Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №904/4531/23 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 м.Дніпро Справа № 904/4531/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Золотарьової Я.С. (доповідач),

суддів: Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.

секретар судового засідання: Янкіна Г.Д.

представники учасників провадження:

від скаржника: Чернова С.С.

від боржника: не з`явився

розглянув матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2026 (повна ухвала складена 29.04.2026) суддя Соловйова А.Є.

у справі про банкрутство № 904/4531/23

За заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ", м. Дніпро

про визнання грошових вимог в розмірі 54 128 060,81 грн та судовий збір 5 324,80 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст справи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ".

Постановою суду від 13.03.2024 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ". Припинено повноваження арбітражного керуючого Соколика Дмитра Ігоровича, як розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ". Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 13.03.2025. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" арбітражного керуючого Соколика Дмитра Ігоровича.

03.03.2026 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява б/н від 03.03.2026 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" в загальній сумі 54 128 060,81 грн та 5 324,80 грн – судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.

Заява ґрунтується на даних інтегрованих карток платника податків боржника, згідно з якими обліковується борг на загальну суму 54 128 060,81 грн. Ця сума складається з основного платежу — 55 555 грн; штрафних санкцій — 17 398 519,75 грн; пені — 36 729 541,06 грн.

Борг виник через несплату грошових зобов`язань за такими напрямами:

- податок на прибуток у розмірі 53 040 528,25 грн. Вимоги підтверджуються податковими повідомленнями-рішеннями (ППР) за 2018– 2019 роки, а також нарахованою пенею згідно зі ст. 129 Податкового кодексу (ПК) України у розмірі 36 602 008,5 грн.

- адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 1 087 532,56 грн). Вимоги підтверджуються податковими повідомленнями-рішеннями (ППР) від 12.03.2019 та 28.03.2024 (по 480 000 грн кожне) та пеню у розмірі 127 532,56 грн.

Заява додатково обґрунтована рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі №160/13131/19, яке набрало законної сили. Цим рішенням було задоволено позов ДПС про стягнення податкового боргу (зокрема, за вказаними вище ППР) на загальну суму 95 786 036,87 грн.

Відповідно до ст. 41 ПК України, податкові органи є контролюючими органами та органами стягнення податкового боргу.

Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), контролюючий орган, уповноважений здійснювати заходи щодо погашення податкового боргу, має статус кредитора у справі про банкрутство.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та її мотиви

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2026 у справі №904/4531/23 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" в сумі 5 324,80 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 17 398 519,75 грн (штрафна санкція) - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Грошові вимоги в сумі 36 729 541,06 грн (пеня) - відхилені.

Ухвала мотивована таким.

Суд керувався положеннями пп. 129.9.1 п. 129.9 ст. 129 Податкового кодексу України, згідно з якими нарахована пеня підлягає анулюванню після закінчення 1095 дня, що настає за днем виникнення права на її нарахування.

Суд встановив, що за всіма податковими зобов`язаннями щодо сплати пені термін у 1095 днів закінчився до моменту подання податковим органом заяви про визнання вимог. Така заборгованість визнається безнадійною, підлягає списанню, а боржник звільняється від її сплати.

Суд послався на правові висновки Верховного Суду (зокрема, у справах № 917/399/15 та № 924/29/23), які підтверджують обов`язок суду перевіряти дотримання 1095-денного строку при розгляді вимог щодо пені.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою суду, через систему “Електронний суд” в частині відхилення грошових вимог, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2026 по справі №904/4531/23 в частині відхилених грошових вимог скасувати, у відповідній частині ухвалити нове рішення, яким грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що суд першої інстанції помилково застосував положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу (ПК) України щодо анулювання пені після спливу 1095 днів. Згідно з позицією скаржника, ця норма набула чинності з 01.01.2021 і не має зворотної дії в часі, тобто не поширюється на правовідносини, що виникли раніше. Оскільки право на нарахування пені у цій справі виникло ще у 2016 році (тобто до 01.01.2021), ця норма не повинна застосовуватися.

У скарзі наголошується, що суд не врахував правовий висновок Верховного Суду (постанова від 27.06.2024 у справі №160/538/23), згідно з яким положення про анулювання пені розповсюджуються виключно на правовідносини, які виникли з початку 2021 року.

Скаржник вказує, що суд не взяв до уваги зупинення перебігу строків позовної давності та нарахування пені на підставі пунктів 102.9 та 69.9 ПК України у період з 24.02.2022 до 01.08.2023 через дію воєнного стану.

Оскільки вимоги щодо пені є конкурсними, скаржник посилається на ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, яка передбачає зупинення перебігу позовної давності на період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Суд порушив норми процесуального права, зокрема ч. 4 ст. 236 ГПК України, оскільки не врахував вищезгадані висновки Верховного Суду, що призвело до неправомірного відхилення вимог.

Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи

Боржник не скористався своїм процесуальним правом на подання заяв по суті, клопотань чи заперечень.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Золотарьової Я.С. (доповідач), суддів Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2026 у справі про визнання грошових вимог № 904/4531/23 залишено без руху. Зазначено, що апелянт протягом 10 днів з дня отримання ухвали має усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 7987, 20 грн.

20.05.2026 до суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 14.05.2026 надійшла заява про усунення недоліків скарги із доказами сплати судового збору у розмірі 7987, 20 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 відкрито апеляційне провадження. Призначено судове засідання на 09.06.2026. Витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи (оскарження) № 904/4531/23, необхідні для розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2026 у зв`язку з тим, що суддя Мартинюк С.В. - член колегії суддів, визначений протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026, відповідно до наказу Центрального апеляційного господарського суду №118-в від 28.05.2026 перебуватиме у щорічній відпустці, суд вважає за доцільне призначити судове засідання на 23.06.2026.

05.06.2026 матеріали оскарження справи №904/4531/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2026 відкладено розгляд апеляційної скарги на 21.07.2026.

У судове засідання 21.07.2026 представник боржника не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 21.07.2026 заслухано представника скаржника та Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені апеляційним судом

В інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-НУТ" обліковується борг на загальну суму 54 128 060,81 грн (основний платіж — 55 555,00 грн, штрафна санкція — 17 398 519,75 грн, пеня — 36 729 541,06 грн) а саме:

1. Податковий борг з податку на прибуток виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов`язань у загальному розмірі 53 040 528,25 гривень.

Структура податкового боргу:

- ППР (форма 'ПС') від 23.06.2018 року №0136231212 у сумі 170,00 грн;

- ППР (форма 'ПС') від 29.08.2018 року №0178821212 у сумі 1020,00 грн;

- ППР (форма 'ПС') від 29.10.2018 року №0220421210 у сумі 1020,00 грн;

- ППР (форма 'ПС') від 13.02.2019 року №0003961404 у сумі 340,00 грн;

- ППР (форма 'Р') від 13.02.2019 року №0003951404 у сумі 16 435 969,75 грн;

А також у відповідності до ст. 129 ПК України нарахованої пені у загальній сумі 36 602 008,5 грн.

2. Борг по адміністративним штрафам та іншим санкціям виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов`язань у загальному розмірі 1 087 532,56 грн.

Структура боргу:

- ППР (форма 'ПС') від 12.03.2019 року №0007601407 у сумі 480 000,00 грн;

- ППР (форма 'ПС') від 28.03.2024 року №0137352301 у сумі 480 000,00 грн.

А також у відповідності до ст. 129 ПК України нарахованої пені у загальній сумі 127 532,56 грн.

Розрахунок грошових вимог та інтегровані картки платника податків по кожному виду податку окремо додано до заяви про визнання грошових вимог.

Також, кредитор зазначив про наявність судових рішень про стягнення податкового боргу, які набрали законної сили:

- Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі №160/13131/19, позовну заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу у загальній сумі 95 786 036,87 гривень задоволено. Стягнуто податковий борг з податку на прибуток згідно ППР №№ 0136231212, 0178821212, 0220421210, 0003961404, 0003951404, та з адміністративних штрафів та інших санкцій згідно ППР №0007601407.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких мотивів.

Згідно із п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно із п.41.4 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно із п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України, повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Розмежування повноважень і функціональних обов`язків контролюючих органів визначається законодавством України.

Відповідно до п.п. 191.1.45 п. 191.1 ст 191 Податкового кодексу України, однією із функцій контролюючих органів є звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пп. 129.1.1, 129.1.2, 129.1.3 п. 129.1, пп. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:

при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті) у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було нараховано пеню у відповідності до ст. 129 ПК України в сумі 36 729 541,06 грн.

Так, податковим органом на підставі положень статті 129 Податкового кодексу України було нараховано пеню на податковий борг, що виник на підставі - ППР (форма 'ПС') від 23.06.2018 року №0136231212 у сумі 170,00 грн; - ППР (форма 'ПС') від 29.08.2018 року №0178821212 у сумі 1020,00 грн; - ППР (форма 'ПС') від 29.10.2018 року №0220421210 у сумі 1020,00 грн; - ППР (форма 'ПС') від 13.02.2019 року №0003961404 у сумі 340,00 грн; - ППР(форма 'Р') від 13.02.2019 року №0003951404 у сумі 16 435 969,75 грн, а також. - ППР (форма 'ПС') від 12.03.2019 року №0007601407 у сумі 480 000,00 грн; - ППР (форма 'ПС') від 28.03.2024 року №0137352301 у сумі 480 000,00 грн.

Як вбачається із ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2023 у справі №904/4531/23 судом вже було встановлено що “Податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств (код бюджетної класифікації 11021000) в сумі 95 307 056,87 грн виник внаслідок несплати:

- 170,00 грн узгоджених податкових зобов`язань (штрафні санкції), нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення (форма "ПС") №013623І212 від 23.06.2018 термін сплати 04.09.2018;

- 1 020,00 грн узгоджених податкових зобов`язань (штрафні санкції), нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення (форма "ПС") №0178821212 від 29.08.2018 термін сплати 12.12.2018;

- 1 020,00 грн узгоджених податкових зобов`язань (штрафні санкції), нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення (форма "ПС") №0220421210 від 29.10.2018 термін сплати 19.02.2019;

- 65 743 879,00 грн узгоджених податкових зобов`язань (основний платіж), нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення (форма 'Р') №0003951404 від 13.02.2019 термін сплати 30.03.2019;

- 340,00 грн узгоджених податкових зобов`язань (штрафні санкції), нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення (форма 'ПС') №0003961404 від 13.02.2019 термін сплати 30.03.2019;

- 16 435 969,75 грн узгоджених податкових зобов`язань (штрафні санкції), нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення (форма 'Р') №0003951404 від 13.02.2019 термін сплати 30.03.2019;

- 1020,00 грн узгоджених податкових зобов`язань (штрафні санкції), нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення (форма 'ПС') №0001575142 від 07.05.2019 термін сплати 03.07.2019;

- 13 123 638,12 грн нараховано пені (ст.129 ПКУ) на податкове повідомлення-рішення (форма 'Р') № 0003951404 від 13.02.2019 термін сплати 30.03.2019.

Податковий борг по адміністративним штрафам та іншим санкціям (код бюджетної класифікації 21081103) в сумі 480 000,0 грн виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань (штрафні санкції), нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення (форма 'ПС') № 0007601407 від 12.03.2019 термін сплати 03.05.2019”.

Податковий кодекс України встановлює граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом. Після закінчення 1095-денного строку податковий орган вже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку.

Отже, 1095-денний строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується в силу закону.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, визначено, що при розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, господарський суд має перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності для заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який пунктом 102.4 статті 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення і застосування якого є імперативним. У разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу такий борг (в тому числі пеня та штрафні санкції) визнається безнадійним та підлягає списанню, а отже, з того часу контролюючий орган не має права вживати жодних заходів щодо стягнення такої суми боргу.

Зокрема, за змістом пункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт129.4 статті 129 ПК України).

01.01.2021 набули чинності зміни до статті 129 ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю пунктом 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (підпункт 129.9.1).

Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків. Зазначене кореспондується із положеннями пунктів 101.1, 101.2 статті 101, пункту 102.4 статті 102 ПК України щодо застосування спеціального строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня його виникнення) і його списання, як безнадійного, у разі спливу вказаного строку, а також висновками щодо застосування цих норм, викладеними у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, від 04.09.2018 у справі №813/4430/16, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17, 22.04.2021 у справі № 902/873/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21 та інших.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний суд, зокрема у Постанові ухваленій у справі № 924/29/23 від 24.06.2025 у п.38 якої сформовано наступний правовий висновок:

“Отже, розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника заявлені у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов`язання чи штрафні санкції, господарський суд зобов`язаний встановити, зокрема:

1) базу нарахування пені (правові підстави виникнення податкового зобов`язання та момент його узгодження (у т. ч. з урахуванням результатів оскарження), правові підстави та строк сплати штрафу);

2) з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано у передбачений ПК України спосіб;

3) період нарахування пені, таким чином перевірити дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;

4) заявлення цих вимог до боржника у межах справи про банкрутство до настання строку/умов анулювання пені відповідно до підпункту 129.9 статті 129 ПК України.”.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в сумі 36 729 541,06 грн (пеня) підлягають відхиленню, оскільки є безнадійною заборгованість, що підлягає списанню, а боржник, в свою чергу, вважається вільним від такого грошового зобов`язання.

Скаржник посилався на постанову Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду від 27.06.2024 у справі №160/538/23. Відповідно до висновків, викладених у цій постанові, положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України розповсюджується на правовідносини, які виникли з 01.01.2021, й відповідно за вказаним підпунктом анулюванню підлягатиме пеня, право на нарахування якої виникло у контролюючого органу з 01.01.2021 та нарахування такої пені контролюючим органом проведено поза межами 1095 днів з дня виникнення такого права. Тобто у цій справі касаційним судом зроблено висновок, що до правовідносин, які виникають на підставі зазначених статей, закон зворотньої сили у часі не має.

Так, відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Апеляційний суд зазначає, що анулювання пені, що нарахована платнику податку в силу статті 129.9 ПК України призводить до звільнення такого платника від податкового зобов`язання і відповідно покращує його становище, що розцінюється судом як скасування його відповідальності у вигляді зобов`язання сплатити таке податкове зобов`язання.

Опосередковано підтримує таку позицію й Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.

Так, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.06.2025 у справі № 924/29/23, зокрема зазначено:

"35. Колегія суддів касаційної інстанції також акцентує, що з 01.01.2021 набули чинності зміни до статті 129 ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю пунктом 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (підпункт 129.9.1).

36. Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

37. Зазначене кореспондується із положеннями пунктів 101.1, 101.2 статті 101, пункту 102.4 статті 102 ПК України щодо застосування спеціального строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня його виникнення) і його списання, як безнадійного, у разі спливу вказаного строку, а також висновками щодо застосування цих норм, викладеними у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17, 22.04.2021 у справі № 902/873/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21 та інших".

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у наведеній вище справі, як і у цій справі, пеня була заявлена за періоди, що передували 01.01.2021, тобто до набрання чинності змін до статті 129 ПК України, внесених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

Відтак, у наведеній вище постанові касаційним судом застосовано зворотню дію закону у часі та визнано анульованою пеню, яку було нараховано до 01.01.2021.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвала суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2026 у справі № 904/4531/23 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2026 у справі № 904/4531/23 – залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 27.07.2026

Головуючий суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк

Суддя Ю.В. Фещенко