Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №910/7690/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2026 р. Справа№ 910/7690/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.;

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Акуленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2026

у справі № 910/7690/25 ( суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд Юкрейн"

до Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

про стягнення 21 485 964,78 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Норд Юкрейн" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 21 485 964,78 грн - заборгованості за договором № 680/01 від 12.09.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/7690/25 провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд Юкрейн" до Державного підприємства "Гарантований покупець" в частині стягнення заборгованості у розмірі 4 268 302,57 грн закрито. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд Юкрейн" в частині стягнення із Державного підприємства "Гарантований покупець" заборгованості у розмірі 17 217 662,21 грн задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд Юкрейн" 17 217 662,21 грн та 223 080,15 грн - судового збору.

10.04.2026 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Норд Юкрейн" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7690/25 про стягнення із ДП "Гарантований покупець" на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 96 000,00 грн.

20.04.2026 до Господарського суду міста Києва від ДП "Гарантований покупець" надійшли заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 у справі № 910/7690/25 вимоги ТОВ "Норд Юкрейн" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд Юкрейн" 40 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалюючи додаткове рішення суд першої, врахувавши заперечення відповідача, а також з огляду на критерії реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн, зокрема, виходячи з того, що судові засідання неодноразово відкладалися саме із підстав необхідності надання часу представнику позивача для з`ясування точної суми заборгованості з урахуванням підписаного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків та актів зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 у справі № 910/7690/25 в частині задоволення вимог та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям, визначеним у статтях 126, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а тому наявні підстави для відмови у задоволенні заяви чи принаймні зменшенні розміру цих витрат.

- позивачем був доданий Договір про надання юридичних послуг № 18.06/25 від 18.06.2025, який укладений між ФОП Пустовіт Юлією Юріївною та позивачем, тоді як на розгляд Великої Палати Верховного Суду в межах справи № 910/7523/25, щодо питання необхідності відступу від висновків Верховного Суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу понесену на підставі Договору укладеного з адвокатом, як ФОП;

- судом не враховано, що до позовної заяви був доданий Договір № 18.06/25 від 18.06.2025, який укладений між ФОП Пустовіт Юлією Юріївною та позивачем, а не адвокатом та позивачем про правову (правничу) допомогу, який був вже доданий до Заяви про ухвалення додаткового рішення;

- позовна заява не містить попереднього орієнтовного розрахунку витрат на правничу допомогу в супереч прямим приписам статті 124 ГПК України;

- заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у цій справі фактично дорівнює середньомісячній роботі професійного адвоката по країні за 3 (три) з половиною повні місяці роботи або близько 68 робочих днів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/7690/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 16.06.2026.

Ухвалою суду від 16.06.2026 відкладено розгляд справи до 21.07.2026.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 21.07.2026 з`явився представник відповідача, підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Також повідомив суд про те, що ухвалою Верховного Суду від 25.06.2026 було передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 910/6494/25 з метою відступу від правових висновків викладених у постановах Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/10935/20, від 29.10.2024 у справі № 911/22/24 та в ухвалі від 04.03.2026 у справі № 911/514/25 стосовно того, що укладення договору адвокатом як фізичною особою - підприємцем не позбавляє його статусу адвоката, а тому в розумінні наведених приписів процесуального закону і не впливає на правильність розподілу судових витрат у справі.

Представник позивача у судове засідання 21.07.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі "Електронний суд".

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пункті 2.2. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 21.07.2026 за відсутності представника позивача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, актів наданих послуг тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених судових витрат позивачем надано Договір № 18.06/25 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 18.06.2025, укладений між адвокатом Юлією Пустовіт та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норд Юкрейн"; додаткову угоду № 1 до цього договору; акт надання послуг від 06.04.2026 по справі № 910/7690/25 у Господарському суді міста Києва на загальну суму 96 000,000 грн; платіжні інструкції № 490 від 21.08.2025 на суму 66 000,00 грн та № 611 від 07.04.2026 на суму 30 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 18.06.2025 до договору № 18.06/25 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 18.06.2025, сторони дійшли згоди встановити вартість послуг відповідно до розрахунку, зазначеного в цій додатковій угоді:

- складання заяв, скарг, запитів та інших документів правового характеру для подання до державних органів, судів або третіх осіб - 3 000,00 грн / 1год.;

- представництво інтересів клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, судах, а також в інших організаціях та установах з питань, що стосуються предмету спору - 3 000,00 грн / 1 год.;

- оцінка перспектив судового розгляду та підготовка правової позиції - 3 000,00 грн / 1 год.

Як вбачається з акту надання послуг від 06.04.2026 по справі № 910/7690/25 у Господарському суді міста Києва адвокатом надані позивачу послуги на загальну суму 96 000,00 грн, зокрема:

1. 18.06.2025 - підготовка та подача до Господарського суду міста Києва позовної заяви у справі № 910/7690/25; час - 13 год.; сума - 39 000,00 грн;

2. 10.07.-16.07.2025 - підготовка та подача до Господарського суду міста Києва відповіді на відзив у справі № 910/7690/25; час - 7 год.; сума - 21 000,00 грн;

3. 04.08.2025 - участь представника у судовому засіданні по справі № 910/7690/25 в Господарському суді міста Києва; час - 1 год.; сума - 3 000,00 грн;

4. 08.09.2025 - участь представника у судовому засіданні по справ № 910/7690/25 в Господарському суді міста Києва; час - 1 год.; сума - 3 000,00 грн;

5. 20.10.2025 - участь представника у судовому засіданні по справі № 910/7690/25 в Господарському суді міста Києва; час - 1 год.; сума - 3 000,00 грн;

6. 03.11.2025 - підготовка та подача до Господарського суду міста Києва заяви про закриття провадження у справі в частині та повернення судового збору у справі № 910/7690/25, час - 3 год.; сума - 9 000,00 грн;

7. 17.11.2025 - участь представника у судовому засіданні по справ № 910/7690/25 в Господарському суді міста Києва; час - 1 год.; сума - 3 000,00 грн;

8. 26.01.2026 - участь представника у судовому засіданні по справ № 910/7690/25 в Господарському суді міста Києва; час - 1 год.; сума - 3 000,00 грн;

9. 16.03.2026 - участь представника у судовому засіданні по справ № 910/7690/25 в Господарському суді міста Києва; час - 1 год.; сума - 3 000,00 грн;

10. 19.03.2026 - підготовка та подача до Господарського суду міста Києва додаткових пояснень у справі № 910/7690/25; час - 1 год.; сума - 3 000,00 грн;

11. 19.03.2026 - підготовка та подача до Господарського суду міста Києва додаткових пояснень (підтвердження часткової оплати суми боргу) у справі № 910/7690/25; час - 1 год.; сума - 3 000,00 грн;

12. 06.04.2026 - участь представника у судовому засіданні по справ № 910/7690/25 в Господарському суді міста Києва; час - 1 год.; сума - 3 000,00 грн.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що позовна заява не містить попереднього орієнтовного розрахунку витрат колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частинами першою - третьою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин даної справи, а також інших чинників. Зі змісту частини другої статті 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на викладене вище колегія суддів зазначає, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Подібна правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 08.06.2021 у справі № 910/3419/20, від 20.07.2021 у справі № 914/2531/19, від 16.04.2025 у справі № 904/142/22, від 14.05.2025 у справі № 903/753/22, від 11.02.2026 у справі № 910/7294/22, від 18.03.2026 у справі № 910/6986/21.

Поряд з цим, відповідачем не доведено, що неподання позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат разом із позовом, позбавило відповідача можливості підготуватися до спростування витрат, які він вважає необґрунтованими, та довести неспівмірність таких витрат. Навпаки, матеріали справи свідчать про те, що відповідач мав можливість підготувати відповідні заперечення та скориставшись своїм правом подав до суду першої інстанції заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Також колегією суддів відхиляються доводи скаржника щодо стягнення судом першої інстанції витрат на оплату послуг адвоката на підставі договору, який укладений між ФОП Пустовіт Юлією Юріївною та позивачем, а не адвокатом та позивачем, оскільки матеріали справи містять Договір № 18.06/25 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 18.06.2025, укладений саме між адвокатом Юлією Пустовіт та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норд Юкрейн", на підставі якого і було ухвалено додаткове рішення про розподіл судових витрат. Доказів недійсності зазначеного договору відповідачем до суду не надано.

Окрім цього, у постанові від 01.02.2022 у справі № 910/10935/20 Верховний Суд виснував, що укладення договору Картушиним Д.М. як фізичною особою - підприємцем не позбавляє його статусу адвоката, а тому в розумінні наведених приписів процесуального закону і не впливає на правильність розподілу судових витрат у справі.

Наведений правовий висновок також було підтримано Верховним Судом у постанові від 29.10.2024 у справі № 911/22/24.

Щодо доводів апеляційної скарги про передачу справи № 910/7523/25 на розгляд Великої Палати Верховного Суду в контексті питання необхідності відступу від висновків Верховного Суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу понесену на підставі Договору укладеного з адвокатом, як ФОП, колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13.05.2026 повернула відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 910/7523/25 для розгляду.

Також стосовно посилань відповідача на те, що ухвалою Верховного Суду від 25.06.2026 було передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 910/6494/25 з метою відступу від правових висновків викладених у постановах Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/10935/20, від 29.10.2024 у справі № 911/22/24 та в ухвалі від 04.03.2026 у справі № 911/514/25, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом вказаної норми зупинення провадження у справі з цієї підстави є правом, а не обов`язком суду. Таке право може бути реалізовано за наявності двох умов: 1) правовідносини є подібними; 2) палата, об`єднана палата, Велика Палата Верховного Суду, здійснює перегляд справи (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2022 у справі № 910/22748/16, від 13.01.2023 у справі № 911/3023/19, від 20.11.2023 у справі № 910/14224/20, від 18.11.2024 у справі № 907/1115/23, від 22.01.2025 у справі № 910/8568/23).

Як вбачається з інформації, розміщеної на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua), станом на час апеляційного перегляду цієї справи, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не ухвалювала рішення про прийняття до свого провадження справи № 910/6494/25.

Відповідно, наведене вище не є підставою для зупинення апеляційного провадження у цій справі, а також для неврахування під час ухвалення цієї постанови правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/10935/20 та від 29.10.2024 у справі № 911/22/24.

Досліджуючи заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в контексті критеріїв, визначених ст. 126 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховний Суд у справі № 905/1795/18, у справі № 922/2685/19, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд також враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18, від 04.06.2019 та додатковій постанові від 12.09.2019 у справі № 9901/350/18, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

Суд першої інстанції, оцінюючи фактичні витрати з урахуванням всіх аспектів і складності справи, дійшов до вірного висновку, що витрати на правничу допомогу, які позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача у розмірі 96 000,00 грн, не є пропорційними та співмірними із обсягом наданих послуг та складністю справи.

Зокрема, як вірно зазначив суд першої інстанції, судові засідання неодноразово відкладалися саме із підстав необхідності надання часу представнику позивача для з`ясування точної суми заборгованості з урахуванням підписаного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків та актів зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог. Крім того, представник позивача у судове засідання 09.02.2026 не з`явився.

А тому, з огляду на предмет та підстави позовних вимог, оцінюючи фактичні витрати з урахуванням всіх аспектів і складності справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача 40 000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі апелянт не обґрунтував неспівмірності заявлених до стягнення із нього витрат на професійну правничу допомогу у сумі 40 000,00 грн, не навів доказів необґрунтованості визначеного судом розміру витрат та не зазначив, який розмір витрат на професійну правничу допомогу у даному випадку є співмірним із заявленим позовом, складністю справи та обсягом виконаних робіт.

А тому підстав для скасування чи зміни рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 у справі № 910/7690/25 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 74, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 у справі № 910/7690/25 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 у справі № 910/7690/25 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/7690/25 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повна постанова складена 27.07.2026

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко