єдино можливим і правомірним) способом завершення юрисдикційної процедури. Таке звільнення не руйнує публічно-правового механізму протидії корупції і не стимулює нових деліктів. Навпаки, якщо в результаті провадження з приводу такого правопорушення обґрунтовано застосовується ст. 22 КУпАП, то: а) утверджується принцип пропорційності та посилюється «віра» приватних осіб у справедливість закону (адже не менш негативною була б ситуація, коли позитивізм та обмеженість сфери «малозначності» змушували б накладати санкції за формальні/несуттєві девіації); б) особа (та оточуючі) усвідомлює, що навіть дрібні порушення не залишаються без зваженої правозастосовної оцінки.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, не належить до переліку правопорушень, до яких не застосовуються положення ст. 22 КУпАП, а тому суд вважає за можливе та необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням з таких підстав.

Так, 22.12.2025 року, виявивши, що повідомлення про суттєві зміни у майновому стані не було подано, ОСОБА_1 було з власної ініціативи усунуто допущене порушення та подано відповідне повідомлення, тобто вчинено добросовісно. При цьому, судом не установлено, що НАЗК направляло до правоохоронних органів повідомлень щодо порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції» .

Крім того, суд бере до уваги, що порушення вимог фінансового контролю вчинено ОСОБА_1 вперше, він усвідомив протиправність своїх дій. Як зазначив ОСОБА_1 умислу на неподання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у нього не було, про що останній викладав у своїх письмових поясненнях, дані обставини виникли виключно з людського фактору, особистих та життєвих обставин, технічних проблем.

Судом також враховано, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , яку дружина ОСОБА_1 , - ОСОБА_4 , забезпечувала утриманням (доглядом) довічно, що підтверджується даними свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , серії НОМЕР_3 , виданого 10 грудня 2025 року Іллінецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та даними Договору довічного утримання, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , посвідченого 29.10.2025року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Нікітчук Н.А., реєстровий №1787. В зв`язку із вказаним, ОСОБА_1 займався організацією проведення поховання ОСОБА_5 та влаштування поминальних обідів та ін.

Також слід зазначити, що у грудні 2025 року дійсно масово застосовувалися графіки погодинних відключень електроенергії через наслідки ворожих обстрілів РФ на енергетичну інфраструктуру України (зокрема масована атака була 06 грудня 2025 року).

Таким чином, суд враховує ненавмисний характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відсутність у матеріалах справи відомостей про притягнення його до адміністративної відповідальності раніше, відсутність даних, що негативно б характеризували його. Суд враховує, що адміністративне правопорушення, у вчиненні якого визнано винним ОСОБА_1 , має формальний склад, а обов`язок щодо повідомлення про суттєві зміни у майновому стані був виконаний ним самостійно до моменту виявлення адмінправопорушення, хоча й з порушенням визначеного законом строку з незначним простроченням у поданні відповідного повідомлення (7 днів), що свідчить про відсутність наміру ухилитися від виконання обов`язків фінансового контролю та забезпечення доступності відомостей, які підлягають такому контролю. При цьому матеріали справи не містять жодних відомостей про наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на приховування свого майнового стану чи навмисне ухилення від виконання вимог антикорупційного законодавства. Крім того, суду не надано даних про виявлення будь-яких порушень щодо повноти, точності чи достовірності відомостей, відображених у вже поданій ним щорічній декларації за 2025рік.

Оцінюючи сукупність вказаних обставин, характер вчиненого правопорушення, а також те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, хоча і містить в собі юридичні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, однак у даному випадку, з урахуванням усіх зазначених обставин, є таким, що не спричинило істотної шкоди охоронюваним законом державним чи суспільним інтересам, не призвело до тяжких наслідків та у зв`язку з цим характеризується незначним ступенем суспільної шкідливості, а тому є малозначним, враховуючи особу правопорушника, відсутність відомостей про його попереднє притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності, беручи до уваги суб`єктивне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, а саме те, що він не мав на меті умисно приховати свій майновий стан, а також не мав умислу на вчинення даного правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому, дане правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків суспільним або державним інтересам, обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, допустив незначне прострочення у поданні повідомлення (7 днів), суд вважає за можливе застосувати положення ст. 22 КУпАП та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитися усним зауваженням.

На переконання суду, звільнення особи від адміністративної відповідальності з оголошенням йому усного зауваження у даному конкретному випадку буде повністю справедливим, співмірним, необхідним та цілком достатнім за обставин даної справи для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу, формування поваги до законів України та попередження вчинення нових правопорушень у майбутньому.

За змістом ч.2 статті 284 КУпАП при оголошенні особі, що притягається до адміністративної відповідальності, усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи.

За приписами п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, а отже, підстави для стягнення з порушника судового збору в даній справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 22, 27, 30, 33-35, 172-6, 248, 249, 251, 252, 276, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В:

На підставі статті 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП - закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Ілінецький районний суд Вінницької області

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови суду складено та проголошено о 09 годині 20 хвилин 27 липня 2026 року.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК