Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №214/1539/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1539/26

2/214/3033/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 липня 2026 року м.Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Малаховської І.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Постригай А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №214/1539/26 за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Ступак Яна Олександрівна до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, без фіксування судового засідання технічними засобами,

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Ступак Я.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Просив суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього, відповідно до судового наказу Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.09.2023 (провадження №2-н/214/1672/23) на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ч (25%) до 1/6 ч. (16,67%) від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебував із відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі від якого мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У серпні 2020 року шлюб між сторонами розірвано рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. На підставі судового наказу №2-н/214/1672/23, виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 23.09.2023 з позивача на користь відповідача на утримання спільного сина утримуються аліменти у розмірі (25%) від усіх видів доходу. 11.02.2024 державним виконавцем Лисечко І.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по стягненню аліментів на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 позивач уклав шлюб із ОСОБА_5 , від якого позивач також має дитину – доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі судового наказу №2-н/213/1846/25, виданого Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу від 08 жовтня 2025 року з позивача також стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_5 у розмірі ч. (25%) від всіх видів доходу.

Вказує, що позивач проходить військову службу у ЗСУ за контрактом від 19 квітня 2021 року.

Таким чином з позивача на утримання двох дітей стягуються аліменти у розмірі 50% від всіх видів його заробітку (доходу), що в середньому дорівнює 50-60 грн щомісячно. Вказує, що позивачем буде подано позов про зменшення розміру аліментів і до ОСОБА_8 . Вказує, що стягнення з позивача аліментів на утримання сина у розмірі 1/6 частки не буде нижчим прожиткового мінімуму, встановленого з 01.01.2026 та враховуючи розмір заробітної плати, яку отримує позивач та зменшення розміру аліментів з ч. на 1/6 ч. не порушить прав відповідача та малолітнього сина.

Ухвалою суду від 09 квітня 2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом).

Ухвалою суду від 25 травня 2026 здійснено перехід з розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та продовжено розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У відзиві на позовну заяву, представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Ніколенко К.В., просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідач вважає вимоги позивача незаконними і необґрунтованими та заперечує проти їх задоволення у повному обсязі з наступних підстав. Вказує, що батько - ОСОБА_1 також як і мати має брати участь у вихованні свого сина – ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), підтримувати його матеріально та забезпечувати його розвиток. Звертає увагу суду на те, що у своїй позовній заяві від 17.02.2026 року, як одну із основних підставу для зменшення розміру аліментів, які стягуються на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Позивачем зазначено наявність на його утриманні ще однієї дитини –доньки ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Однак, Відповідач вважає, що згадувана вище підстава зміни сімейного стану Позивача, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення неповнолітнього сина - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та фактично суперечитиме його інтересам. При цьому, діти від попереднього шлюбу не повинні бути звужені у правах через народження у платника аліментів іншої дитини, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою (постанови Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20).Таким чином, у даному випадку саме Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) звертаючись до суду з позовом про зміну розміру аліментів, повинен довести обставини, які мають істотне значення, та є для неї перешкодою для сплати аліментів у встановленому раніше розмірі.

У свою чергу, звертає увагу на те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 та проходить військову службу за контрактом. При цьому, у матеріалах справи №214/1539/26 не міститься належних та допустимих доказів про суттєве зменшення рівня доходів Позивача за період після винесення Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ще одного судового наказу від 08.10.2025 року у справі №213/5014/25 (щодо стягнення аліментів на другу дитину – ОСОБА_6 ).

Твердження Позивача щодо зміни його матеріально стану не відповідає дійсності, та спростовується відомостями картки особового рахунку працівника за 2025 рік, складеної Військовою частиною НОМЕР_1 , зокрема, наприклад: за жовтень 2025 року у графі «Аліменти» вказано 30 317,72 грн., у листопаді 2025 року – 22 890,83 грн., у грудні 2025 року – 25 410,44 грн. При цьому, визначені суми аліментів, фактично розділялися рівними частинами (по 1/4 кожному) на оплату двох судових наказів - від 08.10.2025 року у справі №213/5014/25 (щодо стягнення аліментів на другу дитину – ОСОБА_6 ) та від 22.09.2023 року по справі №214/6711/23 (номер провадження 2-н/214/1672/23 (про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 ), за виконавчими провадження ВП №79363138 та ВП №72918874 (роздруковані відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження про наявність відкритих стосовно Позивача виконавчих проваджень додається).

Акцентує увагу на те, що малолітній син Позивача – ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є спортсменом Криворізької міської федерації рукопашного бою та відвідує підрозділ «СК «Майстер», а також активним учасником різноманітних спортивних змагань та зборів, участь у яких як правило є платною, що підтверджується довідкою за вих. №9 від 14.04.2026 року (копія довідки додається). Крім того, дитина є учнем навчального центру «NP Education» та проходить навчання з англійської мови, освітні послуги у якому надаються на платній основі, що підтверджується довідкою № 04/26-1 від 24.04.2026 року та відповідними платіжними інструкціями (копія довідки та платіжних інструкцій додаються).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не доведено виникнення суттєвих змін у його матеріальному стані, а також відсутність у нього можливості надавати допомогу Відповідачу на утримання їх спільної дитини, сторона Відповідача вважає, що наведені у позовній заяві від 17.02.2026 року аргументи Позивача з приводу зменшення розміру аліментів до 1/6 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно є необґрунтованими та недоведеними.

У відповіді на відзив представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Ступак Я.О. просить позов ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів задовольнити у повному обсязі.

При цьому, представник відповідача зазначає, що Позивач не просить звільнити його від утримання дитини. Позовна вимога полягає у зміні розміру аліментів з 1/4 частини доходу до 1/6 частини доходу, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на момент звернення до суду позивач має двох малолітніх дітей, кожна з яких має рівне право на належне матеріальне забезпечення. Стягнення з позивача по 1/4 частині доходу на кожну дитину фактично призводить до утримання 50 % його доходу. Водночас визначення аліментів у розмірі 1/6 частини доходу на одну дитину забезпечує більш справедливий та пропорційний розподіл коштів між обома дітьми. Фактично позов спрямований не на уникнення виконання батьківського обов`язку, а на забезпечення балансу інтересів обох дітей позивача.

Вказує, що відзив відповідача переважно містить правову оцінку та припущення, але не спростовує факту істотної зміни сімейного стану позивача після первісного визначення розміру аліментів. Отже, у даній справі наявні передбачені статтею 192 Сімейного кодексу України підстави для зміни раніше встановленого розміру аліментів, а саме: - зміна сімейного стану позивача; - народження другої дитини; - виникнення нового аліментного обов`язку; - істотна зміна співвідношення доходу позивача та його аліментних зобов`язань.

У додаткових поясненнях представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Ніколенко К.В. акцентує увагу суду на те, що жодних безумовних доказів погіршення майнового стану Позивача, що унеможливлює сплату ним аліментів у визначеному судовим наказом Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.09.2023 року по справі № 214/6711/23, Позивач до суду не надав. Відповідач вважає, що згадувана підстава зміни сімейного стану та стягнення аліментів на іншу дитину Позивача, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення неповнолітнього сина - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та фактично суперечитиме його інтересам. При цьому, діти від попереднього шлюбу не повинні бути звужені у правах через народження у платника аліментів іншої дитини, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою (постанови Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20). Звертає увагу на те, що Позивачем подано позовну заяву про зменшення аліментів на утримання виключно щодо дитини від попереднього шлюбу – сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), проте не подано аналогічний позов щодо іншої дитини, що свідчить про порушення принципу рівності та балансу інтересів дітей.

Додатково також звертає увагу на те, що фактичний розмір щомісячних аліментів на утримання сина – ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується скріншотами з карткового рахунку Відповідач, не є істотним фінансовим навантаженням для Позивача, та не відповідає загальному розміру утримань, про які було зазначено ОСОБА_1 у позовній заяві від 17.02.2026 року, що свідчить про суб`єктивне завищення показників з метою схиляння суду до прийняття його позиції (скріншоти з карткового рахунку Відповідача щодо розміру аліментів додаються).

З урахування зазначеного вище, зменшення розміру аліментів, призначених згідно з судовим наказом Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.09.2023 року по справі № 214/6711/23, на утримання ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), може призвести до зниження рівня його матеріального забезпечення, необхідного для подальшого розвитку фізичних та розумових здібностей дитини, що суперечить його інтересам.Відповідач вважає, що Позивачем не доведено обставини, на які він посилається як на підставу для зменшення розміру аліментів, отже, в задоволенні позові слід відмовити в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли, тому суд розглядає справу за відсутності сторін та їх представників.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.

Так судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 14 червня 2014 року перебували у шлюбі від якого мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копію свідоцтва про народження дитини Серії НОМЕР_2 від 24 вересня 2014 року – актовий запис №967 (а.с.7). Шлюб між сторонами було розірвано за рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 серпня 2020 року.

22 вересня 2023 року Саксаганським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено судовий наказ у справі №214/6711/23 (провадження №2-н/214/1672/23), яким з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 08 вересня 2023 року на користь матері дитини ОСОБА_2 (а.с.9).

Окрім того, судом встановлено, що 27 грудня 2023 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 , якій після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_10 , що підтверджено копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 , актовий запис 515 (а.с.13).

У шлюбі з ОСОБА_5 у позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_6 , що підтверджено копією свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 25 червня 2025 року, актовий запис №331 (а.с.8).

Судовим наказом Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 жовтня 2025 року по справі №213/5014/25 (провадження №2-н/213/1846/25) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стягнуто аліменти у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 30 вересня 2025 року (а.с.11).

Позивач проходить військову службу у ЗСУ за контрактом від 19 квітня 2021 року (а.с. 14-17).

Матеріалами справи встановлено, 05.10.2023 Саксаганським відділом ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №72918874, за яким стягувачем є відповідач ОСОБА_2 , боржником позивач ОСОБА_1 (а.с.71).

Також матеріалами справи встановлено, що 16.10.2025 Саксаганським відділом ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №79363138, за яким стягувачем є ОСОБА_5 , боржником позивач ОСОБА_1 (а.с.70).

Карткою особового рахунку працівника ОСОБА_1 за 2025 рік, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , встановлено, що аліменти на двох дітей у розмірі 50% від його заробітку почали утримуватися з позивача з грудня 2025 року (а.с.18).

Статтею 180 СК України визначено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У п.23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

При цьому, суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалась обома батьками.

Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст .ст.150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріального утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на тримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Разом з тим, положеннями ч.5 ст.183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Крім того, згідно п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Отже, враховуючи положення ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Особа, яка є платником аліментів, може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо змінилось матеріальне становище або сімейний стан платника або одержувача аліментів. Таким чином зміна сімейного стану є окремою підставою для зміни розміру аліментів. При цьому суд, вирішуючи питання про зміну розміру аліментів, має враховувати й інші обставини, передбачені ст.182 СК України, насамперед з метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Разом з тим, із зазначених норм законодавства також випливає те, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивачем суду не надано належних та допустимих доказів погіршення його майнового стану, зокрема, останнім не надано суду беззаперечних доказів про зміну розміру його доходів у бік погіршення, із яких вбачалось би, що матеріальне становище позивача, не дозволяє йому належним чином виконувати свої обов`язки по утриманню своїх дітей.

Так, позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог суду надано докази того, що він перебуває в іншому шлюбі з ОСОБА_5 від якого вони мають доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та на утримання якої Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано 08 жовтня 2025 року судовий наказ про стягнення з позивача аліментів у розмірі ч всіх видів його заробітку (доходу). Відомостей про те, що за цим судовим наказам було відкрито виконавче провадження позивачем суду надано не було, ці відомості були надані представником відповідача, адвокатом Ніколенко К.В. до відзиву на позов (а.с.70).

Окрім того, незважаючи на те, що судовий наказ від 08 жовтня 2025 року про стягнення аліментів на доньку ОСОБА_7 на користь іншої дружини ОСОБА_5 було пред`явлено до виконання до Саксаганського відділу ДВС та 16.10.2025 було відкрито виконавче провадження №79363138, відповідно до картки особового рахунку працівника ОСОБА_1 , аліменти у розмірі 50%, тобто на двох дітей почали утримувати з відповідача з грудня 2025 року (а.с.18).

Суд звертає увагу на те, що реєстрація нового шлюбу та народження дитини у цьому шлюбі, а також стягнення аліментів на другу дитину, ніяким чином не підтверджують зміну матеріального стану позивача у бік погіршення, оскільки позивач не надає доказів окремого проживання з другою дружиною ОСОБА_5 , що свідчить про те, що стягнуті на доньку ОСОБА_7 аліменти залишаються в родині позивача та його дружини. Також позивачем не надано доказів погіршення його стану здоров`я.

Окремо слід зазначити, що подача другою дружиною позивача ОСОБА_5 заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання їхньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто через три місяці після народження дитини, на думку суду свідчить про навмисні дії позивача для зменшення аліментів на утримання першої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому аналогічного позову про зменшення розміру аліментів на утримання доньки до 1/6 ч. заробітку (доходу) позивачем до суду не подано (доказів суду не надано).

Отже, враховуючи викладене, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, максимально враховуючи інтереси обох дітей, керуючись принципом регулювання сімейних відносин на засадах справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи те, що позивач є працездатного віку, має задовільний стан здоров`я, належних та допустимих доказів про погіршення його матеріального стану з моменту стягнення аліментів на утримання другої дитини – доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не надав, а також те, що обставини, які наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст.192 СК України), на думку суду, не є достатніми для зменшення визначеного за рішеннями суду розміру аліментів, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за їх недоведеності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати по справі суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10-13, 19, 23, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Ступак Яна Олександрівна до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення виготовлено 27 липня 2026 року.

Суддя І.Б. Малаховська