Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №910/2688/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2026 р. Справа№ 910/2688/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Горбасенка П.В.

Тарасенко К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження, без виклику сторін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 10.06.2026

у справі №910/2688/26 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг"

до Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 1 035 861,27 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" (далі - ТОВ "Укргазтрейдинг", позивач) до Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Управління освіти, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 035 861,27 грн за договором про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 1 від 01.01.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на виконання вказаного договору ТОВ "Укргазтрейдинг" сплатило відповідачу грошові кошти в сумі 926 970,00 грн на забезпечення виконання свого зобов`язання та протягом дії цього договору постачало Управлінню освіти електричну енергію. У подальшому, оскільки позивач повністю виконав свої зобов`язання, у відповідача, на підставі п. 15.2 договору, виник обов`язок повернути постачальнику забезпечувальний платіж, яке Управління освіти відмовляється повертати. У позові ТОВ "Укргазтрейдинг" просить стягнути з відповідача забезпечувальний платіж у сумі 926 970,00 грн, інфляційні втрати в сумі 78 796,49 грн та 3% річних у сумі 30 094,78 грн.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 зупинено провадження у справі №910/2688/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/3005/25.

Приймаючи вказану ухвалу, суд виходив з того, що обставини, які будуть встановлені в судовому рішенні у справі № 910/3005/25, де вирішується питання щодо законності укладення сторонами додаткових угод до договору про збільшення ціни матимуть преюдиціальне значення для вирішення спору в цій справі (№ 910/2688/26), адже встановлення обставин належності виконання спірних угод і всього договору в цілому є передумовою для з`ясування того, чи існують правові підстави для утримання або повернення Управлінням освіти забезпечувального платежу в сумі 926 970,00 грн. Враховуючи вищезазначене, суд вважав, що дана справа та справа № 910/3005/25 є пов`язаними між собою.

Суд також врахував положення ст. 227 ГПК України щодо об`єктивної неможливості розгляду справи № 910/2688/26 до вирішення справи № 910/3005/25, яка полягає в тому, що межі розгляду та наявні у цій справі докази не дозволяють встановити факти, які є предметом судового розгляду у справі № 910/3005/25 про визнання недійсними додаткових угод, в той час, як в межах останньої встановлюються обставини, які безпосередньо впливають на наявність, обсяг та правову підставу вимог у цій справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариств з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим судом з неправильним застосуванням норм матеріального права, при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

При цьому скаржник стверджує, що у справі № 910/2688/26 всі необхідні для вирішення спору обставини підтверджені наявними доказами: Договором, актами приймання-передачі, відповіддю ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» №1/04/14228 від 25.03.2026 та платіжними документами про сплату забезпечення. Жодна обставина, що підлягає встановленню у справі № 910/3005/25, не входить до предмета доказування у справі про повернення забезпечувального платежу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026 апеляційну скаргу у справі №910/2688/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Скрипка І.М., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі №910/2688/26. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Витребувати матеріали справи №910/2688/26 з Господарського суду міста Києва.

16.07.2026 матеріали справи №910/2688/26 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026, у зв`язку з перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/2688/26.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026, справу №910/2688/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Горбасенко П.В., Тарасенко К.В.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, основним критерієм, відповідно до вказаного пункту, визначення наявності підстав для зупинення провадження у справі є неможливість розгляду справи.

Водночас для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 910/15364/17, від 15.03.2019 у справі № 910/17243/17 та від 27.03.2019 у справі № 910/15707/17, від 04.08.2021 у справі № 903/636/20.

При цьому сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Матеріали справи свідчать, що предметом спору у даній справі №910/2688/26 є стягнення забезпечувального платежу з Управління освіти, сплаченого ТОВ "Укргазтрейдинг" за договором про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 1 від 01.01.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані обгрунтованітим, що на виконання вказаного договору ТОВ "Укргазтрейдинг" сплатило відповідачу грошові кошти в сумі 926 970,00 грн на забезпечення виконання свого зобов`язання та протягом дії цього договору постачало Управлінню освіти електричну енергію. У подальшому, оскільки позивач повністю виконав свої зобов`язання, у відповідача, на підставі п. 15.2 договору, виник обов`язок повернути постачальнику забезпечувальний платіж, яке Управління освіти відмовляється повертати.

Разом з цим, предметом спору у справі №910/3005/25 за позовом Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації до ТОВ "Укргазтрейдинг" є вимога про визнання недійсними додаткових угод № 7 від 23.07.2024, № 8 від 31.10.2024, № 9 від 31.10.2024, № 10 від 31.10.2024, № 11 від 26.11.2024, № 12 від 17.12.2024 до договору № 1 від 01.01.2024 та стягнення 2 178 522, 52 грн надмірно сплачених грошових коштів.

Предметом розгляду вищезазначеної справи є дослідження обставин правомірності й належності виконання вказаного договору під час внесення до нього змін шляхом збільшення ціни за одиницю товару (укладення додаткових угод), їх відповідності положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також наявності правових підстав для здійснення оплати за поставлену електричну енергію за зміненою ціною.

Мотивуючи необхідність зупинення провадження у даній справі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що обставини, які будуть встановлені в судовому рішенні у справі №910/3005/25, де вирішується питання щодо законності укладення сторонами додаткових угод до договору про збільшення ціни матимуть преюдиціальне значення для вирішення спору в цій справі (№ 910/2688/26), адже встановлення обставин належності виконання спірних угод і всього договору в цілому є передумовою для з`ясування того, чи існують правові підстави для утримання або повернення Управлінням освіти забезпечувального платежу в сумі 926 970,00 грн.

З огляду на предмет позовних вимог у справі №910/2688/26, обставини, що підлягають доведенню у межах цієї справи полягають у встановленні факту наявності підстав для повернення позивачу забезпечення виконання договору № 1 від 01.01.2024 в сумі 926 970,00 грн, сплаченого позивачем з метою забезпечення виконання своїх договірних зобов`язань.

На суд в межах розгляду вказаної справи не покладений обов`язок визначати наявність підстав для визнання додаткових угод до договору недійсними (в частині чи повністю), судом застосовується презумпція правомірності правочину, на підставі якого виникли зобов`язання сторін.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, у разі відсутності доказів на спростування презумпції правомірності договору (рішення суду про визнання його недійсним, що наявне на момент розгляду справи) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Суд апеляційної інстанції також враховує доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі про те, що справа № 910/3005/25 стосується виключно фінансових розрахунків між сторонами та правомірності укладення додаткових угод щодо збільшення ціни за одиницю електроенергії понад 10% відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Цей спір жодним чином не стосується і не може стосуватися обсягу поставленої електричної енергії та факту виконання позивачем своїх зобов`язань по Договору щодо поставки товару (електричної енергії).

Разом з цим, відповідачем не зазначено, а з матеріалів справи не вбачається, яким саме чином з`ясування обставин в процесі розгляду справи №910/3005/25, унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, на підтвердження яких надано необхідні докази.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №910/2688/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/3005/25.

Згідно статті 74 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями статті 269 вказаного Кодексу визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2).

Із наведених положень процесуального законодавства вбачається, що доведення обставин, на які сторона може посилатися як на підставу своїх вимог або заперечень, має здійснюватися в суді першої інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вищевказане ставить під сумнів добросовісність відповідача в користуванні своїми процесуальними правами, а дії суду першої інстанції по задоволенню клопотання відповідача про зупинення провадження у справі можуть слугувати інструментом досягнення цілей відповідача щодо затягування розгляду справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. При цьому порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі №910/2688/26 - скасуванню.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі №910/2688/26 скасувати.

Матеріали справи №910/2688/26 повернути Господарському суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді П.В. Горбасенко

К.В. Тарасенко