Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №908/3257/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 м. Дніпро Справа № 908/3257/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Соп`яненко О.Ю. (доповідач)

суддів: Джепи Ю.А., Фещенко Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 (повне рішення складено та підписано 06.01.2026, суддя Горохов І.С.) у справі № 908/3257/25

за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137; код ЄДРПОУ 32121458)

до відповідача Комунального закладу «Запорізька спеціалізована школа - інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» (69035, м. Запоріжжя, бул. Марії Примаченко, буд. 14; код ЄДРПОУ 20520233)

про стягнення 272 504,23 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» до відповідача: Комунального закладу «Запорізька спеціалізована школа - інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» про стягнення заборгованості за договором № 84003531 від 25.06.2024 з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії у розмірі 272 504,23 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 позов задоволений частково. Стягнуто з Комунального закладу «Запорізька спеціалізована школа – інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість в розмірі 109 936,80 грн (сто дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.). В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Комунального закладу «Запорізька спеціалізована школа – інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у розмірі 1319,24 грн (одна тисяча триста дев`ятнадцять гривень 24 коп.).

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Концерн «Міські теплові мережі» 26.01.2026 звернувся через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі № 908/3257/25 в частині відмови у задоволенні позову та постановити нове рішення, яким стягнути з Комунального закладу «Запорізька спеціалізована школа – інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» заборгованість за надані послуги за період з липня – жовтень 2024 року у розмірі 162 567,43 грн та витрати судового збору за подання позову в розмірі 1103,16 грн; стягнути з відповідача судові витрати за подання апеляційної скарги.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та неповно з`ясував обставини справи, безпідставно відмовивши у стягненні умовно-постійної частини тарифу за липень-жовтень 2024 року. На думку апелянта, після закінчення строку дії договору відповідач не уклав нового договору на теплопостачання, не змінив теплопостачальника до 1 листопада 2024 року, а об`єкти залишалися технічно приєднаними до мереж Концерну «Міські теплові мережі», відповідно позивач залишався виконавцем послуг. Відкриття особового рахунку було здійснено для обліку бездоговірного споживання, а умовно-постійна частина двоставкового тарифу відповідно до законодавства нараховується щомісячно протягом року незалежно від фактичного споживання теплової енергії.

Апелянт посилається на законодавство у сфері житлово-комунальних послуг, теплопостачання та публічних закупівель, а також на практику Верховного Суду, згідно з якою відсутність договору не звільняє споживача від обов`язку оплатити надані послуги, якщо між сторонами фактично існували правовідносини. У зв`язку з цим апелянт вважає помилковим висновок суду про ненадання послуг у липні-жовтні 2024 року.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Комунальний заклад «Запорізька спеціалізована школа - інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум», скориставшись правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, подало відзив на апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі», в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить відмовити у її задоволенні в повному обсязі, а оскаржуване рішення першої інстанції залишити без змін.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що договір № 84003431, укладений за результатами закупівлі в системі Prozorro, був належним чином виконаний сторонами, його обсяг і вартість були зменшені за взаємною згодою відповідно до додаткової угоди, після чого договір закрито. У зв`язку з необхідністю забезпечення опаленням внутрішньо переміщених осіб, які проживали у будівлях, сторони уклали окремий договір № 84003531 на оплату фактично спожитої, але не оплаченої теплової енергії за період з 22 лютого по 31 березня 2024 року, який також виконано в повному обсязі та закрито.

Відповідач наголошує, що після 31.03.2024 між сторонами договірні відносини були відсутні, жодних договорів на постачання теплової енергії у період з квітня по жовтень 2024 року не укладалося, а тому позивач не мав правових підстав для нарахування та стягнення плати за цей період. Позивач протягом року не вживав заходів щодо врегулювання спірного питання, а рахунки, акти та інші документи за квітень-жовтень 2024 року були направлені лише у травні 2025 року, всупереч вимогам Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Правил надання послуги з постачання теплової енергії, які передбачають щомісячне формування і вручення рахунків.

Відповідач вважає, що такі документи не підтверджують наявність та розмір заявленої заборгованості, а відкриття особового рахунку саме по собі не створює договірних правовідносин. На підтримку своєї позиції він посилається на положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії та статті 631 Цивільного кодексу України, відповідно до яких надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідач зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив можливість нарахування умовно-постійної частини тарифу лише за квітень-червень 2024 року, у зв`язку з чим частково задовольнив позов у сумі 109 936,80 грн. Відповідач не ухилявся від укладення договору, а законно обрав іншого постачальника теплової енергії, уклавши договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоспецінвест Комфорт».

На думку відповідача, апеляційна скарга не містить нових доводів, а лише повторює аргументи позовної заяви, які вже були всебічно досліджені та належним чином оцінені судом першої інстанції.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп`яненко О.Ю. ( суддя-доповідач), судді: Мартинюк С.В., Фещенко Ю.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Концерну «Міські теплові мережі» на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі № 908/3257/25 для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи; витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи.

Матеріали справи № 908/3257/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

02.03.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 03.06.2026, з метою дотримання встановлених законом строків розгляду справи та у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Мартинюка С.В. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1 (зі змінами), призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 908/3257/25.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Соп`яненко О.Ю., суддів: Джепи Ю.А., Фещенко Ю.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2026 апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі № 908/3257/25 прийнято до провадження визначеною колегією суддів.

Згідно з частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні Господарського процесуального кодексу України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

05 лютого 2024 року на платформі електронної системи публічних закупівель Prozorro відповідачем оголошено торги з особливостями на закупівлю послуг, згідно кодом СРV ДК 0212015-0932000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (ідентифікатор закупівлі UА-2024-02-05-006271-а).

Переможцем закупівлі було визначено Концерн «Міські теплові мережі».

20.02.2024 з переможцем було укладено договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 84003431 на суму 800 000,00 грн з ПДВ.

Строк дії договору з 01.02.2024 по 31.03.2024.

Предметом договору є послуга з постачання теплової енергії для потреб опалення у період лютий-березень 2024 року у кількості 248, 898472 Гкал за адресами вул. Світла 6-А та просп. Ювілейний, 19.

Сторони у договорі передбачили, що загальна вартість цього договору може бути зменшеною за взаємною згодою сторін, пункт 20 договору.

26.02.2024 згідно з кошторисом на 2024 рік до договору № 84003431 від 20.02.2024 внесено зміни та зменшено обсяг теплоенергії та загальну суму договору на 574 155,56 грн з ПДВ, згідно з наявними у відповідача коштами на період дії договору.

Сторонами зміни погоджено та підписано відповідну додаткову угоду № 1 від 26.02.2024, якою зменшено обсяг отриманої теплової енергії до 64,800794 Гкал, період надання послуг не змінено.

Відповідач посилається на те, що не було технічної можливості призупинити, під час опалювального сезону, постачання теплової енергії за адресами вул. Світла 6-А та проспект Ювілейний 19, оскільки в приміщені Комунального закладу «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-Ш ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради постійно проживають внутрішньо-переміщені особи чисельністю близько 130 чоловік.

У зв`язку з чим, у Закладу виникла заборгованість перед Концерном «Міські теплові мережі» у розмірі 354 406,47 грн з ПДВ.

25.06.2024 між Концерном «Міські теплові мережі» та Комунальним закладом «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-Ш ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради, укладено договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 84003531 на суму боргу за основним договором у розмірі 354 406,47 грн (ідентифікатор закупівлі в системі Prozorro UА-2024-06-25-001354-а).

Закупівля проведена за підпунктом 5 пункту 13 постанови «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування від 12.10.2022 № 1178.

Предметом договору є послуга з постачання теплової енергії для потреб опалення у період з 22 лютого по 31 березня 2024 року в кількості 108,833551 Гкал за адресами вул. Світла 6-А та проспект Ювілейний, 19.

Відповідно до пункту 38 договору, договір набирає чинності з дати укладання договору і діє до 30.06.2024 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань Сторонами. Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України, Сторони погодилися, що умови договору застосовуються до відносин між Споживачем і Виконавцем, які виникли до його укладання з 22.02.2024.

За договором № 84003531 зобов`язання між сторонами виконано, що підтверджується наступними документами:

- Актом приймання-передачі послуг наданих за договором № 84003531 від 25.06.2024 року за лютий 2024 року на загальну суму 85 352,18 грн з ПДВ;

- Актом приймання-передачі послуг наданих за договором № 84003531 від 25.06.2024 року за березень 2024 року на загальну суму 269 054,29 грн з ПДВ;

- платіжною інструкцією № 329 від 25.06.2025 на суму 269 054,29 грн;

- платіжною інструкцією № 330 від 25.06.2025 на суму 85 352,18 грн;

- звітом про виконання договору про закупівлю UA-2024-06-25-001357-а.

Згідно із наведеної інформації на онлайн – платформі електронної системи публічних закупівель Prozorro Комунальний заклад «Запорізьке спеціалізована школа – інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради приймала участь у закупівлі послуги з постачання теплової енергії відповідно до коду ДК 021:2015:09320000-8: Пара, гаряча вода та пов`язана (відкриті торги з особливостями), та з 01 листопада 2024 року перейшло до іншого постачальника послуг, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецінвест комфорт».

За період часу з 01.04.2024 по 31.10.2024, оскільки як зазначає позивач, Комунальний Заклад приєднано до зовнішніх мереж Концерну «Міські теплові мережі» та виконавцем послуг з постачання теплової енергії у вказаний період залишався Концерн, відповідачу нарахована умовно-постійна складова тарифу в розмірі 272 504,23 грн.

Для розрахунку умовно-постійної частини використовується показник приєднаного теплового навантаження. Приєднане теплове навантаження споживача - навантаження, яке відповідає сумі максимальних теплових потоків на опалення, що відповідає проектній документації на будинок.

Загальне теплове навантаження Комунального закладу «Запорізької спеціалізованої школи - інтернат ІІ-ІП ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради на будівлю за адресою пр. Ювілейний, 19 складає 0,273005 Гкал/год., з них максимальне теплове навантаження - 0,270956 Гкал/год, теплове навантаження на втрати теплової енергії від межі розподілу теплової енергії до місця встановлення приладу обліку - 0,002049 Гкал/год.

Загальне теплове навантаження Комунального закладу «Запорізької спеціалізованої школи -інтернат ІІ-ІП ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради на будівлю за адресою вул. Світла, 16 складає 0,232734 Гкал/год., з них максимальне теплове навантаження - 0,230760 Гкал/год (в даному проекті максимальне теплове навантаження 0,239000 Гкал/год, теплове навантаження на втрати теплової енергії від межі розподілу теплової енергії до місця встановлення приладу обліку - 0,001974 Гкал/год.

Позивачем відповідачу разом з вимогою № 002741/44 від 08.05.2025 про погашення заборгованості надіслано рахунки за надані послуги, а саме: за квітень 2024 року на суму 36 645,60 грн; за травень 2024 року на суму 36 645,60 грн; за липень 2024 року на суму 36 645,60 грн; за серпень 2024 року на суму 36 645,60 грн; за вересень 2024 року на суму 36 645,60 грн; за жовтень 2024 року на суму 62 630,63 грн.

Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту який знаходиться у загальнодоступному місці на офіційному сайті Концерну «Міські теплові мережі».

Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу позивача.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут і інше.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

6. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі- ЗУ № 2189-VIII), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 2 ЗУ № 2189-VIII, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 ЗУ № 2189-VIII, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Частиною 1 статті 12 ЗУ № 2189-VIII встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до частини 1 статті 17 ЗУ № 2189-VIII, комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.

Витрати, пов`язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем.

Відповідно до статті 21 ЗУ № 2189-VIII, постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.

Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.

Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 2 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV (далі - Закон України від 02.06.2005 № 2633-IV) передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.

Частинами 3, 6 статті 19 від 02.06.2005 № 2633-IV встановлено, що споживач або суб`єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з статтею 20 вказаного Закону України, тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

01.06.2011 постановою Кабінету Міністрів України № 869 затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води (Порядок № 869).

Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води.

Цей Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій, а також для суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

Відповідно до підпункту 27 пункту 5 Порядку № 869, умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії - абонентська плата за одиницю теплового навантаження об`єктів теплоспоживання на опалення (1 Гкал/год.) як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії.

Відповідно до пунктів 13-16 Порядку № 869, Одиницею калькулювання собівартості виробництва, транспортування, постачання теплової енергії є 1 Гкал теплової енергії.

У разі коли визначення обсягу спожитої споживачами теплової енергії здійснюється у гігаджоулях (Гдж) або інших одиницях виміру, ліцензіат забезпечує переведення зазначеної одиниці у Гкал з метою калькулювання собівартості виробництва, транспортування, постачання теплової енергії.

При цьому групування витрат здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном, з визначенням структури тарифів.

Калькулювання собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з розрахунку на планований період.

Формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів її виробництва, транспортування та постачання, що складаються у розрізі територіальних громад, у межах яких ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, а також витрат і втрат, визначених відповідно до методик (порядків), затверджених у встановленому порядку, з урахуванням ставок податків і зборів (обов`язкових платежів), цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

Річні плани ліцензованої діяльності складаються у розрізі територіальних громад, у межах яких ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, відповідно до вимог державних та галузевих нормативів витрат і втрат теплової енергії з урахуванням встановлених уповноваженим органом методик (порядків), техніко-економічних розрахунків та з урахуванням фактичних за останні п`ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії, укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, зокрема:

зміни обсягів виробництва, транспортування, постачання теплової енергії в результаті економічного розвитку територіальної громади або приймання (передавання) об`єктів у сфері теплопостачання, приєднання (від`єднання) тепловикористальних установок споживачів;

здійснення заходів щодо зменшення обсягу витрат на технологічні потреби і втрат теплової енергії у процесі її виробництва, транспортування та постачання, у тому числі за рахунок планованих заходів за енергосервісними договорами;

удосконалення технологічних процесів виробництва, транспортування та постачання теплової енергії в результаті автоматизації та механізації виробництва, заміни мереж і обладнання, застосування енергозберігаючих технологій, у тому числі в результаті здійснення заходів за енергосервісними договорами, оснащення вузлами обліку обсягів виробництва, транспортування та споживання теплової енергії;

підвищення рівня організації виробництва та поліпшення умов праці у зв`язку з удосконаленням операційно-виробничого планування, систем управління, поліпшенням матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності та вимог щодо економії паливно-енергетичних ресурсів.

У річних планах ліцензованої діяльності окремо зазначаються:

плановані обсяги виробництва теплової енергії для використання в:

- центральних теплових пунктах з метою надання послуги з постачання теплової енергії;

- центральних теплових пунктах з метою надання послуги з постачання гарячої води;

- індивідуальних теплових пунктах з метою надання послуги з постачання теплової енергії у багатоквартирних житлових будинках;

- індивідуальних теплових пунктах з метою надання послуги з постачання гарячої води у багатоквартирних житлових будинках;

- плановані обсяги виробництва теплової енергії за допомогою системи автономного опалення, що перебувають у власності та/або користуванні ліцензіата;

- обсяг втрат теплової енергії у мережах.

Планування витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов`язаних з основною діяльністю. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном, пунктом 20 Порядку № 869.

Відповідно до пункту 48 Порядку № 869, формування двоставкового тарифу на теплову енергію здійснюється шляхом визначення грошового виразу умовно-змінної (вартість 1 Гкал спожитої теплової енергії) та умовно-постійної (абонентська плата за 1 Гкал/год. теплового навантаження) частин тарифу, застосування яких забезпечує планований річний дохід, що дорівнює сумі планованої річної повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та відповідного річного планованого прибутку, які отримуються за умови застосування одноставкового тарифу, розрахованого відповідно до вимог цього Порядку.

Вартістю послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

У вартість послуг з постачання теплової енергії не включаються витрати, пов`язані з абонентським обслуговуванням, обслуговуванням внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку теплової енергії.

Такі витрати відшкодовуються споживачами комунальних послуг відповідно до вимог Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», пункт 59 Порядку № 869.

Відповідно до пунктів 85-91 Порядку № 869, Примірна форма вихідних даних та техніко-економічні показники, необхідні для розрахунку двоставкових тарифів на теплову енергію та, відповідно, послуги з постачання теплової енергії, затверджуються Мінрозвитку.

Вартість послуг з постачання теплової енергії складається з умовно-змінної та умовно-постійної частини.

Під час розрахунку двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії визначаються планована повна собівартість та планований прибуток, що відповідають величині планованої повної собівартості та планованого прибутку у тарифі на теплову енергію, а також здійснюється їх відповідний розподіл на умовно-змінну та умовно-постійну частини.

До умовно-змінної частини двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії включаються витрати, які увійшли до умовно-змінної частини двоставкового тарифу на теплову енергію.

До умовно-постійної частини двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії включаються витрати, що увійшли до умовно-постійної частини двоставкового тарифу на теплову енергію.

Примірна форма розрахунку умовно-змінної та умовно-постійної частин витрат суб`єкта господарювання на послуги з постачання теплової енергії затверджується Мінрозвитку.

Двоставковий тариф на послуги з постачання теплової енергії складається з:

- умовно-змінної частини тарифу, яка компенсує умовно-змінну частину витрат, понесених на виробництво і транспортування теплової енергії, і визначається з розрахунку на 1 Гкал теплової енергії, використаної для постачання теплової енергії, або виходячи з норми споживання, встановленої органом місцевого самоврядування, відповідно до розрахункової норми витрат теплової енергії на опалення у відповідному населеному пункті для житлових будинків, не обладнаних вузлами комерційного обліку теплової енергії;

- місячної абонентської плати, яка компенсує умовно-постійну частину витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, і обчислюється з урахуванням теплового навантаження об`єкта теплоспоживання на 1 Гкал/год. відповідно до нормативної величини питомого теплового навантаження системи опалення.

Розрахунок двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії проводиться окремо для кожної категорії споживачів (за їх наявності).

25.06.2019 постановою Кабінету Міністрів України № 1174 затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання (Порядок № 1174)

Відповідно до підпункту 1.4 Глави 1 Порядку № 1174, тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання - вартість вироблення, транспортування та постачання одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат з урахуванням витрат на покриття втрат ліцензіата, планованого прибутку, коригування витрат, які встановлюються НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.

Умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що відпускається з колекторів та/або надходить у теплову мережу, як грошовий вираз сумарної величини: планованих економічно обґрунтованих витрат на її виробництво власними котельнями, витрат на виробництво теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням альтернативних джерел енергії, не враховуючи витрати на виробництво теплової енергії в системах автономного опалення (у тарифах, встановлених органом, уповноваженим встановлювати відповідні тарифи), планованих витрат на покупну теплову енергію, що змінюється прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.

Умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год) теплового навантаження об`єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат на транспортування та постачання теплової енергії, які є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 2.1-2.3 Глави 2 Порядку № 1174, одиницею калькулювання собівартості виробництва, транспортування, постачання теплової енергії є 1 Гкал теплової енергії. При цьому групування витрат здійснюється відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

Калькулювання собівартості виробництва, транспортування, постачання теплової енергії здійснюється з розрахунку на планований період.

Формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів її виробництва, транспортування та постачання, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат і втрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, а також витрат і втрат, визначених відповідно до інших встановлених уповноваженим органом методик (порядків), з урахуванням ставок податків і зборів, чинних або прогнозованих цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

Відповідно до Глави 9 Порядку № 1174, Ліцензіатам, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, у разі згоди органу місцевого самоврядування, на території якого провадиться зазначена ліцензована діяльність, можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів. При цьому окремо визначаються умовно-постійна та умовно-змінна частини такого тарифу.

Формування двоставкового тарифу на теплову енергію здійснюється шляхом визначення грошового виразу умовно-змінної (вартість 1 Гкал спожитої теплової енергії) та умовно-постійної (абонентська плата за 1 Гкал/год теплового навантаження) частин тарифу, застосування яких забезпечує планований річний дохід, що дорівнює сумі планованої річної повної собівартості, витрат на покриття втрат підприємств, відповідного планованого річного прибутку (за наявності), коригування витрат, які отримуються за умови застосування одноставкового тарифу, розрахованого відповідно до вимог цього Порядку.

Теплове навантаження об`єктів теплоспоживання в розрізі категорій споживачів (із зазначенням величини теплового навантаження на опалення споживачів, які отримують теплову енергію централізовано, теплового навантаження споживачів, від`єднаних від опалення, теплового навантаження на опалення місць загального користування та теплового навантаження на постачання гарячої води) підтверджується і визначається виходячи з показників енергетичного сертифіката будівлі. У випадку відсутності енергетичного сертифіката будівлі теплове навантаження підтверджується і визначається за показниками типових та/або індивідуальних проєктів, за якими збудовані ці об`єкти (при зміні вихідних даних проєктів, зокрема при переході частини споживачів на автономне опалення, зміні призначення приміщень, навантаження мають бути підтверджені уповноваженою установою).

У разі неможливості визначення теплового навантаження об`єктів теплоспоживання згідно з вимогами пункту 9.3 цієї глави теплове навантаження (із зазначенням величини теплового навантаження на опалення споживачів, які отримують теплову енергію централізовано, теплового навантаження споживачів, від`єднаних від централізованого опалення, теплового навантаження на опалення місць загального користування та теплового навантаження на постачання гарячої води) підтверджується результатами незалежного енергетичного аудиту або органом місцевого самоврядування за умови надання інформації щодо достовірності вихідних даних для встановлення двоставкових тарифів та пооб`єктного переліку теплового навантаження в розрізі категорій споживачів.

Відшкодування витрат на проведення незалежного енергетичного аудиту не включається до структури тарифів.

Умовно-змінна частина двоставкового тарифу визначається як плата за 1 Гкал спожитої теплової енергії, що була відпущена з колекторів та/або надходить у теплову мережу ліцензіата, та грошовий вираз планованих витрат на виробництво теплової енергії і витрат на придбання теплової енергії, що змінюються прямо пропорційно зміні обсягу виробництва теплової енергії, розрахованих згідно з вимогами цього Порядку.

Умовно-постійна частина двоставкового тарифу визначається як абонентська плата за 1 Гкал/год теплового навантаження об`єктів теплоспоживання та грошовий вираз планованих витрат на транспортування і постачання теплової енергії, що є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу виробництва теплової енергії.

Під час формування двоставкових тарифів визначаються планована повна собівартість, витрати на покриття втрат підприємств, планований прибуток від ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії (за наявності) та коригування витрат відповідно до вимог цього Порядку та здійснюється їх розподіл на умовно-змінну та умовно-постійну частини.

До умовно-змінної частини тарифу включаються витрати на виробництво теплової енергії на котельнях, які перебувають на балансі або у власності, або в користуванні ліцензіата (без урахування витрат на виробництво теплової енергії в системах автономного опалення), витрати на виробництво теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням альтернативних джерел енергії в тарифах, встановлених органом, уповноваженим встановлювати такі тарифи, витрати на придбання теплової енергії.

До умовно-постійної частини тарифу належать витрати на транспортування та постачання теплової енергії.

Розрахунок умовно-змінної частини двоставкових тарифів на теплову енергію відбувається з урахуванням вимог пунктів 8.5-8.8 глави 8 цього Порядку.

Розрахунок умовно-постійної частини двоставкових тарифів на теплову енергію проводиться шляхом ділення суми витрат, визначених згідно з вимогами пунктів 8.10-8.13 глави 8 цього Порядку, на сумарне теплове навантаження об`єктів теплопостачання споживачів згідно з річними планами виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

Застосування двоставкових тарифів на теплову енергію не звільняє ліцензіата від зобов`язань щодо ведення окремого обліку доходів і витрат за видами ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

Пунктом 8.13 глави 8 цього Порядку передбачено, що розрахунок тарифів на постачання теплової енергії здійснюється шляхом ділення суми планованих річних прямих витрат, визначених згідно з вимогами пункту 5.2 глави 5 цього Порядку, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, інших операційних витрат, визначених згідно з вимогами глави 6 цього Порядку, та витрат на покриття втрат, коригування витрат, визначених згідно з вимогами цього Порядку, річного планованого прибутку від діяльності з постачання теплової енергії, фінансових витрат, що стосуються постачання теплової енергії, на планований річний обсяг реалізації теплової енергії споживачам.

21.08.2019 постановою Кабінету Міністрів України № 830 затверджено Правила надання послуг з постачання теплової енергії (Правила № 830).

Ці Правила визначають порядок взаємовідносин між суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність із постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним або колективним споживачем (далі - споживач), який користується або планує користуватися послугою з постачання теплової енергії (далі - послуга). Документ встановлює вимоги до якості надання послуги, визначає одиниці обліку спожитої теплової енергії, а також регламентує порядок її оплати.

Відповідно до пункту 4 Правил № 830, послуга надається споживачу для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт споживача для потреб опалення та приготування гарячої води.

Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 13 Правил № 830.

Відповідно до пунктів 31-36 Правил № 830, вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.

Плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.

Рахунок на оплату спожитої послуги може бути сформований з використанням Єдиної платформи та наданий споживачу через його електронний кабінет (за наявності).

Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Умовно-постійна частина нараховується споживачу щомісяця, упродовж року незалежно від факту отримання послуги теплопостачання; обсягу споживання теплової енергії; наявності чи відсутності лічильника теплової енергії у будівлі.

Для розрахунку умовно-постійної частини використовується показник приєднаного теплового навантаження. Приєднане теплове навантаження споживача - навантаження, яке відповідає сумі максимальних теплових потоків на опалення, що відповідає проектній документації на будинок.

Загальне теплове навантаження будівлі Комунального закладу «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ–ІІІ ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради, розташованої за адресою: просп. Ювілейний, 19, становить 0,273005 Гкал/год, у тому числі максимальне теплове навантаження - 0,270956 Гкал/год, а теплове навантаження на компенсацію втрат теплової енергії від межі розподілу до місця встановлення вузла комерційного обліку - 0,002049 Гкал/год.

Загальне теплове навантаження будівлі за адресою: вул. Світла, 1-Б, становить 0,232734 Гкал/год, з яких максимальне теплове навантаження складає 0,230760 Гкал/год. При цьому відповідно до проєктної документації максимальне теплове навантаження визначено у розмірі 0,239000 Гкал/год. Теплове навантаження на компенсацію втрат теплової енергії від межі розподілу до місця встановлення вузла комерційного обліку становить 0,001974 Гкал/год, що підтверджується додатком № 1 до договору від 25.06.2025.

За період з квітня 2024 року по 31.10.2024, коли між сторонами діяв договір № 84003431 про надання послуг з постачання теплової енергії (з 01.11.2024 укладено договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоспецінвест Комфорт»), позивач здійснив нарахування плати за умовно-постійну частину тарифу на загальну суму 272 504,23 грн. Підставою для такого нарахування, на думку позивача, стало те, що будівлі за адресами: вул. Світла, 6-А та просп. Ювілейний, 19 приєднані до зовнішніх теплових мереж Концерну «Міські теплові мережі».

Аналіз наведеного визначення умовно-постійної частини двоставкового тарифу дає підстави для висновку, що її призначення полягає у відшкодуванні витрат виконавця, пов`язаних із забезпеченням надання послуги з постачання теплової енергії незалежно від фактичного обсягу її споживання. До таких витрат належать, зокрема, витрати на укладення та супроводження договорів про надання комунальної послуги, розподіл обсягів спожитої теплової енергії між споживачами, здійснення нарахувань за надані послуги, а також інші планові економічно обґрунтовані витрати, що не віднесені до умовно-змінної частини тарифу. Розмір умовно-постійної частини тарифу визначається на підставі річних планових витрат виконавця та не залежить від фактичного обсягу споживання теплової енергії. У зв`язку з цим плата за умовно-постійну частину тарифу нараховується щомісячно протягом року.

Водночас умовно-постійна частина є складовою двоставкового тарифу, який формується з урахуванням приєднаного теплового навантаження об`єкта теплопостачання та планових економічно обґрунтованих витрат виконавця, за винятком витрат, що належать до умовно-змінної частини тарифу.

Розрахунок умовно-постійної частини тарифу здійснюється на підставі укладеного між постачальником і споживачем договору про постачання теплової енергії, величини приєднаного теплового навантаження, а також із урахуванням планових економічно обґрунтованих витрат, планового прибутку від діяльності з постачання теплової енергії, фінансових витрат та прогнозованого річного обсягу реалізації теплової енергії споживачам.

Отже, нарахування умовно-постійної частини тарифу пов`язане з існуванням договірних відносин щодо постачання теплової енергії та розраховане на забезпечення надання відповідної послуги у майбутньому опалювальному періоді. Така плата покриває витрати виконавця як у міжопалювальний період, так і в період підготовки до нового опалювального сезону, однак її нарахування є обґрунтованим лише за умови існування чинних договірних відносин і фактичного надання або забезпечення готовності до надання послуги з постачання теплової енергії.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статті 3 Цивільного кодексу України серед загальних засад цивільного законодавства міститься свобода договору.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 38 договору № 84003531 від 25.06.2024 про надання послуги з постачання теплової енергії, укладеного з власником (користувачем) будівлі, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30.06.2024 включно, а в частині невиконаних зобов`язань сторін - до їх повного виконання. Крім того, сторони, керуючись статтею 631 Цивільного кодексу України, погодили, що умови договору поширюються на правовідносини, які фактично виникли між Виконавцем та Споживачем до його укладення, а саме з 29.02.2024.

Згідно з пунктом 20 зазначеного договору, вартість послуги визначається за тарифом на теплову енергію, встановленим відповідно до вимог законодавства. Такий тариф формується як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

На дату укладення договору тариф на послугу з постачання теплової енергії, за умови застосування двоставкового тарифу, становив:

* 2 919,70 грн/Гкал - умовно-змінна частина тарифу;

* 72 459,44 грн/Гкал/год - умовно-постійна частина тарифу.

Загальна вартість договору складала 354 406,47 грн, у тому числі податок на додану вартість - 59 067,75 грн.

На виконання умов договору 25.06.2024 відповідач здійснив оплату вартості послуг у повному обсязі, перерахувавши на рахунок позивача 269 054,29 грн згідно з платіжною інструкцією № 329 та 85 352,18 грн згідно з платіжною інструкцією № 330. Загальна сума сплачених коштів становила 354 406,47 грн, що відповідає ціні договору.

Починаючи з 01.11.2024, відповідач припинив отримувати послуги з постачання теплової енергії від позивача та уклав договір про надання відповідної послуги з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоспецінвест Комфорт».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, враховуючи строк дії договору № 84003631, правомірним є нарахування умовно-постійної частини тарифу лише за період з квітня по червень 2024 року. Відповідно, сума заборгованості за зазначений період становить 109 936,80 грн (36 645,60 грн х 3).

Водночас колегія суддів дійшла висновку, що нарахування умовно-постійної частини тарифу за період з липня по жовтень 2024 року є безпідставним, оскільки воно здійснене всупереч вимогам чинного законодавства України.

Доводи позивача про те, що відкриття відповідачу особового рахунку № 84003631 після закінчення строку дії договору є підставою для нарахування умовно-постійної частини тарифу, є необґрунтованими. Сам по собі факт відкриття особового рахунку не породжує цивільних прав та обов`язків сторін і не є юридичною підставою для виникнення договірних правовідносин чи здійснення нарахувань.

Крім того, після закінчення строку дії договору та завершення опалювального сезону відповідач не ухилявся від укладення договору про надання послуги з постачання теплової енергії, а реалізував своє право на вільний вибір виконавця комунальної послуги, уклавши договір з іншим постачальником. Такі дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства України та не можуть бути підставою для нарахування йому умовно-постійної частини тарифу позивачем.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо відхилення доводів відповідача щодо відсутності укладеного договору про надання послуг з теплопостачання у період з квітня по жовтень 2024 року, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи. З урахуванням строку дії договору № 84003531 між сторонами існували договірні правовідносини, що виключає обґрунтованість таких тверджень у межах дії зазначеного договору.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що не заслуговують на увагу й посилання відповідача на неможливість здійснення оплати за послуги (роботи), надані бюджетній установі у попередньому бюджетному періоді. Сам по собі факт завершення бюджетного року не звільняє боржника від виконання грошового зобов`язання. У разі задоволення позову заборгованість може бути погашена на підставі судового рішення, що набрало законної сили, за рахунок коштів, передбачених у кошторисі відповідного бюджетного періоду.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували оплату спірної заборгованості або припинення відповідного грошового зобов`язання.

Колегія суддів погоджується, що позов підлягає частковому задоволенню.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, надав належну оцінку всім доказам у їх сукупності та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

8. Розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстави для скасування оскаржуваного рішення не вбачаються, судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

На підставі наведеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275-285, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі № 908/3257/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі № 908/3257/25 – залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 27.07.2026.

Головуючий суддя О.Ю. Соп`яненко

Суддя Ю.А. Джепа

Суддя Ю.В. Фещенко