Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №344/95/24 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/95/24

Провадження № 22-ц/4808/1100/26

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О. В.,

суддів: Бойчука І. В., Томин О. О.

з участю секретаря Кузнєцова В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іваночко Юрій Антонович, на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 04 березня 2026 року, у складі судді Бородовського С. О., у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Івано-Франківський міський відділ ДВС на дії державного виконавця,

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та бездіяльність органу примусового виконання.

В обґрунтування скарги зазначено, що на виконанні у відділі ДВС знаходиться виконавчий лист виданий у справі №344/95/24 Івано-Франківського міського суду, яким змінено спосіб присудження аліментів, а саме постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від заробітку/доходу платника, щомісячно, починаючи з 27.12.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

03.12.2025 представник ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами ВП №75512803 отримав копії таких документів, а саме: розрахунок зі сплати аліментів від 17.11.2025, розрахунок зі сплати аліментів від 10.09.2025, вимогу державного виконавця про надання документального підтвердження походження коштів, які поступили на рахунки ОСОБА_2 , та письмові пояснення про джерело походження коштів із доданням відповідних документів, стосовно рахунків відкритих у банківських установах АТ КБ «ПриватБанк», АТ «А-Банк» (Акцент-Банк), АТ «Універсал Банк», ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» та АТ «Ощадбанк» за період з 28.06.2024 по дату надання пояснень від 26.05.2025 №10032, а також постанови від 18.11.2025, якими державним виконавцем Івано-Франківського міського ВДВС з боржника ОСОБА_2 було знято усі обтяження та заборони та безпідставно зазначено про відсутність заборгованості по аліментних платежах.

Встановлено, що у ОСОБА_2 у банківських установах наявні рахунки та кошти, з яких останній відповідно до рішення суду у період з 28.06.2024 зобов`язаний сплачувати аліменти. Загальна сума отриманих доходів/коштів ОСОБА_2 на рахунках у банківських установах за період з 28.06.2024 по 27.02.2025 становить – 1 163 324 грн, а відповідно сума заборгованості по аліментах становить – 290 831 грн. Заявниця просила державного виконавця провести перерахунок розміру сплати аліментів за вказаний період, та стягнути з боржника на її користь аліменти у розмірі 290 831 грн.

Зазначає, що 10.09.2025 старший державний виконавець Івано-Франківського міського ВДВС виніс розрахунок зі сплати аліментів станом на 10.09.2025, в якому зазначив розмір заборгованості по аліментах у сумі 3 923 391, 13 грн. Боржником було оскаржено зазначений розрахунок зі сплати аліментів до Івано-Франківського міського суду, де 27.11.2025 боржник відмовився від поданої ним скарги, оскільки державний виконавець самостійно замінив оскаржуваний розрахунок зі сплати аліментів іншим від 17.11.2025, в якому зазначив про відсутність заборгованості.

Вважає, що старший державний виконавець Гановський Н. І., не маючи чіткої та повної інформації про розмір поступлених коштів на рахунки ОСОБА_2 безпідставно виніс новий розрахунок зі сплати аліментів станом на 17.11.2025, в якому визначив, що станом на 17.11.2025 заборгованість по аліментах становить 0,00 грн, що не відповідає дійсності.

В подальшому на підставі такого незаконного розрахунку зі сплати аліментів станом на 17.11.2025 державним з боржника по аліментах ОСОБА_2 було протиправно та незаконно знято всі накладені на нього заборони та обтяження.

Зазначає, що заява від 28.11.2025 у частині вимоги до державного виконавця про вжиття невідкладних заходів щодо отримання інформації з Банків, щодо надходження/ поступлення коштів на рахунки ОСОБА_2 , з зазначенням чіткої суми поступлення за запитуваний період, залишена без належного реагування та виконання. Зазначене вказує на бездіяльність державного виконавця, щодо встановлення та виявлення коштів/доходів боржника, з яких такий має сплачувати аліменти на утримання дитини.

При цьому боржник ОСОБА_2 , звертаючись до державного виконавця про проведення перерахунку розрахунку зі сплати аліментів, так самостійно і не зазначив яка сума коштів поступила на кожний окремий рахунок за період з 28.06.2024 року по час подання заяви, не отримав від банку та не надав державному виконавцю довідку з банку про розмір поступлених коштів на свої рахунки за вказаний період та не виконав вимогу виконавця від 26.05.2025 №100325 про надання інформації. Також боржник не визначив розмір від поступлених коштів, які на думку боржника такий мав би сплатити, як аліменти.

Крім того, при винесенні оскаржуваного розрахунку державний виконавець, жодним чином не спростував розрахунок, який був поданий стягувачем в заяві від 22.05.2025, в якому сума заборгованості по аліментах становила – 290 831 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, представник заявниці просив:

-визнати протиправними та скасувати розрахунок із сплати аліментів від 17.11.2025,

-визнати протиправними та скасувати постанови про скасування встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, постанови про скасування встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, постанови про скасування встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, постанови про скасування встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними, постанови про скасування арешту коштів боржника, постанови про скасування арешту майна боржника, постанови про скасування розшуку майна боржника від 18.11.2025 у виконавчому провадженні № 75512803.

-зобов`язати старшого державного вжити всіх заходів щодо встановлення та виявлення коштів/доходів божника – ОСОБА_2 , а саме: витребувати інформацію з банківських установ з зазначенням інформації, щодо чіткої суми поступлених коштів на рахунки ОСОБА_2 , за період з 28.06.2024 року по даний час; витребувати від ОСОБА_2 інформацію про чітку суму поступлених коштів на його банківські рахунки, за період з 28.06.2024 по даний час, з документальним підтвердженням суми поступлених коштів; винести розрахунок зі сплати аліментів згідно розрахунку поданого стягувачем згідно заяви від 22.05.2025; винести постанови щодо вжиття відносно боржника ОСОБА_2 заходів тимчасових обмежень та постанови про розшук майна боржника.

Ухвалою Івано-Франківського міськрайонного суду від 04 березня 2026 року скаргу задоволено частково.

Зобов`язано старшого державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гановського Н. І. витребувати від ОСОБА_2 інформацію про чітку суму поступлених коштів на його банківські рахунки за період з 28.06.2024 по даний час, з документальним підтвердженням суми поступлених коштів;

В іншій частині скарги відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 , адвокат Іваночко Ю. А. подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом при прийнятті оскаржуваної ухвали було порушено норми матеріального права, процесуальні норми та визначені цивільно-процесуальним кодексом принципи рівності учасників справи, принципи оцінювання доказів.

Предметом спору у даній справі є зобов`язання Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ): визначати реальну суму заборгованості по аліментах, здійснити розрахунок зі сплати аліментів відповідно до фактичного розміру заборгованості по аліментах та вжити заходів щодо боржника щодо сплати такої заборгованості.

Вважає, що державний виконавець і боржник разом ігнорують та не виконують вимоги закону, та прохання стягувача, щодо отримання/надання інформації щодо розміру поступлених коштів на банківські рахунки боржника за кожний місяць окремо – чим унеможливлюють здійснити реальне визначення розміру сплати аліментів за відповідний період.

Представник скаржниці, вказує, що суд може витребувати таку інформацію від банку і тільки згідно отриманої відповіді можливо встановити суму коштів належних боржнику на його рахунках та надалі визначити розмір аліментів.

Єдиним ефективним та справедливим способом визначити фактичний/реальний розмір аліментів, які підлягають до стягнення це витребувати від банку інформацію, щодо поступлення коштів за кожний місяць окремо на рахунок боржника, що надасть усім учасникам виконавчого провадження та суду чітку та незаперечну інформацію про розмір коштів на рахунку боржника за кожний місяць окремо і відповідно визначити від цієї суми частини, як розмір сплати аліментів встановлених у рішенні суду.

Представником скаржника до скарги від 03.12.2025 було додано клопотання про витребування доказів, однак суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання перейшовши до слухання скарги по суті. Таким чином, судом допущено порушення процесуального права сторін на першочерговий розгляд клопотань.

Матеріали виконавчого провадження містять лише часткову інформацію про рахунки та кошти боржника, яка не дає можливості достовірно визначити суму надходжень за відповідний період та, відповідно, розмір аліментів, що підлягають стягненню. Крім того, встановлено, що боржник уже закрив частину рахунків, тому без витребування інформації з банку щодо руху коштів існує ризик приховування доходів та уникнення сплати аліментів.

Крім того, суд першої інстанції безпідставно зазначив, що скаржником не подано власного розрахунку заборгованості, що стало підставою для відмови у задоволенні вимоги про зобов`язання державного виконавця провести розрахунок аліментів.

Так, суд встановив, що ще 22.05.2025 скаржником подано до органу ДВС заяву про проведення перерахунку аліментів із доданим розрахунком, відповідно до якого загальна сума доходів боржника за період з 28.06.2024 по 27.02.2025 становила 1 163 324 грн, а сума заборгованості зі сплати аліментів – 290 831 грн.

Зазначає, що факт подання такого розрахунку також підтверджується додатком № 6 до скарги. Отже, висновок суду про відсутність розрахунку суперечить встановленим обставинам справи та наявним у матеріалах доказам.

Судом першої інстанції залишено без дослідження та з`ясування інші обставини, які вказують на бездіяльність державного виконавця , які були зазначені в скарзі

Вважає, що державним виконавцем Івано-Франківського міського ВДВС було винесено розрахунок зі сплати аліментів від 17.11.2025, в якому розмір заборгованості по аліментах ОСОБА_2 становить 0,00 грн, без належного документального обґрунтування та підтвердження встановлених сум – тобто без належних правових підстав, а тому підлягає скасуванню.

Просив ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу на дії/бездіяльність державного виконавця – задоволити у повному обсязі.

Представник ОСОБА_2 адвокат Рибак М. М. подала відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції при розгляді скарги не було порушено норми процесуального законодавства, сторонам забезпечено рівність, встановлено всі обставини, які входили до предмету розгляду, висновки суду відповідають обставинам справи, а докази були досліджені та оцінені судом в повному обсязі, суд першої інстанції детально вивчив кожен із долучених доказів та ухвалив законне, обґрунтоване рішення.

Суд першої інстанції встановивши, що розрахунок заборгованості від 17.11.2025 вчинено виконавцем з додержанням вимог ЗУ «Про виконавче провадження», перевіривши доводи скаржника та боржника, виписки з банків які підтверджують доводи боржника, матеріали виконавчого провадження, що містять докази, що спростовують доводи скаржника, - правомірно відмовив у задоволенні скарги в цій частині.

Боржником самостійно надано у матеріали виконавчого провадження виписки про надходження коштів на рахунок за весь період від коли виконавчий лист перебуває на виконанні, окрім цього у матеріалах виконавчого провадження наявні виписки про рух коштів отримані державним виконавцем від банків. Водночас скаржник продовжує наполягати на необхідності отримання окремих виписок за кожен місяць, вважаючи їх відсутність підставою для скасування рішення державного виконавця та ухвали суду.

Зазначає, що оскаржуваний розрахунок містить зазначення доходу за кожен місяць та сплачених аліментів, а підтвердженням сплати заборгованості боржником було долучено платіжні документи – квитанції від 03.06.2025 на суму 27 700,00 грн та від 30.09.2025 на суму 42 476,99 грн.

Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду залишити без змін.

У судовому засіданні апеляційного суду представник заявниці ОСОБА_1 – ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.

Представник ОСОБА_2 – ОСОБА_5 та державний виконавець Гановський Н. І. заперечили вимоги апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду відповідає.

Постановляючи рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що під час повторного перерахунку заборгованості державним виконавцем з урахуванням банківської виписки, наданої представником боржника, було встановлено відсутність заборгованості по сплаті аліментів. У зв`язку з цим 17.11.2025 року державним виконавцем було винесено відповідні постанови про скасування тимчасових обмежень, застосованих у межах виконавчого провадження.

Скаржником на обґрунтування вимог скарги, не надано свого розрахунку заборгованості в межах виконавчого провадження ні суду, ні державному виконавцю.

Таким чином, здійснюючи розрахунок зі сплати аліментів від 17.11.2025 року державний виконавець діяв у межах повноважень, наданих йому законом, та на підставі наявних в матеріалах виконавчого провадження доказів, а тому дії державного виконавця щодо проведення розрахунку заборгованості, витребування підтверджувальних документів та зняття тимчасових обмежень є такими, що відповідають вимогам статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на виконанні Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконанні перебуває виконавче провадження № 75512803 по виконанню виконавчого листа № 344/95/24 виданого 02.07.2024 року Івано-Франківським міським судом, про стягнення з ОСОБА_2 аліментних платежів на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дитину.

16.07.2024 державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 75512803 та про передачу виконавчого документу на виконання до підприємства, організації.

27.02.2025 року за зверненням стягувача державним виконавцем надіслано вимогу до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» АТ «А-Банк», АТ «Універсал Банк», ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Ощадбанк» щодо надання інформації про отримання коштів, які надходять на рахунки боржника від інших осіб. За результатами отримано інформацію про надходження грошових коштів на рахунки боржника, походження яких документально не підтверджено.

26.05.2025 боржнику ОСОБА_2 направлено вимогу надати письмові пояснення та документи щодо джерел походження коштів на рахунках у АТ КБ «ПриватБанк», АТ «А-Банк», АТ «Універсал Банк», ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Ощадбанк» за період з 28.06.2024 по дату надання пояснень.

Письмові пояснення та підтверджуючі документи боржником не було надано.

22.08.2025 повторно за зверненням стягувача державним виконавцем було направлено вимогу до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо надання інформації про отримання коштів, які надходять на рахунки боржника від інших осіб.

10.09.2025 за результатами проведеного перерахунку заборгованості було встановлено наявність у боржника боргу по сплаті аліментів станом на 10.09.2025 року у розмірі 3 923 391,13 грн, яка визначена на підставі банківських виписок, наданих на вимогу державного виконавця.

11.09.2025 державним виконавцем було винесено постанови про тимчасові обмежувальні заходи для забезпечення належного виконання рішення суду, зокрема про про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про тимчасове обмеження у праві полювання; про тимчасове обмеження у праві користування зброєю; про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників; про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника; про звернення стягнення на майно боржника; про розшук майна боржника.

14.11.2025 представником боржника подано заяву про здійснення перерахунку заборгованості по сплаті аліментів з додаванням відповідної банківської виписки, на підставі якої визначено фактичний розмір грошових надходжень, оскільки банківські виписки, отримані раніше на вимоги державного виконавця, містили числові значення без розділових знаків.

В результаті повторного перерахунку заборгованості з урахуванням банківської виписки, наданої представником боржника, було встановлено відсутність заборгованості по сплаті аліментів, що підтверджено здійсненим державним виконавцем розрахунком від 17.11.2025.

17.11.2025 державним виконавцем винесено постанови про скасування тимчасових обмежень, застосованих у межах зазначеного виконавчого провадження.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Заявниця ОСОБА_1 не погоджуючись із сумою сплачених аліментів та проведеним державним виконавцем розрахунком із сплати аліментів подала скаргу на дії державного виконавця.

Відповідно до положень статті 195 СК України заборгованість за аліментами визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами ч.ч. 1, 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 4 розділу XVIІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Відповідно до XVI розділом «Особливості виконання рішень про стягнення аліментів» Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконавець зобов`язаний щомісяця обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти стягувача і боржника про розрахунок заборгованості.

Із матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем двічі проводився розрахунок зі сплати аліментів ОСОБА_2 на підставі поданих банківських виписок по рахунках

Так, відповідно до розрахунку від 10.09.2025 сума заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_2 станом на 10.09.2025 становить 3 923 391 грн.

Натомість під час повторного перерахунку заборгованості державним виконавцем з урахуванням банківських виписок (з наданими коректними числовими значеннями) відповідно до розрахунку від 17.11.2025 заборгованість по сплаті аліментів відсутня.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо невірно визначеної суми заборгованості зі сплати аліментів, колегія суддів виходить із того, що платник аліментів ОСОБА_2 згідно рішення суду зобов`язаний сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки від його заробітку/доходу.

Відтак, для правильного вирішення спору підлягає з`ясуванню питання визначення розміру доходу платника аліментів.

Оскаржуваний заявницею ОСОБА_1 розрахунок зі сплати аліментів ОСОБА_2 здійснений державним виконавцем виходячи із отриманої платником аліментів заробітної плати за основним місцем роботи та на підставі виписок із банківських рахунків останнього про надходження на його рахунок коштів. Станом на 17.11.2025 державним виконавцем визначено суму коштів, яка підлягала стягненню у розмірі 101899,12 грн яка сплачена ОСОБА_2 у повному розмірі.

Із наданих представником ОСОБА_2 відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків за 2024 та 2025 роки встановлено отримані ОСОБА_2 суми доходів, так за 2024 рік дохід становив – 175 723,79 грн та за 2025 рік – 133047,80 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 сплативши станом на 17.11.2025 року аліменти в розмірі 101 899,12 грн, заборгованості по сплаті аліментів виходячи із офіційно отриманого ним доходу не має.

З огляду на зазначене, підстав для визнання вищезазначеного розрахунку зі сплати аліментів протиправним не встановлено.

Доводи апеляційної скарги щодо врахування коштів отриманих ОСОБА_2 у різних банківських установах, то колегія суддів зауважує, що рух коштів на банківських рахунках платника аліментів не є тотожним отриманому ним доходу.

З огляду на зазначене, підстави для скасування ухвали суду з наведених апелянтом підстав відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іваночко Юрій Антонович, залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 04 березня 2026 року– без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 липня 2026 року.

Головуюча О. В. Пнівчук

Судді: І. В. Бойчук

О. О. Томин