Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №903/1067/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Рівне Справа № 903/1067/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Розізнана І.В. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник Білик П.Б. - адвокат;

відповідача: представник Коляда Д.І. - адвокат.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" (вх2564/26 від 29.05.2026) на рішення Господарського суду Волинської області від 13.05.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 та Фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича (вх.2781/26 від 09.06.2026) на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 ухвалених суддею Дем`як В.М. у справі № 903/1067/25

за позовом Фізичної особи - підприємця Горборукова Артема Ігоровича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю ДСВ Логістика

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс"

про стягнення 210 879, 46 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальні рішення, які оскаржуються у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Волинської області від 13.05.2026 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 у справі №903/1067/25.

1.2. Рішенням Господарського суду Волинської області від 13.05.2026 у справі №903/1067/25 задоволено позов Фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика". Стягнуто з відповідача на користь позивача 210 879,46 грн. – збитків.

1.2.1. Судове засідання про оплату витрат на послуги адвоката призначено на 20.05.2026 на 10:45 год.

1.3. Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 у справі №903/1067/25 частково задоволено заяву Фізичної особи - підприємця Горборукова Артема Ігоровича про стягнення витрат на правову допомогу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" на користь Фізичної особи - підприємця Горборукова Артема Ігоровича 19 500грн. – витрат на правову допомогу та судовий збір – 2 287,31грн. Відмовлено у стягненні витрат на послуги перекладача в сумі 2 450 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 19 500 грн.

2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції.

2.1. Щодо рішення Господарського суду Волинської області від 13.05.2026.

2.1.1. Згідно договорів від 01.10.2024, 02.10.2024, 01.10.2016 було погоджено обов`язок ФОП Горборукова А. І. (за договором з ФОП Андруневчин С. В.), обов`язок ФОП Андруневчин С.В. (за договором з ТОВ "ДСВ Логістика") та обов`язок ТОВ "ДСВ Логістика" (за договором із DSV Air & Sea Sp z o.o.) щодо повернення контейнера та відповідальність за порушення такого обов`язку у вигляді компенсації розміру штрафу (відповідних витрат) та у договорах вказано, що особа, відповідальна за організацію перевезення, несе відповідальність за дії третіх осіб, залучених нею до виконання таких договорів.

2.1.2. Відповідно до договору-заявки № КТ25-01538 з приводу вантажу зазначено, у графі типом транспорту: контейнеровоз, наявність CMR контейнер 40 фунтів, № CSNU6025500, спосіб розміщення: на платформі, термін повернення контейнеру з дати завантаження: 8 днів місце повернення: за вказівкою експедитора. Маршрут: Гданськ-Київ, дата завантаження: 11.08.2025; дата та час розвантаження: 20.08.2025.

2.1.2.1. Аналогічні вказівки надавались експедитором перевізнику стосовно перевезення контейнерів № CSNU6499181 (згідно договору-заявки № КТ25 01539) та № CCLU7670768 (згідно договору-заявки № КТ25-01540).

2.1.3. ТОВ "Негабарит-Сервіс" прийняв до перевезення вказані вище контейнери, що підтверджується міжнародних товарно-транспортними накладними (а.с. 29-31)

2.1.4. Згідно договорів-заявок, погоджена дата завантаження - 11.08.2025., а відтак, перевізник повинен був повернути порожні контейнери до 19.08.2025. Згідно договорів заявок, датою завантаження визначено 11.08.2025, однак фактично відповідач - ТОВ “Негабарит-Сервіс” вивіз контейнери лише 13.08.2025, чим допустив несвоєчасне вивезення контейнерів з порту, що підтверджується інвойсами та роздруківками порту.

2.1.5. Позивачем для досудового врегулювання спору, було надіслано на адресу відповідача примірник претензії з вимогою оплатити відповідну вартість надмірного використання контейнерів, проте остання залишена без задоволення. Від так, у відповідача виник обов`язок відшкодувати позивачу заподіяний збиток у вигляді сплати штрафу в сумі 210 879,46 грн.

2.1.6. Судом враховано норми чинного законодавства щодо правовідносин, які виникають у сфері перевезення та надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Серед іншого, зазначено, що контейнерний демередж – це компенсація за затримку контейнера в порту або терміналі понад строк, встановлений вільним часом. Якщо особа забирає контейнер із порту, але не повертає його вчасно, то платить контейнерний детеншен. Контейнерний демередж та детеншен нараховуються за кожну добу

2.1.7. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною умовою є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

2.1.8. Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК України є порушення зобов`язання. Відтак, вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, суд повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та їх розмір.

2.1.9. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення зобов`язань. Згідно пункту 16 договорів-заявок, додаткові витрати експедитора, що виникли через недотримання інструкцій перевізником (послуги складу, послуги навантаження, послуги брокера, платне зберігання, платне користування та інше) відшкодовуються перевізником у повному розмірі. Враховуючи встановлені обставини справи, наявні у матеріалах справи докази доводи та заперечення відповідача є безпідставними.

2.2. Щодо ухвалення додаткового рішення судом першої інстанції зазначено наступне.

2.2.1. Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

2.2.2. Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2.2.3. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

2.2.4. 18.05.2026 ФОП Горборуков Артем Ігорович подав заяву про стягнення судових витрат у розмірі 45 238,31 грн. в т.ч.: 39 000 грн. – витрат на правову допомогу, 2 288 грн 31 коп. витрат на оплату судового збору, витрати у розмірі 1 500 грн. на оплату вартості перекладу іншомовних документів, а також витрати, пов`язані із нотаріально засвідченим перекладом документів, у розмірі 2450,00грнта долучив докази в їх підтвердження.

2.2.5. 18.05.2026 представник відповідача подав клопотання у якому звертає увагу суду на невідповідність наданих позивачем документів; просив суд відмовити у стягненні витрат на правову допомогу та послуг перекладача.

2.2.6. Суд, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 124, 126, 129 ГПК України дослідивши надані заявником докази на підтвердження об`єму наданих послуг, встановив, що надання позивачу правничої допомоги підтверджується доданими до заяви доказами, а саме: договором про надання професійної правничої допомоги від 22.09.2025, актом за №1/14/15/26 виконання робіт/приймання наданих послуг від 14.05.2026 на суму 39 000грн., детальним описом виконаних робіт та наданих послуг адвокатом Біликом П.Б. в межах надання професійної правничої допомоги по справі №903/1067/25 розрахунком суми гонорару за надану правничу допомогу від 06.05.2026.

2.2.7. Судом враховано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи, проте, беручи до уваги заявлене представником відповідача у клопотанні за вх. №01-87/2818/26 від 18.05.2026 клопотання про зменшення, вправі зробити це у даній справі. Аналізуючи розмір заявлених до стягнення з позивача витрат, суд враховує, що відносини між сторонами, на підставі яких подано позовну заяву, виникли на підставі договору перевезення. Тобто, на переконання суду, справа №903/1067/25 є нескладною з огляду на встановленні обставини справи. Покладення всіх понесених стороною судових витрат на іншу сторону не може бути надмірним тягарем для іншої сторони, а відтак розмір витрат за здійснення представництва клієнта в суді у сумі 39 000 грн. на думку суду, є завищеним та не відповідає зазначеним вище критеріям. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані із залученням перекладача в сумі 2450 грн.

2.2.8. Так, в матеріалах справи №903/1067/25 містяться нотаріально засвідчені переклади з англійської на українську мову. Зазначені документи надані позивачем у якості доказів для судового розгляду спору, прийняті судом, а відтак понесені ним витрати на залучення перекладача є пов`язаними з цією справою. Однак судом встановлено, що рахунок на оплату №1564 від 20.03.2026 виставлено на ФОП Шаповал О.Л., яка не здійснювала переклад документів, а відтак відсутні правові підстави для стягнення витрат на перекладача - ФОП Шаповал О.Л. у розмірі 2 450,00 грн.

3. Доводи осіб, які подали апеляційні скарги; короткий зміст вимог апеляційних скарг.

3.1. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" 28.05.2026, через систему "Електронний суд", звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх2564/26 від 29.05.2026), в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 13.05.2026 у справі №903/1067/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Фізичній особі-підприємцю Горборукову Артему Ігоровичу у задоволенні позову. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 та ухвалити нове яким відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича про стягнення витрат на правничу допомогу.

3.1.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що основне та додаткове судове рішення є незаконними, оскільки суд ухвалив їх з грубим порушенням норм матеріального, процесуального права та невідповідністю висновків обставинам справи.

3.1.2. Висновок суду про наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, як підстави стягнення збитків є помилковим. Виходячи із правовідносин які виникли між сторонами щодо надання послуг міжнародного перевезення вантажу, було укладено три Договори-заявки: №КТ25-01538 від 07.08.2025; №КТ25-01539 від 07.08.2025; №КТ25-01540 від 07.08.2025 згідно яких ТОВ "Негабарит-Сервіс" доручено виконати перевезення трьох 40 футових контейнерів по маршруту Гданськ-Київ. ТОВ «Негабарит-Сервіс» належним чином виконало взяті на себе зобов`язання, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (СMR) SCAN7402625-1 від 10.08.2025; CMR SCAN7402625-2 від 10.08.2025; CMR SCAN7402642 від 10.08.2025 та Актами наданих послуг № 3235 від 20.08.2025; №3235 від 19.08.2025; №3221 від 19.08.2025 - підписаними Позивачем без зауважень.

3.1.3. Позивач отримав від іншого експедитора ФОП Андруневчин Соломії Володимирівни претензію із вимогою сплатити штраф у розмірі 210879,46грн. за понаднормативне використання контейнерів на підставі укладеного між ними Договору №02102024-1 від 02.10.2024. 26.09.2025 Позивач направив претензію ТОВ "Негабарит-Сервіс", що стало підставою для подання заяви про видачу судового наказу №903/988/25, який ухвалою суду від 20.10.2025 було скасовано, через наявність спору про право заявлене ТОВ "Негабарит-Сервіс". 29.10.2025 Позивач діючи від власно імені та без згоди ТОВ "Негабарит-Сервіс" разом із ФОП Андруневчин С.В. оформив Акт про визнання претензії за умовами якого винним настанні збитків перед ФОП Андруневчин С.В. є ТОВ "Негабарит-Сервіс".

3.1.4. Суд розглядаючи справу підмінив предмет доказування, досліджуючи не умови виконання договору між позивачем та відповідачем, а умови сторонніх угод Позивача з третіми особами в результаті чого було зроблено помилковий висновок про те, що будь-які фінансові втрати чи штрафи Позивача у відносинах з іншими контрагентами мають автоматично в порядку регресу, без належних договірних підстав, покладатися на Відповідача.

3.1.5. У даній справі не надано жодного платіжного доручення, банківської виписки чи іншого первинного бухгалтерського документа, який би підтверджував фактичне перерахування коштів від ФОП Горборукова А.І. на користь ФОП Андруневчин С.В., ТОВ "ДСВ Логістика" чи інших осіб, відтак фактичне понесення ним відповідних витрат. Матеріалами справи підтверджується, що вимоги позивача ґрунтується виключно на складеному ним Акті про визнання претензії та сплаті ФОП Андруневчин С.В. на користь ТОВ "ДСВ Логістик" - 210879,46грн. згідно платіжної інструкції №3436 від 31.10.2025 з призначенням платежу "компенсація вартості демереджу згідно рахунку №6200, 6201 від 05.09.2025".

3.1.6. Штрафні санкції та збитки є різними способами цивільно-правової відповідальності та мають різну правову природу. Нарахування штрафних санкцій у правовідносинах між Позивачем та третіми особами саме по собі не підтверджує наявності збитків та не створює для Відповідача автоматичного обов`язку їх компенсації, що прямо випливає із положення ст.511 ЦК України. По суті зміст вимог ФОП Андруневчин С.В. до Позивача зводився суто до вимоги про сплату демереджу, яким є штраф за перевищення ліміту безкоштовного часу (Free Time), що виставляє морська лінія чи порт за затримку контейнера або судна на терміналі. Можливість нарахування даного штрафу була передбачена положенням п.2.2.9 Договору №02102024-1 від 02.10.2024 укладеного між ФОП Андруневчин С.В. та ФОП Горборуковим А.І. Апелянт наголошує, ТОВ "Негабарит-Сервіс" не погоджувало жодних умов щодо нарахування штрафів за правилами третіх осіб.

3.1.7. Скаржник з посиланням на статтю 934 ЦК України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу та статтю14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" зазначає, що суд безпідставно ототожнив договірну неустойку Експедитора перед третіми особами із відповідальністю Перевізника. Позивач не надав жодного доказу на підтвердження того коли саме він давав письмове розпорядження перевізнику здійснити повернення порожніх контейнерів в портову лінію до Польщі. Оскільки місце виконання зобов`язання не було визначено Позивачем, ТОВ "Негабарит-Сервіс" - не може вважатися таким, що порушило зобов`язання, оскільки обов`язок перевізника повернути контейнер виникає лише після отримання відповідної інструкції від Експедитора.

3.1.8. Апелянт зазначає, що висновки суду під час розгляду даного спору не ґрунтуються на належних та допустимих доказах; наголошує що відповідно до умов договорів-заявок укладених між позивачем а відповідачем місце повернення контейнерів визначалось «за вказівкою експедитора». Саме позивач повинен був довести: факт надання відповідної вказівки, дату та спосіб надання; зміст повідомлення та отримання його відповідачем. Проте жодного такого доказу позивач не надав. Таким чином, сам по собі факт повернення контейнера не доводить належного та своєчасного повідомлення відповідача про місце повернення з отриманням якого починає відлік строк повернення контейнерів.

3.1.9. Також суд не врахував, що ні позивач, ні третя особа позивачем не надали жодного первинного документа, який би підтверджував фактичну дату повернення контейнерів. Суд безпідставно відхилив твердження представника відповідача про те, що позивач заявляє вимоги про стягнення збитків, посилаючись на порушення відповідачем 8-денного строку повернення контейнерів, передбаченого умовами заявки. Водночас із наданих самим позивачем інвойсів судноплавної лінії COSCO Shipping вбачається, що строк вільного використання контейнерів (Free time) становив 12 днів. Більше того, навіть із доказів, поданих самим позивачем, вбачається відсутність очевидного порушення зі сторони відповідача.

3.1.10. Суд безпідставно надав перевагу непідтвердженим роздруківкам із веб-ресурсу над первинними документами, підписаними сторонами, що свідчить про порушення ст.86 ГПК України щодо всебічності, повноти та об`єктивності дослідження судом доказів у справі. Крім того, апелянт звертає увагу на відсутність прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями Відповідача та заявленими Позивачем збитками. Заявлені позивачем збитки виникли не внаслідок порушення договірних зобов`язань зі сторони ТОВ "Негабарит-Сервіс", а внаслідок самостійно прийнятого ним рішення про визнання претензії, заявленої третьою особою - ФОП Андруневчин С.В. без з`ясування усіх обставин по ланцюгу вимог. Сам факт пред`явлення претензії третьою особою та її добровільне визнання позивачем не може автоматично покладати цивільно-правову відповідальність на відповідача.

3.1.11. Щодо незаконності додаткового судового рішення апелянтом зазначено, що ухвалюючи додаткове рішення про стягнення з відповідача 19 500 грн. витрат на правничу допомогу, суд порушив вимоги ст. 126, 129 ГПК України. Станом на дату ухвалення додаткового рішення (20.05.2026) та на даний час рішення суду по суті спору не набрало законної сили. Позивач не надав жодних доказів (платіжних доручень, квитанцій) фактичного перерахування коштів адвокату. 18.05.2026 Відповідач подав суду обґрунтоване клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. У ньому детально обґрунтовувалося штучне завищення вартості робіт шляхом включення витрат які не підлягають відшкодуванню.

3.1.12. Суд першої інстанції, замість детального аналізу заявленого Детального опису робіт у контексті заперечень Відповідача, формально зменшив суму з 39 000 грн до 19 500 грн (рівно на 50%) не навівши жодних мотивів, які саме послуги він визнав завищеними, а які – співмірними. Такий підхід свідчить про свавільність розрахунку і порушує принципи справедливості та розумності судових витрат. Суд першої інстанції, посилаючись на постанову об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19, зазначив, що витрати підлягають розподілу незалежно від факту їх сплати.

3.1.13. Однак апелянт звертає увагу на те, що ця правова позиція застосовується за умови підтвердження обсягу наданих послуг і їх вартості належними доказами. Акт виконаних робіт без доказів оплати в умовах, коли строк оплати ще не настав, є достатнім лише для встановлення зобов`язання, але не для покладення на відповідача витрат на правову допомогу позивача.

3.2. Також Фізична особа - підприємець Горборуков Артем Ігорович не погоджуючись із додатковим рішеннями суду першої інстанції, 09.06.2026, через систему "Електронний суд", звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.2781/26 від 09.06.2026), в якій просить: відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду Волинської області у справі № 903/1067/25. Додаткове рішення у справі № 903/1067/25 про стягнення судових витрат – в частині вимог, залишених без задоволення – скасувати, та ухвалити у цій частині нове рішення (постанову), якою відповідні вимоги задовольнити повністю. Cтягнути з відповідача на користь позивача 19 500грн. витрат на правову допомогу, 242,24грн. витрат на оплату судового збору (враховуючи судовий збір, оплачений за подання заяви про видачу судового наказу), витрати у розмірі 1 500 грн. на оплату вартості перекладу іншомовних документів, а також витрати, пов`язані із нотаріально засвідченим перекладом документів, у розмірі 2 450,00грн. В іншій частині додаткове рішення від 25.05.2026 у справі №903/1067/25 - залишити без змін. Розподілити судові витрати у порядку встановленому ГПК України.

3.2.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що додаткове рішення суду від 20.05.2026 не відповідає вимогам ГПК України, є незаконним, необґрунтованим у частині та таким, що підлягає скасуванню в частині. Апелянт вважає, що вимоги підлягають задоволенню повністю. Рішення суду по суті справи – позивач не оскаржує, вважає його законним та обґрунтованим. Апеляційна скарга подається лише в частині додаткового рішення суду. Суд не повною мірою дослідив та встановив фактичні обставини справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права. Також судом допущено порушення процесуального закону.

3.2.2. Позивачем було заявлено у тексті позовної заяви розмір судових витрат: - 2 288,31грн. витрат на оплату судового збору, а також враховано витрати на судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу (судовий наказ було скасовано) – додатково 242,24грн.; - витрати у розмірі 1500 грн. на оплату вартості перекладу іншомовних документів, які додавались як докази до позову; - витрати на правову допомогу у розмірі 40 000грн. Зазначалось, що такі витрати можуть бути уточнені у майбутньому, внаслідок неможливості прогнозування фактичного перебігу справи. Надалі, 20.03.2026 Позивач звернувся до суду із клопотанням про долучення нотаріально засвідченого перекладу документів, що є доказами у справі, у якому просив врахувати судові витрати Позивача, пов`язані із нотаріально засвідченим перекладом документів, у розмірі 2450,00 грн згідно додатків до цього клопотання.

3.2.3. На виконання вимог закону до заяви про стягнення судових витрат долучено – договір про надання професійної правничої допомоги, детальний опис виконаних робіт та наданих послуг та акт виконаних робіт (прийняття наданих послуг), які підтверджують факт і обсяг надання професійної правничої допомоги та обов`язку Позивача після набрання рішенням законної сили понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 39 000 гривень.

3.2.4. Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено – такі висновки Верховного Суду є сталою практикою і враховуються під час вирішення питання щодо стягнення судових витрат.

3.2.5. Складність справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсяг таких робіт та послуг, і час, витрачений на виконання таких робіт та надання послуг є співмірними із заявленою сумою витрат, оскільки вчинено такі дії: a. Підготовка справи до розгляду, усні консультації; b. Підготовка досудової претензії до Відповідача; c. Підготовка заяви про видачу судового наказу; d. Підготовка позовної заяви; e. Участь у судових засіданнях. та інші дії Детальний опис наданих послуг (виконаних робіт) було надано суду.

3.2.6. Апелянт вважає, що судом в частині оцінки обґрунтованості витрат на правничу допомогу, а також на здійснення нотаріально засвідченого перекладу було застосовано формальний підхід, що призвело до відмови у задоволенні заяви Позивача про стягнення судових витрат в частині. Позивачем було долучено до матеріалів справи докази понесення витрат на офіційний переклад документів (додані до позовної заяви) та доказів на здійснення нотаріального засвідчення перекладу документів (додані до клопотання про долучення до матеріалів справи нотаріально засвідченого перекладу долучених раніше доказів від 20.03.2026 року).

3.2.7. Додатково, щодо судового збору за подання позову скаржник просить суд врахувати доводи позовної заяви в цій частині. Судовий збір за подання позову було оплачено у зменшеному розмірі, з огляду на оплату судового збору за подання заяви про видачу судового наказу. Судовий наказ було видано, проте за заявою Відповідача його було скасовано. Відтак, підлягає стягненню на користь Позивача повна сума судового збору (примірник ухвали Господарського суду Волинської області про скасування судового наказу – долучено як додаток до позову).

4. Відзиви на апеляційні скарги, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" (вх2564/26 від 29.05.2026) на рішення Господарського суду Волинської області від 13.05.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 у справі №903/1067/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 08.07.2026 о 16:00 год.

4.2. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича (вх.2781/26 від 09.06.2026) на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 у справі №903/1067/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 08.07.2026 о 16:00 год.

4.3. Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 та від 06.07.2026 забезпечено представнику ФОП Горборукова Артема Ігоровича - адвокату Білика П.Б. та представнику ТОВ "Негабарит-Сервіс" – адвокату Коляді Д.І. участь у судових засіданнях 08.07.2026 о 16:00 год. у справі №903/1067/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

4.4. Позивач у відзиві просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Негабарит-Сервіс" на рішення Господарського суду Волинської області від 13.05.2026 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 у справі №903/1067/25 залишити без задоволення. Оскаржувані рішення Господарського суду Волинської області у справі №903/1067/25 в частині задоволених вимог залишити без змін.

4.5. Відповідач у відзиві просить апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25.05.2026 у справі № 903/1067/25 в оскаржуваній позивачем частині залишити без змін.

4.6. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" не скористалося правом подачі відзиву на апеляційні скарги у даній справі.

4.7. Учасники провадження у справі, що з`явилися у судове засідання 08.07.2026, надали пояснення в обґрунтування своїх позицій - доводів та заперечень по суті розгляду їхніх апеляційних скарг у даній справі.

4.7.1. Зокрема, представником відповідача звернуто увагу колегії суддів, що судом першої інстанції не були досліджені ряд письмових доказів та в оспорюваному рішенні їм не була надана оцінка, зокрема відсутність доказу (документу) про повернення порожніх контейнерів із датою; зауваження з приводу претензії щодо сплати зі сторони Андруневчин С.В. Горборукову А.І. грошових коштів в частині невідповідності назви договору у бухгалтерських документах; зауваження щодо договору між Андруневчин С.В. Горборуковим А.І. в частині погодження розміру штрафних санкцій у разі не повернення контейнерів.

4.8. За результатами судового засідання 08.07.2026, з урахуванням обсягу наданих суду апеляційної інстанції обґрунтувань, дослідження доказів у справі, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду апеляційних скарг, апеляційним судом оголошено перерву в розгляді даних апеляційних скарг на стадії завершення дослідження письмових доказів, про що постановлена ухвала.

4.8.1. Перерва у розгляді апеляційних скарг оголошена на 16.07.2026.

4.8.2. Також судом враховано раніше подані клопотання представників сторін про їх участь у наступному судовому засіданні з розгляду апеляційних скарг в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою додатку EASYCON, з використанням власних технічних засобів, в силу приписів частин 1, 2, 4, 5 ст. 197 ГПК України.

4.9. 16.07.2026 через систему "Електронний суд" до апеляційного суду надійшли додаткові письмові пояснення повивача у справі (документ сформований заявником у системі 15.07.2026).

4.9.1. У поясненнях позивач з урахуванням судового засідання 08.07.2026 навів додаткові обґрунтування щодо: 1) повернення порожніх контейнерів (з датою повернення). Відповідні відомості про час і місце здачі контейнерів зазначено у Інформаційних витягах морського перевізника, які були долучені до матеріалів справи, зокрема, у нотаріально засвідчених копіях перекладу вказаних витягів; 2) невідповідності назви договору у бухгалтерських документах; 3) відсутності матеріально-правової необхідності доказувати фактичне здійснення оплати коштів позивачем.

4.9.2. Звернув увагу суду на те, що позивач намагався врегулювати спір у позасудовому порядку, саме позивачем подавалась заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, саме Позивачем заявлялось клопотання про закриття провадження з підстав відсутності предмету спору, проте відповідач заперечував проти такого.

4.9.3. Просив прийняти до розгляду дані додаткові письмові пояснення у справі № 903/1067/25 та взяти такі до уваги при розгляді апеляційної скарги ТОВ "Негабарит-Сервіс" у контексті заперечення доводів ТОВ "Негабарит-Сервіс"

4.10. До участі у судовому засіданні 16.07.2026 з розгляду вказаних апеляційних скарг у даній справі в режимі відеоконференції, згідно ухвали суду, долучились представник позивача та відповідача.

4.11. До початку розгляду апеляційних скарг по суті, ні під час їх розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

4.12. В судовому засіданні 16.07.2026 суд апеляційної інстанції повернувся до стадії дослідження письмових доказів у справі.

4.12.1. Уповноважені представники сторін додатково надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду їхніх апеляційних скарг у даній справі.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційних скарг.

6.1. Під час розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" (вх2564/26 від 29.05.2026) на рішення Господарського суду Волинської області від 13.05.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 та Фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича (вх.2781/26 від 09.06.2026) на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 у справі №903/1067/25 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність";

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційних скарг по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів на них, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у судових засіданнях, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" (Експедитор) та Фізичною особою-підприємцем Андруневчин Соломією Володимирівною (Перевізник) укладено договір перевезення вантажів за №SF-025061 (м.Київ), згідно пункту 1.1. якого перевізник зобов`язався за дорученням експедитора надавати послуги з транспортування вантажів, що надаються експедитором, в т.ч. вантажів в контейнерах, автомобільним транспортом в міжнародному сполученні та по території України з терміналів лінії або іншого пункту розвантаження/завантаження вантажу з контейнерів/ в контейнери і назад на термінал лінії або інший пункт, які вказані експедитором.

7.2.1. Згідно пункту 3.15 Договору визначено, що Перевізник зобов`язується повернути порожні контейнер і навісне холодильне обладнання відповідно до інструкції Експедитора, протягом відповідного транзитного часу після закінчення вивантаження у одержувача. Якщо контейнер і навісне холодильне обладнання не повернуто протягом транзитного часу, на перевізника накладається штраф відповідно до тарифів зазначених в заявках або тарифів власників обладнання їх уповноважених осіб. (а.с. 12-15, т.1).

7.3. 02.10.2024 між Фізичною особою-підприємцем Андруневчин Соломією Володимирівною (Експедитор) та Фізичною особою-підприємцем Горборуков Артемом Ігоровичем (Перевізник) укладено Договір про надання послуг перевезення вантажу за №02102024-1 (м.Львів).

7.3.1. Пунктом 1.1 даного Договору встановлено, що Експедитор замовляє, а Перевізник надає послуги з перевезень вантажів автомобільним транспортом. За даним договором перевізник зобов`язався доставити довірений йому експедитором вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а експедитор зобов`язався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

7.3.2. Відповідно до п. 2.2.9 договору встановлено, що перевізник зобов`язується повернути порожній контейнер і навісне холодильне обладнання відповідно до інструкції експедитора, протягом відповідного транзитного часу ( згідно укладеної сторонами заявки) після закінчення вивантаження у одержувача. Якщо контейнер і навісне холодильне обладнання не повернуто протягом встановленого транзитного часу на перевізник накладається штраф відповідно до тарифів зазначених в заявках або тарифів власників обладнання /їх уповноважених осіб (а.с. 15-18, т.!)

7.4. Разом з тим, 01.10.2016 DSV Air & Sea Sp z o.o. (зареєстроване та діє відповідно до законодавства Польщі) - Експедитор 1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" Експедитор 2 укладено Договір транспортного експедирування № АF621/16 (м.Київ), умовами якого визначено, що Експедитор -1 бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок Експедитора-2 організувати виконання визначених договором транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні будь-яким видом транспорту, пов`язаних з перевезенням вантажу та митним оформленням, а також зберіганням вантажу у відповідності з умовами узгодженими сторонами у заявках до даного договору або додаткових угодах рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною договору, а експедитор -2 зобов`язується оплачувати надані експедитором-1 послуги. (а.с. 18-20,т.1).

7.5. В подальшому, 07.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" (Перевізник) та Фізичною особою-підприємцем Горборуковим Артемом Ігоровичем (Експедитор) укладено 3 Договори щодо здійснення перевезення: а саме договори-заявки за № КТ25-01538, № КТ25-01539, № КТ25-01540 про надання транспортно-експедиційних послуг (а.с. 6-7, т.1).

7.5.1. Відповідно до пункту 1 заявок визначено, що дана заявка при відсутності довготермінового договору між експедитором і перевізником має силу договору на разове перевезення. Факсимільна копія заявки має повну юридичну силу на рівні з оригіналом.

7.5.2. В графі тип транспорту заявок встановлено сторонами: контейнеровоз, наявність CMR контейнер 40 фунтів, № CCLU 7670768, № CSNU6025500, № CSNU6499181, спосіб розміщення: на платформі, термін повернення контейнеру з дати завантаження: 8 днів місце повернення: за вказівкою експедитора.

7.5.3. Згідно пункту 2 по даних заявках здійснюється протягом 12 днів банківських дні при отриманні оригіналів документів (рахунок, акт 2 екз. договір 2екзм., договір–заявка 2 екз. CMR або ТТН) (рахунок, акт 2 екз. договір 2 екз., договір-заявка 2 екз., оригінал CMR, або ТТН 2 екземпляра з мокрими печатками митниці).

7.5.4. У пункті 4 заявок сторонами погоджено, що перевізник несе відповідальність на збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким він не міг запобігти і усунення яких від нього не залежало, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу у розмірі повної вартості вантажу.

7.5.5. Пунктом 5 заявок сторони передбачили, що сторони мають право відмовитися від завантаження не менше ніж за 24 години від дати завантаження, у випадку відмови “перевізником менше ніж за 24 години до дати завантаження “перевізник” сплачує штраф у розмірі 20% від суми фрахту.

7.5.6. Згідно пункту 16 заявок сторонами визначено, що додаткові витрати експедитора, що виникли через недотримання інструкцій перевізником (послуги складу, послуги навантаження, послуги брокера, платне зберігання, платне користування та інше) відшкодовуються “перевізником” у повному розмірі.

7.6. Таким чином, відповідно до Договорів–заявок Перевізник ТОВ "Негабарит-Сервіс" прийняв на себе зобов`язання щодо перевезення вантажу, що належить Експедитору ФОП Горборукову А. І. який у свою чергу, зобов`язується сплатити надані послуги згідно з тарифами Перевізника.

7.7. Згідно договорів від 01.10.2024, 02.10.2024, 01.10.2016 було погоджено обов`язок ФОП Горборукова А. І. (за договором з ФОП Андруневчин С.В.), обов`язок ФОП Андруневчин С.В. (за договором з ТОВ "ДСВ Логістика") та обов`язок ТОВ "ДСВ Логістика" (за договором із DSV Air & Sea Sp z o.o.) щодо повернення контейнера та відповідальність за порушення такого обов`язку у вигляді компенсації розміру штрафу (відповідних витрат) та у договорах вказано, що особа, відповідальна за організацію перевезення, несе відповідальність за дії третіх осіб, залучених нею до виконання таких договорів.

7.8. Відповідно до договору-заявки № КТ25-01538 з приводу вантажу зазначено, у графі типом транспорту: контейнеровоз, наявність CMR контейнер 40 фунтів, № CSNU6025500, спосіб розміщення: на платформі, термін повернення контейнеру з дати завантаження: 8 днів місце повернення: за вказівкою експедитора. Маршрут: Гданськ-Київ, дата завантаження: 11.08.2025; дата та час розвантаження: 20.08.2025.

7.9. Аналогічні вказівки надавались Експедитором Перевізнику стосовно перевезення контейнерів № CSNU6499181 (згідно договору-заявки № КТ25 01539) та № CCLU7670768 (згідно договору-заявки № КТ25-01540).

7.10 ТОВ "Негабарит-Сервіс" прийняв до перевезення вказані вище контейнери, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (а.с. 29-31, т.1)

7.11. Згідно договорів-заявок, погоджена дата завантаження – 11.08.2025, відтак, Перевізник взяв на себе зобов`язання повернути порожні контейнери до 19.08.2025.

7.12. З матеріалів справи слідує, що:

1) контейнер № CCLU7670768 мав встановлений час вільного використання з 08.08.2025 р. по 19.08.2025 р. (згідно інвойсу), однак контейнер був зданий перевізником в порт лише 02.09.2025 р., тобто поза межами терміну здачі, а саме: на 14 календарних днів.

2) контейнер № CSNU6499181 мав встановлений час вільного використання з 10.08.2025 р. по 21.08.2025 р. (згідно інвойсу), однак контейнер був зданий перевізником в порт лише 02.09.2025 р., тобто поза межами терміну здачі, а саме: на 12 календарних днів.

3) контейнер № CSNU6025500 мав встановлений час вільного використання з 10.08.2025 р. по 21.08.2025 р., (згідно інвойсу), однак контейнер був зданий перевізником в порт лише 02.09.2025 , тобто поза межами терміну здачі, а саме: на 12 календарних днів.

7.13. Матеріалами справи, а саме нотаріально засвідченими :

- інвойсами про виставлення вартості понаднормового використання контейнерів № CSNU6499181, № CCLU7670768, № CSNU6025500;

- тарифами морського перевізника COSCO SHIPPING Lines Co., Ltd;

- витягами відомостей щодо трекінгу контейнерів № CSNU6499181, № CCLU7670768, № CSNU6025500.- переклад з англійської на українську мови щодо документу про переказ коштів (а.с. 168-178) підтверджується факт протермінування у своєчасному поверненні контейнерів.

7.14. Судноплавною лінією (COSCO SHIPPING Lines Co., LTD) були виставлені інвойси № 3075443020 від 02.09.2025 р. на суму 1934,46 USD та № 3075443023 від 02.09.2025 р. на суму 3 165,48 USD на оплату вартості надмірного використання контейнерів, всього – в розмірі 5099,94 USD. (а.с. 9-10)

7.15. Як слідує з матеріалів справи, що DSV Air & Sea Sp z o.o./Експедитор 1 виставив на ТОВ "ДСВ Логістика" суму демереджу/детеншену у розмірі 5099,94 USD інвойс PL110207416 від 05.09.2025 на суму 1934,46 USD, № PL110207418 від 05.09.2025 на суму 3 165,48 USD, а ТОВ "ДСВ Логістика" перевиставив на ФОП Андруневчин С.В, що підтверджується:

1) рахунком на оплату №6200 від 05.09.2025 на суму 130 890,70 грн., що 05.09.2025, що еквівалентно 3 165,48 USD (а.с. 26, т.1);

2) рахунком на оплату №6201 від 05.09.2025 на суму 79 988,76грн, що еквівалентно 1934,46 USD (а.с. 25, т.1).

7.16. Згідно договорів заявок, датою завантаження визначено 11.08.2025, однак фактично відповідач - ТОВ "Негабарит-Сервіс" вивіз контейнери лише 13.08.2025, чим допустив несвоєчасне вивезення контейнерів з порту, що підтверджується інвойсами та роздруківками порту (а.с. 8-11, т.1).

7.17. 25.09.2025 ТОВ "ДСВ Логістика" звернулось до ФОП Андруневчин С.В. з претензією про відшкодування збитків на суму 210 879,46 грн.

7.18. Разом з тим, Фізична особа - підприємець Горборуков Артем Ігорович 26.09.2025 звернувся з претензією до ТОВ "Негабарит-Сервіс" у якій зазначив, що відповідно до вимог укладених договорів - заявок, експедитор перевиставляє перевізнику суму демереджу/детеншену, а тому просив сплатити 210 879,46грн. у 5-ий строк від дня пред`явлення даної претензії. Однак, остання залишена без належного реагування (а.с. 119, т.1).

7.19. 30.10.2025 ФОП Андруневчин С.В. надіслала ТОВ "ДСВ Логістика" відповідь на претензію в якій зазначила, що порушення зобов`язання щодо своєчасного повернення контейнерів № CCLU7670768, № CSNU 6499181, № CSNU 6025500 було допущено безпосереднім перевізником – ТОВ "Негабарит-Сервіс" внаслідок чого було спричинено матеріальні збитки у розмірі 210879,46 грн., що еквівалентно 5099, 94 USD. ТОВ "Негабарит-Сервіс", як безпосереднього перевізника було залучено до здійснення вказаного перевезення ФОП Андруневчин С.В. (за посередництва інших осіб згідно договорів заявок №КТ25-01538, №КТ25-01539, № КТ25-01540 від 07.08.2025).

7.20. Згідно наявної в матеріалах справи платіжної інструкції кредитового переказу коштів №3436 від 31.10.2025 ФОП Андруневчин С.В. оплатила на рахунок ТОВ "ДСВ Логістика" 210 879,46 грн., з призначенням платежу компенсація вартості демереджу згідно рахунку №6200, №6201 від 05.09.2025. (а.с.27 зворотна сторона, т. 1).

7.21. За наведених обставин, 14.11.2025 Фізична особа - підприємець Горборуков Артем Ігорович звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" 210 879, 46 грн. збитків,

7.21.1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено зобов`язання згідно Договорів-заявок про надання транспортно-експедиційних послуг №KT25-01538, №KT25-01539, №КТ25-01540 від 07.08.2025 в частині своєчасного повернення контейнерів.

7.22. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.11.2025 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №903/1067/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

7.23. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що стягнення збитків у сумі 210879,46грн. за договорами транспортно-експедиційних послуг є безпідставними, оскільки збитки, що виникли внаслідок визнання позивачем факту неналежного виконання господарського зобов`язання в межах своїх зобов`язань перед третьою особою, що не є предметом розгляду у даній справі.

7.24. Крім того, звертав увагу суду на те, що рахунок №6201 від 05.09.2025 та №6200 від 05.09.2025 від ТОВ "ДСВ Логістика" про компенсацію вартості демереджу адресований ФОП Андруневчин Соломії Володимирівни - не можуть вважатися належним та допустимим доказом, оскільки стосується інших учасників господарських відносин, що не є сторонами спору, та не є первинним документом, яким підтверджується господарська операція, а тому просить суд відмовити в позові в повному об`ємі.

7.25. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 14.01.2026 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

7.25.1. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика", запропоновано позивачу подати відповідь на відзив з урахування вимог ст. 166 ГПК України та Товариству з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" запропоновано подати письмові пояснення по суті пред`явленого позову.

7.25.2. Призначено підготовче засідання.

7.26. Третя особа у письмових поясненнях від 04.03.2026 зазначила, що між ТОВ "Негабарит-Сервіс" та ФОП Горборуковим А.І. було укладено Договори–заявки про перевезення та було погоджено термін повернення контейнерів. Разом з тим, доводить, що фактичне перевезення здійснювалось безпосередньо - ТОВ "Негабарит-Сервіс", а тому відповідний обов`язок плати у сумі 210879,46 грн. виник саме у відповідача, у зв`язку з чим просить суд задоволити позов в повному об`ємі.

7.27. Розгляд даного спору у підготовчому провадженні неодноразово відкладався судом першої інстанції.

7.28. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.03.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів до 13.04.2026; відмовлено у клопотанні позивача про закриття провадження у справі за вх.№01-87/978/26 від 23.02.2026; відкладено підготовче засідання. Запропоновано позивачу подати нотаріально засвідчений переклад документів, які заявлені в клопотанні за вх.№01-87/1196/26 від 04.03.2026.

7.29. Ухвалою Господарського суду Волинської області 23.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті

7.30. 13.05.2026 судом першої інстанції за результатами розгляду даного спору ухвалено оскаржуване рішення по суті спору (пункти 1.2. - 1.2 постанови), з підстав, наведених у пунктах 2.1. - 2.1.9 цієї постанови.

7.30.1. У судовому засіданні 13.05.2026 представник позивача повідомив суд про намір подати на протязі 5 днів з моменту винесення рішення докази про понесенні витрати на правничу допомогу; просив покласти їх на відповідача.

7.30.2. Згідно пункту 3 резолютивної частини рішення суду від 13.05.2026 - судове засідання про оплату витрат на послуги адвоката призначено на 20.05.2026.

7.31. 18.05.2026 до Господарського суду Волинської області через систему "Електронний суд" від Фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича до суду надійшла заява №01-87/2782/26 про стягнення судових витрат у розмірі 45 238,31 грн. в т.ч.: 39 000 грн. - витрат на правову допомогу, 2 288 грн. 31 коп. витрат на оплату судового збору, витрати у розмірі 1 500 грн. на оплату вартості перекладу іншомовних документів, а також витрати, пов`язані із нотаріально засвідченим перекладом документів, у розмірі 2 450,00 грн. з доказами в їх підтвердження.

7.32. 20.05.2026 Господарським судом Волинської області в порядку статті 244 ГПК України ухвалено додаткове рішення у справі №903/1067/25, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 19 500грн. – витрат на правову допомогу та судовий збір – 2 287,31грн. Відмовлено у стягненні витрат на послуги перекладача в сумі 2 450 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 19 500 грн, з підстав, наведених у пунктах 2.2. - 2.2.8 цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, врахування доводів апелянта в частині скасування рішення по суті спору.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" та скасування рішення суду першої інстанції від 13.05.2026, з прийняття нового рішення – про відмову у задоволенні позову, та скасування додаткового рішення від 20.05.2026 у справі №903/1067/25 в частині стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 19500,00 грн; при цьому апеляційна скарга - Фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича залишається без задоволення, виходячи з наступного.

8.2. Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави.

8.3. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.3.1. Згідно частин 1, 3 вказаної норми право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

8.4. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

8.5. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).

8.5.1. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

8.5.2. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

8.5.3. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

8.6. Таким чином, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

8.7. Підставою звернення до суду є наявність в особи порушеного, невизнаного або оспорюваного суб`єктивного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

8.8. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

8.9. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

8.10. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

8.11. Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов`язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.

8.12. Відповідно до частини 1 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

8.13. Згідно змісту позовної заяви позивач просить – прийняти до розгляду позовну заяву Фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" про стягнення заборгованості за договорами транспортно-експедиційних послуг та задоволити її.

8.13.1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" на користь Фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича кошти у розмірі 210 879,46 грн.

8.13.2. У позовній заяві позивач зазначає, що за правою природою вказані кошти є збитками.

8.13.3. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача збитки за порушення зобов`язання – за вказаними договорами.

8.14. За результатами розгляду спору Господарський суд Волинської області прийшов до висновку про підставність позовних вимог та задоволив їх у повному обсязі.

8.15. Колегія суддів не погоджується із таким висновком, вважає його передчасним та необґрунтованим.

8.16. Північно-західний апеляційний господарський суд виходив із наступного.

8.17. За змістом статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

8.18. Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем - Фізичною особою-підприємцем (ФОП) Горборуковим Артемом Ігоровичем (як експедитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Негабарит-Сервіс" (перевізником) виникли зобов`язання з договору (Договорів-заявок) Про надання транспортно-експедиційних послуг.

8.19. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

8.20. Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

8.21. Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

8.22. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

8.23. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

8.24. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України).

8.25. Згідно статі 627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

8.26. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

8.27. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

8.28 Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1 статті 639 ЦК України).

8.29. Правовідносини, між сторонами у даній справі виникли із Договорів-Заявок із зазначенням назви "Про надання транспортно-експедиційних послуг".

8.29.1. Так 07.08.2025 між позивачем та відповідачем за даним спором укладено Договори-заявки № КТ25-01538, № КТ25-01539, № КТ25-01540 про надання транспортно-експедиційних послуг (а.с. 6-7, т.1) за змістом яких відповідач зобов`язався перевезти вантаж у 40 футових контейнерах за маршрутом Гданськ-Київ.

8.29.2. Відповідно до пункту 1 Додаткових умов кожної із заявок визначено, що дана заявка при відсутності довготермінового договору між експедитором і перевізником має силу договору на разове перевезення. Факсимільна копія заявки має повну юридичну силу на рівні з оригіналом.

8.29.3. В графі тип транспорту заявок встановлено сторонами: контейнеровоз, наявність CMR контейнер 40 фунтів, № CCLU 7670768, № CSNU6025500, № CSNU6499181, спосіб розміщення: на платформі, термін повернення контейнеру з дати завантаження: 8 днів місце повернення: за вказівкою експедитора.

8.29.4. Згідно пункту 2 по даних заявках здійснюється протягом 12 днів банківських дні при отриманні оригіналів документів (рахунок, акт 2 екз. договір 2екзм., договір–заявка 2 екз. CMR або ТТН) (рахунок, акт 2 екз. договір 2 екз., договір-заявка 2 екз., оригінал CMR, або ТТН 2 екземпляра з мокрими печатками митниці).

8.29.5. У пункті 4 заявок сторонами погоджено, що перевізник несе відповідальність на збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким він не міг запобігти і усунення яких від нього не залежало, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу у розмірі повної вартості вантажу.

8.29.6. Пунктом 5 заявок сторони передбачили, що сторони мають право відмовитися від завантаження не менше ніж за 24 години від дати завантаження, у випадку відмови “перевізником менше ніж за 24 години до дати завантаження “перевізник” сплачує штраф у розмірі 20% від суми фрахту.

8.29.7. Згідно пункту 16 заявок сторонами визначено, що додаткові витрати експедитора, що виникли через недотримання інструкцій перевізником (послуги складу, послуги навантаження, послуги брокера, платне зберігання, платне користування та інше) відшкодовуються “перевізником” у повному розмірі.

8.29.8. За цих обставин, відповідно до Договорів-заявок, Перевізник - ТОВ "Негабарит-Сервіс" прийняв на себе зобов`язання щодо перевезення вантажу, що належить Експедитору - ФОП Горборукову А. І. який у свою чергу, зобов`язується сплатити надані послуги згідно з тарифами Перевізника.

8.29.9. Виходячи із змісту укладених Договорів-заявок вбачається, що такі правовідносини є змішаними, що за своєю правовою природою є як перевезення вантажу так і договором надання послуг транспортного експедирування, і відповідно договором надання послуг.

8.30. Згідно частин 1 - 3 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

8.31. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

8.32. В силу вимог чинного законодавства перевізник є таким учасником процесу перевезення вантажів, функціональне призначення якого полягає у наданні транспортної послуги - переміщення продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання.

8.33. Правовий статус перевізника характеризує те, що він є суб`єктом господарювання, який на виконання умов договору перевезення вантажу зобов`язується доставити ввірений йому вантажовідправником вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу. Перевізник є стороною договору перевезення вантажу і зазначається як такий у відповідних транспортних документах.

8.34. Поряд з тим, згідно частини 1 статті 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

8.35. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

8.36. Отже, транспортне експедирування є видом господарської діяльності, спрямованої на організацію процесу перевезення вантажів. Експедитор є таким суб`єктом господарювання, функціональне призначення якого полягає в організації та сприянні здійсненню перевезення вантажів. Експедитором може бути, як суб`єкт господарювання (транспортно-експедиційна організація), так і безпосередньо перевізник. Транспортне експедирування - це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях.

8.37. Основні умови здійснення транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів визначено у Законі України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

8.38. Транспортне експедирування, як вид господарської діяльності, не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

8.39. Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

8.40. Разом з тим, з аналізу частини 1 статті 929 ЦК України випливає, що за предметом договори транспортного експедирування поділяються на договори з виконання послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу, договори з організації виконання таких послуг, а також договори, у яких обов`язки експедитора мають одночасно виконавчий та організаційний характер. При цьому можливим є укладення різних видів договору транспортного експедирування в залежності від обсягу зобов`язань експедитора. Зокрема, сторони можуть укласти договір про транспортно-експедиційне забезпечення доставки вантажу одержувачу, договір про транспортно-експедиційне забезпечення завезення (вивезення) вантажів на станції залізниць, у порти (на пристані) та аеропорти, а також договір про окремі транспортно-експедиційні операції та послуги.

8.41. Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

8.42. Північно-західний апеляційний господарський суд, проаналізувавши обставини виникнення заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 210879 грн 46коп., встановив, що позивач - ФОП Горборуков А.І. із відповідача стягує суму збитків у регресному порядку, які він поніс унаслідок задоволення вимог у досудовому порядку перед ФОП Андруневчин С.В.

8.43. У свою чергу, з метою перевезення 40 футових контейнерів №CCLU7670768; №CSNU6025500; №CSNU6499181 між ФОП Андруневчин С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ДСВ ЛОГІСТИКА" було укладено договір № SF-025061 від 01.10.2024 щодо організації перевезення вантажів.

8.43.1. ФОП Андруневчин С.В. було залучено безпосереднього перевізника щодо перевезень морських контейнерів автотранспортом з реєстраційними номерами тягач/ напівпричіп НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , яким перевозився контейнер №CSNU6499181; НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , яким перевозився контейнер №CSNU6025500; НОМЕР_5 / НОМЕР_6 яким перевозився контейнер №CCLU7670768, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR (ЦМР) а саме:

міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № SCAN7402625-1 від 10.08.2025 року;

міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № SCAN7402625-2 від 10.08.2025 року;

міжнародна товарно-транспортна накладна CMR номер SCAN7402642 від 10.08.2025 року.

8.43.2. Відповідно до умов укладеного договору між ФОП Андруневчин С.В. та ТОВ "ДСВ ЛОГІСТИКА" ФОП Андруневчин С.В. зобов`язується повернути порожній контейнер і навісне холодильне обладнання відповідно до інструкції ТОВ "ДСВ ЛОГІСТИКА" протягом встановленого транзитного часу згідно укладеної сторонами заявки після закінчення вивантаження у одержувача вантажу.

8.43.3. Якщо контейнер і навісне холодильне обладнання не повернуто протягом встановленого транзитного часу на ФОП Андруневчин С.В. накладається штраф відповідно до тарифів зазначених у заявках або тарифів власників обладнання їх уповноважених осіб

8.43.3. Відповідно до пункту 3.2 договору ФОП Андруневчин С.В. несе відповідальність за дії третіх осіб, як за свої власні якщо таких осіб було залучено нею до виконання своїх зобов`язань за цим договором.

8.43.4. ФОП Андруневчин С.В. підтверджує що безпосередній Перевізник залучений за участі посередника ФОП Андруневчин Соломією Володимирівною не своєчасно повернув контейнери в Порт а саме:

контейнер номер №CCLU7670768 мав встановлений час вільного використання з 8.08.2025 року по 19.08.2025, однак контейнер був зданий безпосередньо перевізником в Порт термінал лише 02.09.2025 тобто термін здачі було порушено на 14 календарних днів;

контейнер номер №CSNU6499181 мав встановлений час вільного використання з 10.08.2025 року по 21.08.2025, однак контейнер був зданий безпосередньо перевізником в Порт термінал лише 02.09.2025 року тобто термін здачі було порушено на 12 календарних днів;

контейнер номер №CSNU6025500 мав встановлений час вільного використання з 10.08.2025 року по 21.08.2025, однак контейнер був зданий безпосередньо перевізником в Порт лише 02.09.2025 тобто термін здачі було порушено на 12 календарних днів.

8.43.5. Отримавши претензію від ТОВ "ДСВ ЛОГІСТИК" ФОП Андруневчин С.В. її визнала в повному обсязі, внаслідок чого сплатила 210879 грн 46 коп., що еквівалентно 5099,94 доларів США. Зазначена сума (5099,94 доларів США), відповідно до претензії ТОВ "ДСВ ЛОГІСТИК" від 25.09.2025 - перевиставлена сума демереджу/детеншену.

8.43.6. При цьому у відповіді від 30 жовтня 2025 року на претензію ТОВ "ДСВ ЛОГІСТИК" ФОП Андруневчин С.В. зазначила, що таке порушення було допущене безпосереднім перевізником ТОВ "Негабарит-сервіс".

8.44. Також колегія суддів апеляційного господарського суду дослідила обставини перевиставлення суми демереджу/детеншену у розмірі 5099,94 доларів США.

8.44.1. 01.10.2016 між DSV Air&Sea Sh. z o.o. (зареєстровано за законодавством Польщі) - Експедитор-1 та товариством з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИК" - Експедитор-2 було укладено договір транспортного експедирування номер AF621/16, відповідно до якого Експедитор-1 бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок Експедитора-2 організувати виконання визначених договором транспортної експедиційних послуг у міжнародному сполученні будь-яким видом транспорту, пов`язаний з перевезенням вантажу та митним оформленням, а також зберіганням вантажу (надалі - послуги) у відповідності з умовами, узгодженими сторонами у заявках до даного договору та або додаткових угодах чи рахунках фактурах які є невід`ємною частиною договору, а Експедитор-2 зобов`язується оплачені оплачувати надані експедитором один послуги.

8.44.2. За порушення умов даного договору зі сторони Експедитора-2 Експедитором-1 DSV Air&Sea Sh. z o.o. було перевиставлено для ТОВ "ДСВ ЛОГІСТИК" сума демереджу/детеншену у розмірі 5099,94 доларів США.

8.45. У свою чергу судноплавною лінією COSCO SHIPPING Lints Co.LTD було виставлено інвойс №3075443020 від 02.09.2005 на суму 1934,46 доларів США та інвойс №3075443023 від 02.09.2005 року на суму 3165,48 доларів США на оплату демереджу/детеншену на DSV Air&Sea Sh. z o.o. всього 5 099,94 доларів США, які останнє сплатило для судноплавної лінії.

8.46. Таким чином перевезення організовувалося через складний ланцюжок: Морська лінія (COSCO SHIPPING Lints Co.LTD) --->>> DSV Air & Sea Sp z o.o. --->>> ТОВ "ДСВ Логістика" --->>> ФОП Андруневчин С.В. --->>> ФОП Горборуков А.І. (Позивач у даній справі) --->>> ТОВ "НЕГАБАРИТ-СЕРВІС" (Відповідач у даній справі).

8.47. При цьому у зворотному порядку ТОВ "ДСВ Логістика" --->>> DSV Air & Sea Sp z o.o. --->>> COSCO SHIPPING Lints Co.LTD сплачувалися штрафні санкції у розмірі 5099,94 доларів США, як демередж/детеншн.

8.48. ФОП Горборуков А.І. відшкодовує для ФОП Андруневчин С.В. 210879 грн 46коп., яка у свою чергу для ТОВ "ДСВ Логістика" відшкодовує спричинені матеріальні збитки у сумі 210879 грн 46коп., що еквівалентно 5099,94 доларів США (що дорівнює сумі демереджу/детеншну).

8.49. Відшкодовану для ФОП Андруневчин С.В. суму матеріальних збитків у розмірі 210879 грн 46коп. ФОП Горборуков А.І. просить стягнути із ТОВ "НЕГАБАРИТ-СЕРВІС" у порядку регресу.

8.50. Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення матеріальних збитків у розмірі 210879 грн 46коп. ФОП Горборуков А.І. в обґрунтування своє позиції до позовної заяви долучає інвойси портової лінії COSCO SHIPPING Lints Co.LTD за надмірне використання контейнерів (демередж/детеншн).

8.51. Демередж (від англ. Demurrage) - плата, що стягується за зберігання контейнера на території порту чи терміналу після закінчення встановленого безкоштовного періоду (фрі-тайм). Ця плата нараховується судновласниками, портовими операторами або транспортними компаніями і має на меті компенсувати витрати на використання їх інфраструктури.

8.52. Детеншн (Detention) - це плата за використання контейнера за межами порту після його вивезення, якщо він не був повернутий у встановлений термін.

8.53. Щоб покласти демередж/детеншн на кінцевого автоперевізника, Позивач має бездоганно довести, що за умовами договору (договору-заявки) на перевезення між сторонами встановлено відповідальність за зберігання контейнера на території порту чи терміналу після закінчення встановленого безкоштовного періоду або за використання контейнера за межами порту після його вивезення, якщо він не був повернутий у встановлений термін.

8.54. Проте характер відносин між Позивачем та Відповідачем у даній справі регулюється Договорами-заявками на автомобільне перевезення.

8.55. У класичному розумінні демередж та детеншн є морськими поняттями та регулюються договором фрахтування (коносаментом) між морською лінією та її прямим клієнтом. Відповідач (автомобільний перевізник) не є стороною договору з морською лінією.

8.56. У тексті Договору-заявки ТОВ "НЕГАБАРИТ-СЕРВІС" класичні морські терміни "демередж" чи "детеншн" прямо не використовуються. Натомість там застосовується поняття "наднормативного простою".

8.56.1. Пункт 6 "Додаткових умов" Договорів-заявок чітко визначає фіксовану ставку за наднормативний простій авто/контейнера: 50 USD/добу в межах України та 100 USD/добу за кордоном (суботи, неділі та святкові дні виключаються).

8.56.2. Жодних застережень Договори-заявки щодо стягнення демереджу чи детеншену не містять.

8.56.3. Будь яких розрахунків за наднормативний простій позивачем не здійснюється, не обґрунтовується та не стягується із відповідача, як санкція за порушення умов по кожному із договорів-заявок.

8.56.4. Позивач натомість намагається стягнути із відповідача кошти за тарифами портової лінії COSCO SHIPPING Lints Co.LTD, які не узгоджувалися з Відповідачем безпосередньо у вигляді конкретних ставок.

8.57. Суд першої інстанції не звернув увагу на такі суперечливі розрахунки та оцінки їм не надав.

8.58. Задовольняючи позовні вимоги позивача про стягнення із відповідача матеріальних збитків у сумі 210879,46 грн, як суми застосованих штрафних санкцій (демередж/детеншн), що еквівалентно 5099,94 доларів США місцевий господарський суд не звернув увагу на правову природу понесення таких збитків позивачем.

8.59. Адже в силу приписів статей ст. 22, 623 ЦК України для стягнення збитків позивач зобов`язаний довести чотири елементи: порушення зобов`язання, наявність збитків, причинно-наслідковий зв`язок та вину відповідача.

8.59.1. У пункті 13 позовної заяви позивач відкрито зазначає, що в нього відсутні докази проведення оплати коштів на користь іноземного морського експедитора (DSV Air & Sea Sp z o.o.), а також відсутній сам оригінальний контракт із морською лінією (посилаючись на комерційну та банківську таємницю).

8.59.2. Як вже зазначалося вище у даній постанові, ФОП Горборуков А.І. сплачував грошові кошти лише для ФОП Андруневчин С.В. у розмірі суми позовних вимог, а не для і на користь іноземного морського експедитора (DSV Air & Sea Sp z o.o.).

8.59.3. Якщо ФОП Горборуков А.І. фактично не сплатив ці кошти за ланцюжком посередників до іноземного морського експедитора DSV Air & Sea чи портової лінії COSCO SHIPPING Lints Co.LTD, то у такому випадку він не зазнав реальних збитків у розумінні ст. 22 ЦК України.

8.59.4. Факт виставлення лише претензій чи інвойсів без їх фактичної оплати не може бути належним та допустимим доказом у підтвердження понесених реальних збитків експедитора.

8.60. Щодо причинно-наслідкового зв`язку. Як зазначалося у цій постанові вище (п.8.46.) перевезення організовувалося через складний ланцюг.

8.60.1. Для того, щоб покласти демередж/детеншн на кінцевого автоперевізника, позивач зобов`язаний довести, що:

- умови про транзитну матеріальну відповідальність за затримку контейнера дзеркально переносилися через усі договори ланцюжка;

- затримка відбулася виключно з вини ТОВ "НЕГАБАРИТ-СЕРВІС".

8.60.2. Проте у п. 11 позову зазначено, що відповідач забрав контейнери з порту із запізненням (13.08 замість 11.08).

8.60.3. Однак позивачем не обґрунтовано, чи був контейнер фізично готовий до видачі портом 11.08 і чи не було затримки в оформленні документів самим експедитором.

8.61. Позивач у позові покликається на п. 16 Договорів-заявок, де зазначено, що додаткові витрати Експедитора (включаючи платне зберігання та користування), які виникли через недотримання інструкцій Перевізником, відшкодовуються останнім у повному обсязі.

8.61.1. Апеляційний господарський суд вважає, що цей пункт (п.16), має трактуватися виключно в системному зв`язку з п.6 таких Договорів-заявок (де чітко встановлено ліміт відповідальності за простій контейнера/авто у розмірі 50/100 USD за добу).

8.61.2. Будь-які додаткові витрати понад цей ліміт (у тому числі і застосування демереджу/детеншену) мають бути погоджені окремо або детально доведені первинними фінансовими документами про оплату, яких позивач не надає із-за їх відсутності.

8.62. Також є безпідставним і необґрунтованим є посилання позивача на обставини ніби-то визнання вини посадовими особами відповідача у месенджері Viber із доданням скріншотів та погодження щодо сплати коштів.

8.62.1. У господарському процесі електронна переписка в месенджерах (Viber, Telegram, тощо) без застосування електронного цифрового підпису (ЕЦП) або без чіткої ідентифікації номерів у самому тексті договору є неналежним та недопустимим доказом.

8.62.2. У даному випадку відсутні докази щодо належності зазначених номерів телефонів конкретним уповноваженим особам компанії, а здійснене листування не має статусу офіційного визнання боргу.

8.63. Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

8.64. Відповідно до статті 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

8.65. Згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

8.66. В силу наведених норм для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків (шкоди) потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини.

8.67. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

8.68. Аналогічна правова позиція викладена, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16.

8.69. При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків/шкоди, протиправність поведінки заподіювача збитків/шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками/шкодою.

8.70. Натомість, вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків/шкоди.

8.71. Істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків/шкоди, зокрема, в контексті наявності збитків/шкоди та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками/шкодою, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачем перед судом.

8.72. Для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача.

8.73. Вимога про відшкодування збитків може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

8.74. Відповідно, позивач у контексті спірних правовідносин у встановленому порядку, належним та допустимими доказами повинен був довести факт невиконання (неналежного виконання) умов Договорів-заявок, протиправної поведінки, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між збитками позивача та діями відповідача.

8.75. Виходячи з вище наведеного, та характером спірних правовідносин, що склалися між сторонами даного спору, доказів наявних у матеріалах справи, суд апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача виник обов`язок відшкодувати позивачу заподіяний збиток у вигляді штрафу в сумі 210879,46 грн передчасним.

8.76. Під час розгляду даного спору позивачем не доведено у даному випадку наявності протиправної поведінки відповідача, обґрунтованості заявленої до стягнення як збитки суми та існування причинного зв`язку, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог про стягнення збитків з відповідача-перевізника.

8.77. У даному випадку позов Фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича є безпідставним, необґрунтованим та передчасним.

8.78. Апеляційним господарським судом не встановлено обставин, які свідчать про існування всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача у справі до цивільної відповідальності у вигляді стягнення збитків, від так - не встановлено правових підстав для задоволення позовних вимог.

8.79. Згідно статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.80. Рішення суду першої інстанції у даній справі не відповідає усім вказаним вимогам.

8.81. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.82. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.83. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.84. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.85. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.86. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.87. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.88. Висновок Господарського суду Волинської області про задоволення позовних вимог свідчить про неповне з`ясування судом обставини, що мають значення у даній справі.

8.89. При цьому, висновки викладені судом в оскаржуваному рішенні, не відповідають встановленим обставинам справи, а тому наявні підстави для його скасування та ухвалення нового рішення - про відмову у задоволенні позову.

8.90. Доводи, викладені апелянтом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" у апеляційній скарзі на рішення суду від 13.05.2026 знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження, судом апеляційної інстанції враховуються, як обґрунтовані та підставні, що є наслідком задоволення його апеляційної скарги.

8.91. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" слід задоволити, а рішення Господарського суду Волинської області від 13 травня 2026 року у справі №903/1067/25 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову про стягнення з відповідача 210 879,46 грн. – збитків.

8.92. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

8.93. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції по суті спору з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 277 ГПК України.

Щодо оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" та Фізичною особою-підприємцем Горборуковим Артемом Ігоровичем додаткового рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 у справі №903/1067/25 суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

8.94. За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

8.95. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

8.96. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

8.97. Додаткове судове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

8.98. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 зазначила, що аналіз положень статті 244 ГПК України дозволяє дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги.

8.99. У постанові від 05.07.2023 у справі №904/8884/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

8.100. Таким чином, у випадку скасування первісного судового рішення, ухваленого за результатом вирішення спору по суті, це є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього (постанова Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 911/1770/21, 23.06.2022 у справі № 904/6341/20, від 06.02.2024 у справі № 927/424/23).

8.101. Так, додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 у справі №903/1067/25 оскаржується відповідачем в частині стягнення з нього витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 19500,00 грн., а позивачем - в частині відмови в частині вимог, залишених без задоволення, зокрема, в частині відмови у задоволення заяви про стягнення з відповідача - 19 500,00грн. витрат на правову допомогу, 242,24грн. витрат на оплату судового збору (враховуючи судовий збір, оплачений за подання заяви про видачу судового наказу), витрати у розмірі 1 500 грн. на оплату вартості перекладу іншомовних документів, а також витрати, пов`язані із нотаріально засвідченим перекладом документів, у розмірі 2 450,00грн.

8.102. Скасування первісного судового рішення – рішення по суті спору за результатом розгляду апеляційної скарги є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього.

8.103. У зв`язку із тим, що суд апеляційної інстанції скасував оскаржуване рішення суду першої інстанції від 13.05.2026, яким спір вирішено по суті, то додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 у справі №903/1067/25 також підлягає скасуванню в частині стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 19500,00 грн з ухваленням нового рішення – про відмову у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича про стягнення витрат на правову допомогу.

8.104. Суд апеляційної інстанції враховує принцип заборони повороту до гіршого разом із іншим правилом - quantum appellatum (скільки скарги, стільки і рішення). Правило заборони повороту означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто, особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги.

8.105. В цьому випадку не відбувається порушення вказаного принципу, оскільки судом апеляційної інстанції за апеляційною скаргою позивача скасовується основне рішення суду першої інстанції (частиною котрого є додаткове рішення), без існування якого неможливе існування і додаткового рішення.

8.106. Таким чином, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" від 28.05.26р. на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 у справі №903/1067/25 в частині стягнення витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 19500,00 грн слід задоволити.

8.107 Тоді як, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 у справі №903/1067/25 залишається без задоволення.

9. Розподіл судових витрат.

9.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Господарського суду Волинської області від 13.05.2026 у справі №903/1067/25 апелянт ТОВ "Негабарит-Сервіс" сплатив судовий збір у розмірі 3795,60 грн згідно платіжної інструкції від 28.05.2026.

9.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

9.3. За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про винесення додаткового судового рішення судовий збір не сплачується. Відсутня у вказаному Законі і норма, яка визначає розмір ставки за подання апеляційної скарги на додаткове судове рішення.

9.4. Відповідно, за оскарження додаткового рішення суду від 20.05.2025 у справі даній судовий збір як відповідачем та і позивачем не сплачувався.

9.5. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат

9.5.1. За приписами пункту 2 частини 4 статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмову в позові - на позивача.

9.6. Оскільки апеляційну скаргу ТОВ "Негабарит-Сервіс" задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові Фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича, то у даному випадку витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3795,60 грн. покладаються на позивача, про що слід видати накази, видачу яких доручити Господарському суду Волинської області.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" від 28.05.26р. на рішення Господарського суду Волинської області від 13 травня 2026 року у справі №903/1067/25 задоволити.

Рішення Господарського суду Волинської області від 13 травня 2026 року у справі №903/1067/25 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" від 28.05.26р. на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20 травня 2026 року у справі №903/1067/25 в частині стягнення витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 19500 грн 00коп. задоволити.

Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20 травня 2026 року у справі №903/1067/25 в частині стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 19500 грн 00 коп. скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича від 09.06.26р. на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20 травня 2026 року у справі №903/1067/25 залишити без задоволення.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Горборукова Артема Ігоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" (вул.Заводська, будинок 7а, селище міського типу Люблинець, Ковельський район, Волинська область, 45034, код ЄДРПОУ 37707423) 3795 грн 60коп. - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/1067/25 повернути Господарському суду Волинської області.

Повна постанова складена "24" липня 2026 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Крейбух О.Г.