Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №195/1019/26 — Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1019/26

Провадження № 3/195/414/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.07.2026 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Колодіної Л.В.,

при секретарі Левкович Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Томаківка Дніпропетровської області адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Настасівка Томаківського району Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої ФОП « ОСОБА_1 »,

за ч. 1 ст. 164 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 868782 від 03 липня 2026 року громадянка ОСОБА_1 29 червня 2026 року о 12:10 в АДРЕСА_2 , у магазині ФОП « ОСОБА_1 » здійснювала господарську діяльність — роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а саме пивом т.м. «Львівське» об`ємом 1 л. не маючи ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, чим порушила вимоги ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», чим порушив ч. 1 ст. 164 КУпАП.

На розгляд адміністративного матеріалу громадянка ОСОБА_1 не з`явилася, однак надала суду письмові заперечення згідно яких 03.07.2026 року працівником поліції, капітаном ОСОБА_2 . Відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД №868782 від 03.07.2026 року за ч. 1 ст. 164 КУпАП. Проте, протокол було складено 03.07.2026 року, а в графі склад адміністративного правопорушення вказано 29.06.2026 року, тобто було порушено ч. 2 ст. 254 КУпАП. До адміністративної відповідальності вона притягується вперше. До протоколу не додано жодного належного доказу на підтвердження факту здійснення нею господарської (підприємницької) діяльності та одержання прибутку та будь-які докази, які б підтверджували факт неодноразового продажу нею товарів, діяльність з продажу яких підлягає ліцензуванню. Більше того, з матеріалів адміністративної справи від 03.07.2026 року не вбачається, що вона здійснила відпуск алкогольних напоїв, реалізацію пива «Львівське». Також, до матеріалів справи не долучено диск з відеозаписами фіксації факту продажу алкогольних напоїв. При цьому, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення, оскільки він повинен ґрунтуватися на наявних доказах. Тому просить врахувати, фабула зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення не містить обов`язкових відомостей про склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП (до матеріалу про адміністративне правопорушення не надано належних та допустимих доказів (копій чеків, документів первинного бухгалтерського обліку, відеозапису правопорушення) на підтвердження порушення проведення господарської діяльності ФОП « ОСОБА_1 », тому просить справу про адміністративне правопорушення закрити.

Суд, вивчивши та дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 868782 від 03.07.2026 року, письмові докази та заперечення, приходить наступних висновків.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Конституційний Суд України в рішенні № 23-рп/2010 від 22.12.2010 року дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Як вбачається зі змісту даної статті, об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону, як підприємці.

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб`єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування визначаються Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року №222-VIII.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про підприємство», підприємництво це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Аналізуючи викладене, можна зробити висновок, що однією з основних ознак господарської діяльності є систематичність вчинення відповідних дій на постійній основі.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

На підтвердження провини громадянки ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП до суду надано наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 868782 від 03.07.2026 року;

- довідка ПОГ СВГ ВП ГРУП ГУ Національної поліції в Дніпропетровської області капітана поліції Олександра Бондаренка в тім, що станом на 29.06.2026 року громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності не притягувалась;

- рапортом помічника чергового ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 29.06.2026 року про те, що 29.06.2026 о 17:39 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 29.06.2026 року о 17:39 за адресою: АДРЕСА_2 , інспектор сектору ювенальної превенсії для реєстрації. 29.06.2026 року в ході документального порушення правил торгівлі, а саме за вищевказаною адресою було виявлено факт здійснення продавцем ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Остання здійснила продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років. На момент перевірки в магазині була відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;

- протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення від 29.06.2026 року;

- квитанція про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення №108 від 29.06.2026 року;

- фото з місця події;

- письмовими поясненнями громадянки ОСОБА_1 від 03.07.2026 року про те, що вона є ФОП з 19.01.2026 року та здійснювала господарську діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та отримала ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та завжди намагається дотримуватись чинних норм закону, хоч і провадила господарську діяльність менш ніж пів року в с-щі Томаківка по вул. Лікарняній 3А. Магазин в с. Катьощине по вул. Центральна буд. 33 відрили взагалі близько двох тижнів тому, та про те що треба ліцензії окремі на даний магазин для продажу алкогольних напоїв вона не знала. Так вона за проханням місцевих мешканців с. Катьощине привезла холодильник та декілька видів пива, щоб останні мали змогу втомити спрагу. Однак, 29.06.2026 року їй зателефонувала гр-ка ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомила що при продажі через велику кількість людей не роздивилась дату народження покупця та продала йому літрову пляшку пива. Після чого, завітали працівники поліції та склали на неї протокол про адміністративне правопорушення за вищевказаним фактом та повідомили, що ліцензії з куточку споживача мають бути саме на магазин розташований в с. Катьощине. Вона була відсутня на місці події, так як займалась покупками товару але після вказано одразу проплатили ліцензії;

- копія паспорту громадянки ОСОБА_1 ;

- письмовими поясненнями громадянки ОСОБА_3 від 29.06.2026 року;

- копія паспорта громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_3 ;

- письмові пояснення громадянина ОСОБА_4 від 29.06.2026 року;

- копія паспорта громадянина України виданого ОСОБА_4 ;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань від 28.04.2026 року виданого на ФОП ОСОБА_1

- витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах від 09.04.2026 року;

- витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах від 01.07.2026 року;

- рапорт інспектора СЮП ВП Нікопольського РУП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Євгена Магди від 29.06.2026 року;

- копією протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 958911 від 29.06.2026 року;

- рапорт ПО СВГ ВП НРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Олександра Бондаренка;

Суд зазначає, що диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає як відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, так і здійснення господарської діяльності без отримання ліценції на провадження виду такої діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону. Отже, в першому випадку особа не отримала у встановленому законом порядку статусу суб`єкта господарювання, однак здійснює господарську діяльність, а в іншому особа є суб`єктом господарювання, однак здійснює таку діяльність без необхідної ліцензії.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Стаття 14.1.36 Податкового кодексу України передбачає, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про підприємництво» підприємництво- це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Приймаючи до уваги правову природу поняття та його законодавче визначення господарською діяльністю у розумінні статті 164 КУпАП слід вважати будь-яку діяльність особи, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яка носить регулярний характер.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ФОП « ОСОБА_1 » здійснювала господарську діяльність без відповідних дозвільних документів, однак матеріалами справи не підтверджуються факти реалізації виробів особою, що притягається до адміністративної відповідальності, оскільки докази цьому відсутні.

З матеріалів справи вбачається, реалізацією продукції займалася громадянка ОСОБА_5 , однак яким чином та на підставі чого остання була допущена до здійснення будь-якої діяльності на території магазину не доведено.

Складений протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначена об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП, тобто не зазначена суть адміністративного правопорушення, а саме: провадження господарської діяльності, посилання на нормативно-правовий акт, що регулює державну реєстрацію як суб`єкта господарювання, отримання ліцензії для цього виду господарської діяльності, що передбачає диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства Російської Федерації така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку Європейського суду з прав людини, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Разом з тим складовою частиною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є систематичний характер дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності, однак в матеріалах справи відсутні відомості щодо систематичності дій з продажу з метою отримання прибутку .

Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів того, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Будучи викликаним для дачі пояснень до суду працівник поліції капітан ОСОБА_6 не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки.

Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів того, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

При винесенні постанови в справі суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постанова суду згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що у діях громадянки ОСОБА_1 , відносно якого складений протокол про адміністративне правопорушення, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, оскільки його вину не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятним та суперечить нормам, як національного, так і міжнародного законодавства.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, дана справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діях громадянки ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 265 КУпАП вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують або повертають володільцеві.

Згідно із частиною шостою статті 283 КУпАП постанова у справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.40-1, 164, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити на підставі вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях події і складу адміністративного правопорушення.

Повний текст судового рішення виготовлено 23.07.2026 року

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення постанови.

Суддя: Л. В. Колодіна