Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №352/1838/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1838/26

Провадження № 1-кп/352/243/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 травня 2026 року за № 12026091250000122

за обвинуваченням ОСОБА_4 , громадянки України, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Івано-Франківську, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштована, перебуває на обліку в державній службі зайнятості, не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 309 Кримінального кодексу України (далі- КК України)

ВСТАНОВИВ:

I. Історія провадження

22 липня 2026 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками та угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному 28 травня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026091250000122 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 309 КК України.

До обвинувального акту долучена угода про визнання винуватості від 20 липня 2026 року укладена між прокурором Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_6 .

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2026 року у справі призначено підготовче судове засідання на 27 липня 2026 року.

ІІ. Формулювання обвинувачення

ОСОБА_4 умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, 24 травня 2026 року, перебуваючи у невстановленому місці, використовуючи належний йому телефон марки «Apple», моделі «Iphone 14», через телеграм -канал «Кратом Україна» за грошові кошти в сумі 730 гривень замовила один зіп-пакет із подрібненим листям рослини Mitragina spezioza (Кратом), які відносяться до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, та в подальшому 28 травня 2026 року отримала у відділенні № 1 ТОВ «Нова пошта», яке знаходиться в селі Угринів по вулиці Хіміків, будинок 5Б, один паперовий зіп-пакет із подрібненим листям рослини Mitragina spezioza (Кратом), які відносяться до наркотичних засобів, обіг яких обмежено масою, в перерахунку на суху речовину 50,5 грам, чим вчинила незаконне придбання наркотичних засобів без мети збуту та в подальшому незаконно зберігала їх при собі без мети збуту, до 20 години 09 хвилин 22 травня 2026 року, коли слідчо-оперативною групою неподалік будинку № 5Б по вулиці Хіміків в селі Угринів у ОСОБА_4 вилучено посилку, в якій знаходився паперовий зіп-пакет із подрібненим листям рослини Mitragina spezioza (Кратом), які відносяться до наркотичних засобів, обіг яких обмежено масою, в перерахунку на суху речовину 50,5 грам, що відноситься до особливо великих розмірів

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 309 КК України за ознаками незаконного придбання і зберігання наркотичних засобів, обіг яких обмежено, в особливо великих розмірах без мети збуту

III. Відомості про укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості

20 липня 2026 року прокурор Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 якому відповідно до ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, з однієї сторони, та обвинувачена ОСОБА_4 , з другої сторони, за участі захисника останньої - адвоката ОСОБА_6 , уклали угоду про визнання винуватості в рамках кримінального провадження, внесеного 28 травня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026091250000122.

В Угоді вказано, що ОСОБА_4 вину визнає добровільно, без сумнівів в істинності обраної позиції, яка не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді

Зазначена Угода містить формулювання та обсяг обвинувачення, а також правову кваліфікацію дій ОСОБА_4 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які відповідають тим, що зазначені в обвинувальному акті. Сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за частиною третьою статті 309 КК України.

За умовами Угоди обвинувачена ОСОБА_4 під час судового розгляду беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення, не оспорює фактичні обставини скоєння кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті.

Сторони узгодили призначення покарання, на що ОСОБА_4 дала свою згоду. При вирішенні питання щодо виду та міри покарання сторони врахували фактичні обставини скоєного правопорушення, що належить до тяжкого злочину, щире каяття як обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відсутність матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. Зважаючи на ці обставини сторони узгодили покарання ОСОБА_4 за частиною третьою статті 309 України у виді:

-позбавлення волі строком на 5 років,

-зі звільненням ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який буде визначено судом;

-та покладенням на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 76 КК України

В угоді також наведені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання Угоди відповідно до ст. 476 КПК України.

IV. Позиції сторін щодо угоди

Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні повністю та беззастережно визнала себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 309 КК України, відповідно до формулювання обвинувачення, висунутого йому в обвинувальному акті, що надійшов до суду. Підтвердила обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. Вона розуміє вид та розмір покарання, визначений в угоді, а також наслідки невиконання угоди. Зазначила, що отримує неофіційний заробіток близько 10000 гривень на місяця та проживає вдвох із мамою, заробіток якої складає близько 15000 гривень на місяць. Зазначає, що внесок на ЗСУ в сумі 100000 гривень зробила після повідомлення про підозру, для чого вона отримала кошти в розстрочку в Монобанку. Розстрочку взяла на один рік і має бути сплатити в загальній сумі 120000 гривень. Раніше внески на ЗСУ майже не робила, допомагала волонтерською працею.

Захисник ОСОБА_5 підтримав угоду про визнання винуватості, просив суд її затвердити.

Прокурор ОСОБА_3 подану угоду про визнання винуватості підтримав і просив суд про її затвердження.

щодо виконання судом вимог, передбачених ч. 4 ст. 474 КПК України

Під час судового засідання Суд встановив, що обвинувачена ОСОБА_4 повністю розуміє, що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, а вона має права, визначені пунктом першим ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватим; вид і міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження Угоди судом. Обвинуваченій ОСОБА_4 роз`яснені і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

V. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність Угоди вимогам законодавства і при ухваленні вироку

Проаналізувавши зміст обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, дослідивши матеріали, про які заявили сторони, Суд дійшов таких висновків.

V.1. Про відповідність умов угоди вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність

Частиною четвертою статті 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів

Угода сторонами укладена у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого частиною третьою статті 309 КК України, який відповідно до частини четвертої статті 12 КК України належить до тяжких злочинів.

Суд вважає, що сформульоване в обвинувальному акті обвинувачення, яке відтворене і в Угоді, відображає усі істотні обставини вчинення діяння, які узгоджуються із кваліфікацією дій обвинуваченої ОСОБА_4 за частиною третьою статті 309 КК України, яка є правильною.

З огляду на правила частини четвертої статті 469 КПК України, суть діяння, в якому обвинувачено ОСОБА_4 , обставини, описані в обвинувальному акті, та підтвердження обвинуваченим цих обставин, сторони мають право укласти угоду про визнання винуватості в цьому кримінальному провадженні.

Зміст підписаної сторонами угоди про визнання винуватості від 20 липня 2026 року відповідає вимогам ст. 472 КПК України, оскільки в ній зазначено її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для даного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання, згода обвинуваченого на його призначення та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання Угоди.

V.2. Щодо відповідності умов Угоди інтересам суспільства

Кримінальний процесуальний закон (пункти 3,4 частини першої статті 470 КПК України) зобов`язує прокурора при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

У цьому кримінальному провадженні інтерес суспільства в затвердженні Угоди полягає у проведенні швидкого судового розгляду кримінального провадження, зменшенні часу судового розгляду кримінального провадження щодо злочину; зменшенні навантаження на судові органи і органи прокуратури; забезпеченні невідворотного покарання ОСОБА_4 в міру його вини за вчинення злочину; досягненні мети покарання; попередженні вчинення подібних кримінальних правопорушень обвинуваченим та іншими особами.

На думку суду, було б недоцільним застосовувати загальний порядок судового розгляду до обвинуваченої ОСОБА_4 , зважаючи на беззаперечне визнання ним своєї винуватості, характер та тяжкість злочину, в якому її обвинувачено, її особу, негативне ставлення до вчиненого, належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування і судового провадження, що вказує на бажання обвинуваченого виправитись.

V.3. Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб

Під час укладення цієї Угоди був присутній захисник обвинуваченого - ОСОБА_6 (на виконання вимоги пункту 9 частини другої 52 КПК України) та її умови не є невиправдано обтяжливими для кожної зі сторін.

Укладена угода не спрямована на вирішення питань про права, свободи чи інтереси осіб, які не є учасниками цього судового провадження.

Отже, суд встановив відсутність порушення угодою прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

V.4. Щодо добровільності укладення Угоди

Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив своє бажання щодо укладення угоди та просила суд затвердити її, вказавши, що жодного тиску на нього неї не здійснювалось, а ініціатором укладення угоди була саме вона.

Також обвинувачена та її захисник повідомили, що укладення угоди не є наслідком будь-якого неправомірного впливу на них, вказали, що насильства, примусу чи погроз до ОСОБА_4 ніхто не застосовував.

Прокурор ОСОБА_3 вказала на спільне узгодження всіх зафіксованих в Угоді умов, підтвердивши добровільність її укладення з боку обох сторін.

У зв`язку з наведеним Суд переконаний, що укладення угоди сторонами є добровільним, і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

VI. Наявність фактичних підстав для визнання винуватості

Досліджені обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, угода про визнання винуватості, а також надані в цьому судовому засіданні пояснення обвинуваченого дають суду можливість дійти висновку, що існують фактичні підстави для визнання ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого частиною третьою статті 309 КК України.

VIІ. Щодо узгодженого сторонами покарання

VIІ. 1 . Про вид і міру покарання

За правилами частини п`ятої статті 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Сторони узгодили покарання у виді

-позбавлення волі строком на 5 років,

-зі звільненням ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який буде визначено судом;

-та покладенням на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 76 КК України

У даному випадку сторони дотримались загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.

Так, зі змісту Угоди вбачається, що при узгодженні покарання ОСОБА_4 враховано і дотримано положення ст. 65 КК України, а саме: сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією частини третьої статті 309 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; врахували характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину; взяли до уваги особу винного, який є особою молодого віку із незначним життєвим досвідом та раніше не судимий; встановили наявність обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину ст. 66 КК України), та відсутність обставин, що обтяжують покарання (ст. 67 КК України).

Суд не визнає вказані в угоді в якості обставини, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 відсутність матеріальної шкоди, вчинення злочину вперше в житті в молодому віці, а також сплату благодійного внеску на Збройні Сили України.

Так, спричинення матеріальної шкоди не передбачено складом кримінального правопорушення за частиною третьою статті 309 КК України, а тому відсутність такої шкоди не може бути визнана обставиною, що пом`якшує відповідальність у кримінальному провадженні за статтею 309 КК України.

Вчинення злочину у молодому віці також не може бути визнано обставиною, що пом`якшує покарання, оскільки відповідно до статті 22 Кримінального кодексу України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років. Відповідно, будь-яка особа, доросліша від 16 років, несе кримінальну відповідальність на загальних підставах, в зв`язку із чим молодий вік та відсутність життєвого досвіду може враховуватись при визначенні виду та розміру покарання, однак не може бути визнана обставиною, що пом`якшує покарання.

На думку Суду, підтримка Збройних Сил України може визнаватись обставиною, що пом`якшує покарання, у випадку регулярного та постійного вчинення таких дій, що може свідчити про громадянську позицію особу.

Враховуючи, що стороною захисту не надано доказів регулярного вчинення таких дій, а також відсутність доказів офіційного працевлаштування ОСОБА_4 та наявності у неї відповідних доходів, Суд вважає, що одноразовий платіж грошових коштів на рахунок Збройних Сил України, здійснений після притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, може свідчити про іншу реальну мету такого платежу, ніж підтримку Збройних Сил України.

Незгода Суду із визнанням цих обставин такими, що пом`якшують покарання, не впливає на загальний висновок щодо відповідності узгодженого сторонами покарання критеріям необхідності та достатності для виправлення Обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Отже, Суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та мірою відповідає характеру, тяжкості вчиненого діяння і особі винного, загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, та забезпечить досягнення мети його застосування.

щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням

Відповідно до статті 75 КК України якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких відповідно до статті 12 КК України. Також Суд враховує особу Обвинуваченого, який визнав вину в повному обсязі, одиничність епізоду кримінального правопорушення, поведінку Обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, а саме відсутність інформації щодо вчинення ним будь-яких інших правопорушень.

В зв`язку із викладеним, Суд погоджується зі сторонами щодо викладеного в угоді висновку про можливість виправлення Обвинуваченого без відбування покарання, в зв`язку із чим він має бути звільнений від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до частини четвертої статті 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Суду не надано доказів притягнення Обвинуваченого до будь-якого виду відповідальності як до, так і після події 24 травня 2026 року, в зв`язку із чим, із урахуванням молодого віку Обвинуваченого, відсутні підстави для обрання іспитового строку в максимальному розмірі.

Одночасно, конкретні обставини цього кримінального правопорушення, а саме умисел Обвинуваченого на придбання наркотичних засобів у особливо великому розмірі, на думку Суду свідчить про недостатність призначення іспитового строку в мінімальному розмірі.

За таких обставин Суд вважає, що достатнім вважає призначення іспитового строку на 2 роки.

Відповідно до статті 76 КК України Суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого як безальтернативні обов`язки у відповідності до частини першої статті 76 КК України.

VII. Щодо речових доказів і документів

В ході досудового розслідування стороною обвинувачення долучено наступні речові докази:

- упакування із вмістом порошкоподібної речовини зеленого кольору;

- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 14» темно-синього кольору IME11: НОМЕР_2 ; IME12: НОМЕР_3 із сім-картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 та чохлом коричневого кольору,

- полімерне пакування ТОВ «Нова пошта» із товарно-транспортною накладною та 2 чеки;

- оптичний диск з відеозаписом з камери відеоспостереження;

Відповідно до частини дев`ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому:

- гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання;

- майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується;

- документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Враховуючи, що обіг речовини, яка містить наркотичний засіб, обмежена, вона підлягає знищенню.

Полімерне пакування із товарно-транспортною накладною, чеки та оптичний диск підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження.

Мобільний телефон використаний обвинуваченою ОСОБА_4 як засіб вчинення кримінального правопорушення оскільки завдяки ньому обвинуваченою здійснено замовлення предмету злочину. В зв`язку із викладеним - мобільний телефон підлягає конфіскації.

VІII. Щодо арешту майна

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року у справі № 352/1345/26 накладено арешт, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавленні права на:

- упакування із вмістом порошкоподібної речовини зеленого кольору;

- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 14» темно-синього кольору IME11: НОМЕР_2 ; IME12: НОМЕР_3 із сім-картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 та чохлом коричневого кольору,

- полімерне пакування ТОВ «Нова пошта» із товарно-транспортною накладною та 2 чеки;

Відповідно до частини четвертої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У вказаному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся, судом не призначено покарання у вигляді конфіскації, а майно ( окрім мобільного телефону) не підлягає спеціальній конфіскації.

В зв`язку із викладеним, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді, в частині упакування, полімерного пакування та чеків, підлягає скасуванню.

ІХ. Щодо запобіжного заходу

Ухвалою слідчого судді Тисменицького районного суду від 24 червня 2026 року у справі № 352/1345/26 стосовно Обвинуваченої застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Суд вважає, що до набрання вироком законної сили вказаний запобіжний захід підлягає залишенню без змін

Х. Щодо процесуальних витрат

Під час проведення досудового розслідування проводилась експертиза, витрати на проведення якої складають 1925,44 гривень.

У відповідності до частини першої статті 122 Кримінального процесуального кодексу України витрати, пов`язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

В зв`язку із викладеним, витрати на проведення під час досудового розслідування експертизи підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_4 .

Х. Висновок суду

Отже, суд встановив, що укладена сторонами в цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність. Також суд не виявив підстав для відмови в її затвердженні, передбачених частиною четвертою статті 474 КПК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зазначена угода про визнання винуватості між сторонами підлягає затвердженню.

В зв`язку із викладеним, керуючись статтями 100, 124, 174, 369-371, 373-376, 469, 473-476, 616 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 20 липня 2026 року про визнання винуватості, яку уклали прокурор Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачена ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 травня 2026 року за № 12026091250000112.

Визнати ОСОБА_4 , громадянку України, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Івано-Франківську, РНОКПП НОМЕР_1 , винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 309 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням. Встановити іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - особисте обов`язання

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01 червня 2026 року у справі № 352/1345/26, на:

- упакування із вмістом порошкоподібної речовини зеленого кольору;

- полімерне пакування ТОВ «Нова пошта» із товарно-транспортною накладною та 2 чеки

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 14» темно-синього кольору IME11: НОМЕР_2 ; IME12: НОМЕР_3 із сім-картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 та чохлом коричневого кольору, який зберігається в камері речових доказів відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - конфіскувати в дохід держави

-упакування із вмістом порошкоподібної речовини зеленого кольору, яке зберігається в камері речових доказів відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити;

-полімерне пакування ТОВ «Нова пошта» із товарно-транспортною накладною та 2 чеки - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12026091250000122;

-оптичний диск з відеозаписом з камери відеоспостереження, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12026091250000122

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 , громадянку України, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Івано-Франківську, РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення:

-судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № СЕ-19/109-26/7597-НЗПРАП від 12 червня 2026 року в розмірі 1925 (одна тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 44 (сорок чотири) копійки.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно з положеннями статті 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Відповідно до пункту 15 статті 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1