Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №908/126/24 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 року м.Дніпро Справа № 908/126/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Кощеєва І.М.,

розглянувши порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР"

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Зінченко Н.Г.) від 14.05.2024р. у справі № 908/126/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР"

до відповідача 1 Акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО"

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН"

про розірвання договорів та стягнення 760133,32 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" звернулось до Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" з позовом про:

1. розірвання з 01.07.2022 договору про надання послуг з розподілу № 61 від 01.01.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

2. розірвання з 01.07.2022 договору про надання послуг з розподілу № 34 від 01.01.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

3. розірвання з 01.07.2022 договору про надання послуг з розподілу № 56 від 01.01.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

4. розірвання з 01.07.2022 договору про надання послуг з розподілу № 2 від 01.01.2019 , укладеного між Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

5. розірвання з 01.07.2022 договору про надання послуг з розподілу № 488 від 01.01.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

6. стягнення з Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" 108 037,78 грн. безпідставно набутих коштів;

7. стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" 652 095,84 грн. безпідставно набутих коштів.

Під час подання позовної заяви позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи у розмірі 126 550,00 грн., які складаються з витрат на судовий збір (26 550,00 грн.) та професійну правничу допомогу (100 000,00 грн.).

01.05.2024 було подано заяву про розподіл судових витрат після ухвалення рішення суду.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.05.2024р. у справі № 908/126/24:

- позов Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" до Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" про розірвання договорів та стягнення 108037,78 грн. безпідставно набутих кошів задоволено частково;

- розірвано договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 61 від 01.01.2019 на об`єкт – виробнича база (елеватор) за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Якимівка, вул. Курортна, 1, укладений між Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

- розірвано договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 34 від 01.01.2019 на об`єкти за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, смт. Верхній Токмак Перший, вул. Привокзальна, 8а, та Запорізька область, Чернігівський район, с. Стульневе, вул. Перемоги, 30, укладений між Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

- розірвано договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 56 від 01.01.2019 на об`єкти за адресою: Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Вокзальна, 72, укладений між Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

- розірвано договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 2 від 01.01.2019 на об`єкт за адресою: Запорізька область, Бердянський район, с. Трояни, вул. Шкільна, 1, укладений між Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

- розірвано договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 488 від 01.01.2019 на об`єкт – майновий комплекс ВСП за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Строганівка, вул. Балановського, 150, укладений між Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

- в задоволені решти позовних вимог Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" до Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" - відмовлено;

- стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" на користь Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" 15 140 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору;

- в задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" про стягнення 652095,84 грн. безпідставно набутих кошів відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2024р. у справі № 908/126/24 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2025р. затверджено мирову угоду сторін у справі № 908/126/24 від 05.02.2025р., укладену між Приватним акціонерним товариством "Розівський елеватор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн"; визнано нечинним рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2024р. у справі № 908/126/24 в частині вимог Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн"; провадження у справі № 908/126/24 в частині вимог Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" - закрито.

Керуючись ч. 4 ст. 130 ГПК сторони у мировій угоді домовились про розподіл судових витрат у справі № 908/126/24 за позовними вимогами до відповідача-2 згідно яких позивач залишає ці витрати (50% судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги та при поданні позовної заяви) за собою, за виключенням судового збору, що підлягає поверненню позивачу згідно ч. 2 цієї ж статті. Позивач відмовляється щодо стягнення судових витрат з відповідача-2.

У судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду 17.06.2026 до закінчення судових дебатів представником позивача було заявлено про необхідність розподілу витрат на професійну правову допомогу та про подання таких доказів після винесення судом постанови у справі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2026р. у справі № 908/126/24:

- апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2024р. у справі № 908/126/24 – задоволено частково;

- рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2024р. у справі № 908/126/24 – скасовано в частині задоволення позовних вимог про розірвання договорів та відмови у стягнені з відповідача-1 безпідставно набутих коштів у сумі 108 037,78 грн.;

- ухвалено в цій частині нове рішення;

- відмовлено у задоволенні позовних вимог про:

розірвання з 01.07.2022 договору про надання послуг з розподілу № 61 від 01.01.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

розірвання з 01.07.2022 договору про надання послуг з розподілу № 34 від 01.01.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

розірвання з 01.07.2022 договору про надання послуг з розподілу № 56 від 01.01.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

розірвання з 01.07.2022 договору про надання послуг з розподілу № 2 від 01.01.2019 , укладеного між Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

розірвання з 01.07.2022 договору про надання послуг з розподілу № 488 від 01.01.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" шляхом подання заяви-приєднання до публічного договору;

- позовні вимоги про стягнення з Акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" 108 037,78 грн. безпідставно набутих коштів – задоволено;

- стягнуто з Акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" на користь Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" безпідставно набуті кошти у сумі 108 037,78 грн. та судовий збір за подання позову у сумі 2 422,40 грн.;

- стягнуто з Акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" на користь Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн.

22.06.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно з якою просить суд стягнути з Акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" на користь Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2026р. заяву Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026р. у зв`язку з відпускаю судді Паруснікова Ю.Б. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Кощеєва І.М.

Відповідач-1 звернувся до апеляційного суду з запереченнями на заяву позивача про розподіл судових витрат. Просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем на 90%. В обґрунтування посилається на ті обставини, що заявлений розмір витрат є неспіврозмірним зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг в суді та витраченим часом на надання таких послуг. Заявлена позивачем винагорода за професійну правничу допомогу має бути задоволена пропорційно задоволеним вимогам. Відповідач-1 просить звернути увагу на тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача, пов`язаний з вторгненням військ агресора на територію України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заяву Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" про ухвалення додаткового рішення та додані до неї докази, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вказаної заяви позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції має містити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, також в резолютивній частині зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.

При цьому, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

За приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 221 ГПК України визначено, що у разі якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України.

Відповідно до ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (Правова позиція, викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Як вбачається з матеріалів справи, Ратушний Віктор Вікторович (Адвокат) та Приватне акціонерне товариство "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (Клієнт) уклали Договір про надання правової допомоги № 6 від 26.10.2022 р.

За умовами договору Адвокат за дорученням Клієнта і за винагороду (гонорар) надає Клієнту такі види правової допомоги передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

-надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта;

-складення заяв, скарг, договорів, статутів, протоколів та інших документів правового характеру;

-представництво інтересів Клієнта перед фізичними та юридичними особами (під час переговорів з питань укладання договорів та вчинення інших правочинів);

-представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства;

-представництво інтересів Клієнта в інших державних органах, в т.ч. в органах виконавчої служби;

-захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

-представництво інтересів потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

-надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

-представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

- складення процесуальних документів для представництва інтересів Клієнта при виконанні п. 1.1.4, 1.1.5., 1.1.6., 1.1.7., 1.1.8. Договору, в тому числі складення позовних заяв, адміністративних позовів, скарг, клопотань та інших процесуальних документів.

За умовами розділу 3 договору порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), за надання правової допомоги, передбаченої цим Договором, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення визначатимуться Сторонами в окремих додаткових угодах до цього Договору.

Належним підтвердженням надання правової допомоги, передбаченої цим Договором, є складений Адвокатом (не пізніше останнього дня відповідного місяця) і підписаний Сторонами акт про надання послуг за цим Договором. На письмову вимогу Клієнта Адвокат зобов`язаний надати детальний письмовий звіт про надану правову допомогу за відповідний місяць.

Клієнт оплачує Адвокату гонорар банківським переказом на поточний рахунок Адвоката, вказаний в цьому Договорі або рахунку на оплату, не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем надання правової допомоги.

06 грудня 2023 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги № 6 від 26 жовтня 2022 року.

Метою представництва згідно даної Додаткової угоди - розірвання договорів з ПАТ "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" і стягнення грошових коштів з остатнього та ТОВ "НЫО ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" або укладення мирової угоду для врегулювання спірного питання (п. 1.2.).

Згідно розділу 4 додаткової угоди за надання правової допомоги, передбаченої цією Додатковою угодою, Клієнт незалежно від того чи досягнуто мету представництва сплачує Адвокату за представництво:

В господарському суді першої інстанції-10 000 гривень

В господарському суді апеляційної інстанції-20 000 гривень

В господарському суді касаційної інстанції -30 000 гривень

Гонорар клієнт сплачує по завершенню розгляду справи у суді відповідної інстанції протягом 10 банківських днів з моменту отримання від Адвоката акту про надання послуг.

Гонорар Клієнт сплачує протягом 10 банківських днів з моменту отримання від Адвоката акту про надання послуг, але не раніше набрання рішенням законної сили.

19.06.2026 між адвокатом та позивачем підписано акт про надання правничої (правової) допомоги (послуг).

Згідно акту адвокат здійснював представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Запорізької області у справі №908/126/24 за позовом Клієнта до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" та до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕЮ ЕИЕРДЖІ ЮКРЕЙІІ", про розірвання договорів та стягнення 760133,32 грн.

В акті зазначено, що адвокат склав та подав суду:

- Позовну заяву про стягнення та розірвання договорів;

- Детальний розрахунок ціни позову з історією взаєморозрахунків сторін;

- Відзив на позовні заяви відповідачів;

- Клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи;

- Клопотання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті справи;

- Заяву про повернення переплаченої суми судового збору;

- Апеляційну скаргу па рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2024;

- Клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції;

- Мирову угоду між Клієнтом та ТОВ "НЕЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН";

- Заяву про затвердження мирової угоди між Клієнтом та ТОВ "НЕЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" в суді апеляційної інстанції;

- Клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №908/1162/23;

- Клопотання про поновлення провадження у справі;

- Заяву про повернення суми судового збору з бюджету за результатами ухвалення мирової угоди;

- Заперечення на клопотання про зупинення провадження ПАТ "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО".

- Адвокат представляв інтереси Клієнта в судових засіданнях в приміщенні Господарського суду Запорізької області у справі №908/126/24 - 19 лютого 2024 року, 18 березня 2024 р, 22 квітня 2024 року, 14 травня 2024 року;

- Адвокат представляв інтереси Клієнта в судових засіданнях в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду у справі № 908/126/24 - 30 вересня 2024 року, 25 листопада 2024 р, 11 лютого 2025 року, 08 квітня 2025 року, 11 лютого 2026 року, 22 квітня 2026 року, 17 червня 2026 року.

Мету представництва було досягнуто, відповідно до Договору про надання правової допомоги № 6 від 26 жовтня 2022 року та Додаткової угоди № 1 Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) у розмірі 30 000,00 гривень, з яких: 10 000,00 гривень за представництво в суді першої інстанції, 20 000,00 гривень за представництво в суді апеляційної інстанції.

Послуги надані відповідно до умов Договору № 5 про надання правничої (правової) допомоги від 22 лютого 2022 року, сторони претензій одна до одної не мають.

Матеріалами справи підтверджується, що адвокат Ратушний Віктор Вікторович здійснював представництво інтересів позивача у суді першої та апеляційної інстанції на підставі довіреності від 10.11.2022, а саме: брав участь у судових засіданнях та здійснював підготовку заяв по суті справи та з процесуальних питань.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені не тільки з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

Оцінюючи суму судових витрат позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду позову та апеляційного перегляду за критеріями розумності, необхідності, неминучості та співвідношення ціни послуг до ринкових цін, колегія суддів зазначає наступне.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірною, у порівнянні з ринковими цінами, вартістю адвокатських послуг.

Аналіз ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" свідчить про те, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Однак, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у суді першої та апеляційної інстанції правнича допомога позивачу полягала у складенні процесуальних документів і участі в судових засіданнях.

Як вже було зазначено, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, або з власної ініціативи суду.

Відповідач-1 звернувся до апеляційного суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Посилається на ті обставини, що заявлений розмір витрат, є неспіврозмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг в суді та затраченим часом на надання таких послуг. Просить врахувати тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача-1.

Обґрунтованих доводів щодо неспівмірності та завищеності витрат відповідач-1 не наводить.

Проаналізувавши обсяг робіт, наведений в акті, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача-1 щодо завищення вартості наданих послуг у суді першої та апеляційної інстанції загальною вартістю 30 000, 00 грн. Дана справа на момент подання позову не була типовою та не мала сформованої судової практики, містила декілька вимог до двох відповідачів. Адвокатом було складено та подано значний обсяг документів по справі та прийнято участь у декількох судових засіданнях.

Зменшення до 90% заявленої до відшкодування суми, тобто до 3 000, 00 грн., не відповідає не лише обсягу послуг наданому адвокатом позивача у справі але є явно заниженим у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Незадовільний фінансовий стан відповідача-1 не доведено належними доказами. Відповідачем-1 на підтвердження свого майнового стану надано складені ним самим довідки лише щодо кредиторської та дебіторської заборгованості, однак такі докази не можуть відображати повністю майновий стан товариства, тоді як жодних документів фінансової звітності відповідачем-1 не надано.

До того ж, як відповідач-1 так і позивач під час воєнного стану в Україні знаходяться в однакових умовах ведення діяльності, отже несприятливі обставини, пов`язані з військовою агресію Російської Федерації проти України настали не тільки для відповідача-1, але й для позивача.

Отже, заявлена сума витрат на послуги з професійної правничої допомоги у суді першої та апеляційної інстанції вартістю 30 000, 00 грн. співмірна із складністю справи та відповідає критеріям реальності, розумності та неминучості.

Порядок розподілу судових витрат визначений у ст.ст. 129 – 130 ГПК України.

Частина 4 ст. 129 ГПК України передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру заявлених вимог.

Судові витрати, за наявності у справі двох і більше відповідачів, розподіляються між відповідачами у визначених частках, тобто пропорційно до заявлених та задоволених щодо них вимог.

Вище встановлено, що предметом позовних вимог були вимоги до Акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" про розірвання декількох однотипних договорів про надання послуг з розподілу та стягнення 108 037,78 грн. безпідставно набутих коштів; до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" були заявлені вимоги про стягнення 652 095,84 грн. безпідставно набутих коштів.

Хоча вимоги про розірвання договорів стосувалися декількох договорів, вони ґрунтувалися на одних підставах, тотожних фактичних обставинах, однаковому нормативному регулюванні та фактично були об`єднані спільною правовою позицією позивача, що не свідчить про необхідність окремого визначення витрат щодо кожного договору. За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованим розглядати їх як єдину сукупність вимог при розподілі витрат на професійну правничу допомогу.

Договором про надання правничої допомоги, додатковими угодами до нього та актом приймання-передачі визначено фіксовану вартість наданих послуг у суді першої та апеляційної інстанції у загальній сумі 30 000, 00 грн.

Отже, колегія суддів виходить із того, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 30 000, 00 грн були понесені у зв`язку із наданням правничої допомоги у справі в цілому, яка охоплювала здійснення представництва та підготовку процесуальних документів щодо кількох самостійних позовних вимог, заявлених до різних відповідачів та їх апеляційний перегляд в подальшому. Кожна із зазначених вимог (про розірвання договорів, про стягнення коштів з відповідача-1 та про стягнення коштів з відповідача-2) є самостійним предметом судового розгляду, потребувала окремого процесуального обґрунтування та має самостійний результат її вирішення.

Апеляційний суд враховує, що провадження у частині вимог до відповідача-2 про стягнення завершено затвердженням мирової угоди, за умовами якої позивач відмовився від вимог до відповідача-2 щодо відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом цієї вимоги. Отже, витрати, що стосуються представництва інтересів позивача у спорі з відповідачем-2, не можуть бути покладені на відповідача-1, оскільки останній не повинен нести витрати, пов`язані з розглядом вимог до іншого відповідача.

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів, які б дозволяли визначити фактичний обсяг витрат, понесених у суді першої та апеляційної інстанції окремо щодо кожної із зазначених позовних вимог, колегія суддів вважає обґрунтованим здійснити їх пропорційний розподіл між трьома самостійними групами вимог, які були предметом надання професійної правничої допомоги. Відтак із загальної суми витрат у розмірі 30 000 грн на кожну із зазначених позовних вимог припадає по 10 000 грн.

Оскільки вимоги про розірвання договорів були залишені без задоволення, а у частині вимог до відповідача-2 позивач відмовився від стягнення судових витрат за умовами мирової угоди, відшкодуванню за рахунок відповідача-1 підлягають лише витрати на правничу допомогу, пов`язані з задоволеною судом позовною вимогою про стягнення коштів з цього відповідача, у розмірі відповідно 10 000 грн.

З огляду на викладене, надаючи оцінку наведеному позивачем розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням наданих доказів, з огляду на фактичні обсяги наданих послуг, враховуючи принцип пропорційності, диспозитивності та змагальності, колегія суддів вважає обґрунтованою суму витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн., яка і підлягає присудженню до стягнення з відповідача-1 на користь позивача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2024р. у справі № 908/126/24 – задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" на користь Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи № 908/126/24, в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї додаткової постанови доручити Господарському суду Запорізької області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя В.Ф. Мороз