Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №621/2454/26 — Зміївський районний суд Харківської області

621/2454/26

3-зв/621/13/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 липня 2026 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Овдієнко В. В.

розглянувши заяву судді Зміївського районного суду Харківської області Вельможної І. В. про самовідвід щодо розгляду матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в :

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Вельможна І. В. подала заяву про самовідвід щодо розгляду матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ознайомившись з матеріалами справи дійшов наступного.

06.07.2026 до Зміївського районного суду Харківські області від відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, для розгляду зазначеного матеріалу визначено суддю Вельможну І. В.

Вказані матеріали складені інспектором СРПП ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Вельможним Д. М., який є сином судді Вельможної І. В.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта" (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Відповідно до "Бангалорских принципів поведінки суддів", об`єктивність судді є обов`язковою умовою належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки в змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Згідно п. 3 Європейського статуту судді, "Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але і повинен сприйматися будь-ким як неупереджений".

З огляду на викладені у заяві про самовідвід обставини, з метою уникнення конфлікту інтересів, оскільки подальший розгляд матеріалів про адміністративне правопорушення може викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Вельможної І. В., а також з метою забезпечення особі, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, права на справедливий суд, керуючись п. 4 рішення Ради суддів № 34 від 08.06.2017, Законом України "Про судоустрій та статус суддів", ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, належить задовольнити самовідвід судді Вельможної І. В. щодо розгляду матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (судова справа № 621/2454/26, провадження № 3/621/630/26).

Керуючись статтями 1, 33, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.1996,

п о с т а н о в и в :

1. Задовольнити самовідвід судді Вельможної І. В. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: В. В. Овдієнко